Рішення № 108937130, 10.02.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10137/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Зоря" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Зоря" (далі - ТОВ "Будівельна компанія Зоря"/позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області/відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.06.2022 № 32596 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Будівельна компанія Зоря" критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.07.2022 № 39321, про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Будівельна компанія Зоря" критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити ТОВ "Будівельна компанія Зоря", код ЄДРПОУ 43460531, з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17 червня 2022 року № 32596 та від 26 липня 2022 року № 39321 є необґрунтованими, оскільки не містять конкретних підстав його прийняття, що передбачено Порядком № 1165.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У наданому до суду відзиві на позовну заяву /а.с. 39-44 т. 1/ представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що наявна податкова інформація, що свідчить про ознаки здійснення ризикових операцій платника, а також відповідно до узагальненої інформації відділу боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом, ТОВ "Будівельні компанії "Зоря" здійснювало господарські операції з придбання бітуму нафтового дорожнього модифікованого марки 70/100 у лютому 2022 року у ТОВ " Компанія Альянс Трейд" (43732028), яким у свою чергу, відображено його придбання у ТОВ "Одеський Нафтопереробний Трест" (43732138, стан 12) та ТОВ "Укрнафтооілтрейд" (44097334, реєстрацію платника ПДВ анульовано у 2021 році), таким чином, ТОВ "Будівельна компанія Зоря" відображено придбання бітуму у підприємства, яке ймовірно не здійснювало реального придбання такого товару, а здійснювало лише документальне оформлення операцій, тобто підприємство можливо є учасником схеми розповсюдження ризикового податкового кредиту.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 позовну заяву залишено без руху.

06.12.2022 позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 залишено без задоволення заперечення представника Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

29.12.2022 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив /а.с. 66-68 т. 2/, в якій звернуто увагу на те, що в оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, натомість контролюючим органом лише зафіксовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Вказує, що документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав, жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано. Зазначає, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ТОВ "Будівельна компанія Зоря" зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

За змістом протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.06.2022 № 52 /а.с. 140-141 т. 1/ заступник начальника управління - начальника відділу моніторингу операцій та ризиків, роботи з ризиками Кущ Л. довела до відому присутніх інформацію, що від відділу з питань запобігання та виявлення корупції надійшла службова записка від 16.06.2022 №340/16-31-14-03, що ході моніторингу інформаційних баз даних виявлено суб`єктів господарювання, діяльність яких може свідчити про намір ухилення від сплати податків. Також зазначила, що відділом з питань запобігання та виявлення корупції запропоновано розглянути питання щодо включення ТОВ "Будівельна компанія Зоря" до "Журналу ризикових платників" ІС "Податковий блок" відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165. За результатами обговорення, з урахуванням узагальнюючих інформацій, наданих структурними підрозділами ГУ ДПС у Полтавській області, члени комісії прийшли до висновку, що ТОВ "Будівельна компанія Зоря" відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.06.2022 № 32596 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, визначено відповідність ТОВ "Будівельна компанія Зоря" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку /а.с. 13, т. 1/.

15.07.2022 позивачем на адресу відповідача направлено пояснювальну записку щодо виключення ТОВ "Будівельна компанія Зоря" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості /а.с. 14-15 т. 1/.

За змістом протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.07.2022 № 79 /а.с. 46 т. 1/ заступник начальника управління - начальника відділу моніторингу операцій та ризиків, роботи з ризиками Кущ Л. довела до відому присутніх інформацію, що ТОВ "Будівельна компанія Зоря" подано повідомлення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку на додану вартість від 19.07.2022. На виконання пункту 3.8 Порядку взаємодії комісії центрального та регіонального рівнів, секретарем комісії отримано узагальнюючі інформації від структурних підрозділів ГУ ДПС у Полтавській області і доведено їх зміст до присутніх. Відповідно до узагальненої інформації відділу боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом, ТОВ "Будівельна компанія Зоря" здійснювала господарські операції з придбання бітуму нафтового дорожнього модифікованого марки 70/100 у лютому 2022 року у ТОВ "Компанія "Альянс Нафта Трейд" (43732028), яким у свою чергу, відображено його придбання у ТОВ "Одеський Нафтопереробний Трест" (43732138, стан 12) та ТОВ "Укрнафтаоілтрейд" (44097334, реєстрацію платника ПДВ анульовано у 2021 році). Таким чином, ТОВ "Будівельна компанія Зоря" відображено придбання бітуму у підприємства, яка ймовірно не здійснювало реального придбання такого товару, а здійснювало лише документальне оформлення операцій, тобто підприємство можливо є учасником схеми розповсюдження ризикового податкового кредиту.

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.07.2022 № 39321 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, визначено відповідність ТОВ "Будівельна компанія Зоря" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку /а.с. 16, т.1/. Зазначено, що в ланцюгах постачання встановлено контрагентів, придбання товарів у яких, носить ймовірно ризиковий характер.

Не погодившись з рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17 червня 2022 року № 32596 та від 26 липня 2022 року № 39321, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі - за текстом ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок №569).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів (далі за текстом - Порядок №1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1165 (у редакції, чинній на момент винесення спірного рішення), автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків- сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку №1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац 8 пункту 40 Порядку №1165).

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Виходячи із системного аналізу наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Оцінюючи спірне рішення на відповідність критеріям, визначеним в частині 2 статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку не конкретизації підстав прийняття негативного рішення для платника податків, останній перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податку на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

"8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування."

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Як слідує з матеріалів справи, прийняттю оскаржуваного рішення від 26.07.2022 № 39321 фактично передували обставини, пов`язані з прийняттям рішення від 17.06.2022 № 32596 про відповідність ТОВ "Будівельна компанія Зоря" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, яке, в свою чергу, прийнято не за наслідками подання товариством податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку та моніторингу такої податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, за змістом протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.06.2022 №52 член Комісії ОСОБА_1 ознайомила присутніх з переліком суб`єктів господарювання, які з діяльність яких може свідчити про намір ухилення від сплати податків.

Таким чином, зі змісту витягу з протоколу від 17.06.2022 №52, а також доводів відзиву на позовну заяву та додаткових пояснень відповідача слідує, що первинне рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку від 17.06.2022 №32596 прийняте контролюючим органом у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження наявної податкової інформації, на підставі якої прийняте первинне рішення від 17.06.2022 №32596 про включення позивача до переліку ризикових платників податків, контролюючим органом до суду не надано.

Суд зауважує, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку - яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши зміст рішення від 17.06.2022 №32596 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, судом встановлено, що при віднесенні позивача до ризикових платників Комісією регіонального рівня не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій, назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, ані найменування товарів, які позивач придбавав та реалізовував тощо.

Також, у вказаному рішенні відповідачем в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише зазначено про упередження формування та розповсюдження ризикового податкового кредиту.

Отже, рішення від 17.06.2022 №32596 фактично не містило належних мотивувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку на додану вартість відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості ТОВ "Будівельна компанія Зоря" направлено на адресу відповідача пояснюючу записку за вих. № 19 /а.с. 14-15/ та з метою підтвердження прозорості ведення господарської діяльності ТОВ "Будівельна компанія Зоря" до листа надано пакет документів, який містить частину відновлених контрактів, первинної документації та платіжних документів з основними Покупцями та Постачальниками.

Водночас, за змістом рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №39321 від 26.07.2022 в якості підстави для його прийняття контролюючий орган вказав, що в ланцюгах постачання встановлено контрагентів, придбання товарів у яких, носить ймовірно ризиковий характер, хоча в рішенні №32596 від 17.06.2022 не зазначено про необхідність позивачу надати до контролюючого органу первинні документи саме по формуванню ним своїх податкових зобов`язань за наслідками господарських операцій з чітко визначеним колом контрагентів та за чітко визначений податковий період.

З викладеного слідує, що саме внаслідок не чіткості та не конкретизації підстав прийняття первинного негативного рішення для платника податків, останній перебував у стані правової невизначеності, що і позбавило його можливості надати контролюючому органу у подальшому "необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень" пакет документів для вирішення питання виключення позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Аналогічно й оскаржуване рішення №39321 від 26.07.2022 також не містить чітких підстав його прийняття, що позбавляє платника можливості, без вчинення додаткових дій щодо з`ясування підстав його прийняття, подати повний пакет первинних документів для розгляду питання виключення його з переліку ризикових платників податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про безпідставність прийнятого ГУ ДПС у Полтавській області рішення №39321 від 26.07.2022.

Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постанові у справі 480/4006/18 - є безпідставними, оскільки в згаданій справі розглядався спір до набрання чинності Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскаржених рішень (діяння) закону за критеріями частини 2 статті 2 КАС України, який покладено відповідно до частини 2 статті 77 КАС України саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, контролюючий орган не виконав.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №48348 від 26.09.2022, як такого, що прийняте без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Зоря" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи відповідача у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Таким чином, позов ТОВ "Будівельна компанія Зоря" підлягає задоволенню повністю.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору є прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати у розмірі 4962,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Документи на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надано, відтак правові підстави для їх розподілу відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Зоря" (площа Павленківська, 3а, кв. 12, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 43460531) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.06.2022 № 32596 про відповідність платника податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Зоря" критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.07.2022 № 39321, про відповідність платника податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Зоря" критеріям ризиковості платника податку;

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія ЗОРЯ", з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Зоря" витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Довгопол