Ухвала суду № 108920250, 07.02.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4986/22 2/335/215/2023

У Х В А Л А

07 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді Романько О.О., секретаря судового засідання Гутник Є.С., представника позивачів ОСОБА_1 , представника відповідача-1 ОСОБА_2 , відповідача приватного виконавця Сколибога О.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання про поновлення процесуального строку та клопотання про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до акціонерного товариства «МетаБанк», державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусова Вікторія Олегівна, про визнання недійсними електронних торгів, актів про проведені електронні торги, скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до акціонерного товариства «МетаБанк», державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусова Вікторія Олегівна, про визнання недійсними електронних торгів, актів про проведені електронні торги, скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння.

04 жовтня 2022 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у цій цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Відповідно до ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

09 січня 2023 року представник відповідача-1 ОСОБА_8 подав клопотання про зупинення провадження в даній цивільній справі до вирішення Верховним Судом касаційної скарги АТ «Мета Банк» на постанову Запорізького апеляційного суду від 26.07.2022 у справі № 2-2173/11.

02 лютого 2023 року представник позивача ОСОБА_1 подав до суду клопотання про поновлення процесуального строку на звернення позивачам з позовними вимогами про визнання недійсними електронних торгів, актів про проведення торгів.

Представник позивача ОСОБА_1 в підготовчому судовому засідання висловив свою позицію щодо підстав для задоволення його клопотання про поновлення процесуального строку на звернення позивачам з позовними вимогами про визнання недійсними електронних торгів, актів про проведення торгів з огляду на те, що підставою для реалізації предмета іпотеки на електронних торгах стало заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2011 року про задоволення позовної заяви АТ «Мета Банк» до солідарних відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки. 16.12.2021 року відбулися самі електронні торги з реалізації предмету іпотеки, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Переможцем даних торгів є покупець ОСОБА_7 .. Державним підприємством «СЕТАМ» складені відповідні протоколи проведення електронних торгів. На підтвердження виконання покупцем своїх зобов`язань приватним виконавцем Сколибогом О.С. переможцю торгів ОСОБА_7 , у відповідності до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», видані п`ять актів про реалізацію предмета іпотеки від 30.12.2021 року. На підставі актів про реалізацію предмета іпотеки, складених 30.12.2021 року приватним виконавцем Сколибогом О.С., 13.01.2022 року відповідними рішеннями державним реєстратором приватним нотаріусом Бєлоусовою В.О. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена реєстрація права власності та видано п`ять свідоцтв про право власності на майно, придбане на електронних торгах, які не є правовстановлюючими документами, а лише підтвердили вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю (переможцю електронних торгів).

Далі зазначив, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходження нерухомого майна. У справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена ст. 48 Закону України «Про іпотеку».

В обґрунтування поважності пропуску строку звернення з позовними вимогами щодо визнання недійсними прилюдних торгів зазначив, що коли позивачі дізналися про проведені прилюдні торги, то відразу звернулися до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з заявою про перегляд заочного рішення, яке стало підставою для їх проведення. В задоволенні такої заяви їм було відмовлено, тому вони звернулися з апеляційною скаргою в загальному порядку. Відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду від 26.07.2022 року скасовано заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2011 року про задоволення позовної заяви АТ «Мета Банк» до солідарних відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Отримавши копію зазначеної постанови Запорізького апеляційного суду, 15.08.2022 року позивачі звернулися з позовною заявою у даній справі. До закінчення апеляційного провадження та до отримання постанови апеляційного суду від 26.07.2022 року, позивачі не мали можливості визначитися з підставами оскарження електронних торгів з реалізації предмета іпотеки.

Окремо, звернув увагу на те, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 з 24.02.2022 року введений воєнний стан. Позивач ОСОБА_5 , на теперішній час, проходить службу у Збройних силах України, що є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, закінчення якого припадало на період воєнного стану. При цьому, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були вимушені через активні бойові дії виїхати за межі м. Запоріжжя за для власної безпеки. Позивач ОСОБА_4 , на теперішній час, перебуває у Федеративній Республіці Німеччині, де отримав статус біженця. Таким чином, запровадження воєнного стану та складна ситуація, в якій опинилися усі без винятку позивачі, є ще однією вагомою підставою для поновлення процесуального строку. Просив його клопотання задовольнити.

Щодо клопотання представника відповідача-1 АТ «МетаБанк» зазначив, що він з ним не погоджується та вважає його таким, яке не підлягає задоволенню. Так, на його думку, постанова Запорізького апеляційного суду від 26.07.2022 року набрала законної сили і її оскарження не є підставою для зупинення провадження у даній справі. Також, вказав на те, що з таким клопотанням представник позивача звернувся передчасно, а саме на стадії підготовчого провадження, де не передбачено можливості зупинення провадження у справі.

Представник відповідача-1 ОСОБА_2 в підготовчому засіданні підтримав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання рішенням Верховного Суду по справі № 2-2173/11 законної сили та просив його задовольнити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що суд не позбавлений можливості ухвали рішення про зупинення провадження саме в підготовчому засіданні з огляду на положення ч. 1 ст. 200, ч. 3 ст. 210 та п. 6 ч. 1 т. 251 ЦПК України. Вважає, що розгляд даної справи об`єктивно неможливий до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного судочинства Верховним Судом, оскільки позивачі визначили єдиним обґрунтуванням своїх позовних вимог у цій справі саме скасування Запорізьким апеляційним судом заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2011 року у справі № 2-2173/11, будь-яких інших підстав для оскарження проведених прилюдних торгів позивачами не зазначається. Так позивачами не зазначено жодного порушення порядку реалізації арештованого майна чи інших законних підстав для визнання недійсними електронних торгів.

Щодо клопотання представника позивачів про поновлення строку на звернення з позовними вимогами про визнання недійсними електронних торгів, вважав його безпідставним та таким, яке не підлягає задоволенню, оскільки з цим клопотанням звернулися лише після того як на такі порушення було вказано у відзиві на позов з боку банку. Додатково зазначив, що неможливість позивачів визначитися з підставами для оскарження електронних торгів взагалі не є поважною причиною, так само як саме введення воєнного стану. Воєнний стан сам по собі не є підставою для автоматичного продовження чи поновлення строків.

Відповідач ОСОБА_10 в підготовчому засіданні висловився проти задоволення клопотання представника позивачів щодо поновлення строків для звернення з позовними вимогами про визнання електронних торгів недійсними, оскільки останнім не було зазначено жодної поважної причини для цього. В свою чергу, він підтримав клопотання представника відповідача-1 АТ «МетаБанк» щодо зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що відповідно до ухвали Верховного Суду від 23.09.2022 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Мета Банк» на постанову Запорізького апеляційного суду від 26.07.2022 у справі № 2-2173/11, якою скасовано заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2011 року про задоволення позовної заяви АТ «Мета Банк» до солідарних відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому ці справи є пов`язаними і з`ясувати всі питання, які визначені у ч. 2 ст. 197 ЦПК України, на теперішній час, неможливо.

Інші учасники цивільного процесу в підготовче засідання не з`явились, про час та місце його проведення повідомлялись належним чином. Приватний нотаріус Бєлоусова В.О. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вислухавши думку учасників цивільного процесу, оцінивши наведені ними доводи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.

Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим та підтвердженим.

Відповідно до п.п.4 п.5 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно ч. 1-3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

15.08.2022 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до суду з позовною заявою до акціонерного товариства «МетаБанк», державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусова Вікторія Олегівна, в частині визнання недійсними електронних торгів та актів про проведені електронні торги.

Електронні торги відбулися 16.12.2021 року на підставі заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2011 року у справі № 2-2173/2011 про задоволення позовної заяви АТ «Мета Банк» до солідарних відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ухвали судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В. від 12.01.2022 року було відкрито провадження та призначений судовий розгляд за заявою відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відновлення втраченого провадження, а саме цивільної справи № 2-2173/11 за позовною заявою АТ «Мета Банк» до солідарних відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка була знищена.

Згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2022 року заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , зацікавлені особи - Акціонерне товариство «Метабанк», Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 2-2173/11 - залишено без задоволення.

Відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2022 року заяву відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відновлення втраченого провадження, а саме цивільної справи № 2-2173/11 за позовною заявою АТ «Мета Банк» до солідарних відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Відновити частково втрачене судове провадження в цивільній справі № 2-2173/11 в частині: кредитного договору №601900000828 від 27.09.2006 року; іпотечного договору № 9019000008201 від 27.09.2006 року; ухвали суду про відкриття провадження по справі 2-2173/11 від 26.05.2011 року; заочного рішення суду по справі № 2-2173/11 від 19.07.2011 року. Повний текст ухвали виготовлено 13.06.2022 року.

Відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2022 року відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було поновлено процесуальний строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 липня 2011 року у справі № 2-2173/11. Сама ж їх заява про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 липня 2011 року у справі № 2-2173/11 - залишена без задоволення.

Відповідно до ухвали Запорізького апеляційного суду від 06.07.2022 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2011 року у справі № 2-2173/2011 щодо задоволення позовної заяви АТ «Мета Банк» до солідарних відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 26.07.2022 року заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 липня 2011 року у цій справі скасовано. Відповідно до додаткової постанови Запорізького апеляційного суду від 16.08.2022 року було вирішено питання щодо судових витрат.

Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.09.2022 року було відкрито касаційне провадження у справі за позовомпублічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки,за касаційною скаргою акціонерного товариства «МетаБанк» на постанову Запорізького апеляційного суду від 26 липня 2022 року та додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року. Витребувано з Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжявищезазначену цивільну справу (№2-2173/11).

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходження нерухомого майна. У справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена ст. 48 Закону України «Про іпотеку».

З огляду на зазначене вбачається, що позивачами приймалися всі можливі процесуально визначені заходи щодо вирішення питань пов`язаних з розглядом справи № 2-2173/11 в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя та Запорізькому апеляційному суді за період з січня 2022 року по серпень 2022 року. Також, суд приймає до уваги те, що розгляд такої справи та ухвалення рішення проводилися в заочному порядку. Тому суд, може допустити те, що зазначені обставини могли бути поважними для пропуску строку щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсними електронних торгів саме з підстав того, що судовий акт скасовано і він не породжував правових наслідків з моменту його ухвалення.

При цьому, суд не може погодитися з доводами представника позивачів щодо поважності причин пропуску строку з огляду на те, що позивачі не мали можливості визначитися з підставами оскарження електронних торгів, так як процесуально є можливим зміна підстав позову, зокрема в порядку, визначеному ч. 3 ст. 49 ЦПК України.

В підготовчому засідання також судом було встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_5 є учасником бойових дій і на теперішній час проходить службу в Збройних силах України, що підтверджується копією посвідчення виданого Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2015 року (а.с. 16 Т.4). Так само, не спростовані обставини того, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсно були змушені через військову агресію російської федерації залишити своє місце проживання в м. Запоріжжі та знаходитися на території ФРН.

Статтею 123ЦПКУкраїни визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідностатті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частин 1, 2статті 127 ЦПК Українивстановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Також, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зауважував, що норми, які регулють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності, зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані ( рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2020 року у справі «Перетяка і Шереметьєв проти України»).

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначенихЦивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

Указами Президента України від 14.03.2022 за №133/2022, від 18.04.2022 за №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 за №757/22 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні, в тому числі, до 19.02.2023.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

Ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц визнано, що «питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду з позовними заявами, апеляційними та касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129Конституції, ст. 14Міжнародного пакту про громадянські і політичні правата ст. 6 зазначеної Конвенції.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суду своїй постанові у справі № 500/1912/22 (провадження № К/990/20688/22)прийнятої 29 вересня 2022 року.

Суд також зауважує, що Верховний Суд в ухвалі від 12 грудня 2022 року у справі № 211/5580/16-ц (провадження № 61-9701 ск 22) зазначив, що «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Ураховуючи те, що перебіг процесуального строку на звернення до суду із касаційною скаргою у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення рф на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку заявником за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку».

Такі ж правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) та ухвалі Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2023року у справі № 182/4026/20 (провадження № 61-765ск23).

Враховуючи викладене, дотримуючись засад верховенства права, змагальності, пропорційності учасників судового розгляду для ефективного захисту прав позивачів та відповідачів, суд визнає причини пропущення процесуального строку на пред`явлення стороною позивачів позовних вимог щодо визнання недійсними електронних торгів та актів про проведення торгів та вважає, що даний строк підлягає поновленню, оскільки позивачі проводили всі можливі процесуально визначені заходи щодо відновлення втраченого провадження та перегляду заочного рішення Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, в зв`язку з виїздом з країни через введення воєнного стану не мали можливості в повному обсязі виконати необхідні дії щодо оскарження торгів, один з позивачів проходить службу в Збройних силах України.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі суд зазначає таке.

Зупинення провадженняпо справі-це врегульованазаконом іоформлена ухвалоюсуду тимчасоваперерва впровадженніпоцивільнійсправі,викликана наявністюоднієї зпередбачених взаконі обставин,які заважаютьздійснювати їїрозгляд. Зупинення провадження у справі це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно ч.2ст.251 ЦПК Україниз питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п.5ст.253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першоїстатті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Як вбачається з позовної заяви однією з підстав визнання недійсними електронних торгів та актів про проведення торгів позивачі зазначають скасування заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2011 року відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду від 26.07.2022 у справі № 2-2173/11. Зокрема, самі позивачі порушують питання перед судом у даній справі щодо витребування з архіву Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя цивільної справи № 2-2173/11 для її огляду в судових засіданнях.

Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.09.2022 року було відкрито касаційне провадження у справі за позовомпублічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки,за касаційною скаргою акціонерного товариства «МетаБанк» на постанову Запорізького апеляційного суду від 26 липня 2022 року та додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року. Витребувано з Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжявищезазначену цивільну справу (№2-2173/11).

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд: 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче судове провадження це стадiя судового прoцесу, в якій з`ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Згідно ч.ч.2,3ст.83ЦПК Українипозивач,особи,яким закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншихосіб,повинні податидокази разомз поданнямпозовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно доч.ч.1,2ст.200ЦПК Україниу підготовчомузасіданні судпостановляє ухвалу(ухвали)про процесуальнідії,що необхідновчинити дозакінчення підготовчогопровадження тапочатку судовогорозгляду справипо суті. Зарезультатами підготовчогозасідання судпостановляє ухвалупро: 1)залишення позовноїзаяви безрозгляду; 2)закриття провадженняу справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвала суду про зупинення провадження у справі спрямована тільки на тимчасове припинення всіх процесуальних дій та не є ухвалою, якою остаточно завершується розгляд справи чи якась окрема стадія розгляду справи, зокрема, вона не є рішенням за результатами підготовчого засідання.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає в тому, що рішення в іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Зважаючи на обґрунтування клопотання представника відповідача-1 АТ «МетаБак» про зупинення розгляду цієї справи та встановивши наявність обставини відповідно до п.6 ч.1ст.251 ЦПК України, що об`єктивно унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи, які є підставою для зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи, за результатами розгляду якої можуть бути встановлені факти та обставини, які матимуть преюдиційне значення при вирішенні цієї цивільної справи, суд дійшов висновку, що з метою захисту прав всіх сторін по справі, враховуючи обставини, що впливають на збирання доказів у дані справі, та для забезпечення в подальшому їх оцінку при постановленні об`єктивного і законного рішення в даній справі, слід зупинити провадження по справі, задовольнивши таку заяву.

Керуючись ст. ст. 127, 182-183, 189, 196-198, 200, 251, 253, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивачів ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити позивачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пропущений процесуальний строк на звернення з позовними вимогами до акціонерного товариства «МетаБанк», державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусова Вікторія Олегівна, в частині визнання недійсними електронних торгів та актів про проведені електронні торги.

Клопотання представника відповідача-1 акціонерного товариства «МетаБанк» про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадженняу справіза позовноюзаявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 доакціонерного товариства«МетаБанк»,державного підприємства«СЕТАМ»,приватного виконавцявиконавчого округуЗапорізької областіСколибога ОлександраСергійовича, ОСОБА_7 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача приватний нотаріусЗапорізького міськогонотаріального округуБєлоусова ВікторіяОлегівна,про визнаннянедійсними електроннихторгів,актів пропроведені електронніторги,скасування рішеньдержавного реєстраторапро реєстраціюправа власності,витребування майнаіз чужогонезаконного володіннячерез об`єктивнунеможливості розглядуцієї справидо вирішенняіншої справи№ 2-2173/11(провадження№ 61-8606ск22)за позовноюзаявою публічногоакціонерного товариства«МетаБанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що розглядається в порядку цивільного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в зазначеній справі.

Повний текст ухвали складено 13.02.2023.

Ухвала суду в частині зупинення провадження може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Суддя: О.О. Романько