Рішення № 108941859, 13.02.2023, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/76/23

381/615/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С., Гапонюк І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 21.02.2022 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини посилаючись на те, що 09.10.2009 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 в подальшому їх сімейні стосунки не склалися і рішенням Голованівського районного суду від 04.07.2017 року шлюб розірвано. Однак 09.10.2019 між сторонами було повторно зареєстровано шлюб, а 05.10.2021 даний шлюб розірвано. Від даного шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При народженні сина ОСОБА_3 відповідачка при реєстрації дитини вказала позивача, як батько дитини. Так, як між сторонами відносини були напруженими, продовж спільного життя мала місце непорядна поведінка відповідача, то позивач має обґрунтовані сумніви щодо того що є батьком дитини так, як в період можливого зачаття дитини у них були відсутні будь-які стосунки.

З боку відповідачки неодноразово зазначалося, що позивач не є батьком дитини. Після проведення медичних досліджень було встановлено, що позивач має ряд патологій щодо репродуктивних функцій організму, що фактично виключає можливість мати дітей у зв`язку з перенесенням паротитом. В зв`язку з вказаними обставинами позивач звернувся з даним позовом до суду та просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.05.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а також ним було заявлено клопотання про призначення судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2022 року клопотання позивача було задоволено та призначено у справі судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу.

10.08.2022 року через електронний суд від експерта надійшло електронне повідомлення про забезпечення явки сторін для забору матеріалу необхідного для проведення експертизи.

На виконання повідомлення судом було повідомлено сторін про явку до експертної установи.

18.10.2022 року через електронний суд від експерта надійшло електронне повідомлення про повторне забезпечення явки сторін для забору матеріалу необхідного для проведення експертизи в зв`язку з неявкою ОСОБА_2 разом з дитиною у встановлений час.

На виконання повідомлення судом було повідомлено сторін про явку до експертної установи.

07.12.2022 року Київське міське клінічне бюро судово- медичної експертизи надіслали лист про неможливість проведення судово-медичної експертизи генетичної ідентифікації згідно з ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2022 року в зв`язку з неодноразовою неявкою на призначенні дати відбору зразків крові. Ухвала суду повернено без виконання.

08.12.2022 Ухвалою Фастівського міськрайонного суду поновлено провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Зазначив, що ухилення відповідача від проведення експертизи ще раз підтверджує його сумніви щодо того, що він не є батьком дитини.

23.01.2023 року Ухвалою Фастівського міськрайонного суду закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, підтримав покази надані в підготовчому засіданні, однак відмовився від вимоги щодо стягнення з відповідача на його користь витрат зі сплати судового збору. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про слухання справи повідомлялася вчасно та належним чином. Клопотання, заяви від відповідача не надходило.

У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Заслухавши вступне слово позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15,16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При розгляді справи судом встановлено, що 09 жовтня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідачем по справі було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 306 Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області. Сторони мають спільних дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05.10.2021 року шлюб між сторонами розірвано.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідач народила дитину ОСОБА_3 і при реєстрації народження вказала батьком позивача, про що було внесено відомості до актового запису про народження № 176, складеного 20.01.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві. Реєстрація народження дитини відбувалася за усною заявою відповідача на наданих документах.

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122,124,126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Відповідно до п.2.13.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач заперечує той факт, що він є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою доведення відсутності кровної спорідненості між ним та дітьми позивач просив суд призначити судово-медичну експертизу.

Таке клопотання позивача було задоволене судом та ухвалою суду від 25 липня 2022 року в справі призначено молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення експертів поставлено такі питання: - чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до повідомлення експерта № 100-275/1209 від 22.11.2022 року про неможливість проведення експертизи ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_3 до Київського міське клінічне БСМЕ у визначену для відібрання зразків крові дати не прибули, що унеможливило відібрання зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 СК України).

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (стаття 136 СК України).

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

В ході розгляду справи судом встановлено, що причиною непроведення судово-генетичної експертизи щодо встановлення батьківства позивача у відношенні до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є неодноразова неявка (належним чином повідомлена про час та дату проведення відбору матеріалу для проведення експертизи) відповідача до експертної установи для надання біологічних зразків малолітнього сина, суд дійшов обґрунтованого висновку про ухилення відповідача від подання експертам необхідних матеріалів, як підстави визнання у порядку статті 109 ЦПК України факту, для з`ясування якого призначалася експертиза, а саме, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

При застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд ураховує висновки щодо застосування норми статті 109 ЦПК України у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 149/2562/18 та від 25 серпня 2020 року № 478/690/18 про те, що «тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ»; «у разі не доведення відповідачем наявності поважних підстав, які перешкоджали їй з`явитися разом з дитиною до експертної установи для забору відповідних зразків її та дитини, надають суду можливісить визнати факт, який відповідачем (її представником) заперечується».

Відповідач у судові засідання не з`явилася, не скорислалася правом у встановлений строк відзиву на позовну заяву, про час та місце проведення відбору матеріалів для проведення експертизи повідомлялася вчасно і належним чином, в тому числі і в телефонному режимі, разом з тим не надала до суду наявності поважних підстав, які перешкоджали їй з`явитися разом з дитиною до експертної установи для забору відповідних зразків її та дитини.

Небажання відповідача надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження, підлягають задоволенню.

Разом з тим, не підлягає до задоволення вимога позивача щодо зобов`язання Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни в актовий запис про народження так, як вказана вимога є похідною підставою для внесення змін в актовий запис при наявності рішення суду про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження.

Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268,280-284 ЦПК України, на підставіст.121,122,136 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу, як батька з актового запису про народження дитини задовольнити частково.

Виключити відомості як батька ОСОБА_1 з актового запису № 176 від 20.01.2011 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 13.02.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Г.В.Соловей