Рішення № 108888417, 08.02.2023, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/50/23

08 лютого 2023 року Богородчанський районний суду

Івано-Франківської області

В складі: Головуючої судді Решетова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Остапишин І.Р.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 02.01.2023 року головним спеціалістом відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Попадюк М.В. було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП України /серії РАП №958367330/, за якою позивача піддано штрафу в розмірі 680 грн., за те що 14.11.2022 року о 10 год. 17 хв. транспортним засобом марки «АUDI» д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , здійснено зупинку ближче 10 метрів від краю Т-подібного перехрестя, розташованого за адресою м. Івано-Франківськ вул. Підгірянки Марійки № 26 Івано-Франківської області, чим порушив п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху. Позивач заперечує дані обставини, вказує на ряд порушень, що допустив інспектор при складанні постанови, вважає постанову незаконною, оскільки не вчиняв інкримінованого правопорушення, так як здійснив зупинку на правій стороні Т-подібного перехрестя, і жодним чином не обмежував рух інших автомобілів. Крім того, інспектор в ході зібрання доказів його винуватості не здійснив заміри, на підтвердження того що він здійснив зупинку транспорту менше ніж за 10 метрів до Т-побідного перехрестя, на чому наголошує правова позиція ВСУ №2165226/16-а від 18.07.2019 року. Отже, відсутні докази вчинення ним правопорушення та порушена процедура розгляду справи, не проведено заміри, а тому вважає, що з цих підстав постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 18.01.2023 року відкрито провадження у зазначеній справі. Постановлено проводити розгляд справи за правилами ст.286 КАС з повідомленням учасників справи відповідно до ст.268 КАС.

01.02.2023 року відповідач направив суду відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні. Вважає, що дії інспектора Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради були правомірними. На підставі належних та допустимих доказів було прийнято рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП. До відзиву додані фотодокази з приладу ПАК «Інспектор», на яких чітко видно, що автомобіль марки «АUDI» д/н НОМЕР_1 14.11.2022 року з 10:17:57 год. до 10:18:09 год. в м. Івано-Франківську здійснив зупинку ближче 10 метрів від краю Т-побідного перехрестя, в наслідок чого автомобіль, який рухався в попутному напрямку, змушений був зупинитися для надання можливості проїзду транспортних засобів, які рухалися в зустрічному напрямку. Тому, вважає твердження позивача на необхідність заміру відстані на місці вчинення правопорушення, недоцільним.

Позивач в судовому засіданні підтримав позов. Пояснив, що припаркувався з дотриманням ПДР на відстані 12 кроків від перехрестя, які складають приблизно 12 метрів та які без проведення замірів відстані інспектором невірно визначені.

Відповідач не направив в судове засідання свого представника, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав відзив на позов з фотографіями події.

Суд, дослідивши матеріали справи, оглянувши фотодокази події, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 02.01.2023 року головним спеціалістом відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Попадюк М.В. було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, / серії РАП №958367330/, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 680 грн.(а.с.5).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 14.11.2022 року о 10 год. 17 хв. транспортним засобом марки «АUDI» д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , здійснено зупинку ближче 10 метрів від краю Т-перехрещуваної проїзної частини, розташованої за адресою м. Івано-Франківськ вул. Підгірянки Марійки № 26 Івано-Франківської області, чим порушив п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.

Згідно з п.1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із п. «ґ» п.15.9 ПДР України зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Відповідно до термінів, наведених в п. 1.10 Правил дорожнього руху, перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

В свою чергу. відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

В даному випадку, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є встановлення факту порушення позивачем п. 15.9. «ґ» ПДР України, а саме здійснення зупинки на Т-подібному перехресті та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини із одночасним створенням перешкод дорожнього руху або загрозу безпеці руху, що є обов`язковим для застосування ч.3 ст. 122 КУпАП.

Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачем не надано жодних доказів своєї позиції. Разом з тим досліджені в судовому засіданні фотодокази, які відповідач надав суду, здійснені інспектором, з технічного приладу ПАК «Інспектор», підтверджують позицію відповідача та викладені ним обставини події, оскільки з фотодоказу вбачається, що автомобіль марки «АUDI» д/н НОМЕР_1 14.11.2022 року з 10:17:57 год. до 10:18:09 год. в м. Івано-Франківську здійснив зупинку ближче ніж 10 метрів від краю Т-побідного перехрестя (адреса м. Івано-Франківськ вул. Підгірянки Марійки № 26 Івано-Франківської області), в наслідок чого автомобіль, який рухався в попутному напрямку, змушений був зупинитися для надання можливості проїзду транспортних засобів, які рухалися в зустрічному напрямку.

З наданого суду фотодоказу можливо безперечно стверджувати, що автомобіль позивача стоїть ближче ніж 10 м від Т-подібного перехрестя. Тобто, без використання вимірювальних приладів, не озброєним оком, видно що відстань на якій зупинений транспортний засіб марки «АUDI» д/н НОМЕР_1 не перевищує 1 метра, тому суд вважає за недоцільне використання головним спеціалістом відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Попадюк М.В. вимірювальних засобів для встановлення допустимої відстані автомобіля від Т-подібного перехрестя, в силу очевидності порушення п. 15.9 «Г» ПДР в даному випадку.

Висновки зроблені в Постанові Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №2165226/16-а, на які посилається позивач, стосується дійсного спору про відстань від виїзду до місця зупинки, за відсутності очевидності вчиненого правопорушення. В даному випадку відстань від автомобіля марки «АUDI» д/н НОМЕР_1 до краю перехрещувано проїзної частини не перевищує відстані витягнутої руки та не забезпечує безпечного та безперешкодного роз`їзду і проїзду Т-подібного перехрестя, відповідно до мети п. 15.9 «Г» ПДР.

При цьому, на фотодоказах відсутня суцільна лінія розмітки або розділювальна слуга, що виключає застосування винятку з правила, передбаченого п. 15.9 «Г» ПДР.

А отже, доводи позивача, що інспектор не робив заміри, щодо зупинки автомобіля за 10 м від перехрестя, суд оцінює критично, та не приймає до уваги та не вбачає в діях головного спеціаліста відділу інспекторів з паркування Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради Попадюк М.В. жодного порушення.

Приймаючи до уваги положення ст. 14-2 КУпАП, суд доходить до висновку, що наданий відповідачем фотодоказ, у розумінні ст.251 КУпАП, є належними та допустимим доказом, який підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в постанові серії РАП №958367330 від 02.01.2023 року.

Таким чином, матеріалами справи доведено факт порушення позивачем п.15.9 «г`ПДР України, а саме: здійснення зупинки ближче 10 метрів до Т-подібного перехрестя.

Зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що відповідач належними та допустимими доказами довів факту порушення позивачем вимог ч.3 ст. 122 КУпАП та довів правомірності свого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому постанова в справі про адміністративне правопорушення серії РАП №958367330 від 02.01.2023 року, не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено, та позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне віднести судові витрати за рахунок держави.

Керуючись ст. ч.3 ст.122, ст. 222, 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 72, 77, 90, 139, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Решетов