Ухвала суду № 108887949, 13.01.2023, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/49/23

провадження №1-кс/176/21/23

УХВАЛА

Іменем України

13 січня 2023 р. Слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , судового розпорядника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Костянтинівка Донецької області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, не працюючої, не заміжньої, неповнолітніх (малолітніх) дітей на утриманні не маючої, не маючого інвалідності, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2021 року за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, що змінене ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 лютого 2022 року на п`ятдесят годин громадських робіт,

в рамках кримінального провадження №12023041220000014, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_7 , підозрюваної ОСОБА_6 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_8 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12023041220000014, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Дане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше засуджена за вчинення кримінального проступку, 09 вересня 2021 року Слав`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у вигляді 850 грн., який на підставі ухвали Слав`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 лютого 2022 року змінено на 50 годин громадських робіт, маючи не погашену та не зняту у встановлений законом строк судимість, суспільно корисною працею не зайнялася, належних висновків для себе не зробила, в період відбуття іншого покарання, вчинила новий злочин.

Так, ОСОБА_6 , 08.01.2023 приблизно о 18 год. 00 хв., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , за місцем проживання її раніше знайомої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після спільного вживання алкогольних напоїв у останніх виникла сварка, в ході якої на грунті неприязних стосунків, а саме ревнощів, у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 .

ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 , підійшовши до кухонного столу, що знаходився на кухні будинку взяла до своєї правої руки кухонний ніж, та перебуваючи обличчям до обличчя потерпілої ОСОБА_9 нанесла один удар ножем, в область нижньої лівої частини черева ОСОБА_9 .

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 потерпіла ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження відповідно висновку експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи № 02 «Е» від 09.01.2023, у вигляді колото-різане ножове поранення черевної стінки з проникненням до черевної порожнини з ушкодженням тонкої кишки та брижі тонкої кишки. Внутрішньочеревна кровотеча. Евентирація (випадіння з рани назовні) тонкої кишки.

Тілесні ушкодження - колото-різане ножове поранення черевної стінки з проникненням до черевної порожнини з ушкодженням тонкої кишки та брижі тонкої кишки з евентирацією (випадіння з рани назовні) тонкої кишки та внутрішньочеревною кровотечею, виявлені у громадянки ОСОБА_9 , згідно пунктам згідно п.п. 2.3.1. «к» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01. 1995 р., відноситься до категорії Тяжких, небезпечних для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчиться смертю.

10 січня 2023року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12023041220000014 від 09.01.2023року.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами:

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_9 від 09.01.2023 року;

- протоколом огляду місця події від 09.01.2023 року;

- протоколом додаткового огляду місця події від 09.01.2023 року;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 09.01.2023 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 09.01.2023 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 09.01.2023 року;

- висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи №02 «Е» від 09.01.2023 року;

- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_6 .

Будучи допитаною в якості підозрюваної у вчинені вказаного кримінального правопорушенні ОСОБА_6 свою вину не визнала в повному обсязі та розповіла обставини вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 т. 177 КПК України, які обумовлюють застосування запобіжного заходу.

Зокрема, ризик переховуватися від органів досудового розслідування або суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, яке вчинила у період іспитового строку, усвідомлюючи наслідки свого діяння, та можливість реального покарання у вигляді позбавлення волі, яке їй може бути призначено у разі доведеності її вини, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, зважаючи на факт відсутності у останньої міцних соціальних зв`язків в місці її проживання, також постійного місця роботи.

Ризик незаконного впливу на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що свідок ОСОБА_11 є співмешканцем підозрюваної ОСОБА_6 , свідок ОСОБА_10 є знайомим з підозрюваною ОСОБА_6 , потерпіла ОСОБА_9 також є знайомою підозрюваної ОСОБА_6 . Останній відомо їх місце проживання, у зв`язку з чим, остання може шляхом переконання, тиску чи залякування примусити свідків змінити свої покази, з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Крім того, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_6 на даний час офіційно не працевлаштована, раніше вчиняла злочини, не має постійного джерела доходу для існування, тому може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як враховуючи її характеризуючи дані, має високий ризик летальності.

Відповідно до ст. 178 КПК України в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:

- зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину;

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого вона підозрюється, є можливою і достатньою для обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання за обставин викладених в ньому та просили застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрювана ОСОБА_6 та її захисник адвокат ОСОБА_8 , заперечуючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просили застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В силу статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини.

Так, за загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Анологічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року. Одночасно, у даному рішенні наголошується на тому, що підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).

Із всього вище викладеного слідує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

В судовому засіданні встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих його кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_9 від 09.01.2023 року;

- протоколом огляду місця події від 09.01.2023 року;

- протоколом додаткового огляду місця події від 09.01.2023 року;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 09.01.2023 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 09.01.2023 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 09.01.2023 року;

- висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи №02 «Е» від 09.01.2023 року;

- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_6 .

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Другою складовою підставою застосування запобіжних заходів, зокрема, тримання під вартою, є наявність ризиків, що дозволяють обґрунтовано вважати, що особа може перешкоджати здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення та ін.

Виходячи із аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Враховуючи те що ОСОБА_6 у період іспитового строку підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, на даний час офіційно не працевлаштована, раніше вчиняла злочини, не має постійного джерела доходу для існування, слідчий суддя погоджується з наявністю ризиків її переховування від органів досудового розслідування або суду та вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У той же час, доводи щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, безпідставними та здебільшого абстрактними. Будь-яких підтверджуючих доказів того, що будь-коли раніше намагався або буде намагатися незаконно впливати на свідка або потерпілого органом досудового розслідування не надано.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором загалом доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на даний час не здатні забезпечити виконання процесуальних обов`язків з боку підозрюваної ОСОБА_6 .

За викладених обставин, вважаю за необхідне задовольнити клопотання слідчого, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний західу виглядітримання підвартою строком до 13 березня 2023 року включно.

Одночасно, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 та ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі тридцяти прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 173, 176-178, 182, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12023041220000014, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Костянтинівка Донецької області, громадянки України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 березня 2023 року включно.

Встановити ОСОБА_6 розмір застави тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень.

Сума застави має бути внесена за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення зазначеного розміру застави покласти на підозрювану ОСОБА_6 обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

-не відвідувати будь-які розважальні заклади.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА