Ухвала суду № 108955075, 14.02.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду заяви

про відстрочення виконання судового наказу

14.02.2023м. Дніпро№ 904/4359/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (заявника): Якимець Я.К.;

від відповідача (заявника): Добровольський А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (м. Нікополь Дніпропетровської області)

про відстрочення виконання судового рішення

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арті" (м. Харків)

до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (м. Нікополь Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 2105307 від 12.10.2021 у загальному розмірі 92 413 грн. 87 коп.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Арті" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 2105307 від 12.10.2021 у загальному розмірі 92 413 грн. 87 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2023 позовні вимоги задоволено частково, а саме: закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 13 644 грн. 98 коп., в решті позовні вимоги задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арті": 54 579 грн. 94 коп. - основного боргу, 13 449 грн. 28 коп. - пені, 9 712 грн. 36 коп. - інфляційних втрат, 1 027 грн. 31 коп. - 3% річних та 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення (вх. суду № 4505/23 від 27.01.2023), в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2023 у справі № 904/4359/22 на 1 рік. В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на військову агресію Російської Федерації, введенням в Україні воєнного стану та обставинами того, що починаючи з 12.07.2022 місто Нікополь та Нікопольський район Дніпропетровської області та до тепер піддається систематичним обстрілам, снаряди яких також влучать на територію Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", якими зруйновано виробничі потужності та спричинено матеріальну шкоду підприємству, у зв`язку з чим оплата сум, які визначені до стягнення рішенням суду у справі № 904/4359/22, у теперішній час, враховуючи вказані умови воєнного часу, є надмірним тягарем, що значно ускладнить ведення господарської діяльності або може призвести до його зупинки.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 31.01.2023 заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення виконання судового рішення прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 14.02.2023.

У зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції, про що 23.05.2022 на сайті Судової влади України розміщене відповідне оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1276874/), ухвала суду від 31.01.2023 суду була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку, а саме:

- позивачу на електронну пошту sti.72@ukr.net, яку він зазначив у позовній заяві;

- відповідачу на електронну пошту 01@nzf.com.ua, яку вказано у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідки про доставку електронного листа, якими підтверджується, що ухвала суду від 31.01.2023 була доставлена позивачу та відповідачу на їх електронні пошти - 31.01.2023 (а.с.63-64).

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Слід також відзначити, що відповідно до частини 6 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Так, позивача та відповідача було повідомлено про зміст ухвали суду від 31.01.2023, шляхом передачі телефонограми, яку було отримано представниками позивача та відповідача - 02.02.2023 (а.с.65).

Враховуючи вказане, позивач та відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду заяви.

Від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення (вх. суду № 5517/23 від 02.02.2023), в яких він просить суд відмовити в задоволенні заяви відповідача, посилаючись на те, що стягнута з відповідача сума заборгованості для позивача є значною та від термінів її фактичного отримання залежить можливість нормального функціонування підприємства-позивача. В свою чергу несвоєчасне отримання вказаних грошових коштів змушує позивача звертатись за отримання кредитних коштів, а також призводить до порушення своїх зобов`язань перед контрагентами. Крім того, строк, на який відповідач просить суд відстрочити виконання рішення, порушує вимоги частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 14.02.2023 з`явилися представники відповідача (заявника); представник позивача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом враховані подані позивачем заперечення, з яких вбачається, що позивач належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання з розгляду заяви.

У судовому засідання представником відповідача (заявника) долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 267763 від 08.02.2023 на суму 9 000 грн. 00 коп., яким відповідачем частково погашено основний борг у даній справі.

У судовому засіданні 14.02.2023 досліджені докази в обґрунтування заяви, заслухані позиції учасників справи щодо поданої заяви.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, заслухавши пояснення представників відповідача (заявника),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2023 позовні вимоги задоволено частково, а саме: закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 13 644 грн. 98 коп., в решті позовні вимоги задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арті": 54 579 грн. 94 коп. - основного боргу, 13 449 грн. 28 коп. - пені, 9 712 грн. 36 коп. - інфляційних втрат, 1 027 грн. 31 коп. - 3% річних та 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміни способу або порядку виконання його виконання, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При цьому, на відміну від статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) стаття 331 Господарського процесуального кодексу України не містить вимогу про винятковість випадків, коли може бути відстрочено чи розстрочено виконання рішення суду.

Таким чином, обов`язковою умовою надання відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміни способу або порядку виконання його виконання, є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміни способу або порядку виконання його виконання, суд для юридичних осіб зобов`язаний також враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Так, у відповідності до вказаних норм закону, Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення, в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2023 у справі № 904/4359/22 на 1 рік. В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на військову агресію Російської Федерації, введенням в Україні воєнного стану та обставинами того, що починаючи з 12.07.2022 місто Нікополь та Нікопольський район Дніпропетровської області та до тепер піддається систематичним обстрілам, снаряди яких також влучать на територію Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", якими зруйновано виробничі потужності та спричинено матеріальну шкоду підприємству, у зв`язку з чим оплата сум, які визначені до стягнення рішенням суду у справі № 904/4359/22, у теперішній час, враховуючи вказані умови воєнного часу, є надмірним тягарем, що значно ускладнить ведення господарської діяльності або може призвести до його зупинки.

Вищевказане і стало причиною звернення до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення.

Проаналізувавши подану Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" заяву, господарський суд приходить до висновку, що заявником доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення по даній справі, з огляду на наступне:

- місцезнаходженням відповідача є м. Нікополь Дніпропетровської області. Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №169 від 27.07.2022 "Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75" Нікопольська міська територіальна громада внесена до переліку громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій (https://www.minre.gov.ua/doc/doc/91). Наявність воєнних (бойових) дій також підтверджена наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 217 від 26.09.2022 (https://www.minre.gov.ua/doc/doc/97);

- матеріалами справи підтверджується, що 18.07.2022 та 15.08.2022 промислові потужності відповідача зазнали артилерійського обстрілу (відбулося влучання снарядів реактивних систем залпового вогню (РСЗВ)), що призвело до пошкодження та руйнування його технологічного устаткування та адміністративних будівель;

- у випадку відповідача, для адаптування та продовження своєї господарської діяльності в умовах активних бойових дій та артилерійських обстрілів, потрібен час;

- судом також враховується поведінка відповідача під час розгляду справи та заяви про відстрочення виконання рішення, а саме: під час розгляду справи судом відповідач наявність прострочення не заперечував, а також здійснив часткове погашення заборгованості в сумі 13 644 грн. 98 коп., у зв`язку з чим в частині вимог провадження у справі було закрито В подальшому, під час розгляду заяви про відстрочення виконання рішення, відповідачем знову у добровільному порядку було здійснено часткове погашення заборгованості на суму 9 000 грн. 00 коп. При цьому, у даному випадку відповідач просить суд врахувати обставини, які зумовили неможливість виконання його зобов`язань за договором перед позивачем.

- як вказано вище, під час розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду відповідачем здійснено часткове погашення основного боргу, на підтвердження чого відповідачем було долучено платіжне доручення № 267763 від 08.02.2023 на суму 9 000 грн. 00 коп.

Таким чином, відповідачем, відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, визначена наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.

Так, у рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 326 Господарського процесуального кодексу України підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Суд зауважує, що подану відповідачем заяву про відстрочення виконання рішення суд розглядає, як таку, що направлена на фактичне та повне виконання рішення суду, а дії відповідача підтверджують, що він не ухиляється від виконання свого обов`язку перед позивачем, визнає наявність заборгованості, але просить суд під час вирішення питання про відстрочення врахувати його матеріальні інтереси та фінансовий стан.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

В той же час, господарський суд зазначає, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

У даному випадку, суд також враховує, що місцезнаходженням позивача є м Харків, яке також істотно наближене до лінії фронту та систематично піддається різного роду обстрілам, що додатково свідчить про доцільність часткового задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення, у зв`язку з необхідністю дотримання балансу інтересів обох сторін.

З огляду на викладене, а також враховуючи правову позицію позивача у даній справі, суд вважає розумним, адекватним та обґрунтованим відстрочення виконання рішення суду на два місяці. Вказаний підхід, на переконання суду, буде сприяти справедливому балансу інтересів обох сторін.

Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції при частковому задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду не буде порушено.

За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Дійсно, на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши належним чином наведені боржником обставини, враховуючи майнові інтереси обох сторін, дослідивши надані заявником в обґрунтування заяви докази, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви відповідача та відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2023 у справі № 904/4359/22 на два місяці.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2023 у справі № 904/4359/22 - задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2023 у справі № 904/4359/22 строком на два місяці, а саме: до 14.04.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 14.02.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 14.02.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко