Ухвала суду № 108921135, 13.02.2023, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/12/23

УХВАЛА

Іменем України

13.02.2023 м.Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань: ОСОБА_2 ,

з участю прокурора: ОСОБА_3 ,

потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни заяву потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_9 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, суд -

в с т а н о в и в :

В провадженні Перемишлянського районного суду Львівської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Потерпілим - ОСОБА_4 заявлено відвід судді ОСОБА_9 від розгляду кримінального провадження. В своїй заяві покликається на те що, на його думку, він може бути заінтересований у результаті розгляду справи, так як перебуває в дружніх відносинах з батьком обвинуваченого ОСОБА_6 . Про що йому стало відомо з інформації отриманої від одного з керівників державного органу, що знаходиться в м. Перемишляни, ще до подій, що стали предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та інших мешканців колишнього Перемишлянського району. В обґрунтування заяви покликається на вимоги ст.ст. 9, 21,75,80КПК України, ст.6 Конвенці про захист прав людини і основоположних свобод та просить таку задовольнити.

В судовому засіданні потерпілий - ОСОБА_4 заяву підтримав з аналогічних підстав. Пояснив, що йому повідомляли керівники державних органів та інші мешканці району, що суддя ОСОБА_9 перебуває в дружніх відносинах з батьком обвинуваченого ОСОБА_6 , однак з етичних міркувань не може повідомити осіб, які повідомили йому дану інформацію. Він не має довіри до судді ОСОБА_9 і просить задовольнити заяву про відвід.

Потерпіла ОСОБА_5 покладається на розсуд суду.

Прокурор у вирішенні заяви про відвід судді покладається на розсуд суду, однак повідомила, що прокуратурі невідомі жодні відомості чи факти, які могли б слугувати підставою для відводу судді ОСОБА_9 .

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив щодо відводу судді ОСОБА_9 , оскільки його батько не перебуває у жодних відносинах з суддею.

Обвинувачений ОСОБА_7 у вирішенні питання щодо відводу судді покладається на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_8 заяву про відві судді - ОСОБА_9 заперечив, в задоволенні такої просив відмовити. Вважає, що подана заява є надуманою, безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що заявником не подано доказів, які б підтверджували вказані обставини. Покликається на те, що відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивований, покликання заявника на інформацію отриману від одного з керівників державного органу, що знаходиться в м. Перемишляни та інших мешканців Перемишлянського району не може бути взято до уваги, як доказ підстав для відводу. Вважає, що обставини, на які покликається заявник не підтверджуються жодними об`єктивними даними та не можуть бути визнані судом належними та достовірними. Звертає увагу суду на те, що окрім цього заявник не наводить належних та достатніх доказів на підтвердження того, що існування дружніх відносин судді з не учасником кримінального провадження взагалі може мати значення для вирішення питання про об`єктивність судді. Такі обставини не можуть бути визнані іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості судді. Вважає, що ОСОБА_4 не надав жодних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді ОСОБА_9 в результатах розгляду даного кримінального провадження.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд вважає, що така заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основіКонституціїі законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Суд звертає увагу, що вичерпний перелік підстав для відводу судді передбачений ст.75 КПК України.

Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваною, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.

При розгляді даної заяви про відвід, відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує як джерело права практику Європейського суду з прав людини.

В силу ч. 2 ст. 8 КПК України у кримінальному провадженні застосовується принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у справі Мельник проти України (Melnik v. Ukraine), скарга № 72286/01, §22, ECHR 2006, зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

У справі «Білуха проти України», рішення від 09.11.2006, ЄСПЛ зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У справі «Ветштан проти Швейцарії», рішення від28.10.1998у справі важливим питаннямє довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Разом з тим, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеною нормою КПК України. Подана заява фактично зводиться до особистої думки потерпілого, про що він зазначив у своїй заяві щодо підстав, що суддя - ОСОБА_9 може бути заінтересований в результатах провадження чи наявності інших обставин які б могли викликати сумнів у його неупередженості.

Однак, така не ґрунтується на будь - яких конкретних фактах, даних чи обставинах.

Будь - яких відомостей про перебування судді ОСОБА_9 в дружніх відносинах з батьком обвинуваченого ОСОБА_6 суду не надано. Сама заява побудована лише на суб`єктивній думці потерпілого, яка жодним чином не підтверджена та не обгрунтована, що відповідно до вимог КПК України не є підставою для відводу судді.

Наведені у заяві про відвід факти не є обставинами, які в розумінні ст.75 КПК України виключають участь судді в кримінальному провадженні і не свідчать про те, що при розгляді даного кримінального провадження буде проявлено несправедливість чи упередженість. Таким чином, не підтверджені припущення потерпілого щодо заінтересованості судді _ ОСОБА_9 в результатах правадження. З наведених у заяві мотивів, такі побоювання заявника не є об`єктивно обґрунтованими.

Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, за наявності до того підстав, повинен заявляти самовідвід.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о.Бріюні, Хорватія, 17.10.2015) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.

Згідно з ч.1,2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

13.02.2022року надійшла заява судді - ОСОБА_10 , відповідно до вимог ч. 3 ст. 81 КПК України. Згідно якої повідомляє, що будь яких відомостей щодо розгляду питання відводу його, як головуючого у кримінальному провадженню про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України повідомити не може, за їх відсутності.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній конкретній справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення ЄСПЛ у справі Пуллар проти Сполученого Королівства)

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не наадано доказів протилежного.

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезсторонній, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006року у справі Білуха поти України (Belukha v. Ukraine), заява №33949/02

Під час розгляду заяви про відвід не знайшли підтвердження підстави заявленого відводу судді, оскільки відвід не вмотивований та не обґрунтований, відсутні аргументи, факти, які підтверджують наявність підстав для відводу, обставини, які були б покладені в основу заяви передбачені ст.75КПК України відсутні.

Потерпілим не наведено жодних даних, які б могли слугувати підставою, яка б свідчила про те що суддя - ОСОБА_9 може бути заінтересований у результатах провадження чи обставин, що в свою чергу могли б викликати сумнів у його неупередженості, і в судовому засіданні таких не здобуто.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого судді ОСОБА_9 не виявлено.

Таким чином, аналіз доводів заяви про відвід судді ОСОБА_9 свідчить про те, що дана заява ґрунтується на суб`єктивних переконаннях потерпілого - ОСОБА_4 та не містить підстав для відводу, а відтак заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.75,76,81 КПК України, суд -

у х в а л и в:

в задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_9 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Суддя ОСОБА_1