Ухвала суду № 108925662, 08.02.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви за нововиявленими обставинами

08.02.2023м. ДніпроСправа № 904/2078/21

Суддя Крижний О.М., розглянувши заяву Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", м. Кривий Ріг про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі:

за позовом виконувача обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України, м. Київ

до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у розмірі 3154574,10 грн.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Іскрук О.В., витяг з ЄДР, представник

Від прокуратури: Камлер А.В., службове посвідчення, прокурор відділу прокуратури

СУТЬ СПОРУ:

Виконувач обов`язків керівника Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 3154574,10 грн., з яких:

- 946372,23 грн. до спеціального фонду державного бюджету України, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень;

- 630914,82 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень;

- 1577287,05 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, внаслідок порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 3154574,10 грн., з яких: 946372,23 грн. до спеціального фонду державного бюджету України, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень; 630914,82 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень; 1577287,05 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, внаслідок порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень. Також стягнуто з Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 47318,61 грн.

Від Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" надійшла заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі №904/2078/21 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову виконувача обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у розмірі 3154574,10 грн. повністю.

Заява мотивована тим, що підставою для стягнення збитків з відповідача стало відсутність дозволу на спеціальне водокористування у Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", що встановлено у акті перевірки №2/4-9 від 13.12.2019 Державної екологічної інспекції України. Проте постановою Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №160/1611/20 визнано протиправними та скасовано пункти 3 (дозвіл на спеціальне водокористування), 5, 7, 10, 11, 12 Припису Державної екологічної інспекції України від 18.12.2019 №2/4-7.

Заявник посилається на пункт 14 вищевказаної постанови щодо дозволу на спеціальне водокористування, в якому колегія суддів сформувала висновок, що у спірних правовідносинах позивач протягом року здійснює безперервний виробничий цикл у вигляді відведення, акумуляції у ставку-накопичувачі та транзиту із подальшим скиданням у річку зворотних надлишків шахтних вод від господарської діяльності гірничорудних підприємств підземного Кривбасу в передбачений період на підставі індивідуального регламенту. Така діяльність Державного підприємства не викликає необхідності отримання дозволу на спеціальне водокористування за умови отримання цього дозволу гірничорудними підприємствами, за результатами господарської діяльності яких утворюються ці шахтні води. Таким чином, пункт 3 Припису від 18.12.2019 року № 2/4, складений на підставі акту № 2/4-9 від 13.12.2019 за результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією України, судом визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою суду від 03.01.2023 заяву залишено без руху. Рекомендовано Державному підприємству "Кривбасшахтозакриття" протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме чітко вказати, яка саме підстава, згідно зі ст. 320 Господарського процесуального кодексу України є, на думку заявника, нововиявленою.

Від заявника надійшла заява про усунення недоліків, у якій зазначає, що нововиявленою обставиною вважає правовий висновок Верховного Суду від 17.11.2022 щодо відсутності необхідності отримання дозволу на спеціальне водокористування Державному підприємству "Кривбасшахтозакриття", чим спростовуються фактичні дані покладені в основу рішення у справі №904/2078/21.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 прийнято до розгляду заяву Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, відкрито провадження за нововиявленими обставинами, ухвалено розгляд заяви здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Від позивача надійшли письмові пояснення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у яких просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Позивач вважає, що відсутні підстави для перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки обставини, наведені відповідачем не є нововиявленими у розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.

Від Криворізької південної окружної прокуратури надійшли пояснення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у яких просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вважає, що наведені відповідачем обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.

Від Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" надійшли заперечення на письмові пояснення позивача та прокуратури, у яких не погоджується із викладеними запереченнями, зазначає, що під час розгляду даної справи сторонам було відомо, що в адміністративному судочинстві розглядається справа №160/1611/20 за позовом Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" щодо визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії - Припису ДЕІ від 18.12.2019 №2/4-7, який виданий на підставі акту №2/4-9 від 13.12.2019 та на підставі якого стягнуто збитки у даній справі. Проте, на момент розгляду даної справи сторонам не могло бути відомі результати перегляду рішення у справі №160/1611/20 у касаційній інстанції, які є істотними у зв`язку з тим, що Верховний Суд встановить обставину та сформулює висновок, що діяльність Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" не вимагає необхідності отримання дозволу на спеціальне водокористування. Заявник стверджує, що якби така обставина, як висновок Верховного Суду про те, що діяльність Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття"не потребує отримання дозволу на спеціальне водокористування, була відома суду під час прийняття рішення у даній справі, мало б наслідком прийняття іншого рішення.

Суд звертає увагу, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права тощо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою стадією судового процесу (факультативна стадія), під час якої суд, що ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі, або осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки у зв`язку з виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі на час вирішення справи.

Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже за своєю природою передбачає конфлікт між принципом "правової визначеності" та "правом на справедливий суд", але останній (з урахуванням того ж принципу "правової визначеності", в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

За своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акту, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам господарського процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

З огляду на викладене можна зробити висновок, що сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі.

Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте). Близька за змістом правова позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 9901/424/18, від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тобто те, по відношенню до чого позивач просить у суду захисту. Разом з тим, підстава позову - це ті фактичні обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги. Фактичні обставини, викладені позивачем в позовній заяві, згодом в процесі розгляду справи набувають форму доказів, які можуть оскаржуватися відповідачем. Підставою позову виступають також і правові норми, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог.

Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами статті 86 ГПК України.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінки доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна або викладення іншої (протилежної) правової позиції суду у подібних правовідносинах в інших справах. Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 19.05.2020 у справі №910/19793/14 та від 07.10.2020 у справі №922/1026/19, від 19.01.2022 у справі №910/14476/19.

Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій (постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15 та 24.09.2020 у справі №922/1141/19).

Заявник наголошує на тому, що підставою для прийняття рішення про задоволення позову про стягнення збитків стало встановлення судом, що відповідач у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 здійснював скид зворотних вод у р.Інгулець без дозволу на спеціальне водокористування, у зв`язку з чим державі заподіяні збитки у розмірі 3154574,10 грн. Позовні вимоги у даній справі ґрунтувалися на акті №2/4-9 від 13.12.2019 Державної екологічної інспекції України. Доказів здійснення скиду зворотних вод у р. Інгулець слугував складений відповідний акт, у якому встановлено факт здійснення відповідачем скиду зі ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець надлишків зворотних вод 4294000 м3 за період з 28.01.2019 по 28.02.2019 за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Заявник наголошує на тому, що на час розгляду даної справи оскаржував Акт №2/4-9 від 13.12.2019 (справа №160/1611/20). Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у справі №160/1611/20 визнав протиправною та скасував вимогу Державної екологічної інспекції України щодо отримання Державним підприємством "Кривбасшахтозакриття" дозволу на спеціальне водокористування встановлену у Акті №2/4-9 від 13.12.2019, вперше сформував правовий висновок, щодо застосування норм чинного законодавства з питань порядку спеціального водокористування, зокрема того, що діяльність державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" не вимагає необхідності дозволу на спеціальне водокористування за умови отримання цього дозволу гірничорудними підприємствами, за результатами господарської діяльності яких утворюються шахтні (зворотні) води.

Вказану обставину, заявник вважає, як істотну, а саме відсутність необхідності Державним підприємством "Кривбасшахтозакриття" в отриманні дозволу на спеціальне водокористування, яка існувала на момент розгляду спору та яка не була відома сторонам оскільки про наявність її відповідачу стало відомо лише після правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі №160/1611/20 від 17.11.2022. Отже, нововиявленою обставиною заявник вважає правовий висновок Верховного Суду від 17.11.2022 щодо відсутності необхідності отримання дозволу на спеціальне водокористування Державним підприємством "Кривбасшахтозакриття", чим спростовуються фактичні дані покладені в основу рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі №904/2078/21.

Суд зауважує, що інша правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у справі №160/1611/20 від 17.11.2022 не є нововиявленою обставиною.

Близька за змістом правова позиція щодо застосування норм процесуального права при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами викладена Верховним Судом у постановах від 13.05.2021 у справі № 910/12465/18 та від 15.07.2021 у справі №910/12490/18.

Так, наприклад, у випадку відступу Верховним Судом від своєї попередньої позиції, не підлягають перегляду всі судові рішення, що прийняті до такого відступу, інакше це мало б наслідком порушення принципу правової визначеності, поваги до судового рішення та його остаточності (res judicata).

До того ж, як вже неодноразово наголошувалося Верховним Судом у своїх постановах, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачена ГПК України, не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін, тому суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Доводи заявника не спростовують зазначених у рішенні суду висновків та, передусім, зводяться до переоцінки доказів у справі як таких, що були оцінені судами (у тому числі апеляційної і касаційної інстанції).

Суд ще раз зауважує, що не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінки доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна або викладення іншої (протилежної) правової позиції суду у подібних правовідносинах в інших справах. Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 19.05.2020 у справі №910/19793/14 та від 07.10.2020 у справі №922/1026/19, від 19.01.2022 у справі №910/14476/19.

Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій (постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15 та 24.09.2020 у справі №922/1141/19).

Також суд звертає увагу, що крім питання наявності/відсутності дозволу при розгляді справи також розглядалися і інші питання.

Отже, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, не змінюють сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Оскільки заявником при зверненні із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до суду надмірно сплачений судовий збір у розмірі 0,08 грн. (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги становить 70977,92 грн.), то судовий збір у розмірі 0,08 грн. може бути повернутий з державного бюджету за клопотання заявника. На час прийняття ухвали клопотання про повернення судового збору від заявника не надходило, що не позбавляє останнього права подати зазначене клопотання після прийняття ухвали.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання заяви покладаються на заявника у розмірі 70977,92 грн.

Керуючись ст. 46, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі 904/2078/21 - відмовити.

Судовий збір за подання заяви покласти на Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений - 13.02.2023.

Суддя О.М. Крижний