Ухвала суду № 108944991, 09.02.2023, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/649/22

Провадження № 1-кп/0186/20/23

У Х В А Л А

09 лютого 2023 року м.Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретар - ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12022131580000078 від 29 квітня 2022 року, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городище, Старобільського району, Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Першотравенського міського суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.

Обвинувачений - ОСОБА_5 , в підготовче судове засідання не з`явився.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_5 , посилаючись на те, що за результатами проведених в ході досудового розслідування слідчих дій та розшукових заходів, встановлено, що ОСОБА_5 знаходиться на території с.м.т. Біловодськ Старобільського району Луганської області, яка тимчасово не підконтрольна органам державної влади Україні.

21 квітня 2022 року складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, перебування підозрюваного - ОСОБА_5 , на тимчасово окупованій території України позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 21 квітня 2022року -у деньйого складання,у зв`язкуз чим,зазначене повідомленняпро підозрута повісткипро викликина 25квітня 2022року,26квітня 2022року та27квітня 2022року,відповідно довимог ч.1ст.278,ст.ст.111,135КПК України,направлено успосіб,передбачений длявручення повідомлень,а саме:шляхом опублікуванняна офіційномусайті ОфісуГенерального прокурора таофіційному сайтівидання КабінетуМіністрів України«Урядовий кур`єр».

Разом з тим, на виклики слідчого підозрюваний - ОСОБА_5 , до органу досудового розслідування не з`явився.

У зв`язку з неявкою за викликом слідчого та ухилянням від слідства постановою прокурора від 12.05.2022 року - ОСОБА_5 , оголошено у розшук.

18 липня 2022 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022131580000078від 29квітня 2022 року стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.

Також,прокурором заявленоклопотання прообрання запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно обвинуваченого ОСОБА_5 ,строком на60днів,обґрунтовуючи йоготим,що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.111-1КК України,а самеу добровільномузайнятті громадяниномУкраїни посади,пов`язаної звиконанням організаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихфункцій,у незаконнихорганах влади,створених натимчасово окупованійтериторії,у томучислі вокупаційній адміністраціїдержави-агресора.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування, а на даний час і в ході судового розгляду обвинувального акту встановлено наявність ризику, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, в разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину, може спонукати його залишити місце проживання та виїхати за межі України або сховатися на тимчасово окупованій території. Про існування ризику, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що він жодного разу не з`явився і не повідомив про причини неявки органу досудового розслідування на неодноразові виклики для проведення з ним процесуальних дій.

Під час судового розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_5 останній більше як тричі викликався до суду для участі у проведенні підготовчого судового засідання. У визначений судом час до місця судового розгляду не прибув, про причини неявки не повідомив.

Також, у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 вже умисно переховується та в подальшому може умисно переховуватися від суду на тимчасово окупованій території Луганської області з метою унеможливлення проведення з ним необхідних процесуальних та слідчих дій, направлених на виконання основного завдання кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого, повного, неупередженого розслідування і подальшого судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, і щоби до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Окрім цього, ОСОБА_5 зареєстрований в с. Городище Старобільського району Луганській області та фактично мешкає на території Старобільського району Луганської області, що на сьогодні, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією, та може виїхати за межі Луганської області на територію Російської Федерації.

Враховуючи, що ОСОБА_5 відомі свідки вчинення злочину, у якому він підозрюється, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які на даний час судом не допитувалися.

Також, існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином та ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки ОСОБА_5 обіймає посаду виконувача обов`язків «адміністрації Біловодського району так званої «ЛНР» та фактично продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, що випливає із виконання ним своїх службових обов`язків у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.

Враховуючи факт переховування ОСОБА_5 від слідства та суду, а також те, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності свідчать про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, беручи до уваги його тяжкість та специфіку, а також те, що у разі визнання ОСОБА_5 виним у вчиненні інкримінованого злочину йому може бути призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк до десяти років, дані про особу підозрюваного, є підстави вважати, що запобіжним заходом, який здатний забезпечити належну поведінку ОСОБА_5 є тримання під вартою.

Захисник за призначенням ОСОБА_4 , в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження. Проти клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , заперечував оскільки не мав та не має зв`язку зі своїм клієнтом та можливості узгодити з ним свою позицію.

Суд, вислухавши прокурора та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Вирішуючи клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження суд виходить з наступного.

З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , за ч.5 ст.111-1 КК України було зареєстроване в ЄРДР 29.04.2022 року, після виділення його з кримінального провадження за № 42022132580000012 від 23.03.2022 року за ч.5 ст.111-1 КК України.

Саме в кримінальному провадженні № 42022132580000012 від 23.03.2022 року прокурор викликав ОСОБА_5 , на 18,19,20,25,26,27 квітня 2022 року через засоби ЗМІ.

Також,21.04.2022року вкримінальному провадженні№42022132580000012від 23.03.2022року булоопубліковане повідомленняпро підозру ОСОБА_5 , за ч.5 ст.111-1 КК України.

Пізніше,12.05.2022року,після виділенняматеріалів щодо ОСОБА_5 ,в окремекримінальне провадження за № 12022131580000078 від 29.04.2022 року він був оголошений в розшук.

18.07.2022 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022131580000078від 29квітня 2022 року стосовно ОСОБА_5 .

Після надання судом дозволу на спеціальне досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022131580000078, 09.08.2022 року, прокурором здійснювалось повідомлення підозрюваному ОСОБА_5 , про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів /ст.290 КПК/ в той же час прокурором не на надано суду жодних матеріалів на підтвердження того, що ОСОБА_5 належним чином повідомлявся про проведення відповідних процесуальних дій та викликався для їх проведення.

Суд враховує, що усі попередні виклики ОСОБА_5 , на 18,19,20,25,26,27 квітня 2022 року, шляхом публікацій в ЗМІ були здійсненні до надання 18.07.2022 року слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування.

Хоча прокурор й посилається на те, що перебування підозрюваного - ОСОБА_5 , на тимчасово окупованій території України позбавило орган досудового розслідування можливості вручати йому повістки про виклик, повідомлення в тому числі повідомлення про підозру в звичайний спосіб, саме тому орган досудового розслідування керувався ч.1 ст.278, ст.ст.111, 135 КПК України та здійснював це шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр».

Але, суд враховує, що зазначені дії /виклики та повідомлення через ЗМІ 18,19,20,25,26,27 квітня 2022 року / проводилися поза межами судового контролю, без дозволу слідчого судді на спеціальне досудове розслідування.

З пояснень прокурора та матеріалів доданих до клопотання вбачається, що з початку досудового розслідування та по теперішній час сторона обвинувачення не мала можливості контактувати з ОСОБА_5 , наявність підстав для застосування прокурором ч.8 ст.135 судом не перевірялась. Матеріалів які б підтверджували, що станом на квітень 2022 року підозрюваний перебував на тимчасово окупованій території України до клопотання не додано. В розшук ОСОБА_5 , був оголошений 12.05.2022 року.

Оголошення в «Урядовому кур`єрі» про виклик ОСОБА_5 , не містять адреси його проживання, що зазначена в матеріалах кримінальної справи.

В той же час, згідно правового висновку Верховного Суду висловленого ним в Постанові від 13.06.2019р. у справі № 607/9498/16-к /провадження № 51-2422 км 18/ надсилання судовихповісток івикликів підчас спеціальногодосудового розслідуваннята судовогопровадження,а такожпублікування вказанихвикликів узасобі масовоїінформації загальнодержавногозначення обвинуваченому,який проживаєна тимчасовоокупованій територіїУкраїни,із вказівкоюна іншуадресу проживання,ніж та,що зазначенав матеріалахкримінальної справи,вважається неналежнимповідомленням обвинуваченогопро день,час тамісце розглядусправи.

Відповідно до вимог Розділу IV КПК України, участь обвинуваченого під час підготовчого судового засідання та судового розгляду є обов`язковою, що відповідає гарантіям, закріпленим, міжнародними нормативно - правовими актами в сфері захисту прав людини.

Зокрема, право обвинувачуваного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Крім того, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року передбачає, що кожний мас право при розгляді будь-якого пред`явленого йому обвинувачення на ряд гарантій на основі повної рівності й, зокрема, бути засудженим у його присутності та захищати себе особисто або за допомогою обраного ним захисника.

Таким чином, особиста присутність особи у судовому процесі, виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь - якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом».

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

За наявності таких обставин, за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

З матеріалівпровадження убачається,що доклопотання недодано матеріалів,які бпідтверджували,що знавабо повиненбув знатипро розпочатекримінальне провадження.Отже,вказаних вимогзакону недотримано.

Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Так, у рішенні «Медєніца проти Швейцарії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.

Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів або від співробітників засобів масової інформації (справа «Шомоді проти Італії»), є необґрунтованими.

Так, у справі «Сейдовіч проти Італії» Суд зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна за відсутністю офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя. Кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі «Ankerlv.Switzerland» від 23 жовтня 1996 року, заява №17748/91, п.38), що, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, не узгоджується з положеннями ст.6 Конвенції щодо забезпечення права на справедливий суд. Така позиція узгоджується й з практикою Верховного Суду, відображеною, зокрема, у постанові від 24 листопада 2021 року (справа № 643/2909/17, провадження № 51-5055 км 20).

Згідно ст.335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання i продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

З огляду на вищезазначене суд уважає, що в задоволені клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022131580000078 від 29 квітня 2022 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України слід відмовити та зупинити провадження у справі до розшуку обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.6 ст.193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно повідомлення Марківського МРВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за №78/3/29-1363 від 06 лютого 2023 року, за наявною інформацією, на даний час обвинувачений ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території Луганської обла сті с.м.т. Біловодськ Старобільського району Луганської області.

Постановою прокурора від 12.05.2022 року - ОСОБА_5 , оголошено у розшук

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.05.2022 (справа № 183/2164/22) задоволено клопотання прокурора та винесено ухвалу про надання дозволу з метою приводу підозрюваного для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає доведеним вказаний прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років та перебуває в розшуку.

Дані обставини дають підстави вважати, що обвинувачений розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від суду, отже доводи прокурора в цій частині є доведеними.

Враховуючи, що ОСОБА_6 відомі свідки вчинення злочину, у якому він обвинувачується, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку обвинуваченого незаконно впливати в майбутньому на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Також є доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_6 , знаходячись на волі, враховуючи режим воєнного стану та особливості вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, має можливість продовжити вчинювати вказаний злочин, вчинити інші подібні кримінальні правопорушення.

Водночас, суд вважає ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на час розгляду клопотання недоведений, однак недоведеність цього ризику, враховуючи вказане вище, не є суттєвою підставою, яка впливає на вирішення клопотання в цілому, а тому воно підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись 176, 177, 183, 196, 2971-2975, 314, 315, 323, 335, 372, КПК України, - суд

ПОСТАНОВ:

В задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022131580000078від 29квітня 2022 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України - відмовити.

Зупинити судове провадження відносно ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022131580000078від 29квітня 2022 року, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, до розшуку обвинуваченого.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городище, Старобільського району, Луганської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання.

Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду в частинні обрання обвинуваченому запобіжного заходу протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 10 лютого 2023 року.

Суддя: ОСОБА_1