Рішення № 108964433, 08.02.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/7328/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Куленяк А.І.,

представника позивача Арзуманяна В.А.,

представника відповідача Солопа І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Полтавський ливарно - механічний завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС України в Полтавській області № 00023440707 від 20 липня 2022 року; № 00098770707 від 15 грудня 2021 року.

В обґрунтування своїх вимог стосовно контракту № 2020/3 від 07.02.2020 позивачем зазначено, що згідно статті 13 Закону № 2473-VIII нарахування пені зупиняється на весь період форс мажорних обставин. На підтвердження таких обставин контролюючому органу надавалася відповідна довідка. Крім того, платником податку було подано позовну заяву до Господарського суду Полтавської області про стягнення заборгованості, що також зупиняє нарахування пені.

Стосовно контрактів від 09.04.2020 № 2020/13 та б/н від 24.04.2020 позивач також зазначив, що контролюючому органу надавалася довідка про наявність форс мажорних обставин.

Стосовно контрактів від 20.08.2018 № 2018/29/1 та від 08.01.2019 № 2019/1 позивач зазначив, що зазначені договори було розірвано за угодою сторін. Відповідно до укладеного акту зарахування зустрічних однорідних вимог сторонами було узгоджено зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок чого зобов`язання за цими контрактами припинилися 01.04.2020.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

04.10.2022 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що документальною позаплановою виїзною перевіркою ПП ПЛМЗ встановлено порушення частини 2, 3 статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції.

Стосовно контракту від 17.02.2020 № 2020/3 відповідачем зазначено, що висновок щодо підтвердження форс мажорних обставин не надавався, звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента відбулося з порушенням граничних строків на 24 дні.

Стосовно контракту від 09.04.2020 № 2020/13 та від 24.04.2020 б/н відповідач зазначив, що ПП ПЛМЗ в ході проведення виїзної перевірки надано документ англійською мовою від 01.06.2021 № 2021-003, який не містив офіційного підтвердження дійсності наданого оригіналу, засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ.

Стосовно договорів від 20.08.2018 № 2018/29/1 та від 08.01.2019 № 2019/1 відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки документи, що підтверджують зарахування зустрічних однорідних вимог підприємством не надавалися.

22.11.2022 судом отримано відповідь на відзив, у якій позивач заперечив обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та виклав обставини аналогічні тим, що містяться у позові.

28.12.2022 судом отримано заяву позивача про зміну підстав позову, у якій позивач зазначив, що документальна позапланова перевірка ПП ПЛМЗ проведена усупереч мораторію, установленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що тягне за собою протиправність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.

28.12.2022 судом отримано уточнення відповідача до відзиву з урахуванням заяви позивача про зміну підстав позову, у якій відповідач зазначає, що постановою КМУ від 03.02.2021 № 89 Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд встановив наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) (далі ПК України) та враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватиного підприємства ПОЛТАВСЬКИЙ ЛИВАРНО МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД (далі ПП ПЛМЗ) з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.10.2019 по 12.10.2021 у зв`язку з надходженням інформації про факти порушення граничних термінів розрахунків, встановлених НБУ за зовнішньоекономічними контрактами від 20.08.2018 № 2018/29/1, від 08.01.2019 № 2019/1, від 24.01.2020 б/н, від 09.04.2020 № 2020/13, від 07.02.2020 № 2020/3, укладених з нерезидентами.

За результатами перевірки складено акт від 26.10.2021 № 8459/16-31-07-07-08/31495420 (далі акт перевірки), яким зафіксовано порушення ПП ПЛМЗ частини 2, 3 статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 15.12.2021 № 00098770707, яким ПП ПЛМЗ нараховано пеню у розмірі 1 440 028,38 грн за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності /а.с. 15-16/.

Рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 18.07.2022 № 7389/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення - рішення від 15.12.2021 № 00098770707 скасовано в частині застосованої пені у розмірі 84 446,99 грн.

З урахуванням вказаного рішення ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення рішення від 20.07.2022 № 00023440707 яким ПП ПЛМЗ нараховано пеню у розмірі 1 355 581,39 грн за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності /а.с. 10-11/.

Не погодившись із податковим повідомленням рішенням ГУ ДПС у Полтавській області від 20.07.2022 № 00023440707 ПП ПЛМЗ звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Водночас, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (який діяв на момент проведення перевірки позивача) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 року №1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

При вирішенні цього спору суд керується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2022 року №640/16093/21.

Як і виклав свої міркування Верховний Суд у вказаному судовому рішенні, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

На час розгляду цієї справи карантин не скасовувався, а його дію продовжено.

Таким чином, в період запровадження законодавчим органом влади мораторію на проведення перевірок, така перевірка була призначена та проведена.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 листопада 2021 року "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 визнана протиправною та скасована рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 26.01.2022, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2022 (справа №640/18314/21). Суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст. 2 ПК України).

Щодо даного спору суд зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною під час призначення та проведення перевірки ПП ПЛМЗ.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду у справі від 22 лютого 2022 (справа №420/12859/21), від 17 травня 2022 справа № 520/592/21), від 15 квітня 2022 (справа № 160/5267/21), від 27 квітня 2022 (справа № 140/1846/21) від 6 липня 2022 (справа № 360/1182/21).

Таким чином суд дійшов висновку, що оскільки проведена перевірка стосовно позивача відбулась усупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки, у зв`язку з чим відсутня необхідність перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, згідно пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Водночас, Законом України Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-IX, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України Про валюту і валютні операції, зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Таким чином, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX Перехідні положення ПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення -рішення № 00023440707 від 20 липня 2022 року та його скасування.

Водночас, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення Головного управління ДПС України в Полтавській області № № 00098770707 від 15 грудня 2021 року задоволенню не підлягають, позаяк вказане податкове повідомлення - рішення є відкликаним.

Зважаючи на встановлені вище фактичні обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 20 333,73 грн, що відповідає сумі судового збору за оскарження податкового повідомлення - рішення № 00023440707 від 20 липня 2022 року, яке у цій справі визнано протиправним та скасовано.

Отже, судовий збір у розмірі 20 333,73 грн підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" ( вул. Ливарна, 12, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 31495420) до Головного управління ДПС у Полтавській області ( вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 20.07.2022 № 00023440707.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" витрати зі сплати судового збору у розмірі 20333,73 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14 лютого 2023 року.

Суддя К.І. Клочко