Ухвала суду № 108925566, 07.02.2023, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"07" лютого 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/919/22

Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, вул. Армійська, 18, м. Одеса, 65058, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ-168, 03168, код - 00034022

до: Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод", вул. Стрілецька, 57, м. Вінниця, 21100, код - 08341806

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнього підприємства "АВТОМОТОРС", вул. Господарська, 1, с. Святопетрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08141

про стягнення 1 498 290,40 грн

за участю секретаря судового засідання: Московчук Є.В.

за участю представників:

прокурора: Запорожець Христина Юріївна

позивача: Москаленко Андрій Олександрович

відповідача: Могир Олена Юріївна

третьої особи: Зорін Олексій В`ячеславович

В С Т А Н О В И В :

28.09.2022 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 5-4-3398вих.-22 від 22.09.2022 року) Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" про стягнення 1 498 290,40 грн штрафних санкцій за Договором № 370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 року про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0), а саме: регламентований ремонт майстерні технічного обслуговування МТО-80 та її модифікації з доведенням до виду МТО-80Д.

Ухвалою суду від 03.10.2022 року відкрито провадження у справі № 902/919/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03.11.2022 року.

26.10.2022 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 849 від 21.10.2022 року.

01.11.2022 року на електронну адресу суду від Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону надійшла відповідь на відзив (вх.канц. № 01-34/9228/22 від 01.11.2022 року).

02.11.2022 року до суду від представника відповідача надійшов лист № 887 від 02.11.2022 року.

14.11.2022 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив № 703 від 09.11.2022 року.

14.12.2022 року до суду від Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на виконання вимог ухвали надійшов лист (вх.канц. № 01-34/10053/22 від 14.12.2022 року).

Судове засідання 24.11.2022 року не відбулось, у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду, що підтверджується Актом про знеструмлення, складеного відповідальними працівниками Господарського суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 28.11.2022 року відкладено підготовче судове засідання у справі № 902/919/22 на 08.12.2022 року об 11:00 год.

У судовому засіданні 08.12.2022 року судом постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/919/22 на 19.01.2023 року.

19.01.2023 року до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог (вих. № LD-02/01-23 від 16.01.2023 року), в яких останнім заявлено клопотання про залишення без розгляду позовної заяви Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України у справі № 902/919/22.

Судове засідання 19.01.2023 року не відбулось, в зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога".

Ухвалою суду від 23.01.2023 року повідомлено, що підготовче судове засідання відбудеться 01.02.2023 року.

01.02.2023 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № 8 від 04.01.2023 року.

У судовому засіданні 01.02.2023 року оголошено перерву до 07.02.2023 року, про що постановлено протокольну ухвалу.

07.02.2023 року на електронну адресу суду від Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону надійшли письмові пояснення (вх.канц. № 01-34/1153/23 від 07.02.2023 року).

Розглянувши клопотання Дочірнього підприємства "АВТОМОТОРС" від 19.01.2023 року (вх. №01-34/549/23) про залишення без розгляду позову Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України у справі №902/919/22 суд зазначає наступне.

В обґрунтування поданого клопотання представник третьої особи зазначає, що у Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону відсутні повноваження на представництво держаних інтересів в особі Міністерства оборони України у суді.

При цьому, прокуратурою при поданні позовної заяви не дотримано принципу територіальної юрисдикції, як наслідок позов підписаний не уповноваженою особою, яка немає процесуальної дієздатності.

Враховуючи викладене позовна заява Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" про стягнення 1 498 290,40 грн штрафних санкцій за Договором № 370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 року про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

У письмових поясненнях на подане клопотання від 07.02.2023 року (вх. ;01-34/1153/23) прокурор зазначає, про необґрунтованість тверджень представника третьої особи.

начає, що м встановлено, що відповідно

Прокурор зазначає, що органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Міністерство оборони України.

Проте, на порушення вимог законодавства Міністерство оборони України усвідомлюючи порушення економічних інтересів держави, не здійснювало захист інтересів держави та за їх захистом до суду не зверталося.

Про порушення інтересів держави Міністерству оборони України стало відомо ще у січні-лютому 2022 року у зв`язку з чим на адресу Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" направлялися відповідні претензії.

Прокурором надано більш ніж розумний строк компетентним органам для звернення до суду та захисту своїх інтересів (близько 7 місяців), проте, згідно інформації порталу "Судова влада України" станом на 22.09.2022 року встановлено, що Міністерством оборони України заходи щодо стягнення штрафних санкцій за Договором №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 у сумі 1 498 290,40 грн. з Державного підприємства "45 електромеханічний завод" не вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, саме нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави та недопущення закінчення перебігу позовної давності з мстою стягнення коштів до бюджету Одеська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону звернулась з позовом до суду на підставі ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Визначаючись з приводу нормативних підстав процесуального представництва прокурором інтересів держави, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18).

Також, Верховний Суд вже звертав увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Суд враховує, що прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.

З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Суд також враховує, що бездіяльність компетентного органу не обов`язково повинна носити умисний характер достатньо самого факту наявності бездіяльності, яка може також виявлятися пасивній поведінці, неможливості реалізувати відповідні повноваження з незалежних від органу причин, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" та п. 1 "Положення про Міністерство оборони України", затвердженого постановою 4 Кабінету Міністрів України від 26.1 1.2014 № 671 (далі - Положення про МОУ), Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Окрім того, відповідно до п. 5 Положення на Міністерство оборони України покладено обов`язок організовувати планово-фінансову роботу в апараті Міноборони, на підприємствах, в установах і організаціях, які належать до сфери його управління, здійснювати контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечувати організацію га вдосконалення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 9 ст. 5 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міністерство оборони України забезпечує представництво інтересів Міноборони в судових та інших органах.

Згідно з п. 4 "Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 №1040 (далі - Загальне положення), основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів органом виконавчої влади, підприємством, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов`язків, а також представлення інтересів органу виконавчої влади, підприємства в судах.

Відповідно до п. 1 розділу III "Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України", затвердженої наказом Міністра оборони України № 744 від 30.12.2016 (далі - Інструкція), для організації вирішення в судовому порядку спірних правовідносин, забезпечення належного представництва інтересів Міноборони га Збройних Сил під час розгляду справ судами загальної юрисдикції, недопущення заподіяння збитків та майнових втрат державі відповідними юридичними службами за участю фінансової (фінансово-економічної) служби та відповідальних підрозділів проводиться позовна робота.

Отже, органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Міністерство оборони України.

03.08.2022 року Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону, на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", на адресу Міністерства оборони України спрямовано лист щодо вжитих міністерством заходів з метою стягнення з Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" штрафних санкцій за Договором №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021.

Згідно відповіді Міністерства оборони України (вих. №370/4541 від 03.08.2022) позов до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" про стягнення відповідних штрафних санкцій не пред`являвся.

01.09.2022 року Одеською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону на адресу Міністерства оборони України було спрямовано лист в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про пред`явлення спеціалізованою прокуратурою позовної заяви в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" про стягнення штрафних санкцій за Договором №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 у сумі 1 498 290,40 грн 20.09.2022 року спеціалізованою прокуратурою отримано відповідь Міністерства оборони України (вих. №370/5229 від 09.09.2022) про те, відповідну позовну заяву до суду не подано.

Матеріали справи не містять відомостей про самостійне звернення Міністерства оборони України з відповідним позовом до суду.

Тому, прокурором дотримано попереднього порядку звернення до суду, повідомлено позивача про намір подачі позовної заяви.

Щодо доводів представника третьої особи про відсутність у Брильова М.О., як керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, повноважень на звернення до Господарського суду Вінницької області з відповідним позовом, судом враховано наступне нормативне регулювання даного питання.

Статтею 226 Господарського процесуального кодексу України регламентовано підстави залишення позову без розгляду.

Зокрема, суд залишає позов без розгляду, якщо: позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України).

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України "Про прокуратуру" (далі Закон).

Статтею 2 Закону передбачено, що на прокуратуру покладаються, окрім іншого, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді

Положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

В силу вимог ч. 3 ст. 23 Закону, Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

З огляду на приписи зазначеної статті, представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Тобто, прокурор повинен підтвердити надання йому повноважень на представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України. Прокурор, за наявності підтвердження таких повноважень, звертаючись з позовом до суду має обґрунтувати та підтвердити підстави для такого представництва (Постанова КГС ВС від 04 лютого 2021 року у справі № 910/16254/19).

Суд звертає увагу, що норми закону про прокуратуру, так і наведені правові висновки Верховного Суду стосуються регулювання спеціальних підстав представництва інтересів прокурором окремих суб`єктів владних повноважень: Кабінету Міністрів України та Національного банку України.

Законодавцем не поширено обов`язок прокурора відповідного рівня отримувати дозвіл у формі вказівки чи наказ Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника, у випадку звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.

Законодавче регулювання у даному випадку є чітким та зрозумілим, і не підлягає розширювальному тлумаченню.

Отже, закон не містить додаткових вимог для керівника прокуратури щодо узгодження процесуальних дій при звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

На підставі ч. 2 ст. 7 Закону України «Про Прокуратуру», у разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури.

Перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Судом встановлено, що згідно п. 2 Наказу Офісу Генерального Прокурора №66 від 05.02.2020 року «Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)» перейменовано юридичну особу «Військова прокуратура Південного регіону України» у «Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону» (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону» діє на правах обласної прокуратури.

Отже, до відання керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону віднесено підписання та подачу до господарського суду позовних заяв з метою представництва інтересів держави.

Така компетенція передбачена положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України «Про Прокуратуру».

Тобто, вказаними положеннями законодавства унормовано здійснення прокурором процесуальної функції представництва інтересів держави в аспекті підписання та подачі позовної заяви.

Дійсно, відповідно до приписів ст. ст. 7, 9, 12 Закону України «Про прокуратуру», перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

Генеральний прокурор: організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур у частині виконання конституційних функцій.

Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.

На виконання наведених повноважень Офісом Генерального Прокурора видано Наказ №370 від 22 листопада 2021 року «Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері».

Згідно п. 3 даного Наказу, спеціалізованим прокуратурам у військовій та оборонній сфері (на правах обласних) забезпечувати виконання повноважень, визначених Законом України «Про прокуратуру», іншими законодавчими актами, наказами Генерального прокурора, з урахуванням положень цього наказу на території: Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Південного регіону - Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, а також акваторії поміж береговою лінією Одеської, Миколаївської та Херсонської областей і лінією державного кордону в територіальному морі України, у водах спільного використання.

Таким чином, виконання Наказу №370 від 22 листопада 2021 року на території Вінницької області не віднесено до повноважень Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.

Однак, судом враховано, що визначення компетенції спеціалізованих прокуратур може здійснюватись Генеральним прокурором лише у випадках, коли такі повноваження не регламентовані нормами законодавства.

Наказ №370 від 22 листопада 2021 року «Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері» є підзаконним нормативно-правовим актом, тому не має вищої юридичної сили над нормами Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, зазначений Наказ має широке застосування та не обмежується питання представництва інтересів держави у суді.

Відповідно до ч. 7 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Тобто,обсяг повноважень прокурорів, в тому числі в аспекті територіальної юрисдикції здійснення повноважень, може визначатися саме процесуальним законодавством, а не наказами Офісу Генерального прокурора.

Також, положення ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", визначаючи перелік суб`єктів звернення до суду, не містить приписів про можливість субсидіарного регулювання питань представництва окремими наказами Генерального прокурора, оскільки зміст відповідних повноважень та їх розмежування регламентовано іншими частинами цієї статті.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи суд доходить висновку про застосування при розгляді клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду положення нормативного акта, який має вищу юридичну силу ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" (ч. ч. 1, 7 ст. 24 Закону), порівняно до Наказу Офісу Генерального прокурора №370 від 22 листопада 2021 року.

Додатково суд зауважує, що ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" є спеціальною відносно приписів ст. ст. 7, 9, 12 "Про прокуратуру", оскільки регулює вузьке коло правовідносин, пов`язаних з підставами представництва інтересів прокурора у суді.

Таким чином, суд доходить висновку, що Керівником Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону визначено Міністерство оборони України, як належного позивача у даних правовідносинах, а також вчинено відповідну процесуальну дію з подачі позовної заяви до Господарського суду Вінницької області з дотримання вимог ст. ст. 23, 24 Закону України "Про Прокуратуру".

Тому, відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Отже, клопотання Дочірнього підприємства "АВТОМОТОРС" від 19.01.2023 року (вх. №01-34/549/23) про залишення без розгляду позову Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 18, 50, 74, 120, 121, 182, 183, 234, 235, 326 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "АВТОМОТОРС" від 19.01.2023 року (вх. №01-34/549/23) про залишення без розгляду позову Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України у справі № 902/919/22.

2. Примірник ухвали надіслати учасникам справи на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку: pru.od@vppdr.gp.gov.ua, admou@post.mil.gov.ua, taras45emz@i.ua, zorin@armadumlawyers.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду

Повний текст ухвали складено 13.02.2023 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Одеській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Армійська, 18, м. Одеса, 65058)

3 - Міністерству оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ-168, 03168)

4 - Державному підприємству "45 експериментальний механічний завод" (вул. Стрілецька, 57, м. Вінниця, 21100)

5,6 - Дочірньому підприємству "АВТОМОТОРС" (вул. Господарська, 1, с. Святопетрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08141; вул. Юрія Іллєнка, 12-а, оф. 1, м. Київ, 04050)