Рішення № 108915705, 10.02.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/1490/22

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області

09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Шолом-Алейхема, будинок 38-А, код ЄДРПОУ 02909996

в інтересах держави в особі

Відділу освіти Таращанської міської ради

09501, Київська область, Білоцерківський район, місто Тараща, вулиця Шевченка, будинок 16, код ЄДРПОУ 44035446

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд"

11700, Житомирська область, Новоград-Волинський район, місто Новоград-Волинський, вулиця Житомирська, будинок 73, код ЄДРПОУ 42524688

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1291/22 від 24.08.2022) Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Таращанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" про стягнення заборгованості за неотриманий товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором №8 від 29.01.2020.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що на 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2481,00 гривень.

За позовною заявою Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Таращанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 85784,20 грн., отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Зважаючи на вказане, ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки подання заяв по суті справи.

У зв`язку із відсутністю фінансування на здійснення відправлення кореспонденції суду засобами поштового зв`язку, судом надіслано ухвалу суду учасникам справи електронною поштою, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, електронні копії ухвали суду доставлені до електронних скриньок прокурора, позивача та відповідача 29.09.2022, про що до матеріалів справи складені довідки.

Жодних документів від учасників справи до суду не надійшло.

У зв`язку із відновленням фінансування здійснення відправлення кореспонденції суду засобами поштового зв`язку, судом надіслані копії ухвали суду учасникам справи засобами поштового зв`язку 05.12.2022, які, згідно з відомостями пошти, отримані: прокурором - 04.01.2023, позивачем - 03.01.2023, відповідачем - 16.12.2022.

До Господарського суду Київської області (вх.№ 148/23 від 04.01.2023, вх.№ 403/23 від 10.01.2023) надійшли запити прокурора, що ідентичні за змістом, про повідомлення судом прокурора про стан розгляду справи.

Інших документів від учасників справи до суду не надійшло, позивачем та відповідачем не вказано суду своєї позиції у справі, заяв по суті справи та доказів не надано, строки подання учасниками справи заяв по суті справи, що встановлені ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2022, навіть з урахуванням пересилання засобами поштового зв`язку - сплинули, відтак, зважаючи на вказане і належне повідомлення судом учасників справи про розгляд справи, суд розглянув справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписав рішення без його проголошення, відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду матеріалів справи, огляду та оцінки доказів, що надані суду, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд

встановив:

Білоцерківською окружною прокуратурою, за результатами вивчення стану законності у сфері публічних закупівель товарів, робіт та послуг для потреб відділу освіти Таращанської міської ради, встановлено, що, 29.01.2020, за результатами проведення державної закупівлі UA-2019-12-10-000091-с, між Відділом освіти і науки Таращанської районної державної адміністрації (відповідно до рішення № 60-02-VIII від 24.12.2020 Таращанської міської ради Київської області реорганiзовано у Відділ освіти Таращанської міської ради), (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛВІНГ СIСTEM» (08.11.2021 змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОКРІВ ГРАНД-БУД»), (далі - відповідач) укладено договір № 8 про закупівлю бензину марки А-92 об`ємом 1500 літрів та дизельного палива об`ємом 26000 літрів, ціна договору становить 675830,00 грн.

Окрім цього, 18.11.2020 Вiддiлом освіти Таращанської міської ради з відповідачем укладено додаткову угоду № 1 про закупівлю бензину марки А-92, об`ємом 1500 літрів та дизельного палива об`ємом 23960 літрів, ціна договору становить 625590,96 грн.

Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити замовнику товар ДК 021:2015-09130000-9 нафта і дистиляти (бензин А-92 (або еквівалент) та дизельне паливо (або еквівалент), зазначений у специфікації до договору (додаток №1), а замовник - прийняти товар та оплатити його.

За пунктом 2.4. договору гарантійний термін становить 12 місяців з дати отримання товару покупцем.

Відповідно до пункту 3.1. договору ціна договору становить 625590,96 грн., у тому числі, 104265,16 грн. ПДВ.

Згідно з пунктом 4.1 договору оплата закупівлі здійснюється після отримання замовником товару, також інших документів, передбачених тендерною документацією та чинним законодавством України, на підставі видаткової накладної.

Розділом 5 договору передбачена поставка товару. Зокрема, строк поставки - до 31.12.2021 (пункт 5.1. договору); місце поставки товару с. Тараща, вул. Шевченка, буд. 16 (пункт 5.2. договору); у момент підписання сторонами видаткової накладної постачальник видає замовнику талони (зі складанням актів прийому - передачі) на кількість придбаного товару та завірені належним чином копії Сертифікатів відповідності товару. При цьому, товар зберігається у постачальника (пункт 5.3 договору); товар видається замовнику із зберігання лише на підставі та в обмін на пред`явлені талони, видані постачальником замовнику (пункт 5.4. договору); пошкоджені та прострочені талони підлягають заміні протягом 1 робочого дня після одержання постачальником письмової вимоги замовника (пункт 5.6. договору).

За пунктом 6.2.5.1. договору замовник має право вимагати від постачальника усунення недоліків (недостачі) поставленого товару відповідно до оформленого уповноваженими представниками сторін акту виявлених недоліків (недостачі) протягом 14 календарних днів з дати підписання акту або в інший строк, погоджений сторонами. Згідно з пунктом 6.2.5.2. договору замовник має право відмовитись від прийняття і оплати товару неналежної якості, якщо постачальник не в змозі усунути недоліки, вказані в акті виявлених недоліків (недостачі) протягом 14 календарних днів або в інший строк, погоджений сторонами, а якщо товар уже оплачений замовником вимагати повернення сплаченої суми від постачальника, вказаної в пункті 3.1. договору.

Відповідно до пункту 6.3.4.1. договору постачальник зобов`язаний усувати виявлені недоліки поставленого товару.

Відповідно до пункту 10.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2020 року, але, в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У грудні 2020 року позивачем у відповідача відповідно до договору закуплені талони на дизельне паливо та бензин згідно з видатковою накладною від 04.12.2020 №4932 на суму 100770 грн. (бензин А-92 в об`ємі 100 літрів і дизельне паливо об`ємом 4000 літрів).

Однак, 25.05.2021, при пред`явленні талонів на автозаправній станції, виявилось, що 199 талонів на 3490 літрів дизельного палива, всього на суму 85784,20 грн. - заблоковані.

За вказаним фактом посадовими особами позивача 25.05.2021 складений акт про невідповідність.

При цьому, позивач взяті на себе грошові зобов`язання виконав та у повному обсязі перерахував відповідачу кошти у розмірі 100770,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунку, що надані до матеріалів справи, відповідачем зазначене не заперечене.

25.05.2021 позивачем на адресу відповідача направлений лист про заміну талонів, а 16.07.2021 - претензію про невиконання умов договору.

Відповідачем вказані порушення зобов`язань за договором, в порядку, що визначений пунктом 5.6. договору, не усунуті, доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Однак, Відділ освіти Таращанської міської ради, знаючи про порушення майнових прав та спричинення збитків місцевому бюджету, до суду з відповідним позовом у розумний строк не звернувся, що свідчить про бездіяльність компетентного органу та наявність правових підстав, відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення з даним позовом до суду прокурора про повернення коштів, що сплачені з місцевого бюджету за товар, який відповідачем не поставлений, для захисту інтересів держави, оскільки орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, на який державою покладений обов`язок планування та використання місцевого бюджету на благо територіальної громади, відповідно до статей 140, 142 Конституції України, статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" - не здійснив захист цих інтересів держави.

За результатом аналізу матеріалів справи та вимог чинного законодавства, суд відмічає таке.

Законом України «Про публічні закіпівлі» (в редакції, чинній на момент укладення договору та додаткової угоди), статтею 3, встановлено, що закупівлі здійснюються за принципами максимальної економії та ефективності.

Згідно із статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно із статтею 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 статті 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до умов договору товар зберігається у постачальника (пункт 5.3 договору); товар видається замовнику із зберігання лише на підставі та в обмін на пред`явлені талони, видані постачальником замовнику (пункт 5.4. договору); пошкоджені та прострочені талони підлягають заміні протягом 1 робочого дня після одержання постачальником письмової вимоги замовника (пункт 5.6. договору).

До матеріалів справи надані докази отримання позивачем від відповідача талонів на дизельне паливо та бензин (бензин А-92 в об`ємі 100 літрів і дизельне паливо об`ємом 4000 літрів) - копію видаткової накладної від 04.12.2020 №4932 на суму 100770 грн., докази оплати спірного товару позивачем - платіжні доручення та виписки по рахунку, а також докази неможливості отримання товару за 199 талонами на 3490 літрів дизельного палива, всього на суму 85784,20 грн.: акт про невідповідність від 25.05.2021, лист про заміну талонів від 25.05.2021 № 363/01-35, вимогу про заміну талонів від 16.07.2021 № 525/01-35, претензію про невиконання умов договору від 16.11.2021 № 815/01-35.

Відповідачем сплату позивачем коштів за спірні талони чи неможливість отримання за ними товару не заперечені, доводи прокурора не спростовані, про розгляд справи судом відповідач повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі на його належну адресу, вказана ухвала суду отримана його уповноваженим представником 16.12.2022.

Згідно з пунктом 5.1. договору, строк поставки товару за договором - до 31.12.2021, відтак, строк поставки товару, на час звернення прокурора з позовом до суду - скінчився, отже, в порядку частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, а також відповідно до умов пункту 6.2.5.2. договору, у зв`язку із тим, що відповідачем передано позивачу меншу кількість товару, ніж це встановлено договором, а повна кількість товару вже була оплачена, і позивачем за наявними у справі доказами обрано один із атернативних варіантів поведінки, що передбачений вказаною нормою: вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності конкретизовано у частині 3 статті 13, частині 1 статті 76, частині 1 статті 78, частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін у процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Як визначено Верховним Судом, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Европейський суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, у свою чергу, звертає увагу на те, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Отже, принцип змагальності не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Таращанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (11700, Житомирська область, Новоград-Волинський район, місто Новоград-Волинський, вулиця Житомирська, будинок 73, код ЄДРПОУ 42524688) на користь Відділу освіти Таращанської міської ради (09501, Київська область, Білоцерківський район, місто Тараща, вулиця Шевченка, будинок 16, код ЄДРПОУ 44035446) кошти в сумі 85784,20 грн. (вісімдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (11700, Житомирська область, Новоград-Волинський район, місто Новоград-Волинський, вулиця Житомирська, будинок 73, код ЄДРПОУ 42524688) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2) 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) судового збору за такими реквізитами: отримувач Київська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02909996, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача 35216008015641.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 10.02.2023.

Суддя С.О. Саванчук