Рішення № 108943168, 07.02.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/324/23

Справа №754/655/22

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2023 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 52299,07 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28 березня 2022 року відкрито провадження у вказаній вище справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також задоволено клопотання позивача та витребувано від Комунального підприємства Київської міської ради «Київського міського бюро технічної інвентаризації» відомості, що підтверджують право власності об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

30.05.2022 Київським міським бюро технічної інвентаризації, надано інформацію, що власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (в рівних долях) на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30.10.1997.

Через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про залучення співвідповідачів, в якому він просив суд залучити до участі у справі як співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05 липня 2022 року заяву представника позивача про залучення співвідповідачів - задоволено. Залучено до участі у справі № 754/655/22 як співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Встановлено розгляд справи за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін). Зобов`язано позивача надати нову редакцію позовної заяви.

18.08.2022 від представника позивача надійшла позовна заява в новій редакції з урахуванням співвідповідачів та доказами направлення її відповідачам.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготувало та опублікувало договір про надання послуг централізованого опалення та гарячої води в газеті Хрещатик № 34 (5085) від 28.03.2018, за яким свідоцтвом повного та беззаперечного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачем. Відповідачі є споживачами послуг з центрального опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак відповідачі не здійснили належним чином оплату таких послуг, у зв`язку з чим перед позивачем станом на 01.09.2021 утворилась заборгованість у розмірі 43380,59 грн., яка складається з: 21282,76 грн. - заборгованість за надані послуги з центрального опалення; 22097,83 грн. - заборгованість за послуги централізованого постачання гарячої води.

Окрім того, 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8918,48 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 52299,07 грн., витрати пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

07.10.2022 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про застосування позовної давності.

11.10.2022 розгляд справи не відбувся. Наступне судове засідання призначено на 20.12.2022.

20.12.2022 від представника позивача надійшла заява про ухвалення заочного рішення, в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

02.02.2023 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнним станом та її хворобою.

07.02.2023 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання письмових документів до матеріалів справи, в якому просить суд поновити строк для подання письмових доказів, приєднати розрахунок заборгованості у справі №754/655/22, розгляд справи проводити без участі представника позивача. Представник позивача зазначає, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не було пропущено строк позовної давності за вимоги про стягнення заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, спожитих з березня 2017 року.

У судове засідання 07.02.2023 сторони не з`явились.

Відповідно до частин першої та другої статті 240 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Водночас клопотання відповідачки не містить доказів, які підтверджували неможливість сторони прибути в судове засідання, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачі повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу їх зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), проте судові повістки повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (судові повістки на 07.02.2023).

Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на те, що на поштовому повідомленні проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідачів, в силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що повістку вручено відповідачам та вони є повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки відповідачі у встановлений судом строк не надали до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою учасників у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи; з урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.10.2018 між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Комунальним підприємство (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), прав вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.

Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила), який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111 (4511).

Відповідно до Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесїї позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 391,90 грн. (а.с. 8) та право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 8526,58 грн. (а.с. 9) за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас неоплаченою залишилася заборгованість на суму 8918,48 грн.

Крім того, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті Хрещатик від 28.03.2018 № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 30.10.1997 № 4020, власниками квартири в рівних частинах за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (в рівних долях).

Таким чином, відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі належним чином не здійснювали оплату таких послуг, у зв`язку з чим перед позивачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 52299,07 грн., яка складається з:

- заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 391,90 грн.;

- заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8526,58 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 21282,76 грн.;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 22097,83 грн.;

Так, стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Зі змісту п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За приписами статей 526, 525, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договорами або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідачів у сумі 52299,07 грн. є обґрунтованими.

Однак відповідачкою подано заяву щодо застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до усталених загальних правових висновків Верховного Суду щодо порядку застосування позовної давності, викладених, зокрема, в постановах від 23 січня 2020 року у справі № 916/2128/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 914/197/19, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Відповідно до положень статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Слід зауважити, що 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.

Згодом, дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236, враховуючи зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 16 червня 2021 року № 611, від 11 серпня 2021 року № 855, від 22 вересня 2021 року № 981, від 15 грудня 2021 року № 1336, від 23 лютого 2022 року № 229, від 27 травня 2022 року № 630.

Оскільки з 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, до вимог позивача про стягнення заборгованості за період з березня 2017 року до 01 травня 2018 року трирічний строк звернення до суду (позовна давність) не пропущений, оскільки на час подання позовної заяви 28.12.2021 такий строк був продовжений вищевказаним Законом. Водночас позивачем пропущено позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за період з липня 2015 року по лютий 2017 року.

З розрахунку заборгованості за період з 01.07.2015 по 01.02.2023 вбачається, що заборгованість відповідача за період з березня 2017 року до 01 травня 2018 року з централізованого опалення становить 391,90 грн.,а з централізованого постачання гарячої води - 4289,35 грн. Окрім того, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення становить 21282,76 грн.; а заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 22097,83 грн.

Стороною вдповідача не надано доказів на спростування наявності вказаної заборгованості перед позивачем.

З огляду на зазначене, вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню у розмірі 48061,84 грн. (391,90 грн. + 4289,35 грн. + 21282,76 грн. + 22097,83 грн.).

В решті позовних вимог слід відмовити у зв"язку з пропуском позовної давності.

Понесені позивачем судові витрати збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів відповідно до правил ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ійовича на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»:

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 391,90 грн.;

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4289,35 грн.;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 21282,76 грн.;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 22097,83 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір за подання позовної заяви з кожного по 695,36 грн., що разом становить 2086,09 грн., а також витрати, пов"язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав з кожного по 10,11 грн., що разом становить 30,33 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: м. Київ, площа І. Франка, 5.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 13.02.2023.

Суддя Деснянського

районного суду м. Києва Оксана Гринчак