Рішення № 108953771, 14.02.2023, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/2348/22

Провадження №2/930/158/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14.02.2023 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Царапори О.П.

за участю секретаря судових засідань Цицака А.І.

розглянувши у судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Орган опіки та піклування Немирівської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Орган опіки та піклування Немирівської міської ради про позбавлення батьківських прав, мотивуючи її тим, що позивач проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 в період з 2013 року по березень 2016 року . Під час спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подружні стосунки між ними не склались через зловживання відповідачкою спиртними напоями, в березні 2016 року співмешканка покинула позивача та залишила спільну доньку проживати разом із позивачем, ОСОБА_3 на той час ледь виповнилось три місяці.

З березня 2016 року по час звернення до суду з даною позовною заявою відповідачка жодного разу не цікавилась її вихованням та розвитком, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Малолітня, ОСОБА_3 з народження проживає разом зі позивачем у АДРЕСА_1.

Коли донці виповнився один рік п`ять місяців, позивач почав проживати у громадському шлюбі з ОСОБА_5

03.06.2019 року ОСОБА_1 з ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у виконкомі Великобушинської сільської ради Немирівського району Вінницької області, про що свідчить свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 .

Дружина позивача виховує його малолітню доньку з 1,5 річного віку, як свою власну дитину. Між ними склались гарні та довірливі стосунки, крім того донька, дружину ОСОБА_1 називає мамою. ОСОБА_5 постійно займається її виховання та розвитком.

Місце перебування рідної матері дитини - ОСОБА_2 не відоме та відсутні всі контактні дані для зв`язку з нею.

Оскільки, ОСОБА_2 не відвідує своєї доньки ОСОБА_3 , не проявляє бажання з нею спілкуватись, виховувати та не бажає цікавитись її життям, чим самоусунулась від виховання своєї дитини, тому позивач змушений звернутися до суду з даною заявою.

Виклад позиції відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подала, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 07.12.2022 року.

Заяви, клопотання позивача, відповідача, третьої особи

Від представника позивача, адвоката Примакової В.В. на адресу Немирівського районного суду Вінницької області надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Інших заяв та клопотань від сторін по справі не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 07.12.2022 року прийнято до розгляду вище вказану позовну заяву та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою від 16.01.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання, що призначені на 16.01.2023, 14.02.2023 року не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, хоча про час день та місце розгляду справи була повідомлена завчасно і належним чином.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, у зв`язку з чим 14.02.2023 року винесено ухвалу суду про заочний розгляд справи.

Від представника третьої особи на адресу суду найшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Судом встановлено, що згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.12).

Згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 03.06.2019 року. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: « ОСОБА_1 », дружини: « ОСОБА_2 » (а.с.11)

Як вбачається із довідки, виданої 15.11.2022 року комунальним закладом «Великобушинська гімназія» Немирівської міської ради Вінницької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 навчається в Великобушинській гімназії Немирівської міської ради з 1 вересня 2022 року. Протягом цього періоду дитину до школи супроводжувала ОСОБА_5 , яка займається вихованням і доглядом ОСОБА_3 (а.с.6)

Як вбачається із довідки, виданої 17.11.2022 року комунальним закладом «Великобушинський заклад дошкільної освіти (ясла-садок)» «Дзвіночок» Немирівської міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 на батьківські збори не з`явлалася, вихованням дитини не цікавилася. Вихованням дитини займалися ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.7)

Як вбачається із довідки, виданої 16.11.2022 року виконкомом Немирівської міської ради ОСОБА_1 , про те, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Склад сім`ї:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

Донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8)

Висновком органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10)

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

У відповідності до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.6 СК України неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати може бути позбавлена батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» передбачено, зокрема, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Абзацом 1 і 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» встановлено, зокрема, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розглядати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основної уваги.

Вимогами ст. 27 даної Конвенції передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, нести основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей рівень життя, необхідний для розвитку дитини.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з приписами пунктів 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Статтею 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків…, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї… (ст.9 Конвенції про права дитини).

Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

При вирішенні даної справи, суд враховує також і практику ЄСПЛ, зокрема у справі "М.С. проти України" від 11.07.2017 року, вказано на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16.07.2015 року у справі "Мамчур проти України").

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Висновки суду

Приймаючи рішення про позбавлення відповідачки батьківських прав, з метою забезпечення належного захисту дитини, суд приймає до уваги, як доказ висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, в сукупності із іншими доказами, оскільки такий ґрунтується на вимогах закону, є обґрунтованим, вмотивованим, переконливим та не викликає сумнівів у суду щодо викладених у ньому обставин, а також бере до уваги свідоме нехтування відповідачкою батьківськими обов`язками та ухилення від їх виконання, тому з урахуванням усіх обставин справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення у повному, з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 150, 164Сімейного Кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Орган опіки та піклування Немирівської міської ради про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительку АДРЕСА_1, відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Немирівського районного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області 16.08.2004 року, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3

Третя особа, без самостійних вимог: Орган опіки та піклування Немирівської міської ради, м. Немирів, вул. Соборна, 26, Вінницького району Вінницької області, 22800, код ЄДРПОУ 03772619.

Суддя О.П.Царапора