Рішення № 108916695, 09.02.2023, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/12359/21

Провадження № 2/201/936/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 02 грудня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь суму боргу у розмірі 100 000,00 доларів США та 3% річних у розмірі 2104,11 доларів США, а разом 102 104,11 доларів США. Крім того, просить стягнути судовий збір у розмірі 11804,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно у розмірі 30 000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач в позовній заяві посилалась на те, що 18 березня 2021 року ОСОБА_2 отримала у позику від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 100 000,00 доларів США для власних потреб, що підтверджується написана ОСОБА_2 розписка від 18 березня 2023 року. В розписці відповідач зазначила про те, що у її власності є частка у статутному капіталі ТОВ «Солар Квант» у розмірі 25%. У разі неможливості повернення боргу, ОСОБА_2 зобов`язалась передати зазначену частку у статутному капіталі ТОВ «Солар Квант» ОСОБА_1 . Строк повернення позики до 01 жовтня 2021 року. Оскільки сума позики у визначений строк не була повернута позивачу, а відповідач ухиляється від її повернення, позивач була вимушена звернутись до суду із вказаним позовом.

21 грудня 2022 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що відповідач не заперечує факт позики, крім того підтверджує наявність боргу у розмірі 100 000,00 доларів США. Зазначає, що між сторонами ведуться активні переговори щодо повернення боргу, його реструктуризації, оптимального графіку погашення заборгованості. Оскільки за час від дати укладення боргової розписки та по дату подання відзиву на позовну заяву курс долара США до гривні виріс більше ніж на 35% від ринкової вартості. Відповідач робить все що від неї залежить, щоб погасити заборгованість за вказаною розпискою, проте курс долара за ставкою НБУ виріс у двічі, а заробітна плата залишилась у Відповідача в гривневому еквіваленті за старим курсом, також в Україні введено воєнний стан через повномасштабне вторгнення російської федерації(починаючи з 24.02.2022 р.) що змусило відповідача евакуюватися з місця проживання, в країні через військові дії погіршилась економічна ситуація, що виражається у збільшенні ціни на засоби першої необхідності, їжі. Все вище перелічене ускладнює для Відповідача погашення даної заборгованості. Стосовно стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу представник відповідача зазначив, що представник позивача не обґрунтував складність справи, чи тривалість складання процесуальних документів. Не можливо стверджувати що витрати на правову допомогу які бажає стягнути представник позивача відповідають витраченому часу адвоката, те що вони є розумними, оскільки вони документально не підтверджені.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 02 грудня 2021 року указана позовна заява передана для розгляду судді Федоріщеву С.С.

Ухвалою судді від 03 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 було залишено без руху.

Ухвалою судді від 06 грудня 2021 року було відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

До суду 10 січня 2022 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою судді від 18 жовтня 2022 року було закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача надав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без участі сторін та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача та її представника.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини встановленні судом.

Судом встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що 18 березня 2021 року ОСОБА_2 було написано розписку, в якій остання зазначила, що у грудні 2018 року вона у ОСОБА_1 взаяла в борг грошові кошти у розмірі 100 000,00 доларів США для власних потреб. В розписці відповідач зазначила про те, що у її власності є частка у статутному капіталі ТОВ «Солар Квант» у розмірі 25%. У разі неможливості повернення боргу, ОСОБА_2 зобов`язалась передати зазначену частку у статутному капіталі ТОВ «Солар Квант» ОСОБА_1 . Строк повернення позики до 01 жовтня 2021 року.

У визначений розпискою строк, а також на час розгляду справи грошові кошти відповідачем ОСОБА_2 не повернуті, у зв`язку із чим позивач вимушений звернутися до суду із відповідним позовом.

Судом встановлено, що у даній цивільній справі спір виник у зв`язку із неповерненням та невиконання зобов`язання щодо повернення коштів в обумовленому сторонами розмірі та строки.

Також встановлено, що представник відповідача у поданому відзиві не заперечує факт позики, крім того підтверджує наявність боргу у розмірі 100 000,00 доларів США.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або також кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 статті 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Із розписки від 18 березня 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 отримала в борг у ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 100 000,00 доларів США.

Вказані докази підтверджують укладення між сторонами договору позики та передання передбачених ним грошей.

Частиною 1статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Отже надана розписка є тим документом, що підтверджує виникнення у сторін правовідносин за договором позики.

У зазначений в договорі строк ОСОБА_2 , отримані в якості позики кошти в розмірі 100 000,00 доларів США не повернула, чим порушила умови договору.

В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та три проценти річних від простроченої суми.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19 (провадження № 12-42гс20) викладено висновок, що ст. 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). При цьому, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши, що договорі позики укладений у належній письмовій формі, факт отримання грошових коштів підтверджений письмовою розпискою позичальника ОСОБА_2 та останньою не заперечується, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимоги та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у розмірі у розмірі 100 000,00 доларів США та 3% річних у розмірі 2104,11 доларів США, а разом 102 104,11 доларів США (розрахунок здійснений позивачем та перевірений у судовому засіданні).

Згідно із ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 11 350,00 грн. за подання позовної заяви.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то представником позивача на підтвердження факту отримання юридичних послуг надано лише копію ордера та свідоцтва, а детальний розрахунок, акт приймання-передачі наданих послуг та докази сплати коштів за таку допомогу в матеріалах справи відсутні. З оглядну на вищевказане, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні такої вимоги у зв`язку із недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 18 березня 2021 року у розмірі 100 000,00 доларів США та 3% річних у розмірі 2104,11 доларів США, а разом 102 104,11 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений останньою судовий збір у розмірі 11 350,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Суддя С.С. Федоріщев