Рішення № 108925684, 13.02.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3335/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТЕХСЕРВІС", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у розмірі 773 226,72 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТЕХСЕРВІС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 773 226,72 грн, з яких 700 200,00 грн - основна заборгованість, 52 197,12 грн - пеня, 11 829,60 грн - 3% річних та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача 31.10.2022 подав відзив на позов.

Представник позивача 18.11.2022 подав відповідь на відзив.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

У судовому засіданні 13.02.2022 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору № 563 від 30.06.2020. Так, позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 709 200,00 грн, який останній не оплатив.

Також, позивачем за неналежне виконання умов договору нараховано пеню у розмірі 52 197,12 грн, 3% річних у розмірі 11 829,60 грн.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов

Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 6.3 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати покупцеві до початку приймання обладнання оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату;

- транспортні та супровідні документи;

- пакувальні документи;

- сертифікат або паспорт якості постачальника чи виробника;

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки;

- акт приймання-передачі обладнання та/або видаткова накладна, оформлений з боку постачальника.

Відповідач вказує, що позивачем не було надано документи, які зазначену у пункті 6.3 договору.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач вказує, що відповідно до товарно-транспортних накладних № 3 від 19.01.2022 року, № 7 від 09.02.2022 року; № 9 від 18.02.2022 року в якості супровідних документів на вантаж вказано рахунок на оплату № 3 від 19 січня 2022 року, видаткова накладна № 3 від 19 січня 2022 року, рахунок на оплату № 4 від 09 лютого 2022 року, видаткова накладна № 4 від 09 лютого 2022 року, рахунок на оплату № 6 від 18 лютого 2022 року, видаткова накладна № 6 від 18 лютого 2022 року.

Навіть якщо припустити відсутність деяких документів, то за змістом пункту 3.6 договору вбачається, що право власності на обладнання та ризик випадкового знищення чи пошкодження обладнання переходить від постачальника до покупця з дати поставки обладнання.

Відтак, сторони погодили перехід права власності на поставлений позивачем товар (обладнання) до відповідача-покупця в момент поставки - прийняття ним товару від позивача-постачальника, що передує діям відповідача щодо оплати вартості поставленого йому позивачем товару. Тому, обов`язок відповідача-покупця оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (статей 655, 692, 712 ЦК України, частини 1 статті 265 ГК України) та не залежить від факту виставлення позивачем-постачальником рахунку-фактури на оплату відповідачем-покупцем вартості здійсненої поставки товару, та інших документів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТЕХСЕРВІС" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (покупець) було укладено договір № 563 від 30.06.2020 (арк.с.12).

Сторонами підписано протокол розбіжностей до договору (арк.с.15).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити обладнання згідно специфікацій до цього договору на умовах, передбачених цим договором.

Згідно пункту 2.1 договору, кількість, номенклатура обладнання вказується у специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Загальна сума договору визначається як сумарна вартість обладнання, постачання якого здійснюється відповідно до специфікацій, що додаються до нього (пункт 4.3 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата за поставлене обладнання проводитиметься протягом строку, зазначеного у специфікації, що обчислюється з моменту поставки обладнання.

Між сторонами підписано специфікацію № 6 (арк.с.17).

Відповідно до пункту 4 специфікації, оплата протягом 40 календарних днів від дати постачання обладнання.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 709 200,00 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними:

- № 3 від 19.01.2022 на суму 66 000,00 грн;

- № 7 від 09.02.2022 на суму 321 600,00 грн;

- № 9 від 18.02.2022 на суму 321 600,00 грн (арк.с.22, 26, 30).

На час прийняття рішення, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 5.2 договору та пункту 4 специфікації, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд не приймає доводи відповідача викладені у відзиві, з огляду на таке.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати покупцеві до початку приймання обладнання оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату;

- транспортні та супровідні документи;

- пакувальні документи;

- сертифікат або паспорт якості постачальника чи виробника;

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки;

- акт приймання-передачі обладнання та/або видаткова накладна, оформлений з боку постачальника.

Відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач вказує, що позивачем не було надано документи, які зазначену у пункті 6.3 договору.

Однак, відповідач від договору не відмовився та товар позивачу не повернув.

Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачу на суму 709 200,00 грн та отримання останнім цього товару без заперечень.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 709 200,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2 договору, у разі порушення більш ніж на 10 календарних днів строку оплати обладнання, покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше за подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у відповідному періоді.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 52 197,12 грн за період з 01.03.2022 по 21.09.2022.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 52 197,12 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11 829,60 грн за період з 01.03.2022 по 03.10.2022.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 11 829,60 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 11 598,40 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50079, Дніпропетровська область, Тернівський район, м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТЕХСЕРВІС" (49017, м. Дніпро, вул. Кам`янська, буд. 36, офіс 209; ідентифікаційний код 30852576) основний борг у розмірі 709 200,00 грн, пеню у розмірі 52 197,12 грн, 3% річних у розмірі 11 829,60 грн та судовий збір у розмірі 11 598,40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова