Рішення № 108956452, 14.02.2023, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1406/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України",

до відповідача - Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради,

про стягнення 150 936,93 грн,

26.12.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява від 20.12.2022 № 022-2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" з вимогою стягнути з Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради основний борг у сумі 112 943,04 грн, пеню у сумі 13 676,94 грн, три проценти річних у сумі 2 255,77 грн, інфляційні втрати у сумі 22 061,18 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині неоплати поставленого природного газу.

Ухвалою від 30.12.2022 господарський суд відкрив провадження у справі № 925/1406/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Постановив розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 30.01.2023.

20.01.2023, у строк встановлений судом, від відповідача надійшов відзив, в якому він погоджується зі сплатою боргу в сумі 112 943,04 грн з ПДВ за спожитий газ, що постачався позивачем у 2021 році (як виявилося пізніше), водночас заперечує наявність підстав щодо сплати пені у сумі 13 676,94 грн, трьох процентів річних у сумі 2 255,77 грн, інфляційних витрат в сумі 22 061,18 грн.

Свої заперечення відповідач обґрунтовує таким.

1. Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради у 2021 році мало договір на постачання природного газу № 22-1074/21-БО-Т від 09.11.2021 укладений між Управлінням та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг". Договір набрав чинності з дня його підписання 09.11.2021. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Постачальник (ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") зобов`язується поставити Споживачеві (Управління) природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору, впродовж строку дії договору (з 09.11.2021 по 31.12.2022) Управління своєчасно виконувало свої зобов`язання в частині розрахунків.

2. Інформація про те, що ТОВ "Нафтогаз України" Постачальник "Останньої надії" постачає Споживачу природний газ у 2021 році не надходила. Однак у квітні 2022 року Управління отримало на електронну пошту повідомлення довільної форми (офіційних листів не надходило), щодо наявної заборгованості перед постачальником "останньої надії" на суму 112943,04 грн. з ПДВ, згідно з Типовим договором постачання природного газу, починаючи з 11.11.2021.

3. Управління освіти не підписувало Типовий договір з постачальником "останньої надії" з обставин, що не залежали від нього. Управління не мало змоги відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" укласти і оприлюднити у встановлений законодавством термін договір про закупівлю так як жодних документів на адресу Управління в зазначений період не надходило. Таким чином, Управління не брало на себе ніяких юридичних зобов`язань та не мало можливості зареєструвати в органі Казначейства бюджетні зобов`язання через їх відсутність.

Листом № 119/4.1-7412-2022 від 13.06.2022 та листом-вимогою про сплату заборгованості № 119/4.3-8127-2022 від 28.06.2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" наголошує на зобов`язанні Управління сплатити суму боргу за природний газ в сумі 112943,04 грн. з ПДВ. Однак така вимога, на думку відповідача, суперечить бюджетному законодавству України, а саме "Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України", затвердженому Наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02 березня 2012 року.

Відповідач зазначає, що, враховуючи відсутність правочинів із ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у 2021 році будь-яка спроба реєстрації документів на про плату (фінансових зобов`язань) у 2022 році спричинила б порушення бюджетного законодавства і, як наслідок, заходи впливу для Управління від органів Казначейства та фінансового аудиту. Крім того, надсилаючи на адресу Управління лист-вимогу про сплату заборгованості № 119/4.3-8127-2022 від 28.06.2022, позивач не надав належним чином оформлених платіжних документів (актів виконаних робіт), які б підтверджували обсяг наданих послуг та містили ціну за одиницю спожитого природного газу та загальну суму до сплати. Відповідач стверджує, що вперше побачив такі документи в додатках до позовної заяви позивача.

Тому, вважає відповідач, враховуючи відсутність укладеного Типового договору з постачальником "останньої надії" та актів приймання-передачі послуг від ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у відповідному бюджетному періоді (а саме у 2021 році), Управління не мало визначених бюджетним законодавством підстав, механізмів та можливостей щодо оплати заборгованості в сумі 112943,04 грн. з ПДВ, яка зазначена позивачем.

Відповідач у відзиві погоджується зі сплатою боргу в сумі 112943,04 грн. з ПДВ за спожитий природний газ, що постачався позивачем у 2021 році (як виявилось пізніше), водночас заперечує наявність підстав щодо сплати пені у сумі 13676,94 грн., трьох процентів річних у сумі 2255,77 грн., інфляційних витрат в сумі 22061,18 грн., так як саме через недопрацювання (або ж недобросовісність у відносинах до споживачів або відсутність документальної та виконавчої дисципліни) позивача виникла зазначена заборгованість.

30.01.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач стверджує, що відзив ним отримано 20.01.2023 та просить, враховуючи незначний термін пропуску строку та введення в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим, зокрема у м. Києві фактично щоденно оголошуються повітряні тривоги, відбуваються ракетні атаки та відключають електроживлення із метою збереження енергосистеми, що впливає на роботу компанії та її представників, продовжити строк на надання відповіді на відзив.

У відповіді на відзив позивач зазначає щодо укладеного договору про постачання природного газу № 22-1074/21-БО-Т від 09.11.2021, між відповідачем та іншим постачальником - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", то відповідно до умов зазначеного Договору він набирає чинності з дати його укладання. Разом з тим, відповідно до умов пункту 3.2 Договору, постачання природного газу за Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС. Зазначений пункт кореспондується із п. 11.3. Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Також позивач зазначає, що згідно з пунктом 7 розділу IV Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 Про затвердження Правил постачання природного газу: "Зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника".

Оператором ГТС було підтверджено, що відповідач споживав природний газ постачальника "останньої надії" у наступні періоди: з 11.11.2021 по 14.11.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 6,72280 тис. куб. м. на суму 112 943,04 грн., відповідач не здійснив оплату за поставлений газ. Таким чином, відповідач споживав природний газ саме із ресурсу постачальника "останньої надії" та не розрахувався за спожитий газ.

Позивач стверджує, що відповідач самостійно міг контролювати всі відомості із інформаційної платформи та ініціювати зміну постачальника на інформаційній платформі, або відмовитись від споживання природного газу із ресурсу постачальника "останньої надії" та в односторонньому порядку розірвати типовий договір постачання природного газу із постачальником "останньої надії". Однак цього він не зробив та продовжував споживати газ із ресурсу постачальника "останньої надії".

Позивач вказує, що на адресу відповідача надсилався Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" 08.12.2021, Рахунок на оплату № 35531 із доказами його направлення 21.12.2021, Акт приймання-передачі природного газу № 22792 із доказами його направлення 21.12.2021, Коригуючи акт № 28503 із доказами його направлення 30.12.2021, а оплатити відповідач повинен був протягом наступного місяця поставки отже до 31.12.2021 включно. Отже відповідач був належним чином повідомлений вчасно про наявність заборгованості за поставлений газ, однак жодних платежів він не здійснив.

Позивач зауважує, що нараховані 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Ухвалою від 01.02.2023 господарський суд клопотання ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про продовження строку на надання відповіді на відзив залишив без задоволення та продовжив ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" строк для подання відповіді на відзив до дати її фактичного подання - 30.01.2023.

Відповідач правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Дослідивши подані сторонами докази, врахувавши доводи позивача та відповідача, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (далі - Постачальник, Постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМ України № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМ України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (відповідно до Бюджетного кодексу України).

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 11.11.2021 по 14.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав позивач надає лист оператора ГТС від 29.06.2022 № ТОВВИХ-22-6848 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS000188KOK00Z; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000188KOK00Z (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Згідно з п. 2.1 Договору, Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

За п. 3.1 Договору, постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 Договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 Договору).

У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5 Договору).

У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.6 Договору).

Згідно з пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

П. 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника (п. 8.2 Договору).

За п. 11.1 Договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Як стверджує позивач, він проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМ України від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМ України № 1102.

Цією ж Постановою КМ України № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Як стверджує позивач, ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі.

З 11.11.2021 по 14.11.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 6,72280 тис. куб. м. на суму 112 943,04 грн, в той час як відповідачем, не здійснено оплату вартості поставленого газу.

Позивачем на адресу відповідача направлено відповідний рахунок на оплату поставленого природного газу за листопад 2021 р. у розмірі 112 943,04 грн, Акт № 22792 приймання-передачі природного газу та Коригуючий акт № 28503.

Позивачем на адресу відповідача направлено Вимогу № 119/4.3-8127-2022 від 28.06.2022 про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику "останньої надії", втім, як зазначає позивач та що не спростовує відповідач, вказану заборгованість не було погашено.

Також до справи додано Коригуючий акт від 23.12.2021 № 28503 до акту приймання-передачі природного газу № 22792 від 30 листопада 2021 р., підписаний обома сторонами, згідно з яким, остаточна вартість природного газу, спожитого у Листопаді 2021 року, згідно акту приймання-передачі природного газу № 22792 від 30.11.2021 р. з урахуванням коригування становить 112 943,04 грн. Цей акт є підставою для проведення розрахунків згідно укладеного договору постачання природного газу.

Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природний газ на загальну суму 112 943,04 грн. Доказів сплати такої заборгованості відповідачем суду не надано.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою заборгованості позивач нараховує 13 676,94 грн пені, 2 255,77 грн 3% річних, 22 061,18 грн інфляційних втрат.

Розглядаючи спір, господарський суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначені Законом України "Про ринок природного газу" (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).

Згідно з ч. 1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи. Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з абз. 3 п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI Правил.

Так, відповідно до п. 1, 2, 4, 8 Розділу VI Правил Постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії».

Постачальник «останньої надії» зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов`язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника «останньої надії».

Ціна на природний газ публікується на веб-сайті постачальника «останньої надії».

Розрахунок за поставлений постачальником «останньої надії» природний газ здійснюється споживачем в установлений договором термін.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про ринок природного газу", Розділу VI Правил постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання природного газу та відповідно до пункту 26 ч. 1 ст. 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу, а факт приєднання Споживача до публічного договору постачання природного газу від постачальника "останньої надії" відбувається внаслідок фактичного постачання природного газу такому споживачу без укладеного договору з іншим постачальником.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (ч. 5 ст. 633 ЦК України).

За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як Постачальником та Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, як Споживачем 11.11.2021 було укладено Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", розробленого з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок природного газу", Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496.

Господарський суд встановив, що позивачем у період з 11.11.2021 по 14.11.2021 поставлено природний газ в об`ємі 6,72280 тис. куб. м. на загальну суму 112 843,04 грн. Як стверджує позивач та проти чого не заперечує відповідач, останнім поставлений природний газ оплачено не було.

Відповідно до відомостей з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56XS000188KOK00Z.

Згідно з листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000188KOK00Z зазначено, що у період з 11.11.2021 по 14.11.2021 обсяг природного газу, використаний споживачем внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та становить 6 722,80 м. куб.

Згідно з довідкою позивача про об`єми поставленого ТОВ "Газопостачальна компанія" Нафтогаз України" природного газу у період з 11.11.2021 по 14.11.2021, визначено обсяг споживання - 6 722,80 м.куб.

За довідкою позивача від 07.02.2022 ціна природного газу, що постачався ТОВ "Газопостачальна компанія" Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" для споживачів, що є бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенних підприємств та/або державних установ тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальних некомерційних підприємств та/або комунальних установ, та/або спільних комунальних підприємств тощо) у період з 01 по 30 листопада 2021 року становила 16,8 грн за 1 куб. м з ПДВ.

Позивач виставив відповідачеві, на виконання умов Договору рахунок на оплату (природний газ) № 35531 за період 1-30 листопада 2021 року на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 112 943,04 грн (6722,8 куб. м х 16,8 грн).

Отже, позивачем у повному обсязі виконано зобов`язання за Договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.4. Договору, Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відтак, останнім днем оплати природного газу, поставленого в період 11.11.2021 - 14.11.2021 було 31.12.2021.

Твердження відповідача про те, що він не укладав договір з позивачем та не був обізнаним про наявність заборгованості спростовується наявним у справі Коригуючим актом від 23.12.2021 № 28503 до акту приймання-передачі природного газу № 22792 від 30 листопада 2021 р., підписаний обома сторонами, згідно з яким, остаточна вартість природного газу, спожитого у Листопаді 2021 року, згідно акту приймання-передачі природного газу № 22792 від 30.11.2021 р. з урахуванням коригування становить 112 943,04 грн. Цей акт є підставою для проведення розрахунків згідно укладеного договору постачання природного газу.

Оскільки відповідачем до суду не надано доказів сплати боргу за постачання природного газу у вказаній сумі, наявність такої заборгованості останнім не заперечується, позовна вимога про стягнення 112 943,04 грн боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У зв`язку з неоплатою відповідача за отриманий газ позивач нарахував 13 676,94 грн пені, 2 255,77 грн 3% річних, 22 061,18 грн інфляційних втрат.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо оплати поставленого позивачем природного газу, наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 4.5 Договору пені.

Перевіривши правильність нарахування пені, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правильно здійснено нарахування пені за зобов`язаннями з 11.11.2021 по 14.11.2021 на суму боргу 112 943,04 грн:

за період 01.01.2022 - 20.01.2022 - 1 113,96 грн;

за період 21.01.2022 - 02.06.2022 - 8 230,92 грн;

за період 03.06.2022 - 30.06.2022 - 4 332,06 грн;

за період 01.07.2022 - 31.08.2022 - 00,00 грн.

Відтак, позивачем нараховано 13 676,94 грн пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок втрат від інфляції, наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що його зроблено арифметично неправильно.

Позивачем нараховано інфляційні за зобов`язаннями з 11.11.2021 по 14.11.2021 на суму боргу 112 943,04 грн:

за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 468,26 грн;

за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 1 830,58 грн;

за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 5 230,88 грн;

за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 - 3 765,66 грн;

за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 3 381,44 грн;

за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 - 3 987,22 грн;

за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 - 928,25 грн;

за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 - 1 468,89 грн.

Перевіривши розрахунок суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним, а сума стягнення інфляційних втрат у розмірі 22 061,18 грн, заявлена позивачем, підлягає задоволенню.

Згідно з розрахунком позивача, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період 11.11.2021 - 14.11.2021 на суму боргу 112 943,04 грн становить:

за період 01.01.2022 - 20.01.2022 - 185,66 грн;

за період 21.01.2022 - 02.06.2022 - 1 234,64 грн;

за період 03.06.2022 - 30.06.2022 - 259,92 грн;

за період 01.07.2022 - 31.08.2022 - 575,55 грн.

Відтак господарський суд доходить висновку, що розрахунок 3 % річних позивачем здійснено правильно та стягненню підлягає 2 255,77 грн.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд не знайшов підстав вважати, що заборгованість у відповідача виникла саме через недопрацювання (або ж недобросовісність у відносинах до споживачів або відсутність документальної та виконавчої дисципліни) позивача, відтак вказане твердження відповідача є необґрунтованим. Доводи відповідача про те, що до квітня 2022 року йому було не відомо про наявність заборгованості спростовується, зокрема, Коригуючим актом від 23.12.2021 № 28503 до акту приймання-передачі природного газу № 22792 від 30 листопада 2021 р., підписаним обома сторонами, згідно з яким, остаточна вартість природного газу, спожитого у Листопаді 2021 року, згідно акту приймання-передачі природного газу № 22792 від 30.11.2021 р. з урахуванням коригування становить 112 943,04 грн. Цей акт є підставою для проведення розрахунків згідно укладеного договору постачання природного газу.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (ідентифікаційний код 44308884, пл. Соборності, буд. 1, м. Умань, Черкаська обл., 20300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 40121452, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116) основний борг у сумі 112 943,04 грн, пеню у сумі 13 676,94 грн, три проценти річних у сумі 2 255,77 грн, інфляційні втрати у сумі 22 061,18 грн, а також 2 481 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА