Ухвала суду № 108925586, 13.02.2023, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"13" лютого 2023 р. Cправа № 902/175/23

Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши матеріали

за позовом: Фізичної особи - підприємця Ксенчиної Надії Олександрівни ( АДРЕСА_1 )

до: Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210)

про визнання рішення недійсним

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 06.02.2023 (вх. №180/23 від 07.02.2023) Фізичної особи - підприємця Ксенчиної Надії Олександрівни з вимогами до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення Стрижавської селищної ради від 16.11.2021 за № 10 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.01.2023 (індексний номер рішення : 66073366) при припинення іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки, яка має кадастровий номер: 0520655900:02:006:0323, площу: 0.1743 га і розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області та перебувала у користуванні позивача згідно договору оренди земельної ділянки від 18.06.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є власником нерухомого майна - будівлі кафе, яке розташоване на території Стриживської селищної ради, і для його обслуговування позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 18 червня 2021 року з відповідачем.

Проте, 16.11.2021 рішенням за №10 Стрижавською селищною радою в односторонньому порядку розірвано договір оренди земельної ділянки від 18.06.2021.

12.01.2023 рішенням (індексний номер:66073366) державного реєстратора прав на нерухоме майно Морозюк Наталією Анатоліївною, за заявою Демченка М.І. (селищного голови) та на підставі рішення за №10 від 16.11.2021 р. Стрижавської селищної ради було припинено реєстрацію договору оренди земельної за кадастровим номером 0520655900:02:006:0323, площею 0.1743 га, що розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Позивач вважає, що прийняті рішення порушують його права як орендаря, оскільки договір оренди земельної ділянки з його сторони виконувався належним чином, із дотриманням земельного законодавства.

У зв`язку із встановленими судом недоліками позовної заяви, що перешкоджали відкриттю провадження у справі, суд ухвалою від 13.02.2023 постановив позовну заяву № б/н від 06.02.2023 (вх. №180/23 від 07.02.2023) залишити без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали.

09.02.2023 до суду надійшла заява № б/н. від 06.02.2023 (вх. №01-48/11/23 від 09.02.2023) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: 0520655900:02:006:0323, яка має площу: 0,1743 га, і розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області;

заборони Стрижавській селищній раді, органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які юридичні дії (правочини), поділ/об`єднання, зміну конфігурації, укладання правочинів, тощо щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 0520655900:02:006:0323, яка має площу: 0,1743 га, і розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, до вирішення справи в суді та набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що відповідач як власник земельної ділянки має змогу вчинити дії з приводу поділу, зміни площі, конфігурації спірної земельної ділянки, та вчинити відносно неї будь-які інші юридичні дії (правочини), які можуть ускладнити в подальшому виконання рішення.

Таким чином, позивач вважає, що обґрунтованою є наявність підстав для забезпечення позову, у спосіб, визначений в заяві.

При розгляді заяви Фізичної особи - підприємця Ксенчиної Надії Олександрівни про забезпечення позову господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу та іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Виходячи з положень ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06).

Предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення Стрижавської селищної ради від 16.11.2021 за № 10 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.01.2023 .

Таким чином, виконання рішення суду за позовними вимогами, у разі їх задоволення, не вимагатиме примусового виконання, а тому в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Виходячи з положень Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зважаючи на предмет позову, права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом позовних вимог обґрунтованими, забезпечуватиметься можливістю скасування реєстрації припинення відповідного права.

Суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, обґрунтування необхідності забезпечення позову, полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про таке забезпечення, а особа, яка подала відповідну заяву про забезпечення позову, повинна довести також і адекватність обраного засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 № 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог, а вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Так, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що у даному випадку Фізичною особою - підприємцем Ксенчиною Надією Олександрівною не подано до суду належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність відповідного забезпечення позову. Зокрема, до заяви не подано належних доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються будь-які дії по відношенню до спірної земельної ділянки, які спрямовані на поділ/об`єднання, зміну конфігурації, укладання правочинів щодо передачі земельної ділянки третім особам.

За таких обставин, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд не вбачає передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову за заявою Фізичної особи - підприємця Ксенчиної Надії Олександрівни № б/н від 06.02.2023 (вх. номер № 01-48/11/23 від 09.02.2023).

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Одночасно господарський суд звертає увагу на те, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про судовий збір" та ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Ксенчиної Надії Олександрівни № б/н від 06.02.2023 (вх. номер № 01-48/11/23 від 09.02.2023) про забезпечення позову відмовити.

2. Згідно зі ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами ч.8 ст.140, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1; відповідача info@stryzhavska-rada.gov.ua.

Дата складання повного тексту ухвали 13.02.2023.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу АДРЕСА_1

3 - відповідачу (вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210)