Ухвала суду № 108888568, 07.02.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2050/23

Провадження № 1-кс/344/927/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддяІвано-Франківськогоміського судуІвано-Франківськоїобласті ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 ,захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СВ СУ ГУНП в Івано-Франківській області підполковника поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022090000000327 від 23.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий ОСОБА_4 ,за погодженням з прокурором ОСОБА_3 звернувся з клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтуванняклопотання вказанопро те,що починаючи з 05.10.2022, діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, злочинна група у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 систематично здійснювала незаконне переправлення через державний кордон України, та організовувала незаконне переправлення осіб через державний кордон України, керували такими діями, сприяли їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, щодо кількох осіб. При цьому усунення перешкод у перетині державного Кордону України особам, яких підшукали ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , здійснював ОСОБА_9 за наступних обставин.

Так, у період часу з 15.10.2022 до 17.10.2022 включно, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , з метою організації незаконного переправлення через державний кордон України за грошову винагороду в сумі від 3500 доларів США, сформовано групу осіб чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, яким в умовах дії правового режиму військового стану виїзд за межі України заборонено, до якої увійшли ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .

В подальшому, в період часу з 18.10.2022 по 22.10.2022, злочинною групою у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_23 та ОСОБА_9 здійснено організацію та незаконне переправлення через державний кордон України зазначеної групи осіб. При цьому, ОСОБА_5 , як знаряддя вчинення злочину використано належні йому транспортні засоби «MERCEDES BENZ SPRINTER» д.н.з. НОМЕР_1 , та «MERCEDES BENZ SPRINTER» д.н.з. НОМЕР_2 .

06.02.2023затриманому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Солотвин, Богородчанського району, зареєстрованому у АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами огляду речей та документів, а саме телефонів підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у яких міститься інформація у формі чатів програм для спілкування із вкладенням медіа файлів фотографічних зображень паспортних документів, та списки осіб, який переправлено через державний кордон України. Протоколами огляду речей і документів-телефонів ОСОБА_5 , де міститься інформація про спілкування із ОСОБА_7 щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України; протоколами негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, де зафіксовано факти спілкування щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Спостереженням за особами ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , під час якого повністю зафіксовано факт організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Інформацією про перетин державного кордону України ОСОБА_5 та особами, щодо яких організовано незаконне переправлення через державний кордон України.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7-ми до 9-тироків.

Відповідно до п.4 ст. 183 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення,та серйозність покарання за такі дії, на даний час встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання.

Окрім того в обґрунтування зазначеного ризику слід врахувати специфіку вчиненого злочину, зокрема те, що він пов`язаний із нелегальною міграцією. Підозрюваний ОСОБА_5 має широке коло спілкування з особами причетними до діяльності каналу нелегальної міграції. Відтак, не застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 зможе безперешкодно покинути територію України. Також такий ризик і обґрунтовується інформацію про систематичний перетин державного кордону України ОСОБА_5 .

Також, підтверджує існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість ОСОБА_5 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ним до моменту проведення обшуку, із наявних у нього телефонів було видалено інформацію з чатів спілкування із ОСОБА_7 та фотографічні зображення осіб, щодо яких він організовував незаконне переправлення через державний кордон України.

Слід врахувати той факт, що до вчинення злочину задіяні інші особи, причетність яких до встановлюється досудовим розслідуванням, також встановлюються особи, яким відомі обставини вчинення злочину. Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 буде мати можливість незаконно впливати, на свідків, чи інших підозрюваних в кримінальному провадженні, що обґрунтовує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку з наведеним, є необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти недоторканості державного кордону, та прямо перешкоджав мобілізації в період дії правового режиму військового стану. Просять врахувати, що злочинна діяльність була систематичною та спрямованою на отримання грошових коштів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Долучив узагальнену таблицю з відомостями про перетин державного кордону України особами чоловічої статті, у томі числі осіб: ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , з групою осіб у складі : ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_23 та ОСОБА_9 .. Зауважив, що до одного із підозрюваних в даному кримінальному провадженні вже обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з застосування застави, яка перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий клопотання підтримав, просив його задоволити.

Захисник у судовому засіданні просив застосувати більш м`який запобіжний захід та якщо слідчий суддя прийде до переконання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, то просив значно знизити розмір застави. Зазначив, що визначення застави у вказаному прокурором розмірі буде непосильним для підозрюваного та його сім`ї, зважаючи на його матеріальний стан. Просив врахувати те, що підозрюваний позитивно характеризується, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину та батька з інвалідністю 1 групи, має постійне місце роботи та постійне місце проживання, раніше не судимий. Зазначив, що підозрюваний займається волонтерською діяльністю та надав подяку Громадської Організації "Єдність нації". Постійно прибував на виклики слідчого.

Підозрюваний підтримав прохання захисника. Зазначив, що жодного разу не мав наміру переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки неодноразово на власному транспортному засобі здійснював перетин державного кордону України, при цьому телефонував слідчому та повідомляв про це. Після чого повертався на територію України та за кожною вимогою з`являвся до слідчого. Усвідомлював, що відносно нього проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. Зазначив, що від початку війни неодноразово доставляв на власнім транспортнім засобі гуманітарну допомогу з Польщі, у тому числі за власні кошти. Просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказав, що його середньомісячний заробіток становить 25 000 - 30000 грн., а середньомісячний дохід дружини близько 11 000 грн.

Слідчий суддя вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022090000000327 від 23.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

06.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме те, що він підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб щодо кількох осіб, з корисливих мотивів.

Ухвалою слідчого судді від 28.12.2022 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженнні №12022090000000327 від 23.09.2022 до чотирьох місяців, тобто до 03.03.2023.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів, які містяться у матеріалах клопотання: протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №12022090000000327 від 21.10.2022 та 16.11.2022, протоколами огляду від 12.11.2022 та 29.11.2022, копією наказу Львівської обласної військової адміністрації №223/22 від 17.10.2022 "Про виїзд за межі України в умовах правового режиму воєнного стану", листом БО БФ "Відродження нашої нації " №60 від 17.10.2022, перевіркою по системі "Аркан" за період 01.01.2022 по 02.02.2023 про перетин державного кордону України ОСОБА_5 , відомостями про осіб ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які перетнули державний кордон та відомостями про транспортні засоби, які останні перетнули державний кордон, реєстраційною карткою транспортного засобу відносно реєстрації транспортного засобу «MERCEDES BENZ SPRINTER» д.н.з. НОМЕР_2 (попередній знак НОМЕР_1 ), узагальненою таблицю з відомостями про перетин державного кордону України особами чоловічої статті, у тому числі ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 .

Разом з тим слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Прокурор у судовому засіданні довів, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме найбільш значним ризиком є те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання, незаконно впливати, на свідків, чи інших підозрюваних в кримінальному провадженні, сховати, знищити речі, документи, оскільки ним до моменту проведення обшуку, із наявних у нього телефонів було видалено інформацію з чатів спілкування із ОСОБА_7 та фотографічні зображення осіб, щодо яких він організовував незаконне переправлення через державний кордон України.

Слід врахувати той факт, що до вчинення злочину задіяні інші особи, причетність яких до встановлюється досудовим розслідуванням, також встановлюються особи, яким відомі обставини вчинення злочину. Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 буде мати можливість незаконно впливати, на свідків, чи інших підозрюваних в кримінальному провадженні.

Слідчий суддя дійшла висновку, що вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається з проханням, з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.

Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

При цьому слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі дані особи підозрюваного ОСОБА_5 , такий раніше не судимий, вищу освіту, працює водієм в ФОП ОСОБА_33 протягом останніх 4 місяці, за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно, його середньомісячний дохід з його слів складає 25-30 000 грн., а дружини ОСОБА_34 становить близько 11 000 грн; одружений, має на утриманні дитину ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батька ОСОБА_36 з інвалідністю І групи.

Суд також бере до уваги те, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч.3 ст.332 КК України проти охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, за підозрою у вчиненні ним в умовах воєнного стану, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої непроцесуальної поведінки. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваного.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, особливо в умовах воєнного стану, який запроваджений на території України.

У справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання для підозрюваного та визнає за реальну небезпеку можливість здійснення ним перешкод слідству у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, дотримуючись принципів співрозмірності між тяжкістю кримінального правопорушення (характером кримінального правопорушення згідно оголошеної підозри) та характером цього запобіжного заходу.

Задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , а інкриміноване кримінальне правопорушення, характер та обставини його вчинення.

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує насамперед специфіку даного кримінального провадження в умовах воєнного стану, що зумовлює підвищений інтерес суспільства до такої категорії справ саме за таких умов, а також те, що таке інкриміноване кримінальне правопорушення супроводжується корисливими мотивами, відтак вважає вийти за межі встановленого законом розміру з урахуванням того, що така не може бути завідомо непосильною.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 03 березня 2023 року, з урахуванням строку досудового розслідування, з визначенням застави 150 ( сто п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. А розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 березня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Строк тримання під вартою рахувати з 07 лютого 2023 року.

Розмір заставивизначити вмежах 150(сто п`ятдесяти) розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб всумі 402600(чотиристадві тисячішістсот )гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 03 березня 2023 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:

1) не відлучатися з місця постійного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, перебування;

3) утримуватися від спілкування з свідками, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали до 03 березня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СВ СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено 08 лютого 2023 року.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1