Постанова № 10895928, 28.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.07.10Справа №2а-6069/10/8/0170 (16:00 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак-Хліб"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування акту

за участю:

від позивача - Одайнік Тетяна Миколаївна, довіреність № б/н від 29.06.10;

від відповідача - Горохова Анна Костянтинівна, довіреність № 12/10-0 від 13.01.10;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Токмак-Хліб" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача про скасування акту №312/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19 квітня 2010 року та відновити дію Свідоцтва №00886454 і внести відповідні зміни до Єдиного реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалами суду від 12.05.10 р. відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.

Разом з адміністративним позовом позивач надав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту № 312/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19 квітня 2010 року до набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою суду від 13.05.10 р. клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову задоволено та до набрання постановою по справі №2а-6069/10/8/0170 законної сили, зупинено дію акту Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 312/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Токмак-хліб" від 19 квітня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.04.10 року Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим прийняла рішення, оформлене актом N 312/15-2, яким анулювала реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Токмак-Хліб"на підставі пп. " ґ " п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з порушенням позивачем вимог, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання - відсутність за юридичною адресою. Позивач вважає, що рішення від 16.04.10р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є незаконним, оскільки відсутні встановлені законодавством підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а висновки відповідача про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням не відповідають дійсності.

У судовому засіданні 28.07.2010р. представник позивача зменшив позовні вимоги та просив суд розглянути адміністративний позов тільки у частині вимог про скасування акту № 312/15-2 про анулювання реєстрації платника ПДВ від 19.04.10 р. та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.07.10 р. заперечував проти задоволення позовних вимог , посилаючись на те, що позивач за юридичною адресою не знаходиться, відповідач вважає, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке оформлено актом № 312/15-2 від 16.06.10 р. є законним, а підстави для його скасування відсутні. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях (а.с.49-50).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Токмак-Хліб"зареєстровано у якості юридичної особи 28.07.05 р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №435257, код ЄДРПОУ 33656522 (а.с.25) та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осі-підприємців серії АА № 011827 від 11.08.09 р. (а.с.27) та із вищенаведених документів вбачається, що юридична особа знаходиться за адресою: м. Сімферополь, с. Аграрне, вул. Научна, 5, кв.23.

Під час судового розгляду справи 23.06.10 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи та видане нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 632120 із зазначенням місцезнаходження позивача за адресою: Красногвардійській район, смт. Красногвардійське, вул. Елеваторна, 15А, що підтверджується копією цього свідоцтва та копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осі-підприємців серії АА № 234305 від 29.06.10 р.(а.с.26, 28).

Зміна місцезнаходження позивача також підтверджується відомостями із ЄДР щодо юридичної особи ТОВ «Токмак-Хліб» (а.с.51).

ТОВ «Токмак-Хліб» було взято на облік платника податків у ДПІ в м. Сімферополі 01.08.05 р. за № 1584, що підтверджується відповідною довідкою № 06.12.06 р. № 4714/29-0, де зазначено місцезнаходження юридичної особи : м. Сімферополь, с. Аграрне, вул. Научна, 5, кв.23 (а.с.46).

05.07.10 р. ТОВ «Токмак-Хліб» отримало нову довідку про взяття на облік платника податків № 2017/29-0, у якій у графі «місцезнаходження» було зазначено: Красногвардійській район, смт. Красногвардійське, вул. Елеваторна, 15А (а.с.47).

Крім того судом встановлено, що позивач з 16.08.05 р. є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №00886454 від 16.08.05 р., виданим ДПІ в м. Сімферополі (а.с.48), де у графі «адреса платника» зазначено: м. Сімферополь, с. Аграрне, вул. Научна, 5, кв.23 (а.с.48).

16.04.10 р. Державна податкова інспекція в м. Сімферополі прийняла рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке оформлено актом N 312/15-2 (а.с.52-53), відповідно до якого анулювала реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Токмак-Хліб» відповідно до пп. " ґ " п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", за порушення Закону України від 15.05.03. №755 ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» (із змінами та доповненнями), п. 5,14,16 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.00р., Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України №80 від 19.02.1998р., а саме порушення позивачем вимог стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання, яке полягає у відсутності позивача за юридичною адресою (м. Сімферополь, с. Аграрне, вул. Научна, 5, кв.23) та внесенням запису до ЄДР (а.с.52-53).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлене актом № 312/15-2 від 16.04.10 р., позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АРК є територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з фізичними особами-підприємцями реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, прийнявши рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в акті від 16.04.2010р. зазначив, що ТОВ «Токмак-Хліб» подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з серпня 2005 р. до березня 2010 року з показниками, які свідчать про наявність оподатковуваних поставок; має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій у сумі 4911788 грн.; на момент складання акту товариство не має податкової заборгованості з ПДВ; факт відсутності чи неможливості установити місцезнаходження підтверджено за даними податкової міліції повідомленням № 169/29-0 від 16.04.10р. Документами, які підтверджують наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідач зазначив акт перевірки достовірності юридичної адреси № 887/26-34 від 15.04.10р. та доповідну записку (без зазначення даних про її складання) (а.с.52-53).

Закон України “Про податок на додану вартість” визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.п. “а” п. 2.1. ст. 2 Закону № 168 платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Статтею 9 Закону № 168 закріплений порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, де у п. 9.8 Закону визначені випадки анулювання реєстрації.

Відповідно до пп. "г" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Згідно з вимогами ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса її органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" N 755-IV від 15.05.2003 із змінами та доповненнями, місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

В свою чергу Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” закріплений порядок державної реєстрації юридичних осіб, відповідно до якого юридична особа повинна повідомити про зміну її місцезнаходження.

Згідно з п. 5 ст. 17 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Статтею 19 вказаного Закону закріплений порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

З положень пункту 12 вказаної норми вбачається, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (п. 14 ст. 19 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року №80, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N172/2612 затверджений Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) (далі Порядок № 80).

Згідно з п. 11.2. Порядку № 80, підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб. Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено відсутність за місцезнаходженням юридичної особи, яка включена до Єдиного державного реєстру, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного державного реєстратора (органу державної реєстрації) надсилають повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 17), як це передбачено п. 11.5 Порядку обліку.

Відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову надані такі документи, які за твердженням відповідача свідчать про відсутність позивача за адресою місцезнаходження юридичної адреси:

- повідомлення ДПІ в м. Сімферополь про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням № 169/29-0 від 16.04.10 р. за формою № 18-ОПП, лист погодження про направлення повідомлення державному реєстратору № 179 від 16.04.10 р., складений та підписаний посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі та висновок ДПІ в м. Сімферополі № 179 від 16.04.10 р., про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення за формою 18-ОПП (а.с.55-57);

- довідка відділу податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків № 887/26-34 від 15.04.10 р. (а.с.58).

В матеріалах наявні відомості із Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи ТОВ «Токмак-Хліб» від 23.06.10, зі змісту яких вбачається, що в ЄДР було внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, а повязані зі зміною місцезнаходження юридичної особи та у графі «місцезнаходження» зазначено: АРК, Красногвардійський район, вул. Елеваторна, 15А (а.с.51) та у наданих відомостях не зазначено про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Отже місце знаходження позивача як юридичної особи змінено вже в процесі судового розгляду справи, докази щодо зміни місцезнаходження станом на дату складання акту 16.04.10 р. в ЄДР відповідачем не надано.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 N79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за N 208/4429, затверджене Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі Положення № 79 ), відповідно до п. 1.1. якого ним визначається порядок реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Підпунктом п. 5 Положення № 79 встановлено, що реєстр платників податку на додану вартість - це автоматизований банк даних, створений відповідно до статті 9 Закону для забезпечення:

-реєстрації та єдиного обліку платників податку на додану вартість;

-єдиних принципів ідентифікації платників податку на додану вартість;

-контролю за справлянням податку на додану вартість;

-організації суцільного й вибіркового аналізу.

Підпунктом п. 16 Положення № 79 встановлено, що у Реєстр включаються такі види даних:

-ідентифікаційні - індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, а також назва - для юридичної особи; ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб та прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб;

-довідкові - дані про місцезнаходження (місце проживання), телефон юридичної особи - платника податку на додану вартість, прізвища та ідентифікаційні номери (з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку) керівника, головного бухгалтера;

-реєстраційні - дані про реєстрацію та зняття з реєстрації як платників податку на додану вартість в органах державної податкової служби;

-класифікаційні - дані про види його діяльності;

-дата закінчення дії договору про спільну діяльність;

-дата закінчення угоди про розподіл продукції.

Підпунктом “ґ”пункту 25 Положення № 79, який по змісту є ідентичним пп. "г" п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону, у тому числі якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

У відповідності до п.п. 25.2.2 Положення № 79, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

Пункт 25.2.1 Положення № 79 про реєстрацію платників податку на додану вартість встановлює, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ " пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), у тому числі:

- повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).

З вищезазначеного переліку вбачається, що тільки наявність зазначених документів може бути підставою для прийняття рішення для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі порушення платником ПДВ вимог законодавства про реєстрацію суб'єктів господарювання.

В переліку підтверджуючих документів (відомостей) відсутній Акт перевірки достовірності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності, як підтверджуючого документу, на підставі якого можливо зробити висновок про відсутність особи за адресою.

Більш того, матеріали справи свідчать про відсутність складеного відповідно до вимог п. 11.2. Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), акту перевірки достовірності юридичної адреси від 15.04.10р. за № 887/26-34, на який відповідач посилається в акті №312/15-2.

Відповідач не надав належних доказів його складання працівниками податкової міліції.

З положень вказаних вище норм вбачається, що податковий орган має право анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість юридичної особи тільки у випадках, визначених в законодавстві, тоді як в законодавчих актах відсутня норма, що дозволяє органам ДПС здійснювати анулювання платника ПДВ у звязку з незнаходженням юридичної особи за місцем реєстрації або у звязку з внесенням до ЄДР відомостей про зміну місцезнаходження платника ПДВ.

Акт ДПІ в м. Сімферополі № 312/15-2, затверджений 16.04.2010р. не містить посилань на наявність запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ “Токмак-хліб”.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, також не надано належних доказів наявності в ЄДР запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, на момент складання акту № 312/15-2 та прийняття 16.04.10р. відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, відповідач не керувався даними Єдиного державного реєстру та не зясував обставини щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, що спростовує викладені в акті відомості відповідача про відсутність платника за адресою місцезнаходження.

В матеріалах справи відсутні докази того, що на момент прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи ТОВ “Токмак-хліб” за її місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про дану юридичну особу.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що, вказуючи п.п. “ґ ” п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідач діяв необґрунтовано, без урахування фактичних обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців під час судового розгляду справи, було внесено запис про заміну свідоцтва про державну реєстрацію позивача у звязку зі зміною місцезнаходження юридичної особи із зазначенням, що позивач знаходиться за адресою: Красногвардійський район, смт.Красногвардійське, вул. Елеваторна, 15А, у звязку із чим, 23.06.10 р. державним реєстратором позивачу було видане нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 632120.

Суд також враховує і те, що відповідно до Наказу ТОВ „Токмак - Хліб" № 21/09-п від 02.12.09 р. «Про скорочення робочого часу та встановлення скороченого робочого тижня», який було видано у зв'язку зі зменшенням обсягу робіт, з метою зменшення впливу світової фінансової кризи на рентабельність діяльності підприємства та збереження цілісності професійного колективу по підприємству, з 07.12.09 р. встановлено 3-денний робочий тиждень: понеділок, вівторок, середа та робочий день з 09-00 год. до 15-00 год. Так, у відповідності до ст. 56 Кодексу законів про працю України власник та працівник за згодою сторін можуть встановлювати як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день та неповний робочий тиждень. Згода сторонами була досягнута, що підтверджується копією наказу № 21/09-п від 02 грудня 2009 року з підписами робітників (а.с.8).

Суд зазначає, що перевірка проводилась 15.04.10 р. у четвер, який у відповідності до вищенаведеного наказу є не робочим днем на підприємстві, а отже перевірка проводилась у неробочий день та час підприємства. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не встановлено належним чином відсутність позивача за адресою місцезнаходження.

Крім того, суд звертає увагу і на той факт, що акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість оформлений з порушенням норм чинного законодавства, а саме порядку його складання, а саме на другому аркуші акту (продовження додатку 5) зазначено ТОВ «ЗК СИВАШ».

Також суд зазначає, що в акті про анулювання реєстрації платника ПДВ однією з підстав для анулювання зазначено внесення запису до ЄДР, без зазначення якого саме запису, та відповідачем не надано суду доказів внесення запису до ЄДР про позивача, який є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ.

З урахуванням викладених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що відсутність юридичної особи за місцезнаходженням або неможливість встановити її місцезнаходження не може бути підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до пп. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, ДПІ в м. Сімферополі прийняла рішення, що оформлене актом N312/15-2 від 16.04.10р., про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість з підстав, які не встановлені п.п. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” необґрунтовано з порушенням підстав встановлених діючим законодавством.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України не надав суду належних доказів обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо анулювання реєстрації платником податку позивача.

Виходячи з викладеного, суд не приймає до уваги доводи відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову.

За таких обставин рішення ДПІ про анулювання реєстрації платником податків на додану вартість ТОВ «Токмак-Хліб», яке оформлено актом №312/15-2 від 16.04.2010р., є таким, що суперечить чинному законодавству, є протиправним та підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 16.04.10р. про анулювання реєстрації ТОВ «Токмак-Хліб» платником податку на додану вартість, яке оформлено актом №312/15-2 від 16.04.2010р.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

Під час судового засідання проголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанова складена у повному обсязі 02.08.10 р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 16.04.2010р. про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю “Токмак-Хліб” (код ЄДРПОУ 33656522) платником податку на додану вартість, яке оформлено актом № 312/15-2 від 16.04.2010р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Токмак-Хліб” (АРК, Красногвардійський р-н, смт.Красногвардійське, вул. Елеваторна, 15А, код ЄДРПОУ 33656522, інші відомсоті не відомі) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.