Ухвала суду № 108889343, 07.02.2023, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/558/22

провадження № 2/624/13/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у залі суду в смт. Кегичівка, Харківської області, у відкритому судовому засіданні, заяву позивача голови Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» Каніщева Сергія Георгійовича та його представника адвоката Каніщевої Віти Сергіївни про відвід судді Крапівки Тетяни Валентинівни по цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» в особі його голови Каніщева Сергія Георгійовича до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Долина Сонця», третьої особи Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання договорів оренди нікчемними, недійсними

в с т а н о в и в:

В провадженні Кегичівського районного суду Харківської області знаходиться зазначена справа.

Провадження у справі відкрито 25 жовтня 2022 року, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання у справі призначено на 07 лютого 2023 року.

23 січня 2023 року позивачем головою Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» Каніщевим С.Г. було подано через канцелярію суду заяву про відвід судді Крапівки Т.В.

Ухвалою суду від 24.01.2023 у задоволенні відводу судді було відмовлено.

06 лютого 2023 року від позивача голови Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» Каніщева С.Г. та його представника, адвоката Каніщевої В.С., через канцелярію суду надійшла заява про відвід судді Крапівки Т.В.

В обґрунтування своєї заяви зазначають, що позивач має обґрунтовані доводи щодо судді Кегичівського районного суду Харківської області Крапівки Т.В., яка не може брати участь у розгляді даної справи та підлягає відводу. Позивачем був заявлено відвід у справі, але суддя Крапівка Т.В. не задовольняє та наполягає на розгляді справи, але маючи належні обґрунтування та додаючи наступні докази, а саме в зв`язку з особистими інтересами судді та намір розгляду даної справи з урахуванням створеного конфлікту інтересів, між позивачем та особисто з суддею Крапівка Т.В. відсутня довіра та склалися неприязні відносини, конфлікт інтересів, які можуть вплинути на об`єктивність в подальшому при винесенні рішення. Наразі наявні у судді потенційного або реального конфлікту інтересів, та з урахуванням того, що головою господарства СФГ «Анастасія» подано скаргу на суддю Крапівка Т.В. та у даній конкретних ситуаціях впливають на наявність конфлікту інтересів під час слухання справи у суді чи під час судового контролю за досудовим розслідуванням злочинів (№12020220720000077). У цьому зв`язку, важливим є питання того, що судді Крапівка Т.В. було заявлено 3 відводи. Дані відводи також могли вплинути на об`єктивність та належний розгляду даної справи так як згідно інформації наданої даним судом за 2022 рік - було заявлено 3 відводи, а саме представником СФГ «Анастасія», що вплинуло на рейтинг судді та інші показники. Також судді Крапівка Т.В. було заявлено відвід по справі №624/937/21, де позивачами були родичі позивача, а саме син ОСОБА_2 , який є спадкоємцем та членом господарства «Анастасія», ОСОБА_3 та інші, з причин неналежної поведінки судді у суспільстві за межами суду. Отже, маючи ряд неналежних спілкувань за межами судового засідання та з урахуванням відводів, суддя Крапівка Т.В. повинна здійснити пошук шляхів їх вирішення, а не призводити до загострення конфлікту інтересів (наявність приватного інтересу судді та посадові повноваження судді). Згідно позиції РСУ щодо способів врегулювання конфлікту інтересів, який може бути вирішено у процесуальний спосіб, а саме: самовідвід, відвід та розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів. У зв`язку з чим просить суд прийняти заяву про відвід, а також повторно заявляє відвід судді Крапівка Т.В., відвід задовольнити.

Також позивач заявив про розгляд заяви без його та представника участі.

Представник відповідача ФГ «Долина Сонця», Мозгова О.А. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про відвід, зазначила, що дана заява є необґрунтованою, оскільки в заяві зазначені норми, які регулюють правовідносини у справах про адміністративні правопорушення. Також вказала, що позивач та його представник не зазначили підстав для відводу судді в даній справі, навівши мотиви подання заяв про відвід судді в інших цивільній та кримінальній справі. Тому вважає, що заява про відвід не підлягає до задоволення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, судом визнано за можливе вирішити заяву про відвід судді у їх відсутність.

Суд, зваживши доводи заяви, перевіривши обґрунтованість наведених у ній даних, прийшов до наступного висновку.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Поряд з цим, за нормами ч. 5 ст. 40 ЦПК України, передбачено, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється у нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відповідно до штатної чисельності у Кегичівському районному суді Харківської області передбачено три посади судді. Станом на теперішній час фактично в суді здійснюють правосуддя дві судді. З урахуванням викладеного заява позивача про відвід судді вирішується суддею, що розглядає справу.

Підстави для відводу визначені ст. 36, 37 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статей 124, 126, 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Так, відповідно до ст.ст. 3, 10 ЦПК України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи, а відтак у майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Судом приймається до уваги, що право на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та в Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених Резолюцією ООН 27.07.2006 р. № 2006/23.

Суд (судді), зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

Таким чином, усі дії головуючого під час розгляду даної справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи, в тому числі позивача.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер.

Якщо заяву про відвід подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування. Чинним законодавством не передбачено, якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу.

Отже, за умовами ч. 5 ст. 39 ЦПК України, з огляду на підстави застосування відводу, а саме: у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, заявник не звільнений від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Проаналізувавши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами звернення з заявою про відвід, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про відвід, оскільки заявником не надано належних доказів, які б підтверджували пряму чи побічну заінтересованість судді у результаті розгляду справи, в чому полягає конфлікт інтересів, а також не надано доказів наявності інших обставин, що викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, інших підстав для відводу судді, передбачених ст.ст. 36 та 37 ЦПК України, судом також не встановлено. Заявлення відводів позивачем, його представником чи їх родичами в інших справах не є підставою для висновку про упереджене ставлення судді до нього, крім того в зазначених справах судові рішення були прийняті на користь зазначених позивачем осіб.

Таким чином, підстави звернення із заявою про відвід судді є суб`єктивною оцінкою позивача та не можуть бути підставами для відводу, за відсутності доказів протилежного та не можуть оціночно визначатись стороною як сумніви в об`єктивності, неупередженості судді.

Разом з тим, відповідно до Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, мають бути усунуті будь-які сумніви учасників справи в неупередженості судді у спосіб відведення такого судді від подальшого розгляду справи.

У відповідності з п. 66 Рішення ЄСПЛ (Справа «Мироненко і Мартенко проти України, заява № 4785/02») безсторонність судді за усталеною практикою Суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «De Cubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v. Switzerland», «Castillo Algar v. Spain», «Білуха проти України»). Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Так, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.

Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення пункту 1 ст. 6 Конвенції, а також повторність заявленого позивачем відводу судді, що свідчить про явну недовіру позивача судді, приходжу до висновку, що з метою забезпечення достатніх гарантій для того щоб виключити сумнів щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, приходжу до висновку що заява про відвід головуючого судді підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 259-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву позивача голови Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» Каніщева Сергія Георгійовича та його представника адвоката Каніщевої Віти Сергіївни про відвід судді Крапівки Тетяни Валентинівни по цивільній справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» в особі його голови Каніщева Сергія Георгійовича до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Долина Сонця», третьої особи Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання договорів оренди нікчемними, недійсними - задовольнити.

Відвести суддю Кегичівського районного суду Харківської області Крапівку Тетяну Валентинівну від участі у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Анастасія» в особі його голови Каніщева Сергія Георгійовича до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Долина Сонця», третьої особи Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання договорів оренди нікчемними, недійсними.

Вказану цивільну справу передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Крапівка