Рішення № 108955973, 07.02.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"07" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1075/22Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача (заявника): Селюков П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗРЕСУРСПРОЕКТ"

про ухвалення додаткового рішення

по справі № 916/1075/22

за позовом фізичної особи-підприємця Радова Костянтина Ілліча

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗРЕСУРСПРОЕКТ"

про стягнення 1008953,20 грн заборгованості,

встановив:

Фізична особа-підприємець Радов Костянтин Ілліч звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗРЕСУРСПРОЕКТ" 1008953,20 грн заборгованості, з яких 913768,19 грн основного боргу, 8712,10 грн 3% річних та 86472,91 грн інфляційних нарахувань, у зв`язку із неналежним виконання умов договору підряду від 06.09.2021 р. № 1 в частині оплати вартості виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.12.2022 р. у позові фізичної особи-підприємця Радова Костянтина Ілліча до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗРЕСУРСПРОЕКТ" про стягнення 1008953,20 грн. було відмовлено.

05.01.2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗРЕСУРСПРОЕКТ" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця Радова Костянтина Ілліча 100 000,00 грн за надання правової допомоги.

Ухвалою суду від 06.01.2023 року розгляд заяви було призначено на 16.01.2023 року.

11.01.2023 р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача фізичної особи-підприємця Радова Костянтина Ілліча надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому позивач просить суд здійснити розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити: Болградському районному суду Одеської області.

Ухвалою суду від 13.01.2023 року у задоволенні клопотання було відмовлено.

Судове засідання призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.01.2023р. № 916/1075/22 на "16" січня 2023 р. о 10:30 не відбулося у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду одеської області.

Ухвалою суду від 16.01.2023 року розгляд заяви призначено на 31.01.2023 року.

Судове засідання призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2023р. № 916/1075/22 на "31" січня 2023 р. о 12:45 не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 31.01.2023 року розгляд заяви призначено на 07.02.2023 року.

Як зазначає заявник, 22.07.2022 р. між адвокатом Селюковим Павлом В`ячеславовичем та ТОВ «Газресурспроект» укладений Договір про надання правової допомоги №1 ГР від 22.07.2022, відповідно до якого адвокат взяв на себе зобов`язання забезпечити надання правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до п. 2.1.6. Договору Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату вартість юридичних послуг адвокат (гонорар), що надаються, у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях), які є невід`ємною частиною Договору, шляхом сплати виставлених Адвокатом рахунків за послуги.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди від 02.08.2022 до договору, сторони дійшли згоди, що винагорода адвоката протягом розгляду справи №916/1075/22 судом першої інстанції складатиме 100 000 (сто тисяч) гривень.

На обґрунтування зазначеної суми, надаємо Договір про надання правової допомоги 1 ГР від 22.07.2022 р., додаткову угоду від 02.08.2022, платіжне доручення, що підтверджує витрати на правову допомогу у суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відтак, заявник просить стягнути з ФОП Радова Костянтина Ілліча (ІПН: НОМЕР_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 100 000,00 (сто тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/1075/22 на користь ТОВ «Газресурспроект» (Код ЄДРПОУ 42033604. поточний рахунок НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України»).

12.01.2023 року від фізичної особи-підприємця Радова Костянтина Ілліча надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Як зазначає заявник, що витрати на оплату послуг адвоката відповідачем в сумі 100 000 грн. завищені, непропорційні до предмета спору, не відповідають об`єму виконаних робіт адвокатом (вивчення матеріалів справи, підготовка та подання Відзиву на позовну заяву та участь в судових засіданнях, яких фактично було два засідання, інші судові засідання відкладались у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги - 04.10.2022 року та 08.11.2022 року, а також за відсутністю живлення електричної енергії в адміністративній будівлі Господарського суду - 17.11.2022 року, 01.12.2022 року, 13.12.2022 року.

Отже, просить суд врахувати фактичний об`єм наданих адвокатом відповідача послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності, беручи до уваги доведеність відповідачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України, надання йому послуг професійної правничої допомоги, а також те, що роботи по установці покрівлі з металопрофілю 1500 м.кв. в будівлі за адресою: Миколаївська область, м Вознесенськ, вул. Кутвіцького 49, мною позивачем, виконані, але відповідач відмовився від оформлення належним чином документів та не оплатив виконані мною будівельні роботи.

Якщо суд дійде до висновку про те, що з мене, позивача, підлягають стягненню на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката, то з урахуванням фактичного об`єму наданих адвокатом відповідача послуг, співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності суми понесених витрат критеріям реальності, беручи до уваги доведеність відповідачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України, надання йому послуг професійної правничої допомоги, а також з врахуванням мого, позивача, матеріального стану: я є пенсіонером, та розмір моєї пенсії становить 2507 грн, за виконані роботи по установці крівлі з металопрофілю 1500 м.кв. в будівлі за адресою: Миколаївська область, м Вознесенськ, вул. Кутвіцького 49. відповідач зі мною не розрахувався, прошу зменшити розмір витрат ТОВ «І`азресурспроект» на професійну правничу допомогу адвоката та стягнути з мене на користь ТОВ "Газресурспроект» витрати на професійну правничу допомогу не більше 10 000 грн.

16.01.2023 року від позивача надійшли пояснення.

У призначене на 07.02.2023 р. судове засідання представник фізичної особи-підприємця Радова Костянтина Ілліча не з`явився. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки за підписом відповідального працівника Господарського суду Одеської області 31.01.2023 р. до електронного кабінету фізичної особи-підприємця Радова Костянтина Ілліча доставлено ухвалу суду від 31.01.2023 р.

Відповідно до частини 4 статті 6 ГПК України єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Приписами частини 6 статті 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

У той же час, частина 7 статті 6 ГПК України встановлює, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно із пунктом 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 р. № 1845/0/15-21 (далі Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Враховуючи викладене, фізична особа-підприємець Радов Костянтин Ілліч вважається належним чином повідомленим про призначене на 07.02.2023 р. судове засідання.

07.02.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Приписами частини 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох Формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 р. усправі № 910/4201/19).

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на не співмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обгрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

Приписами частини 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приписи частини 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Господарський суд під час вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 р., справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015 р.). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014 р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В контексті вищенаведеного, господарський суд, вирішуючи питання розподілу між сторонами судових витрат повинен надати обґрунтування про наявність або відсутність правових підстав для відшкодування витрат за кожним із заявлених пунктів.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи;

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

У цій справі, господарський суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись в тому числі такими критеріями, як пов`язаність цих витрат з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову (пункти 1-2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), дійшов висновку не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Враховуючи конкретні обставини справи, детально проаналізувавши всі докази, та клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, господарський суд зазначає про наявність підстав для часткового задоволення і стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14 000,00 грн. Іншу частину витрат нестиме відповідач.

За таких обставин, з позивача на користь відповідача додатково підлягають стягненню судові витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій у розмірі 14 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.123,126,129,130,232-235,244 ГПК України,

вирішив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗРЕСУРСПРОЕКТ" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 916/1075/22 - задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Радова Костянтина Ілліча ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 14 000,00 чотирнадцять тисяч гривень, 00 копійок) судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/1075/22 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗРЕСУРСПРОЕКТ" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. Побєди, буд. 3, Код ЄДРПОУ 42033604).

В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 13 лютого 2023 р.

Суддя С.Ф. Гут