Рішення № 108925741, 10.02.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3898/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАНДІ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Універсал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 652 440 грн 17 коп. за договором поставки від 24.12.2020 № 24122020-1

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛАНДІ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 31.10.2022 № б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Універсал" в сумі 652 440 грн 17 коп., з яких: 444 597 грн 77 коп. - основний борг, 126 119 грн 38 коп. - пеня, 12 899 грн 40 коп. - 3 % річних, 68 823 грн 62 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору поставки від 24.12.2020 № 24122020-1.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору а частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

У поданій позовній заяві викладене клопотання позивача про розгляд справи за правила спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду від 07.11.2022 позовну заяву залишено без руху та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛАНДІ" протягом семи днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду: рахунки-фактури, виставлені до сплати відповідачу за спірними поставками, а також докази їх виставляння (вручення) відповідачу; письмові пояснення з приводу ціни товару, зазначеної у спірних видаткових накладних від 21.07.2021 № 1790, від 16.08.2021 № 2174, від 28.09.2021 № 2727 або докази узгодження сторонами нової ціни товару, відповідно до умов п.п. 6.3, 6.4. договору.

18.11.2022 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви від 17.11.2022 № б/н.

Ухвалою господарського суду від 23.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано малозначною, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд наголошує на тому, що через відсутність належного фінансування, відправлення поштової кореспонденції Господарським судом Дніпропетровської області не здійснюється. За вказаних обставин, ухвали суду від 07.11.2022, 23.11.2022 направлялися відповідачу на його електронну адресу krivbass-universal@ukr.net, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 08.11.2022, 24.11.2022 (а.с. 22, 40).

Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.

Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги військовий стан в Україні, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛАНДІ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Універсал" (покупець) укладено договір поставки № 24122020-1 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується за заявками покупця в строки, обумовлені договором, поставляти та передавати у власність покупця стільниковий та монолітний полікарбонат (далі іменується "товар"), характеристики якого наводяться у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах цього договору прийняти та оплатити цей товар за цінами, вказаними в п. 1.2 цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору ціни на товар, що постачається постачальником, є вільними відпускними і вказуються у специфікації. Сторони визначають, що ціни на товар, вказані у специфікації або у рахунку, є погодженими сторонами.

Ціна товару вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. Сума договору складається з загальної суми вартості товару, поставленого за цим договором відповідно до специфікацій та/або видаткових накладних (п.п. 2.1, 2.2. договору).

Пунктом 2.4. договору передбачено, що покупець здійснює оплату частинами протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів після виставлення рахунку-фактури постачальником у відповідності до заявки покупця. Суми частин та конкретні терміни їх оплати визначаються специфікацією.

За умовами п. 2.5. договору покупець зобов`язаний своєчасно проводити розрахунок за товар і за іншими платежами. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у тексті цього договору, або в інший спосіб, окремо узгоджений сторонами, і не заборонений чинним законодавством України.

Усі розрахунки за цим договором здійснюються винятково в національній валюті України. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, зарахована на поточний рахунок продавця (п. 2.6. договору).

Згідно з п. 3.11. договору право власності і ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару або його уповноваженому представнику, що засвідчується відповідними документами (товарно-транспортними накладними).

У п. 4.5. договору сторони погодили, що за порушення термінів оплати за цим договором або оплати не у повному обсязі, якщо таке прострочення складає більше 10 календарних днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 5.1. договору цей договір вступає в дію набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року. Закінчення дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань по даному договору, які виникли до закінчення строку договору.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 5.2. договору).

У п. 10.2. договору сторони передбачили, що будь-які повідомлення та заяви, що подаватимуться сторонами, мають бути складені у письмовій формі і вручатись особисто або відправлятись за посередництвом визнаного кур`єрського підприємства чи рекомендованим листом на адреси сторін, що вказані в цьому договорі. Факсимільна, електронна або скан-копія документів має силу оригіналу до обміну сторонами оригіналами документів, який має бути здійснено протягом десяти робочих днів.

19.07.2021 сторони підписали специфікацію № 1907/2021-02 до договору, в якій погодили, що поставці підлягають листи полікарбонатні монолітні SOTON SOLID POLICARBONATE ЛПК-ПUV-3 2050*6100 3мм, безбарвні, вартістю 586 грн 80 коп. за м.кв., у кількості 187,575 м.кв. на загальну суму 132 082 грн 81 коп. з ПДВ.

У п. 3.1. вказаної специфікації сторони домовилися про те, що після виставлення рахунку-фактури постачальником у відповідності до заявки покупця, покупець здійснює оплату пастушим чином:

- 20% (26 416 грн 56 коп.) від суми, вказаної в рахунку-фактурі, покупець сплачує у вигляді передплати;

- 80% (105 666 грн 25 коп.) від суми, вказаної в рахунку-фактурі, покупець сплачує протягом 45 календарних днів з моменту відвантаженні матеріалу згідно розрахункової накладної.

13.08.2021 сторони підписали специфікацію № 1308/2021-01 до договору, в якій погодили, що поставці підлягають листи полікарбонатні монолітні SOTON SOLID POLICARBONATE ЛПК-ПUV-3 2050*6100 3мм, безбарвні, вартістю 586 грн 80 коп. за м.кв., у кількості 187,575 м.кв. та листи полікарбонатні монолітні SOTON SOLID POLICARBONATE ЛПК-ПUV-3 2050*6100 2мм, безбарвні, вартістю 400 грн 80 коп. за м.кв., у кількості 125,05 м.кв на загальну суму 192 226 грн 86 коп. з ПДВ.

У п. 3.1. вказаної специфікації сторони домовилися про те, що після виставлення рахунку-фактури постачальником у відповідності до заявки покупця, покупець здійснює оплату пастушим чином:

- 20% (38 445 грн 37 коп.) від суми, вказаної в рахунку-фактурі, покупець сплачує у вигляді передплати;

- 80% (153 781 грн 49 коп.) від суми, вказаної в рахунку-фактурі, покупець сплачує протягом 45 календарних днів з моменту відвантаженні матеріалу згідно розрахункової накладної.

24.09.2021 сторони підписали специфікацію № 2409/2021-01 до договору, в якій погодили, що поставці підлягають листи полікарбонатні монолітні SOTON SOLID POLICARBONATE ЛПК-ПUV-3 2050*6100 2мм, безбарвні, вартістю 400 грн 80 коп. за м.кв., у кількості 250,1 м.кв. на загальну суму 120 288 грн 10 коп. з ПДВ.

У п. 3.1. вказаної специфікації сторони домовилися про те, що після виставлення рахунку-фактури постачальником у відповідності до заявки покупця, покупець здійснює оплату пастушим чином:

- 20% (24 057 грн 62 коп.) від суми, вказаної в рахунку-фактурі, покупець сплачує у вигляді передплати;

- 80% (96 230 грн 48 коп.) від суми, вказаної в рахунку-фактурі, покупець сплачує протягом 45 календарних днів з моменту відвантаженні матеріалу згідно розрахункової накладної.

Відповідно до п. 2.4. договору та п. 1.3. вищевказаних специфікацій позивач виставив для оплати відповідачу шляхом направлення на електронну пошту наступні рахунки:

- рахунок на оплату по засмоленню № 2195 від 19.07.2021 на суму 132 082 грн 81 коп.;

- рахунок на оплату по замовленню № 2482 від 05.08.2021 на суму 192 226 грн 86 коп.;

- рахунок на оплату по замовленню № 3271 від 24.09.2021 на суму 120 288 грн 10 коп.

На виконання умов договору та вищевказаних специфікацій позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 444 597 грн 77 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками наступними накладними:

- видаткова накладна від 21.07.2021 № 1790 на суму 132 082 грн 81 коп.;

- видаткова накладна від 16.08.2021 № 2174 на суму 192 226 грн 86 коп.;

- видаткова накладна від 28.09.2021 № 2727 на суму 120 288 грн 10 коп. (а.с. 12,13, 14).

Господарський суд зазначає, що вказані накладні підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Позивач вказує, що відповідач, в порушення умов договору, свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 444 597 грн 77 коп.

В порядку досудового врегулювання спору 20.09.2022 позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу від 20.09.2022 про сплату заборгованість за поставлений товар за спірними накладними у загальній сумі 444 597 грн 77 коп. (а.с. 34-35).

Як зазначає позивач, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі п. 4.5. договору позивач нарахував до сплати відповідачу пеню у загальному розмірі 126 119 грн 38 коп. за період з 13.01.2022 по 31.10.2022.

Із посиланням на положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 12 899 грн 40 коп. за період з 13.11.2021 по 31.10.2022 та інфляційні втрати в сумі 68 823 грн 62 коп. за період з листопада 2021 по травень 2022.

Доказів оплати спірної вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору поставки, факт поставки товару, строк оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати вартості поставленого товару.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 444 597 грн 77 коп. Докази внесення відповідачем передплати за товар у розмірі 20% від його вартості, узгодженої сторонами у специфікаціях, матеріали справи не місять та сторонами до суду не надано.

З огляду на умови п. 3.1. специфікацій № 1907/2021-02 від 19.07.2021 , № 1308/2021-01 від 13.08.2021 , № 2409/2021-01 від 24.09.2021 до договору строк оплати поставленого товару за спірними накладними є таким, що настав:

- за видатковою накладною від 21.07.2021 № 1790 - 06.09.2021;

- за видатковою накладною від 16.08.2021 № 2174 - 30.09.2021;

- за видатковою накладною від 28.09.2021 № 2727 - 12.11.2021.

Враховуючи, що відповідачем своєчасно не сплачено вартість поставленого товару за спірними видатковими накладними, суд вважає позовну вимогу про стягнення боргу у розмірі 444 597 грн 77 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд зазначає, що наведеною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 07.06.2019 у справі № 910/23911/16.

Так, у викладеному у позові розрахунку, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 126 119 грн 38 коп., нараховану на загальну суму боргу 444 597 грн 77 коп. за період з 13.01.2022 по 31.10.2022.

Проте, як встановлено судом, позивачем при розрахунку пені не враховані приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також умови п. 4.5. договору, в якому сторони погодили, що за порушення термінів оплати за цим договором або оплати не у повному обсязі, якщо таке прострочення складає більше 10 календарних днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Отже, за видатковою накладною від 21.07.2021 № 1790 пеня повинна нараховуватись з 17.09.2021 (06.09.2021+ 10 календарних днів) по 17.03.2022; за видатковою накладною від 16.08.2021 № 2174 пеня повинна нараховуватись з 11.10.2021 (30.09.2021+ 10 календарних днів) по 10.04.2022; за видатковою накладною від 28.09.2021 № 2727 пеня повинна нараховуватись з 23.11.2021 (12.11.2021 + 10 календарних днів) по 23.05.2022.

Таким чином, за розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 22 340 грн 46 коп., з яких:

4 574 грн 05 коп. - пеня за несвоєчасну оплату вартості товару, поставленого за накладною від 21.07.2021 № 1790 за період з 13.01.2022 (початок періоду нарахування, визначеного позивачем у розрахунку) по 17.03.2022;

- 9 184 грн 76 коп. - пеня за несвоєчасну оплату вартості товару, поставленого за накладною від 16.08.2021 № 2174 за період з 13.01.2022 (початок періоду нарахування, визначеного позивачем у розрахунку) по 10.04.2022;

- 8 581 грн 65 коп. - пеня за несвоєчасну оплату вартості товару, поставленого за накладною від 28.09.2021 № 2727 за період з 13.01.2022 (початок періоду нарахування, визначеного позивачем у розрахунку) по 23.05.2022.

У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат порушень умов договору та чинного законодавства судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень, доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 444 597 грн 77 коп. основного боргу, 22 340 грн 46 коп. пені, 12 899 грн 40 коп. 3% річних, 68 823 грн 62 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Універсал" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 10, код ЄДРПОУ 23938832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛАНДІ" (49000, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, буд. 16, код ЄДРПОУ 42718751) 444 597 грн 77 коп. (чотириста сорок чотири тисячі п`ятсот дев`яносто сім грн 77 коп.) основного боргу, 22 340 грн 46 коп. (двадцять дві тисячі триста сорок грн 46 коп.) пені, 12 899 грн 40 коп. (дванадцять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять грн 40 коп.) 3% річних, 68 823 грн 62 коп. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять три грн 62 коп.) інфляційних втрат, 8 229 грн 92 коп. (вісім тисяч двісті двадцять дев`ять грн 92 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.02.2023

Суддя І.А. Рудь