Рішення № 108893887, 03.02.2023, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3827/22

РІШЕННЯ

іменем України

"03" лютого 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: - головуючого судді Ротар М.М.

- за участю секретаря Лукіянчиній Т.І.

За участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Дробинської Н.М. , представника третьої особи Трофименко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради, третя особа - Служба у справах дітей Вознесенської міської ради про поновлення батьківських прав

встановив

19 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради про поновлення батьківський прав. Посилається на те, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 06.12.2017 року вона була позбавлена батьківських прав відносно трьох дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Підставою для прийняття такого рішення стало те, що позивачка здійснювала неналежний догляд за своїми малолітніми дітьми, матеріально не забезпечувала їх, не створювала належні умови для виховання та морального розвитку дітей.

Діти були влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу.

За час їх проживання в дитячому будинку позивачка постійно підтримувала контакт з дітьми. На теперішній час вона проживає в с. Вільнезапоріжжя Баштанського району Миколаївської області, де характеризується позитивно, працює в магазині у приватного підприємця. Тривалий час співмешкає з ОСОБА_6 , який також позитивно характеризується, має у власності власний будинок та не заперечує проти того щоб діти проживали разом з ними.

Також, згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, орган вважає можливим поновлення позивачки у батьківських правах відносно її дітей.

Ухвалою суду від 22 грудня 2022 року було відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача, органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради в судовому засіданні не заперечував щодо поновлення у батьківських правах ОСОБА_1 .

Представник третьої особи Служба у справах дітей Вознесенської міської ради в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 06.12.2017 року ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , була позбавлена батьківських прав відносно трьох дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішеннями виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області від 21.12.2017 року № 480. 481, 482 відповідно дітям: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.

Підставою для прийняття даного рішення стало те, що ОСОБА_1 здійснювала неналежний догляд за своїми малолітніми дітьми, матеріально не забезпечувала їх, не створювала належні умови для виховання та морального розвитку дітей. Неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків за ст. 184 КУгіАП.

Рішенням виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області від 15 травня 2018 року № 69, діти: ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 були влаштовані на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу на основі сім`ї ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Відповідно до листа Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 30.01.2023 року за №01-23/59 неповнолітні діти на теперішній час влаштовані до комунального закладу за клопотанням Управління освіти та з гуманітарних питань Очаківської міської ради та направленням служби у справах дітей Южноукраїнської міської ради через складні життєві обставини, постійні конфлікти між родинними групами дітей у ДБСТ та матір`ю - вихователькою, відсутність взаєморозуміння.

В судовому засіданні було встановлено, що за період перебування дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ДБСТ ОСОБА_7 , позивачка постійно підтримувала контакт з дітьми в телефонному режими та через соціальні мережі, не втрачаючи родинних стосунків. Забезпечувала дітям фінансову підтримку, оплачувала щомісяця вартість інтернету, щоб не втрачати зв`язок з дітьми.

На теперішній час позивачка проживає в с. Вільнезапоріжжя Баштанського р-ну Миколаївської області, проте зареєстрована в м.Вознесенськ. Вознесенського р-ну, Миколаївської області. Тривалий час співмешкає з гр-ном ОСОБА_6 , 1983 р.н., який у свою чергу надав заяву про те, що він не заперечує проти того, щоб у разі поновлення позивачки у батьківських правах, її троє неповнолітніх дітей проживали разом з ними у його будинку, а також усвідомлює відповідальність за виховання та утримання неповнолітніх дітей.

Відповідно до характеристики Вільнозапорізької сільської ради Баштанського р-ну Миколаївської області від 10.11.2022 р.. позивачка характеризується позитивно.

Відповідно до характеристики Вільнозапорізької сільської ради Баштанського р-ну Миколаївської області від 10.11.2022, гр-н ОСОБА_6 . 1983 р.н., харакеризується позитивно, проживає у власному будинку, працює без офіційного оформлення трудових відносин. Спільно з позивачкою ведуть спільне домашнє господарство.

Довідкою Вільнозапорізької сільської ради Баштанського р-ну Миколаївської області від 10,10.2022 р. підтверджено, що ОСОБА_6 є власником жилового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , без правовстановлюючих документів згідно погосподарської книги №3, номер об`єкта по господарському обліку 0231.

Згідно довідки приватного підприємця ОСОБА_9 позивачка працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5 » продавцем продовольчих товарів з 31.10.2022 року.

Відповідно до акту обстеження умов проживання за вищевказаною адресою, складений начальником служби у справах дітей Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області та іншими членами комісії, відповідно до якого умови проживання задовільні, для дітей створені умови та в наявності необхідні меблі.

За відсутності можливості заслухати думку дітей у судовому засіданні було проведено опитування в КЗЦСПРД із залученням психолога, вихователя-методиста під час опитування неповнолітні діти висловили своє бажання повернутися до їх матері ОСОБА_1 та проживати разом з нею.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення.

Отже, позовна заява про поновлення батьківських прав може бути подана до суду виключно батьком чи матір`ю, які були позбавленні батьківських прав.

На законодавчому рівні не визначено конкретного строку, який має сплинути після позбавлення особи батьківських прав, щоб мати змогу їх поновити в судовому порядку.

Розглядаючи такі справи, суди зобов`язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.

При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.

Обставинами, які враховуються судом у даній категорії справ є покращення матеріального стану позивача (офіційне працевлаштування, наявність постійного доходу); покращення житлових умов (придбання житлового будинку, квартири чи наявність офіційно орендованого житла); позитивна характеристика по місцю проживання, роботи; позбавлення алкогольної чи наркотичної залежності (проходження лікування); відновлення спілкування з дитиною; зміна способу життя, створення сім`ї чи відновлення стосунків з біологічним батьком/матір`ю дитини; здатність та бажання виконувати свої батьківські обов`язки по вихованню та утриманню дитини; критичне ставлення позивача до своєї поведінки в минулому.

Отже, ключовим є відсутність на день звернення до суду підстав, які були причиною позбавлення батька/матері батьківських прав.

Оскільки позбавити батьківських прав може лише суд, поновлення батьківських можливо тільки в судовому порядку. Звертатися до суду про поновлення батьківських прав має той з батьків, хто був позбавлений батьківських прав особисто (ч.1 ст.169 СК України).

Статтею 169 СК України передбачено поновлення батьківських прав, але лише у випадку, коли суд перевірить, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Частиною 4 ст.19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо поновлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Батьківські права та обов`язки належать до невідчужуваних. Але якщо ці права та обов`язки використовуються не за призначенням, можлива їх втрата через позбавлення батьківських прав. По суті, це є особлива сімейно-правова міра відповідальності по відношенню до батьків, тобто осіб, записаних в якості матері та батька дитини в свідоцтві про народження.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Позбавлення батьківських прав повинно бути результатом свідомої поведінки батьків (одного з них).

На підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права. Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, але це право не є абсолютним. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати, дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100 рішення Європейського суду з прав людини «Мамчур проти України», Заява №10383/09, 16 липня 2015 року, остаточне - 16 жовтня 2015 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини ва рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Частиною 7 ст. 7 СК України гарантовано: «дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України». Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Також згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Законодавство України, яке регулює сімейні відносини визначає, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

При поновленні батьківських прав перш за все суд дотримується принципу охорони інтересів дітей, оскільки позбавлення батьківських прав проводилося в їх інтересах. По даній справі не здобуто доказів, що поновлення позивача в батьківських прав відносно дітей буде суперечити їх інтересам.

Відповідно до Висновку про можливість поновлення у батьківських прав від 05.12.2022 року, орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області вважає можливим поновлення ОСОБА_1 у батьківських правах відносно неповнолітніх дітей.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що оскільки поведінка позивача відносно своїх дітей змінилась, вона працює, має своє житло та дохід, бажає займатись вихованням дітей, а тому позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. 7, 19, 150, 155, 164, 169 СК України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року

ухвалив

позовні вимоги ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради, третя особа - Служба у справах дітей Вознесенської міської ради про поновлення батьківських прав - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 в батьківських правах відносно її дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 10 лютого 2023 року.

Суддя М.М. Ротар