Ухвала суду № 108920242, 13.02.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 761/13621/22 2-з/335/10/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді: Апаллонова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Анісімової А.І., розглянувши заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»,у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» , третя особа Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання зобов`язань припиненими та скасування обтяження, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» , третя особа Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання зобов`язань припиненими та скасування обтяження, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

10.02.2023 року від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про забезпечення позову. В обґрунтування заяви вказав, що Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за Кредитним договором №49.4/19/06-2 від 31.03.2006 року укладений між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .На адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» надійшов лист від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Панченко А.П. Відповідно до змісту даного листа: відповідач за позовом про стягнення заборгованості ОСОБА_1 будучі обізнаним про існування заборгованості за кредитним договором та про подачу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» позову про стягнення заборгованості за кредитним договором звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вилучення запису про іпотеку щодо об`єкта нерухомості, а саме щодо нерухомого майна 3-кімнатна квартира заг. пл. 53,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Слід зазначити, що даним предметом іпотеки, іпотекодержателем за яким є ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» забезпечуються виконання зобов`язання за кредитним договором (стягнення заборгованості за яким є предметом спору у цивільній справі № 761/13621/22). В єдиному Державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо існування рішень, які набрали законну силу щодо припинення/визнання недійсним відповідних кредитного або іпотечного договорів. У зв`язку з цим дії ОСОБА_1 та приватного нотаріуса що направлені на вилучення відповідних записів при наявності позовної заяви щодо якої відкрито судове провадження з державного реєстру речових прав на нерухоме майно не є добросовісними та доречними. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до створення додаткових труднощів у виконанні судового рішення, а тому заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням, розпорядженням в будь-який інший спосіб та з державною реєстрацією прав власності або інших речових прав на 3-кімнатна квартира заг. пл. 53,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Згідно до вимог ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розгляд заяви здійснено у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами, що відповідає правилам ч. 13 ст.7 та ч. 1 ст.153 ЦПК України.

За наслідками розгляду відповідних матеріалів, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3, 5ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позовуце заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Відповідно до п.4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч.1ст.150 ЦПК України, одним з видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

При цьому, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, судом встановлено, що предметом спору за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» є визнання зобов`язань припиненими та скасування обтяження, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості,

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» просить про накладення арешту та встановлення заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням, розпорядженням в будь-який інший спосіб та з державною реєстрацією прав власності або інших речових прав на 3-кімнатна квартира заг. пл. 53,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Разом з цим, суд зазначає, що заявником в обґрунтування поданої заяви не подано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав та інтересів позивача, зокрема не вказано, які саме права та інтереси можуть бути порушені; не зазначено, в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.

В заяві не вказано та не надано належних доказів на підтвердження того факту, що будь-які особи мають намір якимось чином вчинити дії щодо відчуження вказаної квартири, дійсно здійснюють кроки для реалізації зазначеного об`єкту нерухомості та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про стягнення заборгованості. Долучений до заяви лист реєстратора датовано жовтнем 2022 року, тобто чотири місяці тому і вказаний лист також і підтверджує що виключення запису про іпотеку зупинено.

Окрім того, не надано суду підтверджуючих документів щодо належності квартири за адресою: АДРЕСА_1 станом на час розгляду подання заяви про забезпечення позову, оскільки витяг з Реєстру прав власності датовано ще липнем 2022 року, що може призвести до порушення прав інших осіб, не залучених до участі у справі.

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову та встановлено, що заявником не надано жодних достовірних доказів, які б свідчили, що не вжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі унеможливить виконання судового рішення, доводи заяви зводяться виключно до припущення.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154, 247, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»,у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» , третя особа Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання зобов`язань припиненими та скасування обтяження, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 13.02.2023 року.

Суддя: Ю.В. Апаллонова