Ухвала суду № 108968200, 01.02.2023, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/7263/22

Провадження № 1-кс/932/352/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Знам`янка, Кіровоградської області, громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, має на утриманні непрацездатну особу, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся слідчий СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 із клопотанням, погодженим прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 про продовження строку тримання гр. ОСОБА_4 під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022041030002332 від 06.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 у невстановлений слідством час виник умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою подальшого збуту на території м. Дніпра.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, придбав психотропну речовину «метамфітамін» з метою розфасування та подальшого передання невстановленим у ході досудового розслідування особам для здійснення збуту.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини «метамфітамін» з метою збуту, в невстановлений слідством час розпочав зберігати за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , психотропну речовину «метамфітамін». Після чого, ОСОБА_4 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, здійснив розфасування придбаної психотропної речовини «метамфітамін» на 27 сліп-пакетів, з метою подальшого збуту вказаних сліп-пакетів мешканцям міста Дніпра, та продовжив їх незаконно зберігати з метою подальшого збуту до 06.12.2022.

Так,26.12.2022в періодчасу з07години 11хвилин до11години 20хвилин співробітникамиДніпровського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Дніпропетровськійобласті,на підставіухвали слідчогосудді Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровська ОСОБА_6 було проведеносанкціонований обшукза адресою: АДРЕСА_1 ,у ходіпроведення якогобуло виявленота вилучено:психотропну речовину «метамфітамін»,при цьомурозфасований у27сліп-пакетів,один зяких відповіднодо висновкуексперта водному зяких знаходитьсяпсихотропна речовина «метамфітамін» масою0,1077г.,який міститьпсихотропну речовину,обіг якоїобмежено.Маса «метамфітаміну»складає 0,0693г.

Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбав невстановлену у ході досудового розслідування кількість психотропної речовини «метамфітамін», яку в подальшому переніс за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання, тобто за адресою: АДРЕСА_1 , та розпочав незаконно зберігати за вищевказаною адресою з метою подальшого збуту зазначену психотропну речовину «метамфітамін».

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфікується за ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, з метою збуту.

06.12.2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

07.12.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

За доводами клопотання, підозра ОСОБА_4 є обґрунтованою і підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами. Також існують ризики, що ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2022 року застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, та визначено заставу у розмірі 40 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з клопотанням, у зв`язку із складністю кримінального провадження, великим обсягом слідчих дій, значною кількістю речових доказів, які потребують експертної оцінки, отримання якої можливо лише шляхом проведення судових експертиз, проведення яких на теперішній час не закінчене, та які з об`єктивних причин не могли бути виконані у більш стислі строки, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не закінчено. Так, у цьому кримінальному провадженні необхідно отримати висновки експертиз наркотичних засобів та психотропних речовин, відкрити матеріали кримінального провадження, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати інші дії.

Вказані обставини, на думку слідчого, перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про триманню під вартою, що зумовлює необхідність продовження строку дії цього запобіжного заходу. З наведених підстав сторона обвинувачення прохає продовжити строк тримання під вартою гр. ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, а саме до 07 березня 2023 року.

В судовому засіданні прокурор надав пояснення, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що буде виконувати всі процесуальні обов`язки, тому просить йому змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріли клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідност. 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, п. 9 ч. 2ст. 131 КПК України, запобіжні заходи, є заходами забезпечення кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно вимог ч. 1, 3ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

За положеннями ч. 5ст. 131 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Як встановлено ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В ході розгляду клопотання встановлено, що у провадженні слідчої групи СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022041030002332 від 06.12.2022 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 307 КК України.

Так, гр. ОСОБА_4 зберігав за адресою: АДРЕСА_1 , психотропну речовину «метамфітамін», з метою збуту.

Причетність ОСОБА_4 до скоєння даного злочину доведена зібраними органом досудового розслідування доказами, що вказує на обґрунтованість підозри за ч. 1 ст. 307 КК України. Ризики, на які посилається прокурор на даний час не зменшились та продовжують існувати.

06.12.2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

07.12.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2022 року, ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Строк дії ухвали про тримання під вартою спливає 04 лютого 2023 року, застава підозрюваним не внесена.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наслідками розгляду питанняслідчий суддя своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Клопотання пропродовження строкутримання підвартою маєправо податипрокурор,слідчий запогодженням зпрокурором непізніше ніжза п`ятьднів дозакінчення діїпопередньої ухвалипро триманняпід вартою.Клопотання пропродовження строкутримання підвартою подаєтьсядо місцевогосуду,в межахтериторіальної юрисдикціїякого здійснюєтьсядосудове розслідування,а вкримінальних провадженняхщодо кримінальнихправопорушень,віднесених допідсудності Вищогоантикорупційного суду,-до Вищогоантикорупційного суду. Клопотанняпро продовженнястроку триманняпід вартою,крім відомостей,зазначених устатті184цьогоКодексу,повинно містити: викладобставин,які свідчатьпро те,що заявленийризик незменшився абоз`явилися новіризики,які виправдовуютьтримання особипід вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Умовами для продовження строку тримання підозрюваного під вартою є обґрунтованість підозри та доведеність ризиків. Додатковими обставинами є неможливість завершення досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні № 12022041030002332 від 06.12.2022 призначено низку судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Унаслідок завантаженості експертної установи у м. Дніпро, строки проведення таких експертиз збільшуються. Вказана обставина зумовлює необхідність продовження строку дії запобіжного заходу.

Разом з тим, згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Харченко проти України», за якою встановлено порушення вимог п.3 ст. 5 Конвенції щодо надмірного тривалого тримання особи під вартою, а також те, що національні суди не розглядали жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.

По справі «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «І.А. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).

При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства ( суду ) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).

В рішенні «Тодоров проти України» ЄСПЛ зазначив, що для продовження тримання особи під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.

В судовому засіданні підозрюваний просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який, а саме домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, оскільки останній зобов`язується виконувати всі процесуальні обов`язки та не допускати реалізації ризиків.

Слідчий суддя враховує відповідну практику, що зі спливом часу тримання під вартою, ризики зменшуються, оскільки особа розуміє необхідність виконання нею умов запобіжного заходу, її поведінка стимулюється. Тобто під загрозою повторного застосування до особи тримання під вартою, остання буде демонструвати належну поведінку й під час застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У рішенні від 10.03.2009 року у справі «Биков проти Росії», заява № 4378/02, п. 64, Суд зазначив, що тягар доказування при вирішенні питань щодо продовжуваного позбавлення особи волі не повинен перекладатися на затриману особу, щоб вона доводила б наявність причин, які б виправдовували її звільнення з-під варти (див. постанову Європейського Суду з прав людини від 26.07.2001 року у справі «Ілійков проти Болгарії», заява № 33977/96, § 85).

Відповідно до статті 5 § 3 Конвенції кожному, кого заарештовано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, …має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Відповідно до встановленої практики Європейського Суду з прав людини, для того, щоб позбавлення свободи можна було вважати не свавільним у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції, застосування такого заходу має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 р. у справі «Нештак проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74, від 14 жовтня 2010 р. у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 2728 «Нечипорук і Йонкало проти України» (nechiporuk and yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 року, п. 196). Поміщення під варту відповідно до статті 5 § 1 Конвенції повинно відповідати принципу пропорційності (див. справу Ladent v. Poland, заява № 11036/03, п. 55, ЕСПЧ 200.

Слідчий суддя враховує, що у підозрюваного на утриманні перебуває непрацездатна особа мати похилого віку, а сам підозрюваний має постійне місце проживання. Також ОСОБА_4 майже 2 місяці утримувався під вартою, що свідчить про зменшення ризиків. Приймаючи до уваги наведені обставини у сукупності, вважаю можливим задовольнити клопотання підозрюваного та змінити останньому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово та з покладенням обов`язків.

Відтак, у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою, слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 181, 193, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обраний запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши йому залишати це житло цілодобово.

Для виконання запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

-прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-у разі зміни місця проживання повідомляти про це слідчого, прокурора чи суд;

-не відлучатися з м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора, суду.

-носити електронний засіб контролю цілодобово;

-не спілкуватися зі свідками по цьому кримінальному провадженню, окрім як за дозволом слідчого, прокурора.

Ухвалу направити до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного.

Підозрюваного доставити у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього даної ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш тяжкий запобіжний захід.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в його житло в будь-який час, в т.ч. у період комендантської години, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на нього обов`язків.

Строк дії ухвали до 07 березня 2023 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ