Ухвала суду № 108873685, 08.02.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

08.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3733/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Лісовий Д.О.

позивач: Штефан В.О.

від відповідача: Люта О.В. (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon"),

розглянувши матеріали справи № 904/3733/22

за позовом Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича

до Криворізької міської ради

про скасування рішення та про визнання договору укладеним,

Суддя Дупляк С.А.

в с т а н о в и в:

1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

З огляду на обставини справи, з метою правильного і своєчасного розгляду справи по суті, задля дотримання принципу рівності сторін та виконання усіх завдань підготовчого провадження, суд визнав за доцільне не розпочинати розгляд справи по суті, а продовжити підготовче провадження.

Суд продовжує провадження у справі.

В судовому засіданні 08.02.2023 з`ясувалось, що у провадженні Великої Палати Верховного Суду є справа №904/8884/21, яка 11.01.2023 прийнята до розгляду і призначена в порядку спрощеного позовного провадження на 01.03.2023. Великою Палатою Верховного Суду у справі №904/8884/21 переглядається судове рішення у подібних правовідносинах.

Представник позивача та позивач не заперечували проти зупинення провадження у справі .

Представник відповідача вважає, що підстави для зупинення провадження відсутні.

Відповідно до ст. 233 ГПК України ухвала постановлена у нарадчій кімнаті за результатами оцінки фактичних обставин справи.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.02.2023, складено (оголошено) вступну та резолютивну частину ухвали.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Суд встановив, що 29.12.2007 між позивачем (далі позивач, орендар) та відповідачем (далі відповідач, орендодавець) був укладений договір №141 оренди земельної ділянки (далі - договір).

Договір зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 05.03.2008 за №040810800141.

20.04.2010 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду про подовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 05.03.2008 №040810800141 та внесення змін до нього (далі додаткова угода).

Вказаною додатковою угодою сторони, зокрема внесли зміни в пункт 5 розділу "Строк дії договору" на підставі рішення Криворізької міської ради 27.01.2010 №3714 подовживши термін дії договору оренди земельної ділянки від 05.03.2008 №040810800141 на 3 роки на тих самих умовах.

В постанові Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі №904/6575/20 встановлено, що договір оренди земельної ділянки №141 від 29.12.2007 припинив свою дію 14.05.2013.

У період з 14.05.2013 позивач з позовом про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі до суду не звертався.

Розглянувши звернення від 31.01.2013 та документи позивача про поновлення договору оренди від 05.03.2008 №040810800141 з додатковою угодою від 14.05.2010 №041010800395 земельної ділянки площею 0,2912 га, наданої для розміщення автостоянки на вул. Качалова в Саксаганському районі, акт обстеження земельної ділянки під 07.02.2013, виконаний представниками управління земельних ресурсів виконкому міської ради, довідку Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 10.04.2013 №4962/10/173 відповідач прийняв рішення від 24.04.2013 №1927 Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки від 05.03.2008 №040810800141 та вирішив відмовити позивачу в поновленні договору оренди від 05.03.2008 №040810800141 з додатковою угодою від 14.05.2010 №041010800395 земельної ділянки (кадастровий номер 1211000000:06:134:0057) площею 0,2912 га, наданої для розміщення автостоянки на вул. Качалова в Саксаганському районі. Крім цього, вирішено, що позивач припинив комерційне використання земельної ділянки та повернув її позивачу за актом приймання-передачі (повернення).

Вказане рішення від 24.04.2013 оскаржується позивачем шляхом подачі позову 26.10.2022, тобто через 9 (дев`ять) років.

Крім цього, позивач просить суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки у тій самій редакції договору оренди від 29.12.2007 №141 для розміщення автостоянки, яка знаходиться на вул. Качалова у Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040810800141 від 05.03.2008, між відповідачем та позивачем.

Позивач з позовом про визнання укладеним договору оренди землі до суду звернувся лише 26.10.2022, тобто через 9 (дев`ять) років.

Через відділ документального забезпечення 12.01.2023 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та застосувати до позовних вимог позивача строк позовної давності. В письмових поясненнях выд 31.01.2021 відповідач просив позовну вимогу про визнання укладеним договору залишити без розгляду, а в решті позову - відмовити.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Суд вважає, що правовідносини у справі №904/8884/21 подібні з правовідносинами у справі №904/3733/22 з огляду на таке.

Предметом позову у справі №904/8884/21 було визнання укладеною додаткову угоду до договору від 20.07.2000 оренди земельних ділянок, а у справі №904/3733/22, окрім іншого, позивач просить суд визнати укладеним договір оренди від 29.12.2007.

Про застосування строку позовної давності просив відповідач у справі №904/8884/21, у справі №904/3733/22, яка розглядається судом, відповідач також просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Суд першої інстанції (Господарський суд Дніпропетровської області) у справі №904/8884/21 вимоги позивача розглянув по суті і визнав укладеною додаткову угоду до договору від 20.07.2000 оренди земельних ділянок у відповідній редакції.

Крім цього, суд першої інстанції у справі №904/8884/21 відхилив доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки вважав, що порушення орендодавцем вимог Закону України «Про оренду землі» щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі є триваючим порушенням, яке позбавляє орендаря можливості зареєструвати відповідне речове право.

Водночас, суд апеляційної інстанції (Центральний апеляційний господарський суд) у справі №904/8884/21 постановою від 27.09.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2022 скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотивуючи постанову у справі №904/8884/21, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність порушеного права позивача, однак вважав помилковими його висновки щодо триваючого характеру правопорушення з боку відповідача, а тому дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову через пропуск строку позовної давності.

Тобто і у справі №904/8884/21, і у даній справі №904/3733/22 позовні вимоги стосуються правовідносин, які є невирішеними протягом тривалого часу (23 роки та 10 років відповідно), у обох справах відповідачі просять застосувати позовну давність.

Ухвалою від 02.11.2022 у справі №904/8884/21 колегія суддів КГС ВС відкрила касаційне провадження за касаційною скаргою, а ухвалою від 14.12.2022 передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України, оскільки вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №591/2104/20, стосовно можливості визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки за позовом, поданим у будь-який строк після закінчення договору оренди землі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2022 у справі №904/8884/21 про її передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів також указує на необхідність вирішення питання, чи має право орендар поза межами місячного строку, передбаченого частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», і до закінчення наступного строку, на який договір оренди може бути продовжений, на укладення додаткової угоди до договору оренди на той же строк, що був передбачений у договорі. А в разі якщо особа не звернулася до суду з відповідним позовом протягом цього місячного строку, чи вправі Рада розпорядитися Земельними ділянками та чи будуть правомірними такі дії.

Оскільки строк договору оренди земельної ділянки №141 від 29.12.2007 припинив свою дію 14.05.2013, тобто близько 10 (десяти) років, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №904/3733/22 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №904/8884/21 Великою Палатою Верховного Суду.

Керуючись ст.ст. 228, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити строк підготовчого провадження.

Провадження у справі №904/3733/22 зупинити до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №904/8884/21 Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (оголошення) та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений 09.02.2023

Суддя С.А. Дупляк