Постанова № 108952055, 14.02.2023, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4567/22

Провадження № 2-а/484/14/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Маржиної Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Голубенко Роман Сергійович, до Інспектора Новоукраїнського відділу ГУНП в Кіровоградській області лейтеннта поліції Курилюка Антона Олеговича, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про притянення до адміністративної відповідальності серії ЕАР № 6274718 від 11.12.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що 11.12.2022 року в м. Новоукраїнка Кіровоградської області по вул. Гагаріна, 4 поліцейський Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції Курилюк А.В. виніс постанову серії ЕАР № 6274718, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП за те, що він, керуючи транспортним засобом МАН д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку на пішохідному переході. Відповідач наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. З такою постановою не згоден, вважає її протиправно і просить скасувати, посилаючись на те, що відсутні докази вчинення ним правопорушення, оскільки дійсно він керував вказаним транспортним засобом і здійснив зупинку на вул. Миколи Вороного, 90 в м. Новоукраїнка, але на відстані більше 10 метрів від пішохідного переходу, маючи намір повернути ліворуч для заїзду на стоянку і надаючи перевагу в русі іншим транспортним засобам. Коли до нього під`їхали працівники поліції і перекрили йому рух, він був пристебнутий ременем безпеки, двигун його автомобіля працював. Поліцейські не вимірювали відстань від його транспортного засобу до пішохідного переходу і невірно визначили відстань до нього. Фактично розгляд справи поліцейський не проводив, права йому не роз`яснив, пояснень не відібрав, про що свідчить відсутність його підпису в оскаржуваній постанові. За наведених обставин просив визнати дії поліцейського Курилюка А.В. протиправними, а винесену ним постанову про притягнення до адміністративної відповідальності скасувати.

Ухвалою суду від 22.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження в наданій справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ст. 257 КАС України, без виклику сторін, за наявними матеріалами справи, з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Кіровоградській області (далі ГУНП в Кіровоградській області) Стояновські Д.І. 10.01.2023 року надав суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову через його безпідставність, мотивуючи тим, що інспектор Курилюк А.О. діяв в межах наданих йому повноважень, виконуючи покладені на нього Законом України «Про Національну поліцію» завдання, оформив матеріали про адміністраитивне правопорушення у відповідності до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року №1395, діяв відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух» та Правил дорожнього руху, оцінив докази та прийняв рішення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх осбтавин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ухвалою суду від 10.01.2023 року розгляд справи відкладено для надання позивачу та його представнику можливості обзнайомитись з відзивом і подати на нього відповідь.

27.01.2023 року представник позивача адвокат Голубенко Р.С. подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що позивач не порушував Правил дорожнього руху, а відповідач не надав суду доказів протилежного. Оскільки відсутні докази вчинення позивачем правопорушення, просив задовольнити позов.

02.02.2023 року до суду поштою з Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшов диск DVD з відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського у зв`язку з оскарженням постанови про вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАР 6274718 від 11.12.2022 року, направлене за вих. № 188/113-2023 від 05.01.2023 року.

Інші заяви по суті справи від сторін та їх представників не надходили.

Вирішуючи справу у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, ознайомившись з позиціями сторін, викладеними у заявах по суті справи, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

З наданої суду позивачем копії оскаржуваної постанови серії ЕАР № 6274718 вбачається, що 11.12.2022 року о 19:36:03 в Кіровоградській області, м. Новоукраїнка по вул. Миколи Вороного, 90 інспектор Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції Курилюк А.О. склав цю постанову відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , транспорний засіб MAN TGX 26, 440 НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 про те, що 11.12.2022 року о 19:30:22 в м. Новоукраїнка по вул. Миколи Вороного, 90 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом МАН д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку на пішохідному переході, чим порушив п. 15.9.г ПДР порушення заборони зупинки на пішохідних переходах, стаття 122 ч.1 КУпАП. Прийняте по справі рішення - накласти штраф в сумі 340 грн. Роз`яснено наслідки несплати штрафу вчасно, передбачені ст. 308 КУпАП. Додатків до постанови не зазначено. Наявний підпис інспектора, який виніс постанову. Зазначено реквізити для сплати штрафу. Підписи ОСОБА_1 відсутні. На звороті постанови надруковані права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, розяснено порядок сплати штрафу та наслідки несвоєчасної сплати.

З такої копії оскаржуваної постанови вбачається, шо викладені позивачем у позові обставини не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, по-перше, суду надана позивачем копія постанови (другий екземпляр), яку йому видав інспектор. Наявність в копії постанови підпису особи, яка притягнується до відповідальності, не є обов`язковою, а підпис інспектора в ній навний. Також, на звороті копії постанови надруковані права особи, яка притягнується до адміністративної відповідальності, тож твердження про те, що права не роз`яснені, не відповідає дійсності.

Крім того, у постанові не зазначено, що вона складена на АДРЕСА_2 . Вона складена на місці вчинення правопорушення, по вул. Миколи Вороного, 90.

При цьому позивач притягнутий до відповідальності саме за те, що здійснив зупинку безпосередньо на пішохідному переході, а не ближче, ніж за 10 метрів від нього, що він оскаржує. У постанові чітко зазначено саме таке обвинувачення і вказано на порушення п. 15.9.г ПДР, тож інспектор не мав нічого вимірювати, адже порушення було очевидним, якщо транспортний засіб знаходився безпосередньо на переході.

Твердження позивача про те, що він зупинився, щоб надати перевагу в русі іншим транспортним засобам, які рухались назустріч, щоб здійснити поворот ліворуч для заїзду на стоянку, суперечить його ж твердженню про те, що він зупинився більше ніж за 10 метрів від пішохідного переходу.

Крім того, всі твердження позивача спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який складав оскаржувану постанову. Зокрема, на відеозаписі зафіксовано, що коли поліцейські виявили транспортний засіб позивача, він стояв біля бордюру з увімкненою аварійною сигналізацією, водій не був за кермом і двигун не працював, тобто ОСОБА_1 не був у русі і не виконував ніякого маневру. Поліцейські вказують ОСОБА_1 на те, що він зупинився на пішохідному переході, позначеному дорожньою розміткою 1.14.3 ПДР та біля автобусної зупинки, на що ОСОБА_1 говорить, що не помітив. При цьому поліцейський відзняв дорожню розмітку і зафіксував, що автомобіль розташований на переході. ОСОБА_1 надав поліцейським документи для складання постанови і не висловлював жодних заперечень протягом часу складання постанови.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За принципами змагальності сторін і диспозитивності, закріпленими у статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вимогами частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться обов`язок знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001р №1306 (із змінами і доповненнями).

Згідно з вимогами п. 1.1 ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.

Згідно з п. 1.3, 1.9. ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови позивачу ставиться у вину те, що він здійснив зупинку транспортного засобу на пішохідному переході, що заборонено пунктом п.15.9.г Правил дорожнього руху України і за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП, оскільки згідно до п.15.9.г ПДР зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, а саме зупинка транспортного засобу на пішохідному переході підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який виніс оскаржувану постанову, долученим до справи.

З такого відеозапису вбачається, що поліцейський при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використаннямповноваження зметою,з якоюце повноваженнянадано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

І хоча в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на такий доказ, як відеозапис, суд вважає наданий доказ належним і допустимим щодо встановлення факту правомірності дій поліцейського при розгляді справи про адміністративне правопорушення, адже в даному випадку закон не зобов`язує працівника поліції фіксувати факт порушення засобамі фото- чи відеофіксації і вказувати про це у постанові.

Однак, приписами п.9 ч.1 ст.31 закону «Про Національну поліцію» установлено, що поліція може використовувати такі превентивні заходи, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч.1 ст.40 цього закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладені положення чинного законодавства суд вважає необґрунтованим посилання позивача на відсутність доказів у цій справі.

Оспорювана у справі постанова відповідає визначеним у ст. 283 КпАП вимогам, які не містять положень про обов`язкове зазначення доказів, що підтверджують факт порушення та вину особи.

Виявивши правопорушення, поліцейський виконав свої безпосередні посадові обов`язки і притягнув винну особу до відповідальності. При цьому діяв правомірно, що зафіксовано камерою з його нагрудного відеореєстратора.

Позивачем не спростовано належними та достатніми доказами обставини, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності у його діях складу правопорушення. Наведені в позові обставини не відповідають фактичним обставинам, за яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про відсутність доказів на підтвердження факту зупинки ближче наж за 10 метрів від пішохідного переходу, так як він не притягнутий до відповідальності за таке порушення, а притягнутий за зупинку безпосередньо на пішохідному переході.

Відтак, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, які спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а відповідачем доведено правомірність дій інспектора поліції, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною, а підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. відповідає вимогами чинного законодавства, принципу невідворотності покарання і прагнення народу України жити в правовій державі, що передбачає не лише відповідальність держави перед громадянами, а і обов`язок громадян дотримуватись вимог закону.

Відповідно до вимог пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог закону, підстави для її скасування відсутні, а тому рішення суб`єкта владних повноважень щодо винесення останньої слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспектора Новоукраїнського відділу ГУНП в Кіровоградській області лейтеннта поліції Курилюка Антона Олеговича, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про притянення до адміністративної відповідальності серії ЕАР № 6274718 від 11.12.2022 року відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Микооаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.4 ст. 286 КАС України).

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Віповідач: Інспектор Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Курилюк Антон Олегович, адреса місця служби: вул. Гагаріна, 4, м. Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області, 27100;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області; адреса: вул. Віктора Чміленка, 41, м. Кропивницький Кіровоградської області, 25006, ЄДРПОУ 40108709.

Повне судове рішення складено 14 лютого 2023 року.

СУДДЯ: