Рішення № 108968349, 06.02.2023, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10779/22

Провадження № 2/201/3770/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

06 лютого 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дніпровської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 30 грудня 2022 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити правилами загального позовного провадження (а.с. 23).

У позові ОСОБА_1 посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат, ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

Позивачка 12 листопада 2022 року звернулась до Сьомої дніпровською державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , але нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину, у зв`язку з пропуском строку, встановленогост. 1270 ЦК України, роз`яснено право на звернення до суду з вимогами про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Пояснила,що причиноюпропуску встановленогозаконом строкуподання заявипро прийняттяспадщини сталадія обставиннепереборної сили,адже позивач,яка 13 лютого 2022 року, до спливу строку на прийняття спадщини, виїхала за кордон на нетривалу поїздку до Праги, Чеської Республіки, та планувала повернутись до спливу строку на прийняття спадщини і подати нотаріусу відповідну заяву, внаслідок дії обставини непереборної сили військової агресії РФ проти України, та припинення авіасполучення з 24 лютого 2022 року, не мала можливості вчасно повернутись на територію України.

З урахуванням викладеного, просила позовні вимоги задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи (а.с. 36).

Представником позивачки адвокатом Кім Ганною Володимирівною (діє на підставі ордера серії АЕ № 1171230 від 28 грудня 2022 року а.с. 7 8) подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її присутності. Заявлені позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі. На стягненні судових витрат з відповідача на користь позивачки не наполягала (а.с. 42).

Представник відповідачаДніпровської міськоїради -Дика НаталіяВікторівна (відомостіз Єдиногодержавного реєструюридичних осіб,фізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань проосіб,які можутьвчиняти діївід іменіюридичної особи а.с.38 41)подала досуду заяву,в якійпросила розглянутисправу безучасті представникаДніпровської міськоїради таприйняти рішеннявідповідно довимог чинногозаконодавства напідставі матеріалів,що знаходятьсяу справі(а.с.37).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження позивачки від 02 квітня 1960 року серії НОМЕР_1 та ОСОБА_2 від 27 серпня 1954 року серії НОМЕР_2 (а.с. 12 - 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 31 серпня 2021 року та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00032338846 від 31 серпня 2021 року (а.с. 14 15).

На момент смерті ОСОБА_2 , йому спільно з позивачкою на праві спільної часткової власності належала квартира АДРЕСА_1 , яка була успадкована ними спільно після смерті їх матері, ОСОБА_3 , 1929 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12 травня 2011 року та інформаційною довідкою про реєстрацію (а.с. 16, 19).

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , того ж дня згідно з частиною 2 статті 1220 ЦК України відбулось відкриття спадщини після померлого.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Після смерті ОСОБА_2 , останній не залишив заповіту, а отже, спадкування в даному випадку має здійснюватися за законом згідно з положеннями статті 1223 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Черговість спадкування за законом визначається статтями 1258-1267 ЦК України. Позивачка, як рідна сестра, має право спадкування у другу чергу згідно зі статтею 1262 ЦК України.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Зважаючи на те, що днем відкриття спадщини після померлого ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк на прийняття спадщини тривав до 28 лютого 2022 року, проте з об`єктивних та непереборних причин позивачка мала змогу подати заяву про прийняття спадщини лише 12 листопада 2022 року, з пропуском визначеного чинним законодавством строку прийняття спадщини.

За заявою позивача при прийняття спадщини Сьомою державною нотаріальною конторою (державний нотаріус Циганко Оксана Василівна) 12 листопада 2022 року було заведено спадкову справу з номером у нотаріуса 44/2022, номер у спадковому реєстрі 39917133, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 17).

17 листопада 2022 року державним нотаріусом Сьомої державної нотаріальної контори Циганко Оксаною Василівною винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому ОСОБА_2 через сплив строку на прийняття спадщини (а.с. 18).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

13 лютого 2022 року, до спливу строку на прийняття спадщини, позивачка виїхала за кордон до Праги, Чеської Республіки та, як зазначає позивачка, планувала повернутись до спливу строку на прийняття спадщини і подати нотаріусу відповідну заяву. Проте 23 лютого 2022 року на території України розпочали свою дію обставини непереборної сили військова агресія РФ проти України, з того ж дня припинилось авіасполучення, у зв`язку з чим позивач не мала можливості вчасно повернутись на територію України (а.с. 20 21).

Як було визначено Торгово-промисловою палатою України у листі від 28 лютого 2022 року за № 2024/02.0-7.1, даним листом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, зокрема і для фізичних осіб.

Як зазначає позивачка у поданому позові, під час дії воєнного стану, перебуваючи за межами території України та одразу після повернення у червні 2022 року, вона знаходилась у пригніченому стані сильного душевного хвилювання, зумовленого невизначеністю та об`єктивною небезпекою для життя, зумовленою військовою агресією.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства юстиції України у листі від 11 липня 2022 року № 55476/37.1/32-22 «Щодо деяких питань нотаріату в умовах воєнного стану», воєнні дії є різновидом непереборної сили найбільш критичного порядку. Їх вплив на цивільні відносини часто є настільки масштабним, що норми, які регулюють розгортання таких відносин в умовах мирного часу, під час дії воєнного стану виявляються абсолютно неадекватними реаліям поточного моменту.

Водночас цивільне законодавство має внутрішній механізм гнучкої самоадаптації, наріжним каменем якої виступають загальні засади цивільного законодавства, артикульовані у статті 3 ЦКУ. Законодавець може помилятися з формулюванням окремої норми, однак практично ніколи - з принципами. Загальні засади цивільного законодавства є камертоном, за яким здійснюється перевірка «працездатності» як окремих положень цивільного законодавства, так і відповідних правозастосовчих рішень.

В обговорюваному випадку ключовими застосовними принципами є неприпустимість позбавлення права власності (пункт 2 частини першої статті 3 ЦКУ), а також справедливість, добросовісність та розумність (пункт 2 частини першої статті 3 ЦКУ).

Хоча положення про продовження строку на прийняття спадщини спочатку до кінця дії правового режиму воєнного стану, а потім до кінця дії воєнного стану, але не більше, ніж на 4 місяці, були внесені до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 1164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» 06 березня 2022 року за постановою № 209 та 24 червня 2022 року за постановою № 719 відповідно, роз`яснення МЮУ в частині впливу правового режиму воєнного стану на цивільні відносини є універсальними та застосованими до широкого кола відносин, що зазнали впливу надзвичайних обставин.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд погоджується з доводами позовної заяви про те, що визначення позивачу додаткового строку на прийняття спадщини відповідає вказаним принципам. Враховуючи, що спадкова маса складається з квартири, яка є квартирою батьків позивача та спадкодавця, та 1/2 даної квартири вже належить позивачці, інші правонаступники відсутні, визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).

Водночас відмова у задоволенні позову може становити непропорційне втручанням у право особи на мирне володіння майном, невизначеність правового статусу квартири.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини поважними і об`єктивними, що підтверджується матеріалами справи, а тому вважає доцільним для позивача визначити такий строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, терміном у три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

З урахуванням того, що сторона позивача не наполягає на компенсуванні понесених судових витрат, суд вважає за можливе не стягувати з відповідача на користь позивачки сплачений судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,12,13,76-81,89,141,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини -задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченомуст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 13 лютого 2023 року.

Суддя О.С. Наумова