Рішення № 108964545, 14.02.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/411/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/411/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

15.01.2023 о 19 год. 04 хв адвокат Кардаш В`ячеслав Анатолійович, здійснюючи представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов (зареєстрований 16.01.2023), що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - ГУПФ в місті Києві), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ в Полтавській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ в Полтавській області щодо відмови у переведенні з 16.06.2022 ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII шляхом зарахування до стажу державної служби періодів служби в армії з 01.08.1973 по 31.10.2004;

- зобов`язати ГУПФ в місті Києві перевести з 16.06.2022 ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 10.06.2022 №248/2499 та №248/2500.

Мотивуючи заявлені вимоги вказує, що ГУПФ в Полтавській області неправомірно відмовило йому у переведенні на пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" за відсутності необхідного стажу державної служби. Вважає, що період служби в лавах Збройних Сил з 01.08.1973 по 31.10.2004 підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 позовну заяву було залишено без руху.

23.01.2023 до суду адвокат Кардаш В.А. через систему "Електронний суд" надіслав заяву про уточнення позовних вимог, додавши до неї визначені ухвалою суду від 18.01.2023 документи.

В уточненій позовній заяві представник вже просить суд:

- скасувати та визнати протиправним рішення ГУПФ в Полтавській області від 22.06.2022 №262440014100 щодо відмови у переведенні з 16.06.2022 ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII шляхом зарахування до стажу державної служби в Армії з 01.08.1973 по 31.10.2004;

- зобов`язати ГУПФ в м. Києві перевести з 16.06.2022 ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 10.06.2022 №248/2499 та №248/2500.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 позовну заяву з уточненими вимогами прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

07.02.2023 до суду від ГУПФ в Полтавській області надійшов відзив на позов, в якому представник висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Свою позицію мотивує обставинами правомірності відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" за відсутності необхідного стажу державної служби, що дає право на даний вид пенсії. Вказує, що згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.01.2005 позивач у період з 01.08.1973 по 31.10.2004 проходив службу в Збройних Силах. При цьому запис до трудової книжки внесений на підставі довідки/військового квитка НОМЕР_2 , якого позивач для підтвердження факту служби в лавах Збройних Сил у вказаний період не надав. У зв`язку з цим відсутні підстави для зарахування до стажу державної служби періоду з 01.08.1973 по 31.10.2004 (а.с. 38-43).

ГУПФ в місті Києві правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Розгляд справи, відповідно до статті 263 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУПФ в місті Києві, де отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

16.06.2022 позивач звернувся до ГУПФ в місті Києві (Оболонський район) із заявою про переведення з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на пенсію за віком у відповідності до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (а.с. 49-50).

До заяви позивач, окрім документів, що посвідчують особу, надав трудову книжку серії НОМЕР_1 від 04.01.2005 (а.с. 55-59), витяг з наказу начальника Головного управління з організації виробництва боєприпасів та будівництва споруд спеціального призначення (по особовому складу) від 25.05.2022 №40 про припинення державної служби та звільнення з роботи 31.05.2022, відповідно до пункту 7 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" (а.с. 59), видані Департаментом фінансів Міністерства оборони України довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03.06.2022 №248/2369 (а.с. 60), довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.06.2022 №248/2500 (а.с. 61).

Листом від 28.06.2022 №2600-0208-8/72990 ГУПФ в місті Києві повідомило ОСОБА_1 , що в результаті аналізу наданих документів виявлено, що згідно з даними трудової книжки на день набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016 року) стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, становить менше 10 років (а саме - 6 років 9 місяців 28 днів). Враховуючи вищезазначене ГУПФ в Полтавській області прийнято рішення про відмову в переході з пенсії силових структур на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с. 66).

У зв`язку з цим суд встановив, що рішенням відділу перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення ГУПФ в Полтавській області (за екстериторіальністю) від 22.06.2022 №262440014100 (а.с. 47) ОСОБА_1 було відмовлено у переході з пенсії силових структур на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу", оскільки з даних трудової книжки, на день набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016 року), стаж гр. ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, становить менше 10 років (а саме - 6 років 9 місяців 28 днів).

Вважаючи протиправним рішення ГУПФ в Полтавській області щодо відмови у переведенні з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позов по суті, суд виходить з наступного.

01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (надалі - Закон №889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Частиною першою статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" (надалі - Закон №3723-XII) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першоїстатті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Аналіз положень частини першої статті Закону №3723-XII дає суду підстави для формулювання висновку про те, що необхідною передумовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.

До 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Так, пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ та пунктами 10, 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Правова позиція в аналогічних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 № 569/350/17, від 03.07.2018 №586/965/16-а та від 10.07.2018 №591/6970/16-а.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були передбачені таким законодавством.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283(надалі - Порядок № 283), та додатку до нього (діяли до 01.05.2016).

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 "Про порядок обчислення стажу державної служби", якою затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку №283 передбачено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №283, чинного до 01.05.2016, до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи (п. 4 Порядку №283).

Як вже встановлено судом, 16.06.2022 позивач звернувся до ГУПФ в місті Києві (Оболонський район) із заявою про переведення з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком у відповідності до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (а.с. 49-50).

Рішенням відділу перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення ГУПФ в Полтавській області (за екстериторіальністю) від 22.06.2022 №262440014100 було відмовлено ОСОБА_1 у переході з пенсії силових структур на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу".

Як видно зі змісту спірного рішення, підставою для відмови слугував аналіз наданих позивачем документів, які обмежуються трудовою книжкою, з якою пенсійним органом з`ясовано, що на день набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016) стаж гр. ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, становить менше 10 років (а саме - 6 років 9 місяців 28 днів).

Представник позивача у позовній заяві з посиланням на пункт 4 Порядку №283 наголошує на тому, що основним документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка, саме тому пенсійний орган при вирішенні питання про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" мав би зарахувати до стажу державної служби період його служби в армії з 01.08.1973 по 31.10.2004.

Оцінюючі такі твердження представника позивача, суд виходить з наступного.

Статтею 62 Закону України №1788-ХІІ від 05.11.1991 "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Разом з цим пунктом 6 Порядку №637 передбачено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача суд встановив, що під записом №1 від 04.01.2005 міститься інформація "Служба в лавах Збройних Сил з 01.08.1973 по 31.10.2004". При цьому цей запис внесено на підставі довідки/військового квитка НОМЕР_2 (а.с. 55).

Проте ані довідки, на підставі якої внесено запис до трудової книжки, ані військового квитка НОМЕР_2 ні до пенсійного органу, ні до суду позивач не надав, як і не пояснив причин такого ненадання.

Посилання позивача на пункт 2 Порядку №283, відповідно до якого до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів, суд вважає недоречним, оскільки доказів роботи (служби) на означених посадах у період з 01.08.1973 по 31.10.2004 до матеріалів справи ні позивачем, ні його представником не надано, а судом в матеріалах пенсійної справи не виявлено.

За відсутності у трудовій книжці ОСОБА_1 чітких відомостей щодо умов та характеру служби позивача у період з 01.08.1973 по 31.10.2004 (більше 20 років!), а також уточнюючої довідки, складеної в установленому законодавством України порядку та/або військового квитка, об`єктивно неможливо підтвердити стаж військової служби позивача у цей період.

Тож судження представника позивача про протиправність не зарахування ГУПФ в Полтавській області періодів служби в армії до стажу державної служби ОСОБА_1 суд визнає безпідставними.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку і про безпідставність доводів щодо протиправності рішення ГУПФ в Полтавській області з приводу відмови у переведенні з 16.06.2022 ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII.

За таких обставин суд залишає позов без задоволення у повному обсязі.

За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, які складаються лише із сум сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун