Рішення № 108933989, 10.02.2023, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/7976/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 липня 2015 року по день фактичної виплати (04 листопада 2022 року); зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 липня 2015 року по 04 листопада 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що наказами відповідача був звільнений з військової служби та з 18 червня 2020 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Поряд з тим відповідач здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за липень 2015 року - лютий 2018 року із затримкою: 18 червня 2020 року виплачено заборгованість у розмірі 7838,96 грн (з урахуванням військового збору), а 04 листопада 2022 року - донараховану індексацію за грудень 2015 року - лютий 2018 року у розмірі 79142,00 грн.

Позивач вважає, що відповідно до положень Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Однак відповідач при несвоєчасній виплаті індексації грошового забезпечення не нарахував та не виплатив йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати (з 01 липня 2015 року по 04 листопада 2022 року).

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.13-18). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при виключенні позивача зі списків особового складу та усіх видів грошового забезпечення із позивачем проведено повний розрахунок. Відповідач вважає, що у тому разі, коли суми коштів нараховуються за рішенням суду, то підстави для виплати компенсації виникають у зв`язку із несвоєчасним виконанням рішення суду. Поряд з тим 04 листопада 2022 року позивачу виплачена індексація грошового забезпечення до ухвалення Волинським окружним адміністративним судом рішення у справі №140/7004/22 та підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у цьому разі відсутні.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Кінологічному навчальному центрі Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується витягом з послужного списку (а.с.9-10). Наказом начальника Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України від 09 червня 2020 року №121-ОС з ОСОБА_1 припинено контракт та його звільнено з військової служби (а.с.7), а наказом від 18 червня 2020 року №132-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 18 червня 2020 року (а.с.8).

З довідки-розрахунку від 06 жовтня 2022 року №508 слідує, що ОСОБА_1 нараховано індексацію грошового забезпечення за період липень 2015 року червень 2020 року у сумі 10706,23 грн, виплачена по 18 червня 2020 року сума індексації становить 7838,96 грн (а.с.18). Так 18 червня 2020 року позивачу виплачено кошти у сумі 162049,24 грн, у тому числі індексацію грошового забезпечення за вказаний вище період у сумі 7838,96 грн, що підтверджується довідкою від 06 жовтня 2022 року №35 (а.с.20) та випискою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (а.с.21).

Позивач не погодився із сумою нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період грудень 2015 року - лютий 2018 року включно з урахуванням лютого 2015 року, січня 2016 року місяцями для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), та звернувся за вирішенням спору до суду. Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року було відкрито провадження у справі №140/7002/22 за позовом ОСОБА_1 до Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням лютого 2015 року та січня 2016 року як місяців для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця); зобов`язання перерахувати і виплатити позивачу (з урахуванням раніше виплачених сум) індексацію грошового забезпечення цей період із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення. Ухвалою суду від 17 листопада 2022 року провадження у справі №140/7002/22 закрито (а.с.48), оскільки Кінологічний навчальний центр Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) добровільно здійснив ОСОБА_1 перерахунок індексації грошового забезпечення за період грудень 2015 року - лютий 2018 року включно та 04 листопада 2022 року на особовий рахунок позивача перераховано 79142,00 грн належної до виплати індексації грошового забезпечення, що підтверджується випискою банку (а.с.22), відомістю розподілу виплат (а.с.30).

06 листопада 2022 року адвокат Каверін С.М. звернувся до відповідача в інтересах ОСОБА_1 із адвокатським запитом про надання інформації про характер та цільове призначення виплачених останньому 04 листопада 2022 року коштів у сумі 79142,00 грн та просив здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати (а.с.23-24).

Листом від 14 листопада 2022 року №11/3730-22-вих відповідач підтвердив виплату ОСОБА_1 04 листопада 2022 року індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) з врахуванням раніше виплачених сум за вказаний період. Однак у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення відмовлено з тих підстав, що виплачений дохід відповідає ознакам платежу, що має разовий характер. У зв`язку із цим виплата компенсації втрати частини доходів може бути проведена не інакше, як на виконання судового рішення (а.с.25-26).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статей 3, 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Норми Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Отже, з наведеного слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, індексації грошових доходів громадян, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

За змістом статті 6 Закону №2050-ІІ, пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднаннями громадян; коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Із наведеного можна зробити висновок, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі індексації заробітної плати (грошового забезпечення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14 квітня 2021 року у справі №465/322/17, від 04 березня 2021 року справі №520/34/17, від 20 квітня 2022 року у справі № 461/1390/16-а, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 та ряду інших.

Крім того, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Такі висновки суду відповідають висновкам, наведеним у постановах Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 29 жовтня 2020 року у справі № 280/729/19, від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20.

Отже, у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення (індексації грошового забезпечення), така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.

Статтею 7 Закону №2050-ІІІ, так само пунктом 8 Порядку №159 установлено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

У цій справі не є спірною та обставина, що ОСОБА_1 своєчасно не була виплачена індексації грошового забезпечення за період липень 2015 року - лютий 2018 року. Заборгованість виплачена у червні 2020 року, а 04 листопада 2022 року виплачено також індексацію грошового забезпечення за період грудень 2015 року - лютий 2018 року включно після проведення перерахунку індексації.

Таким чином, враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення, останній має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є протиправною.

Як наслідок, з метою поновлення порушених прав позивача є підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення (за період липень 2015 року - лютий 2018 року) за весь час затримки виплати по день фактичної виплати (04 листопада 2022 року).

При цьому аргументи відповідача про те, що нараховані позивачу кошти були виплачені своєчасно до ухвалення рішення суду у справі №140/7002/22 є безпідставними, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (нарахованих сум індексації), а не виконання рішення суду.

Суд зауважує, що наведена відповідачем у відзиві на позовну заяву постанова Верховного Суду не містить іншого, відмінного від наведеного у цій справі, застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку про задоволенні позову у вказаний вище спосіб.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи 14321498) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01 липня 2015 року по день фактичної виплати.

Зобов`язати Кінологічний навчальний центр Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01 липня 2015 року по день фактичної виплати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк