Рішення № 108937096, 13.02.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13616/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Одеській області, про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВП №3 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області від 09.09.2022р. за №538 в частині застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 26.10.2022р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано у Головного управління Національної поліції в Одеській області належним чином засвідчену копію наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВП №3 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області від 09.09.2022 р. за №538, а саме в частині застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , та документів на підставі яких його прийнято.

Ухвалою суду від 11.11.2022р. ухвалено перейти до розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.12.2022р., яка занесена до протоколу судового засідання, замінено первісного відповідача Головне управління Національної поліції в Одеській області на Одеське районне управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Ухвалою суду від 20.12.2022р., яка занесена до протоколу судового засідання, залучено Головне управління Національної поліції в Одеській області як третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 07.02.2023р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначив, що позивач не погоджується із прийняттям наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВП №3 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області від 09.09.2022 р. за №538 в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник вказав, що з червня 2021 року він займає посаду поліцейського офіцера громади сектору превенції ВП №З ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області на території Красносільської об`єднаної територіальної громади та, що з 2013 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, у Національній поліції - з листопада 2015 року по теперішній час. Представник позивача, посилаючись на Дисциплінарний статут Національної поліції України вказав, що зміст висновку службового розслідування не містить обставини справи, пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи, документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. Представник відповідача вказав, що при визначенні виду стягнення дисциплінарна комісія не врахувала, що позивач має попередню бездоганну поведінку, високі показники виконання службових обов`язків, наявність заохочень. Разом з тим, представник позивача вказав, що позивач прийняв на відпрацювання від чергової частини матеріал ЄО№1914 від 14.04.2022р. відносно ОСОБА_2 відповідно до Порядку №930 та розглянув порушенні питання у зверненні та підготував довідку про результати розгляду матеріалу та відповідно не зрозуміло, що саме було порушено позивачем та що стало підставою для проведення відносно нього службового розслідування.

20.01.2023р. до суду від представника Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву згідно якого зазначено, що у відповідності до матеріалів службового розслідування, 03.05.2022р. отримано заяву громадянина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (подія НОМЕР_1 ) зареєстровану в ЄО за №1914 від 03.05.2022р. в якій він скаржився на поліцейських та вказував, шо « 02.05.2022 о 10 год. 39 хв. приїжджали співробітники поліції перелізли через паркан все перевернули та вкрали гроші. Вказане підтверджується електронним рапортом «подія 102 №87439772» який прийняв 03.05.2022р. о 10 год. 47 хв. ОСОБА_4 та прибув на місце. Також, у подальшому об 11 год 51 хв. 08 сек. ОСОБА_4 поставлена відмітка виконано та за результатами відпрацювання заяви поліцейським офіцером громади ОСОБА_1 від 03.05.2022р. зібрані матеріали та складено адміністративний протокол по відношенню до ОСОБА_3 за ст.183 КУпАП. Головне управління Національної поліції в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, вказавши, що позивач розглянув звернення ОСОБА_3 (скарга на поліцейських) неналежно, жодним чином не встановив чи мало місце проникнення поліцейських через паркан, проведення обшуку та викрадення грошей. Не опитав ані мешканців домоволодіння ані сусідів, ані будь яких інших свідків подій або очевидців. Також, як вказав представник управління, позивач зазначає, що розгляд скарг на дії поліцейських не належать до його компетенції, але жодних дій щодо надіслання за належністю до іншого державного органу або посадовій особі, якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції поліції, про що одночасно необхідно повідомити автора звернення, позивач не вчинив. Додатково представник управління звернув увагу, що позивач жодним чином не проінформував автора звернення що в свою чергу є порушенням підпункту 3 пункту 7 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930. З урахуванням викладеного, представник управління вважає , що підстави для скасування наказу №538 від 09.09.2022р. про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського офіцера громади відділення превенції Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у виді зауваження відсутні.

23.01.2023р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 . Представник відповідача зазначив, що у відповідності до матеріалів службового розслідування, 03.05.2022р. отримано заяву громадянина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (подія НОМЕР_1 ) зареєстровану в ЄО за №1914 від 03.05.2022 в якій він скаржився на поліцейських, які нібито під час перебування біля його будинку перелізли через паркан та викрали грошові кошти. Згідно з електронним рапортом «подія 102 №87439772», який прийняв 03.05.2022р. о 10 год. 47 хв. ОСОБА_1 підтверджується прибуття останнього на місце. Також, у подальшому о 11 год 51 хвилин та 08 сек. ОСОБА_5 поставлено відмітку «виконано». За результатами відпрацювання заяви поліцейським офіцером громади ОСОБА_1 від 03.05.2022р. зібрано матеріали та складено адміністративний протокол по відношенню до ОСОБА_3 за ст.183 КУпАП Відповідач вказав, що у ході службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що 16.05.2022р. ним від оперативного чергового отримано матеріали справи відносно гр. ОСОБА_3 визначений матеріал відпрацьований і та переданий до ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області для затвердження начальником ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, ОСОБА_1 не відомо чому рапорт по цій скарзі не містив резолюції начальника ВП№3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області адже до його обов`язків не входить перевірка резолюції начальника. Також, повідомлено, що даний матеріал на доопрацювання не отримував. Відповідач вказав, що позивач розглянув звернення ОСОБА_3 (скарга на поліцейських) неналежно, жодним чином не встановив чи мало місце проникнення поліцейських через паркан, проведення обшуку та викрадення грошей; не опитав ані мешканців домоволодіння ані сусідів, ані будь яких інших свідків подій або очевидців. Крім того, як вказав відповідач, позивач зазначає, що розгляд скарг на дії поліцейських не належать до його компетенції, але жодних дій щодо надіслання за належністю до іншого державного органу або посадовій особі, якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції поліції, про що одночасно необхідно повідомити автора звернення, позивач не вчинив. Додатково звернено увагу, що позивач жодним чином не проінформував автора звернення, що в свою чергу є порушенням підпункту 3 пункту 7 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930. Отже, на думку відповідача, підстави для скасування наказу №538 від 09.09.2022р. про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського офіцера громади відділення превенції Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у виді зауваження відсутні.

26.01.2023р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій представник вказав, що за 2022 рік вказаний громадянин ОСОБА_3 викликав працівників поліції приблизно 104 рази по різним питанням, серед кількості цих викликів і заява зареєстрована за номером ЄО №1914 від 03.05.2022р., яка у подальшому розписана на позивача. Позивач прийняв цю заяву на відпрацювання, виїхав за місцем проживання громадянина для з`ясування обставин, приїхавши до ОСОБА_3 з`ясувалось, що він у нетверезому стані, на питання чого він викликав працівників поліції, почав ображати поліцейського висловлюючись нецензурною лексикою, та відповідати чого вони до нього приїхали, адже він їх не викликав. Внаслідок цього, як вказав представник позивача, позивач склав протокол про притягнення гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, з яким ОСОБА_3 погодився та підписав. Отже, на думку представника позивача, незрозуміло, за який дисциплінарний проступок ОСОБА_1 був притягнений до дисциплінарної відповідальності.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Наказом Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 09.09.2022р. №538 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВП №3 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 6, 13 ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 2, 8 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, Присяги працівника поліції, пунктів 2, 5, 12 розділу ІV пунктів 1, 2, 3 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017р. №930, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського офіцера громади відділення превенції Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області, вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України Про Національну поліцію від 02 липня 2015 року

№580-VIII.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3)поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6)інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частинами 1, 2 ст.19 Закону України Про Національну поліцію встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Так, ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9)підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6)звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Одеського РУП №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.08.2022р. №449 призначено службове розслідування перевірки стану організації роботи, дотримання службової дисципліни особовим складом відділення поліції №3 (Доброслав) ОРУП №2 ГУНП.

Відповідно до висновку службового розслідування за актом виявлених недоліків під час перевірки службової діяльності, дотримання дисципліни та законності особовим складом відділення поліції №3 (Доброслав) Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області, затвердженого начальником Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області 31.08.2022р. (а.с.141-161 т.1) Дисциплінарною комісією встановлено, що у ході перевірки скарг громадян, що надійшли на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» виявлено порушення порядку реагування на повідомлення. Так, вивченням списаних до справи матеріалів ЄО №1914 від 14.04.2022р. за заявою ОСОБА_3 щодо можливих протиправних дій, з боку працівників поліції, встановлено, що виконавцем підготовлено довідку про результати проведення перевірки та 16.05.2022р. до системи ІПНП внесено інформацію про списання вказаних матеріалів до справи. Матеріал ЄО №1914 на розгляд доручено поліцейському офіцеру громади відділу превенції Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції Наумову Євгену Федоровичу. На момент перевірки довідка про результати розгляду цієї скарги, яку склав НаумовЄ.Ф. не була затверджена керівником ВП №3. Водночас електронний рапорт по цій скарзі не містив резолюції начальника підрозділу поліції щодо визначення виконавця розгляду цих матеріалів. Тобто, оперативний черговий по завершенню зміни не доповів керівникові про вказані матеріали та безпідставно передав їх старшому лейтенанту Є.Наумову. Крім цього, ініціатору повідомлення не була надана відповідь про результати розгляду скарги. Під час опитування ОСОБА_6 пояснив, що отримав матеріали на розгляд, розглянув скаргу у межах своєї компетенції та передав матеріали до відділення поліції №3 для їх подальшого затвердження керівництвом.

Зміст положень Дисциплінарного статуту службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

В той же час, за Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Таким чином, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

З висновку службового розслідування в частині, що стосується позивача, судом встановлено, що дисциплінарною комісією фактично не досліджувалися обставини вчинення поліцейським офіцером громади відділу превенції Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Водночас, судом встановлено, що у спірних правовідносинах Дисциплінарна комісія прийшла до висновку про наявність у ОСОБА_1 вини за відсутність резолюції у його рапорті, обов`язок, щодо проставлення якого наявний у начальника підрозділу поліції.

Разом з тим, у висновку службового розслідування відсутні належні та допустимі докази вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за вчинення якого до нього застосовано оскаржене дисциплінарне стягнення.

Враховуючи викладене та те, що метою службового розслідування є встановлення наявності причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками, ступінь вини та мотиви протиправної поведінки працівника та під час дисциплінарного провадження не було встановлено причинного зв`язку між діями позивача та його наслідками, а також його вина, суд прийшов до висновку, що оскаржений наказ щодо позивача прийнято необґрунтовано, з порушенням норм чинного законодавства та без встановлення вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, а тому є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВП №3 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області від 09.09.2022р. за №538 в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та те, що оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за похідні вимоги позивача не стягувався, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 992,40 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ВП №3 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області від 09.09.2022р. за №538 в частині застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1

Стягнути з Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 41411498, м.Біляївка, вул.Успенська 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992,40грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра