Ухвала суду № 108913011, 10.02.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 380/548/23

10 лютого 2023 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Львівського окружного адміністративного суду в особі керівника апарату суду Ореста Томашівського про визнання дій протиправними, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівського окружний адміністративний суд в особі керівника апарату суду Ореста Томашівського , в якому просив визнати дії керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду Ореста Томашівського протиправними, відшкодувати за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 , людині похилого віку моральну шкоду, за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 400 мільярдів гривень.

Згідно Розпорядження Голови Львівського окружного адміністративного суду №8/р від 13.01.2023, дану адміністративну справу передано до Тернопільського окружного адміністративного суду.

06.02.2023 адміністративну справу №380/548/23 отримано Тернопільським окружним адміністративним судом, що підтверджується відтиском штампу вх. № 395/23.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023 дану справу передано на розгляд судді Дерех Н.В.

У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 КАС України, та містить такі недоліки.

Так, пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

Послідовно, як вбачається зі змісту ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування.

З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. Через це зміст позовних вимог має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Суд зазначає, що виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, має бути чітким та зрозумілим, послідовним, позивач має навести обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів.

Викладення позовних вимог у позовній заяві та обставин на їх обґрунтування формує предмет і підстави позову, і як наслідок, визначає предмет доказування у справі.

Водночас, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

При цьому, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, а саме з пункту 1, що позивач просить, серед іншого визнати дії керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду Ореста Томашівського протиправними, однак не зазначає, які саме дії вказаної особи є протиправними.

Отже, позивачу слід у прохальній частині позову зазначити, які саме дії керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду Ореста Томашівського позивач просить визнати протиправними.

Стосовно позовної вимоги, зазначеної у пункту 2 прохальної частини позовної заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що заявляючи вимогу про відшкодування моральної шкоди за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 400 мільярдів гривень, позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, що не відповідає пункту 3 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, перелік документів, що додаються до позовної заяви, визначений ст. 161 КАС України.

Зі змісту частини третьої вказаної статті вбачається, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору регламентовано Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (надалі, Закон №3674-УІ).

Як слідує зі змісту позовної заяви, у позовній заяві позивач покликається на пункт 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI та вказує, що судовий збір не справляється за позовну вимогу про відшкодування шкоди, а щодо іншої позовної вимоги, (немайнового характеру), то просить звільнити його від сплати судового збору.

Згідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Суд вважає, що у спірному випадку вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди є похідною вимогою від вимоги про визнання дії протиправними, а тому за такого правового врегулювання, вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас, за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.

Така правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі № 580/563/21.

Отже, суд погоджується з доводами позивача про звільнення від сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру ( відшкодування за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 , людині похилого віку моральну шкоду, за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 400 мільярдів гривень), однак стосовно іншої позовної вимоги немайнового характеру ( визнання дії керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду Ореста Томашівського протиправними) зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За нормами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік з 1 січня 2023 року» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень, а отже розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою з 01 січня 2023 року становить 1073,60 грн.

Отже, за подання позову, який містить позовну вимогу немайнового характеру, позивачу слід сплатити 1073,60 грн судового збору, подавши докази такої сплати.

Однак, позивачем судовий збір, у встановленому законом розмірі, не був сплачений при поданні позовної заяви до суду.

Натомість, позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі підпункту "г" пункту 2 частини першої статті 8 Закону №3674-VI.

Правові засади зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат визначені ст. 133 КАС України, зі змісту якої вбачається, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Поряд з цим, згідно частини першої ст.8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Суд, що вирішує питання відкриття провадження, встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою (виключним правом) відповідного суду. З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд вважає, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що ОСОБА_1 в попередньому 2021 календарному році отримував субсидію, призначену малозабезпеченій сім`ї ОСОБА_1 відповідно до пункту 10 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпечений сім`ям" від 24.02.2003 №250, відтак позивач вважає, що він звільняється від сплати судового збору за його клопотанням в порядку частини другої, пункту "г" частини першої ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини першої статті 8 Закону №3674-VI суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити від сплати судового збору, якщо позивачами є, зокрема, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї.

Проте, доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано.

Суд також враховує те, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, тому у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

До позовної заяви позивачем долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2022 року; інформація про доходи за 4 квартал 2022 року відсутня.

Поряд з цим, позивач зазначає, що Державна податкова служба не може надати відомості з Державного реєстру фізичних осіб- платників податку про джерела / суми виплачених доходів та утримання податків з 2022 рік, оскільки такий продовжується до 09.02.2023, тому долучаються відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків за 2022 рік, за три квартали.

Суд вважає за можливе звільнити особу від сплати судового збору за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, то ОСОБА_1 слід було подати до позову відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2021 рік у разі неможливості подання таких відомостей за весь 2022 календарний рік.

Разом з тим, суд зазначає, що доказів відсутності інших джерел доходів за попередній рік (інформації про розмір пенсійних та інших соціальних виплат і допомог, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік), та, відповідно, скрутного майнового стану, що зумовили неможливість сплати судового збору, в матеріалах позовної заяви немає.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду із вимогою немайнового характеру, а тому в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в частині сплати судового збору за майнову вимогу немайнового характеру слід відмовити.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 1073,60 грн за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду:

ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA678999980313101206084019751

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також, частиною четвертою ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачу слід подати до суду належним чином завірену копію повного тексту заяви позивача до Львівського окружного адміністративного суду, яка зареєстрована судом за вх. №77695 від 12.12.2022, оскільки до позовної заяви долучено лише першу сторінку такої заяви.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути недоліки позовної заяви у такий спосіб:

1) зазначити у прохальній частині позову, які саме дії керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду Ореста Томашівського позивач просить визнати протиправними;

2) зазначити обґрунтований розрахунок моральної шкоди, яку просить стягнути позивач;

3) сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн. та подати докази такої сплати;

4) подати до суду належним чином завірену копію повного тексту заяви позивача до Львівського окружного адміністративного суду, яка зареєстрована судом за вх. №77695 від 12.12.2022.

З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського окружного адміністративного суд в особі керівника апарату суду Ореста Томашівського про визнання дій протиправними, відшкодування моральної шкоди, залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.

Роз`яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяДерех Н.В.