Ухвала суду № 108902795, 10.02.2023, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/531/23

Провадження № 1-кс/591/445/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08лютого 2023року слідчийсуддя Зарічногорайонного судум.Суми ОСОБА_1 ,з участюсекретаря ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Суми клопотаннястаршого слідчогоУСБУ вСумській області ОСОБА_6 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у кримінальномупровадженні №42022200000000128від 23.08.2022 за ч.5ст.191,ч.1ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з клопотанням, яке прокурор в судовому засіданні підтримав та мотивував тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України та існують ризики, передбачені п.п.1-3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не можуть бути забезпечені іншими більш м`якими запобіжними заходами.

Сторона захисту підтримали письмове заперечення, просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора через необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Зазначили, що ОСОБА_4 є директором та засновником ТОВ «Укрбудпроектреконструкція» приблизно з 2020 року, на якому працює близько 60 працівників. Підприємство з початку повномасштабного вторгнення та до початку червня не працювало у зв`язку з активними воєнним діями. Проживає в м.Києві з квітня 2022 року в орендованій ТОВ «Хозхімсервіс» квартирі, він та його сім`я є внутрішньо переміщеними особами з м.Лиман Донецької області, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, дружина не працює, отримує дохід від 25 до 30 тисяч гривень на місяць. По суті підозри ОСОБА_4 пояснив, що кошторис пройшов державну експертизу, при виконанні договору №59 від 22.06.2022 він обирав в мережі Інтернет постачальника вікон, серед декількох пропозицій вибір зупиняв на тому постачальнику, послуги та товар якого максимально відповідали умовам комплектації, щоб ціна відповідала кошторису, була можливість відстрочки платежу. Зазначив, що у 2021 році вони співпрацювали з Сумською ОДА під час будівництва басейну в м.Охтирка, однак за цей об`єкт КБ з ними не розрахувалося. Оскільки ТОВ «Укрбудпроект» є будівельною організацією, на ньому працюють співробітники, яким необхідно виплачувати заробітну плату, погодився на укладення договору №59 з ДКБ 22.06.2022, ініціатором укладення договору був колишній директор ДКБ Сумської ОДА Бабинець. Безпосередньо кошторис за зверненням замовника складався третьою кошторисною організацією, якою саме не пам`ятає, перевищення договірної ціни не допускалося, на цей кошторис є позитивна експертна оцінка та він затверджений Мінрегіоном, тобто дозволено використання фінансів на цей об`єкт. Підприємство, директором та засновником якого він є постійно звітує про найману працю та сплачує податки, ОСОБА_7 знає по робочих питаннях, раніше вони працювали на одному підприємстві ТОВ «Хозхімсервіс»

Захисник вказував на складення необґрунтованої підозри та ведення досудового розслідування неповноважними особами, експертизи проведені неповно, однобічно, з припущеннями та умовами, виконавцем допущена неуважність. Щодо заявлених прокурором ризиків зазначив, що ризик переховування нівелюється поведінкою ОСОБА_4 , який прибув з м.Києва за викликом слідчого, залишився на розгляд клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, одружений, має трьох неповнолітніх дітей, зареєстрований як внутрішньо переміщена особа в м.Києві, інші ризики не підтверджені належними доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Прокурор висловив заперечення стосовно відсутності необхідності складання проектно-кошторисної документації, оскільки згідно розпорядження КМУ №280-р від 10.04.2022 на період воєнного часу застосовується спрощена процедура закупівель, що дозволяє укладати прямі договори з підрядниками та визначати вартість робіт з капітального та поточного ремонту на підставі дефектних актів, тому залучення третьої кошторисної організації безпідставне; одним із способів розкрадання грошових коштів є використання ланцюга придбання товарів, на якому на одному з етапів відбувається різке підвищення цін, що має місце в даному випадку; активна фаза досудового розслідування розпочалася нещодавно, тому збір доказів тільки почався, тоді як обшуки за місцем проживання ОСОБА_4 не проводилися; досудове розслідування здійснюється у відповідності до вимог КПК України; ОСОБА_7 до призначення на посаду в ДКБ Сумської ОДА працював в ТОВ «Хозхімсервіс», де працювали і ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , та керівником якого є останній. Крім того, вказане товариство орендує для ОСОБА_4 житло в м.Києві. Допущена у висновку спеціаліста описка не впливає на його суть; висновки Торгово-промислової палати мають довідковий характер.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

З поданого клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що СВ УСБУ в Сумській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42022200000000128 від 23.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, яким з`ясовуються обставини привласнення посадовими особами Сумської обласної державної адміністрації за попередньою змовою з посадовими особами ряду суб`єктів підприємницької діяльності (у формі ТОВ та ФОП, в тому числі ТОВ «Укрбудреконструкція»), зареєстрованих на території Сумської, Київської та Чернігівської областей, частини бюджетних коштів, в тому числі з резервного фонду державного бюджету, які були виділені на реконструкцію пошкоджених на території Сумської області об`єктів житлового та нежитлового фонду.

З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що обставини підозри ОСОБА_4 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними зібраними доказами. При цьому, слід зазначити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Стосовно доведеності ризиків, передбачених п.п.1-3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, про які вказував прокурор, слід зазначити наступне.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Як неодноразово зазначав Європейський суд у своїх рішеннях, ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43).

При встановленні існування цього ризику судом враховано, що ОСОБА_4 з квітня 2022 року проживає в м.Києві разом з сім`єю (дружина та троє неповнолітніх дітей), що з однієї сторони свідчить про міцність сімейних зв`язків, а з іншої наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей відносить особу то категорії громадян, яким дозволено перетинати кордон України в період воєнного стану. ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, в той же час діяльність його товариства пов`язана з будівельними та ремонтними роботами, отже стабільність його доходів та робота підприємства залежить від наявності замовлень, яких у період воєнного часу у зв`язку з можливою зміною обстановки, може не бути, про що також вказувалось і самим підозрюваним в своїх поясненнях. Також слід взяти до уваги, що ОСОБА_4 не здійснює оплату житла, в якому мешкає з сім`єю в м.Києві, дане помешкання для нього орендує ТОВ «Хозхімсервіс», на якому останній не працює та не обтяжений будь-якими зобов`язаннями перед ним, тобто підозрюваний не має достатнього стримуючого майнового фактору щодо конкретного місця проживання, не має нерухомості в Україні. Всі ці обставини в сукупності з обґрунтованістю підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення свідчать про існування ризику переховування від органу досудового розслідування

Також прокурором доведено існування ризику можливого знищення, приховання, спотворення речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження, оскільки стосовно ОСОБА_4 проведено не повний комплекс слідчий дій.

Стосовно наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що в кримінальному провадженні встановлюються обставини заволодіння бюджетними коштами за попередньою змовою групою осіб, в тому числі і з керівником ТОВ «Укрбудпроектректреконструкція» ОСОБА_4 , встановлено ряд свідків та інших підозрюваних, на яких останній потенційно має можливість впливати з метою надання ними бажаних для підозрюваного показань, то слідчий суддя вважає доведеним ризик можливого впливу на свідків та інших учасників провадження.

В той же час, обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України є непереконливим, ґрунтується на припущеннях та частково охоплюється попередньо заявленими ризиками.

При цьому слід зазначити, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, з урахування встановлених вище обставин, вважаю, що прокурором не доведено того, що більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти доведеним ризикам. Так, ризик переховування від органів досудового розслідування, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність обмеження свободи підозрюваного. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та знищення чи приховання важливих для цього кримінального провадження речей і документів можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (обґрунтованість підозри та наявність хоча б одного ризику), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на думку слідчого судді, також є неможливим, враховуючи, що підозрюваний фактично єдиний годувальник в сім`ї, яка утримується саме за рахунок його доходів, і застосування такого заходу фактично позбавить можливості отримувати заробіток, що буде непропорційним обмеженням як для самого підозрюваного, так і для членів його родини.

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні. Водночас, слідчий суддя вважає, що досліджені під час судового засідання ризики та індивідуальні особливості кримінального провадження і підозрюваного свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування.

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочинів, в яких підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого, зокрема, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього має визначатися у межах від вісімдесяти до трьохста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на тяжкість злочину, роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

Визначаючи саме такий розмір застави, слідчий суддя виходить із повідомлених сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та його близьких осіб.

Так, підозрюваний повідомив, що має у власності транспортний засіб, також у власності дружини є транспортний засіб, витрат на утримання житла не здійснює, іншого цінного рухомого чи нерухомого майна у власності ані він ані його дружина не мають. Серед доходів сім`ї ОСОБА_4 лише його заробітна плата в ТОВ «Укрбудпроектреконструкція» в розмірі від 25 до 30 тисяч гривень. Прокурором не доведено іншого.

Тому, саме такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з майновим станом його та його близьких родичів та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення, і він буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків, а також такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного визначені п.п.1-3, 8 вказаної норми обов`язки, які за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Водночас, слідчий суддя вважає невиправданим покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів, в т.ч. і на території міста Києва.

Необґрунтованими є ані вимоги слідчого в клопотанні ані вимоги прокурора в судовому засіданні про визначення розміру застави підозрюваному у сумі 1 409 991,38 грн, що перевищує встановлені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межі розміру застави для злочину, в якому підозрюється ОСОБА_9 , мотивуючи це лише розміром завданих збитків у кримінальному провадженні з огляду на наступне.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» Суд зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.

Аналогічної думки ЄСПЛ дотримався в справі «Істоміна проти України», де зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд не може обґрунтовувати розмір застави лише сумою збитків, яка підлягає доведенню, тоді майновий стан підозрюваного та його близьких родичів стороною обвинувачення не досліджувався та відповідних доказів на обґрунтування розміру застави, вказаної у клопотанні, суду не надано.

Таким чином, клопотання слідчого слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 193-197 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 150 (ста п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1)прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2)не відлучатись за межі території м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 06 квітня 2023 року включно.

В іншій частині вимог клопотання відмовити.

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, за такими реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26270240Банк отримувачаДКСУ, м.КиївКод банку отримувача (МФО)820172 Рахунок отримувачаUA558201720355249001000008869

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням покласти на слідчого ОСОБА_6 .

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту вручення її підозрюваному, а особами, що не були присутні під час її оголошенняз моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1