Рішення № 108937111, 13.02.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10898/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 30.06.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідач у квітні 2018 року провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, однак суму доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виплачував у порядку, визначеному пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", чим порушив право позивача на своєчасне отримання пенсійних виплат. На цій підставі позивач вважав, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", проте пенсійний орган за зверненням представника позивача відмовив у нарахуванні компенсації.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 19/. Свою позицію мотивував посиланням на відсутність підстав для обчислення компенсації, оскільки перерахунок та виплату пенсії позивачу проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян", якими визначено порядок виплати заборгованості за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, з 18.10.2002 перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /а.с. 21/.

На виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області складено довідку №4/10834 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на січень 2016 року /а.с. 23/.

На підставі цієї довідки ГУПФ України в Полтавській області у квітні 2018 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 /а.с. 24/.

У вересні 2022 року представник позивача, адвокат Драгомирова О.М., звернулась до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії /а.с. 9/.

Листом ГУПФ України в Полтавській області від 21.09.2022 /а.с. 10/ позивачу повідомлено про відсутність підстав для виплати компенсації з огляду на відсутність правових підстав для її нарахування, зважаючи на те, що нараховані суми пенсії виплачувалися в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088, без порушень термінів виплати.

Не погодившись з такою позицією пенсійного органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Основного Закону України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Статтю 63 Закону №2262-XII доповнено частиною третьою Законом України від 23.12.2015 №900-VIII, який набрав чинності 29.12.2015, якою передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній на 01.01.2016, було визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

11.11.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" /далі Постанова №988/, яка набрала чинності 02.12.2015 та якою затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1, схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2, схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.

Пунктом 1 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі Постанова №103), пунктом 3 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, пункт 3 Постанови №103 визнано нечинним.

24.12.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" (надалі - Постанова №1088), що набрала чинності із 01.01.2020, підпунктом 2 пункту 1 якої установлено: особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2020 р. виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 р. перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 р., та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р., до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №640/620/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020, частину другу пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" визнано протиправною та нечинною.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (надалі Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі Порядок №159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема - пенсії.

Відповідно до статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Спір у цій справі стосується наявності підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, обчисленої відповідно до пункту 3 Постанови №103.

Суд зауважує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Так, за обставин цього спору позивач набув право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, яке було реалізоване після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 №103, що набрала чинності 24.02.2018.

Зокрема, на виконання пункту 3 Постанови №103 відповідач у квітні 2018 року перерахував пенсію позивача з 01.01.2016 та з 01.01.2018 виплачував ОСОБА_1 пенсію у збільшеному розмірі, що позивач не заперечує.

Натомість за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 позивачу у квітні 2018 року нарахована доплата до пенсії загалом у розмірі 18173,46 грн /а.с. 22/, виплата якої проводилась поетапно з 01.01.2019 по 30.06.2021.

Із листа ГУПФ в Полтавській області від 05.10.2022 № 1600-0404-8/52968 /а.с. 11/ слідує, що зазначена сума виплачувалася в порядку, затвердженому Постановою 103, таким чином:

- з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 1 січня 2016 по 31 грудня 2017 та складала 378,61 грн;

-з 1 січня 2020 по 30.06.2021 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 1 січня 2016 по 31 грудня 2017 та складала 757,23 грн.

Мотивуючи правомірність своїх дій, пенсійний орган звертав увагу на те, що виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 внаслідок її перерахунку у квітні 2018 року проведено поступово відповідно до вимог абзаців другого - четвертого пункту 3 Постанови №103 та підпункту 2 пункту 1 Постанови №1088.

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд звертає увагу на такі обставини.

Порядок перерахунку пенсій урегульований розділом VIII "Порядок перерахунку пенсій" Закону №2262-XII. Зокрема, право на перерахунок раніше призначених пенсій гарантовано частиною четвертою статті 63 цього Закону, у силу якої усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Отже, право на перерахунок раніше призначених пенсій передбачено статтею 63 Закону №2262-XII, якою Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.

У свою чергу, порядок обчислення пенсії регламентований статтею 43 Закону №2262-XII, що має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18, аналізуючи наведені вище положення Закону №2262-ХІІ зазначив, що законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення "розміру" перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону №2262-XII.

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Абзац третій статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Конституційний Суд України у Рішенні від 13.05.2015 за №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону №2262-XII наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отож, системний аналіз положень статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права визначати порядок перерахунку пенсій не є тотожним та не передбачає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі здійснення виплат.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

Так у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №68385/10 та №71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).

У справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

На наведене вище звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначення в частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, згадані вище положення абзаців другого - четвертого пункту 3 Постанови №103 та підпункту 2 пункту 1 Постанови №1088 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, на що звернули увагу суди за результатами розгляду справ №№ 826/12704/18, 640/620/20, предметом дослідження у яких були питання правомірності зазначених положень урядових постанов.

Суд враховує, що у силу частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19).

Отже, з урахуванням згаданих вище вимог статті 7 КАС України, а також того, що у рішеннях окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18 (залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019) та від 10.06.2020 у справі №640/620/20 (залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020) надано правову оцінку положенням пункту 3 Постанови №103 та підпункту 2 пункту 1 Постанови №1088, як таким, що є протиправними й суперечать правовим актам вищої юридичної сили, суд дійшов висновку, що передбачене урядом на підставі цих норм відтермінування виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 суперечить приписам Закону №2262-ХІІ, внаслідок чого відсутні правові підстави для врахування цих норм судом.

Таким чином, доводи відповідача про дотримання строків виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 внаслідок її перерахунку у квітні 2018 року суд визнає помилковими та необґрунтованими.

Крім того, суд звертає увагу на те, що строки виплати пенсії врегульовані насамперед Законом №2262-ХІІ, стаття 52 якого у редакції, чинній на час спірних правовідносин, визначала, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Відтак, зважаючи на те, що виплату донарахованої позивачеві пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 здійснено з 01.01.2019 по 30.06.2021, тобто без дотримання встановленого законом строку виплати пенсії, одночасно із виплатою сум пенсії підлягала нарахуванню та виплаті також компенсація втрати частини доходів громадян.

При цьому суд зауважує, що аналіз положень Закону №2050-ІІІ дає підстави для висновку, що умовою для виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є затримка на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам, однак за наявності такої умови нарахування компенсації здійснюється починаючи з місяця, в якому не виплачено вчасно відповідний дохід.

Отже, правове регулювання та встановлені судом обставини свідчать, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період, починаючи з січня 2016 року по червень 2021 року.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 804/2994/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20, від 09.08.2022 у справі № 460/4765/20.

У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що Закон №2050-III та Порядок №159 у якості підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів визначають такі умови: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.

У спірних відносинах остаточну виплату нарахованого ОСОБА_1 доходу за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у розмірі 18173,46 грн здійснено у червні 2021 року, отже період компенсації складає з 01.01.2016 по 30.06.2021.

За наведених обставин, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації за період затримки виплати пенсії з 01.01.2016 по 30.06.2021 року та зобов`язання виплатити компенсацію за цей період.

Отже, позов належить задовольнити.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації за період затримки виплати пенсії з 01 січня 2016 року по 30 червня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, за період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.В. Довгопол