Рішення № 108962130, 16.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року Справа № 160/15835/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС» (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. В. Вернадського, буд. 33В, кв. 35, код ЄДРПОУ 39989061) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС» до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №346148 від 08 вересня 2022 року про застосування адміністративно господарського штрафу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС».

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/15835/22 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року вказана позовна заява була залишена без руху та цією ухвалою було запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: уточнену позовну заяву оформлену у відповідності до приписів п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

28 жовтня 2022 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року до якої додано: уточнену позовну заяву у новій редакції із зазначенням найменування відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті та його поштової адреси, у двох примірниках, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області № 346148 від 08 вересня 2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Бойко-Транс».

Позовна заява обґрунтована протиправністю рішення відповідача щодо встановленого порушення позивачем вимог статті 48 Закону України від 05.04.2001 року №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344-ІІІ). Вказує, що господарська операція з перевезення вантажу 02.08.2022 автомобілем IVECO/SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_1 /АХ1789FX, серія і номер свідоцтва про реєстрацію СТТ НОМЕР_2 , здійснювалося за участю ТОВ «АВК КОНФЕКШІНЕРІ» як Замовника, при цьому ТОВ «Бойко-Транс» є експедитором. Звертає увагу, що на підставі Договору №11244 транспортного експедитування від 29 грудня 2021 року, укладеного між ТОВ «АВК КОНФЕКШІНЕРІ» та ТОВ «Бойко-Транс», останнє як Експедитор зобов`язувалося за плату і за рахунок Клієнта (ТОВ АВК КОНФЕКШІНЕРІ) виконати та організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу при експорті з України, імпорті до України, при внутрішніх перевезеннях на території України. У даному випадку перевезення вантажу на підставі ТТН №1613 від 02.08.2022 року здійснювалось за замовленням ТОВ «АВК КОНФЕКШІНЕРІ», автомобільним транспортом, залученим ТОВ «Бойко-Транс» як Експедитором на умовах Договору №1124 від 29.12.2021 року. Автомобіль IVECO/SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_1 /АХ1789FX, серія і номер свідоцтва про реєстрацію СТТ НОМЕР_2 було залучено для перевезення вантажу з боку ТОВ «Бойко-Транс» на умовах Договору на організацію перевезення вантажів автотранспортом 08/01/22 від 01.08.2022 року, укладеного між ТОВ «Бойко-Транс» (Експедитор) та ТОВ «Стройметиз» (Виконавець). Водій транспортного засобу - ОСОБА_1 є водієм ТОВ «Стройметиз» (Перевізника). З урахуванням того, що відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не експедитори, тому позивач не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Позов просить задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/15835/22, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Витребувано від Державної служби України з безпеки на транспорті належним чином завіренні докази на обґрунтування підстав прийняття постанови № 346148 від 08.09.2022 року: належної якості (читабельний) Акт № 321869 від 02.08.2022 року.

29 листопада 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив (вх. №8930/22), відповідно до якого зазначає, що статтею 48 Закону № 2344-III обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж інші документи, передбачені законодавством. Крім того, відповідно до частини другої статті 49 Закону № 2344-ІІІ, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку. Вказує, що під час перевірки виявлено порушення: Транспортний засіб обладнаний діючим цифровим тахографом, в якому відсутня особиста чіп-карта водія режиму праці та відпочинку, чим порушено вимога ст. 48 Закон №2344-ІІІ. Пояснення водія про причини порушень: чіп карта найближчим часом буде використана, не звернув увагу Акт підписано водієм ОСОБА_1 . Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів. Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закон №2344-ІІІ. Зазначає, що позивач на розгляд справи не з`явився, пояснень та заперечень, щодо порушень відображених в акті не надав. На виконання п. 27 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі Порядок №1567) виконуючим обов`язки начальника Відділу було проведено розгляд акту та винесено постанови про застосування адміністративно - господарських штрафів №346148 від 08.09.2022, відповідно до якої до Позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17 000 грн. Таким чином доводи позивача про відсутність визначення нормами ст. 48 Закону №2344 про обов`язковість документів для внутрішніх перевезень, що були відсутні у водія, є безпідставними. З урахуванням викладеного у відзиві просить у задоволенні позову відмовити.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 02.08.2022 контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіка проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №004339 від 29.07.2022 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Так, 02.08.2022 старшими державними інспекторами в 16 год. 45 хв. На А/д М-30, 252 км., Хмельницької області здійснено перевірку транспортного засобу марки IVECO/SCHMITZ, держаний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки:

- посвідчення водія серії НОМЕР_4 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки IVECO, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_5 ;

- свідоцтво про реєстрацію напівпричіпа марки SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_3 , серії НОМЕР_6 ;

- товарно-транспортну накладну № 1613 від 02.08.2022.

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.08.2022 №321869, зокрема встановлено, таке: «Водій здійснював вантажне перевезення згідно ТТН №1613 від 02.08.2022. Під час перевірки виявлено транспортний засіб обладнаний діючим цифровим тахографом, в якому відсутня особиста чіп-карта водія режиму праці та відпочинку, чим порушено вимога ст. 48 Закону №2344-ІІІ. Пояснення водія про причини порушень: чіп карта найближчим часом буде використана, не звернув увагу». Акт підписано водієм ОСОБА_1 без зауважень.

На виконання вимог п.26 Порядку №1567 Укртрансбезпека надіслала Позивачу повідомлення про розгляд справи 30.08.2022 за № 27334/23/24-22 в якому зазначалося про необхідність явки на розгляд справи 08.09.2022 у приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошти вказане повідомлення вручено позивачу 16.09.2022, та не заперечується сторонами.

На виконання п. 27 Порядку №1567 виконуючим обов`язки начальника Відділу було проведено розгляд акту та винесено постанову про застосування адміністративно - господарських штрафів №346148 від 08.09.2022, відповідно до якої до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17 000 грн.

Відповідно до п. 29 Порядку №1567 копії постанов надіслано Позивачу 12.09.2022 та вручено 16.09.2022, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження відправлення.

Не погоджуючись з даною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовано Закону №2344-ІІІ.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону №2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ч.3 Закону №2344-ІІІ, державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Частиною 11 статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно із ст. 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пп.1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком №1567.

Відповідно до п. 2,4 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п. 20-30 цього Порядку.

Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності). У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (п. 20-22 Порядку №1567).

Відповідно до п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з п.26 та п.27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З аналізу наведених правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок розглянути справу про порушення суб`єкта господарювання не пізніше двох місяців з дня його виявлення та за наявності підстав для винести постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу положень вказаної статті випливає, що вказаний вище перелік документів згідно ст. 48 Закону №2344-ІІІ не є вичерпним.

Відповідно до ст. 18 Закону №2344-ІІІ, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція).

Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух. Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів (пункт 1.2 розділу І Інструкції.

Відповідно до п.2.5 вищезазначеної Інструкції, тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії, відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Окрім цього, згідно з п. 2.6. Інструкції тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (п. 2.7. Інструкції). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення пасажирів або вантажу застосовується саме до перевізників.

Таким чином, ключовим питанням в межах даної справи є встановлення факту чи є позивач перевізником в розумінні Закону №2344-ІІІ.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах (стаття 29 Закону №2344-ІІІ).

Таким чином, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажу.

Так, судом досліджено, що 29.12.2021 між ТОВ «АВК КОНФЕКШІНЕРІ» (клієнт) та позивачем (експедитор) укладено Договір №11244 транспортного експедирування.

Відповідно до умов вказаного Договору:

« 1.1. За цим договором Клієнт доручає, а експедитор приймає на себе зобов`язання за плату і за рахунок Клієнта виконати та організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу при експорті з України, імпорті до України, при внутрішніх перевезеннях на території України.

…

1.3. за дорученням Клієнта Експедитор надає наступні види послуг:

- забезпечує належне транспортне обслуговування, а також організовує перевезення вантажів різними видами транспорту на території України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно з вимогами Інкотермс;

- здійснює роботи, що пов`язані з прийняттям, перевезенням вантажів, організовує охорону вантажів під час їх перевезення і перевалки;

…

- здійснює розрахунки з транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажу; …».

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки IVECO, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_5 та свідоцтва про реєстрацію напівпричіпа марки SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_3 , серії НОМЕР_6 , власником вказаних транспортних засобів є ОСОБА_2 .

Згідно товарно-транспортної накладної від 02.08.2022 №1613 судом встановлено, що у якості автомобільного перевізника зазначено: ТОВ «БОЙКО-ТРАНС», водій ОСОБА_1 , вантажовідправник ПП «Скіфи», вантажоодержувач ТОВ АВК КОНФЕКШІНЕРІ, вантаж отримав водій/експедитор: ОСОБА_1 .

Позивачем на підтвердження своєї позиції надано Договір на організацію перевезення вантажів автотранспортом 08/01/22 від 01 серпня 2022 року, укладений між ТОВ «Бойко-Транс» (Експедитор) та ТОВ «Стройметиз» (Виконавець), предметом якого є: «Експедитор на замовлення та за рахунок третьої сторони зобов`язується організувати перевезення вантажу, а виконавець зобов`язується виконати наступні замовлення».

03.08.2022 між ТОВ «Бойко-Транс» (Експедитор) та ТОВ Стройметиз (Перевізник) підписано Акт здачі-прийому робіт (надання послуг), а саме: перевізником були виконані такі роботи по рахунку №74 від 03.08.2022: перевезення вантажу Львівська область, м. Кам`янка-Бузька Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське вантажним автомобілем IVECO НОМЕР_1 / н/п НОМЕР_7 .

Згідно платіжного Доручення №92 від 04.08.2022 ТОВ «БОЙКО-ТРАНС» сплачено на корись ТОВ «СТРОЙМЕТИЗ» за послуги згідно рахунку №74 від 03.08.2022.

Відповідно до ст. 48 Закону №2344-ІІІ при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 (далі - Правила №363) визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Так, відповідно до визначень термінів встановлених у розділі І Правил №365:

договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання;

експедитор транспортний - працівник, який забезпечує виконання комплексу операцій транспортно-експедиторського обслуговування під час перевезення вантажів;

замовлення на перевезення вантажів - документ, який подає вантажовідправник перевізникові на доставляння обумовленої партії вантажів в узгоджені терміни;

замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів;

товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 11.1 Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Згідно постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.09.2022 року №346148 позивача притягнуто до відповідальності на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за відсутність у позивача як автомобільного перевізника «документів, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інших документів, передбачених законодавством», при цьому в якості способу порушення вказаної норми права відповідач в Акті від 02.08.2022 року №321869 вказав «відсутня особиста-чіпкарта водія режиму праці та відпочинку».

В подальшому у відзиві відповідач наголошував на тому, що фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника, мають встановлюватися на підставі документів для перевезення, в той час як надані позивачем докази не є юридично значимими, оскільки були відсутні на місці події.

Водночас, Порядком №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (п. 26).

Тобто, повна та належна оцінка обставинам справи суб`єктом владних повноважень повинна надаватися не виключно виходячи з відомостей та документів, наданих безпосередньо водієм на місці зупинки, а з урахуванням відомостей та документів, наданих автомобільним перевізником під час розгляду справи. Відповідно, законодавцем передбачено процедуру, яка спеціально дозволяє надання відомостей та інформації в т.ч. під час розгляду справи про порушення.

За обставин даної справи відповідач стверджує, що повідомлення про розгляд справи від 30.08.2022 року було направлено позивачу 01.09.2022 року, на підтвердження чого відповідачем надано Список від 01.09.2022 року та роздруківку трекінгу поштового відправлення з сайту https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html щодо поштового відправлення №0600020184989.

Дослідивши відомості щодо поштового відправлення №0600020184989 судом встановлено, що 09.09.2022 року щодо вказаного поштового відправлення відбулася дія «Відправлення пере направлено до іншого відділення: за місцем обслуговування». При цьому дія «Відправлення у точці видачі/доставки» стосовно поштового відділення, в якому позивач отримав повідомлення про розгляд справи, здійснена тільки 13.09.2022 року. В свою чергу 16.09.2022 року позивач отримав лист (на четвертий день після його надходження до відділення поштового зв`язку позивача).

Так, зі змісту Списку від 01.09.2022 року судом встановлено, що відповідач направив повідомлення про розгляд справи на адресу позивача, вказавши при цьому загальний індекс міста Дніпро 49000, в той час як у відкритому доступі в наявності відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно яких індекс позивача 49027. Більш того, в постанові, що є предметом оскарження, вказано індекс позивача саме 49027.

Попри те, що Порядком №1567 не встановлено строку, який повинен бути у розпорядження особи, яка притягається до відповідальності після отримання повідомлення про розгляд справи, поведінка суб`єкта владних повноважень під час реалізації п. 26 Порядку №1567, як і будь-якої іншої норми права, повинна відповідати вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства.

За обставин даної справи відповідач направив позивачу повідомлення про розгляд справи 01.09.2022 року при тому, що розгляд справи мав відбутися вже 08.09.2022.

При цьому згідно п. 25 Порядку справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно Акту від 02.08.2022 року №321869 ймовірне порушення позивачем було виявлено 02.08.2022 року, тобто розгляд справи про таке порушення мав відбутися не пізніше 02.10.2022 року.

Відповідачем не надано жодних пояснень, які б пояснювали виходячи з чого відповідач за вказаних обставин вжив заходи щодо повідомлення позивача про розгляд справи (направив повідомлення) за суттєво короткий строк (на 8-ий день від дня відправлення запрошення), адже строк на розгляд справи спливав майже через місяць від фактичної дати проведення розгляду.

Викладені дії вказують на недотримання відповідачем вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи про застосування до відповідача адміністративно-господарського штрафу, що свідчить про протиправний характер його дій, оскільки саме відповідачем створено ситуацію, за якої позивача фактично було позбавлено можливості взяти участі у розгляді вказаної справи, надати свої пояснення та висловити заперечення.

Відповідно, суд відхиляє аргументи відповідача, згідно яких позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та мав реальну можливість бути присутнім при такому розгляді, оскільки в дійсності саме через дії відповідача позивач об`єктивно був позбавлений можливості отримати повідомлення про розгляд відповідної справи до моменту її розгляду.

Окрім викладеного, суд також враховує, що у ст. 1 Закону 2344-III транспортно-експедиторські послуги - послуги, пов`язані з підготовкою та відправленням вантажів, організацією та забезпеченням перевезень, контролем за проходженням і одержанням вантажів, проведенням взаєморозрахунків;

При цьому згідно з ч. 1 ст. 47 Закону 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування. До комплексу допоміжних операцій, пов`язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать, зокрема, транспортно-експедиційні послуги.

Таким чином, законодавцем в межах Закону №2344-III розрізнено статус перевізника та експедитора.

Позивачем надано низку документів на підтвердження свого статусу саме як експедитора на момент виявлення вказаного порушення. На це відповідач зазначив, що в товарно-транспортній накладній від 02.08.2022 року №1613 позивача вказано саме як перевізника.

Вказані заперечення судом не приймаються, оскільки додатком 7 до Правил №363 затверджено форму товарно-транспортної накладної, якій відповідає накладна від 02.08.2022 року №1613. За змістом вказаної форми, в ній не передбачено графи для заповнення окремим від перевізника суб`єктом господарської діяльності-експедитором відповідної інформації (в наявності лише подібна графа для експедитора-фізичної особи). Відповідно, позивачем не було зазначено в товарно-транспортній накладній відомостей про себе як про експедитора.

Водночас, інші документи на підтвердження такого статусу позивач надати відповідачу не зміг через протиправні дії останнього під час направлення повідомлення про розгляд справи, що були описані вище.

Суд погоджується з аргументами позивача щодо наявності у спірних правовідносинах у нього статусу експедитора, в зв`язку з чим він не відповідає правовому статусу, передбаченому ст. 33 Закону №2344-III, а тому не є суб`єктом відповідальності за ст. 48 цього закону.

Відповідно, суд приходить до висновку про протиправний характер постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №346148 від 08 вересня 2022 року про застосування адміністративно господарського штрафу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС», в зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується копією квитанції від 29.09.2022 року №255.

Отже, відповідно до положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 2481,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення постановлено в перший робочий день судді 16 січня 2023 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС» (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. В. Вернадського, буд. 33В, кв. 35, код ЄДРПОУ 39989061) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №346148 від 08 вересня 2022 року про застосування адміністративно господарського штрафу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС».

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь «БОЙКО-ТРАНС» (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. В. Вернадського, буд. 33В, кв. 35, код ЄДРПОУ 39989061) сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 гривень (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко