Рішення № 108922657, 16.11.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11356/22

Провадження № 2-а/761/552/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Ілюхіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення.

У своєму адміністративному позові просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову, складену від імені поліцейського Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Кучеренка Віктора Анатолійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАО № 5499756 від 18 червня 2022 року;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. .122 КУпАП закрити;

- стягнути з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 червня 2022 року від імені поліцейського Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Кучеренка Віктора Анатолійовича відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАО № 5499756. Відповідно до вказаної Постанови позивача визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України (проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху). Як зазначено в Постанові, 18.06.2022 року о 13.47 годині рухаючись вулицею Щербакова 102А у м. Києві, позивач проїхав перехрестя на заборонний червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е.ПДР - ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивач вказану постанову вважає протиправною і такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що у зв`язку з відсутністю доказів невиконання позивачем Правил дорожнього руху, у останнього відсутній склад адміністративного правопорушення. На підставі викладеного позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2022 року матеріали адміністративного позову було передано на розгляд судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, однак через канцелярію суду надійшло клопотання представника про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України не прибуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, судом було встановлено наступне.

18 червня 2022 року від імені поліцейського Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Кучеренка Віктора Анатолійовича відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАО № 5499756.

Зі змісту постанови вбачається, що 18.06.2022 року о 13.47 годині рухаючись вулицею Щербакова 102А у м. Києві, ОСОБА_1 проїхав перехрестя на заборонний червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е.ПДР - ч. 2 ст. 122 КУпАП й застосовано штраф у розмірі 510 грн.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У Постанові Верховного Суду від 23.10.2019 по справі №357/10134/17 зазначено, що відсутність доказів, які б підтверджували факт порушення Позивачем ПДР, свідчить про недоведеність правомірності прийнятої постанови.

Частина 2 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди., -

Позивач в адміністративному позові зазначає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону, в зв`язку з чим остання підлягає скасуванню.

Відповідно до позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування оскаржуваної постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог

Статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

У відповідності до частин першої, третьої статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Зі змісту наведених положень процесуального законодавства випливає, що належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

Аналогічну правову позицію з питання неналежного відповідача у справі висловив Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 в справі № 803/1252/17.

Крім того, відповідно до ч.1 статті 8 Закону №580-VIII «Про національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, інспектори відповідного органу діють не як самостійні суб`єкти владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Отже, поліцейський патрульної поліції не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч.3 ст. 122 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.

Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає командир роти старший лейтенант поліції Кучеренко Віктор Анатолійович 3 батальйону 4 роти уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Додатково суд звертає увагу, що Управління патрульної поліції у м. Києві є лише структурним підрозділом Департамента патрульної поліції.

Таким чином, належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки поліцейський є лише посадовою особою відповідного органу.

За приписами ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 зазначив, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Отже, заміна неналежного відповідача або залучення співвідповідача може здійснюватися до ухвалення рішення у справі за наявності відповідного клопотання учасника справи та за згодою позивача.

За наведених обставин, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення необхідно відмовити.

Разом з тим, інші доводи позовної заяви, які стосуються оскаржуваної постанови, не підлягають оцінці, виходячи з того, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред`явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 48, 77, 241-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України ст. ст. 9, 17, 18, 33, 122, 247, 251, 254, 258, 268, 284, 288, 293 КУпАП, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , адреса проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, адреса місцезнаходження - 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 9, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення виготовлений 16 січня 2023 року.

Суддя: