Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №173/1749/22
Провадження №2/173/92/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.
При секретареві Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом кредитної спілки «Союз-Дніпро»», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту,-
ВСТАНОВИВ:
07.12.2022 року до суду звернувся позивач КС «Союз Дніпро», з позовом про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , і ОСОБА_3
20.12.2022 року отримані довідки про реєстрацію місця проживання відповідачів - фізичних осіб
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.12.2022 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи на 06.02.2022 року.
30.01.2023 року від відповідача, ОСОБА_1 , надійшов відзив на позовну заяву.
08.02.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.
Згідно поданої позовної заяви позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором споживчого кредиту № 1187/21 від 30 серпня 2021 року, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 , в загальній сумі 111 620 грн. 00 коп., з яких: 50 000.00 грн., - залишок по кредиту; 61 620 грн., - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом з урахуванням прострочених платежів та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 30.08.2021 року між кредитною спілкою «Союз - Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено договір споживчого кредиту № 1187/21
Згідно умов договору споживчого кредиту позивач надав відповідачу - 1 кредитні кошти в сумі 50 000 грн., строком на 48 місяців, починаючи з 30 серпня.2021 року по 29.08.2024 року. Відповідач ОСОБА_1 , зобов`язувалась повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Кредит був отриманий відповідачем ОСОБА_1 , 31.08.2021, що підтверджується видатковими касовим ордером № 119 від 31.08.2021 року на суму 50 000.00 грн.
Відповідно до умов договору споживчого кредиту № 1187/21 від 30.08.2021 року, відповідач ОСОБА_1 , зобов`язувався погашати заборгованість по договору споживчого кредиту щомісячно у період з 20 по 30 число кожного місяця згідно з графіком погашення заборгованості по договору споживчого кредиту, яка складається з заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом. Кредит мав бути повністю повернутий у строк до 29.08.2024 року.
Відповідач повинен був повернути кредит в сумі 50 000.00 грн., та нараховані відсотки за користування кредитом, які розраховуються щомісячно при своєчасному внесенні платежів відповідно до п. 6.2 Договору споживчого кредиту.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за договором споживчого кредиту, несвоєчасно вносив платежі за укладеним договором споживчого кредиту, що виявилось в тому, що відповідач лише один раз вніс платіж на сплату по кредиту. Тому при несвоєчасному внесенні платежів по поверненню кредиту нарахування процентів відповідачем розраховувалось відповідно до п. 6.6 договору споживчого кредиту за кожен день простроченого платежу.
Станом на 28 листопада 2022 року залишок кредиту з врахуванням планових платежів складає 50 000.00 грн.
Згідно кредитного договору та розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_1 , повинен повернути:
-Залишок по кредиту 50 000.00 грн.;
-Проценти, нараховані за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів 61 620 грн.
Тобто загальна сума заборгованості - 111620.00 грн.
В забезпечення виконання зобов`язань за укладеним договором споживчого кредиту з відповідачем ОСОБА_1 , було укладено договір поруки з відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Відповідно до умов договору поруки відповідачі, ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 , відповідають за зобов`язаннями ОСОБА_1 , в повному об`ємі, тобто за повернення кредиту та за сплату процентів за його користування, за оплату додаткових процентів, а також за погашення збитків, які поніс кредитор через невиконання або неналежне виконання боржником умов кредитного договору.
Вказану вище суму заборгованості відповідачі не сплачують в добровільному порядку, направлені на їх адреси претензії залишились без відповіді, що й стало підставою звернення до суду.
Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідачем ОСОБА_1 , наданий відзив на позовну заяву , згідно якого останні просить відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що до чинного законодавства внесені зміни, а саме: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Представником позивача надана відповідь на відзив, згідно якої остання просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з того, що кредитною спілкою ніяких неустойок, штрафів, пені, збільшення процентної ставки за прострочення виконання зобов`язань до позичальника після введення військового тану не нараховувалось та не застосовувалось. В свою чергу введення воєнного стану не звільняє позичальника від обов`язків щодо сплати кредиту. Нарахування відсотків за користування кредитними коштами після 24.02.2022 року є правомірним і не заборонене законом.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановленотакі фактита відповідніїм правовідносини
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що: 30.08.2021 року між кредитною спілкою «Союз - Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено договір споживчого кредиту № 1187/21 , що підтверджується копією договору споживчого кредиту.
Таким чином між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини з кредитування.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
ч. 2 ст. 6 ЦК України, передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно умов укладеного між сторонами договору споживчого кредиту позивач надав відповідачу, ОСОБА_1 , кредитні кошти в сумі кредитні кошти в сумі 50 000 грн., строком на 48 місяців, починаючи з 30 серпня 2021 року по 29.08.2024 року. Відповідач ОСОБА_1 , зобов`язувався повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Кредит був отриманий відповідачем ОСОБА_1 , 31.08.2021, що підтверджується видатковими касовим ордером № 119 від 31.08.2021 року на суму 50 000.00 грн.
Відповідно до умов договору споживчого кредиту № 1187/21 від 30.08.2021 року, відповідач ОСОБА_1 , зобов`язувався погашати заборгованість по договору споживчого кредиту щомісячно у період з 20 по 30 число кожного місяця згідно з графіком погашення заборгованості по договору споживчого кредиту, яка складається з заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом. Кредит мав бути повністю повернутий у строк до 29.08.2024 року.
Відповідач повинен був повернути кредит в сумі 50 000.00 грн.. та нараховані відсотки за користування кредитом, які розраховуються щомісячно при своєчасному внесенні платежів відповідно до п. 6.2 Договору споживчого кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичайно ставляться.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав покладені на нього обов`язки за укладеним договором споживчого кредиту , а саме видав відповідачу кредитні кошти в сумі 50 000.00 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами № 119 від 31.08.2021року на суму 50 000.00 грн.
В свою чергу відповідач ОСОБА_1 , належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, що виявилось в тому, що відповідач, ОСОБА_1 , лише один раз вніс платіж на сплату по кредиту. Тому при несвоєчасному внесенні платежів по поверненню кредиту нарахування процентів відповідачем розраховувалось відповідно до п. 6.6 договору споживчого кредиту за кожен день простроченого платежу
Згідно умов укладеного договору при несвоєчасному внесенні платежів по поверненню кредиту, нарахування процентів відповідно до п. 6.6 договору споживчого кредиту здійснюється в підвищеному розмірі, а саме: 0.5% на день від суми залишку за кредитом за кожен день простроченого платежу, що підтверджується договором споживчого кредиту та наданим суду розрахунком заборгованості за укладеним кредитним договором.
Заборгованість відповідача ОСОБА_1 , за кредитом станом на 28 листопада 2022 року з врахуванням планових платежів складає в загальній сумі 111 620.00 грн. , а саме:
- залишок по кредиту - 50 000.00 грн.;
- Проценти, нараховані за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів 61 620 грн., що підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості за укладеним кредитним договором.
Відповідачем будь-яких доказів на спростування доводів позивача та про повернення кредитних коштів в повному обсязі, або в обсязі більшому ніж зазначає позивач, не надано.
Таким чином судом встановлено, що відповідачем порушені права позивача шляхом несвоєчасного виконання взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти) у такій самі сумі або речі, визначеними родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлені договором.
Відповідно до ч. ,2 ст.1050 ЦКУкраїни - Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З наведеного вище судом встановлено, що права позивача є порушеними в зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе за укладеним договором споживчого кредиту зобов`язань та підлягають захисту, відповідно до способу їх захисту, обраному позивачем, з яким погоджується суд та який передбачений нормами ЦК України, в частині стягнення з боржника за укладеним договором споживчого кредиту суми заборгованості . При цьому позивач наділений правом достроково вимагати повернення всієї суми заборгованості за договором споживчого кредиту незалежно від того, що строк за кредитним договором не закінчився, оскільки відповідачка допустив прострочення сплати періодичних платежів, відповідно до графіка погашення заборгованості.
Посилання відповідача на внесені зміни до законодавчих актів, згідно яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем), до позивача не можуть бути застосовані. Оскільки позивачем не нараховувались відповідачеві штрафні санкції (штраф, пеня, неустойка), не збільшувалась відсоткова ставка після 24.02.2022 року, не нараховувалась плата за користування кредитними коштами згідно положень ст. 625 ЦК України.
Порушення взятих на себе зобов`язань у відповідача виникла задовго до введення воєнного стану на території України, оскільки єдиний і останній платіж відповідачем був здійснений 31.10.2021 року. Таким чином з 30.11.2021 року відповідач взагалі перестав виконувати умови кредитного договору і з цього часу почали нараховуватись відсотки згідно п.6.6. укладеного договору споживчого кредиту, які після 24.02.2022 року не збільшувались.
Сам по собі факт введення воєнного стану на території України не звільняє відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань за укладеним кредитним договором, щодо повернення кредитних коштів і нарахованих відсотків.
Виходячи з вище викладеного суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 , підлягає стягненню заборгованість за укладеним договором споживчого кредиту № 1187/21 від 30.08.2021 року на користь КС «Союз Дніпро» в загальній сумі: 111 620.00 грн. , а саме:
- залишок по кредиту - 50 000.00 грн.;
- Проценти, нараховані за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів 61620.00 грн.
Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 , за укладеним договором споживчого кредиту був укладений договір поруки з відповідачами, ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 , № 1187/21 від 30.08.2021 року, що підтверджується копією договору поруки.
Відповідно до умов зазначеного вище договору поруки відповідачі ОСОБА_2 ,. і ОСОБА_3 , несуть відповідальність перед позивачем за неналежне виконання, або невиконання боржником ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань, в повному об`ємі, тобто за повернення кредиту та за сплату процентів за його користування, за оплату додаткових процентів, а також за погашення збитків, які поніс Кредитор через невиконання або неналежне виконання боржником умов кредитного договору.
Згідно частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно п. 4.1. договору поруки встановлений строк дії договору поруки до 30.08.2034 року.
Такими чином позивачем пред`явлена вимога до поручителя у строк, передбачений в договорі поруки.
Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи, що позичальник за укладеним договором споживчого кредиту порушив взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з поручителів заборгованості за договором споживчого кредиту в солідарному порядку з боржником за кредитним договором також підлягають задоволенню.
Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_2 ,.і ОСОБА_3 , на користь позивача підлягає стягненню в солідарному порядку з відповідачем ОСОБА_1 , заборгованість за договором споживчого кредиту № 1187/21 від 30.08.2021 року в загальній сумі - 111 620.00 грн. , а саме:
- залишок по кредиту - 50 000.00 грн.;
- Проценти, нараховані за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів 61 620.00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог з відповідачів, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 , на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі по 827 грн., з кожного
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовнівимоги запозовом кредитної спілки „Союз- Дніпро до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 простягнення заборгованостіза договором споживчогокредиту - задовольнити .
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь кредитної спілки „Союз - Дніпро ( м. Дніпро вул. Воскресенська, 17а, код ЄДРПОУ 33274256) заборгованість за договором споживчого кредиту № 1187/21 від 30 серпня 2021 року, яка виникла станом на 28 листопада 2022 року в загальній сумі 111 620.00 (сто одинадцять тисяч шістсот двадць) грн. , а саме:
- залишок по кредиту - 50 000.00 грн.;
- Проценти, нараховані за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів 61 620.00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь кредитної спілки „Союз - Дніпро ( м. Дніпро вул.. Воскресенська, 17а, код ЄДРПОУ 33274256) по 827 (вісімсот двадцять сім) грн. з кожного, на відшкодування понесених судових витрат за сплачений судовий збір.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо така апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду
Повний текст рішення виготовлений 06.02.2023 року
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 09.02.2023 року
Дата набрання законної сили: 10.03.2023 року
Судове рішення № 108890746, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 06.02.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 173/1749/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: