Рішення № 108873629, 07.02.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2023м. ДніпроСправа № 904/3764/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпро, вул. О. Кониського, буд. 5; ідентифікаційний код 20262860)

до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3; ідентифікаційний код 00168076)

про стягнення 1 924 299 грн. 74 коп.

Представники:

від позивача: Гончаренко І.Б. - представник (адвокат);

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.3662/22 від 27.10.2022) до відповідача - Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення 1 924 299 грн. 74 коп., що складає 1 712 107 грн. 72 коп. - заборгованості за послуги з розподілу природного газу, надані за Типовим договором розподілу природного газу з урахуванням заяви-приєднання від 01.01.2016 №0942004О24АР016, 156 552 грн. 30 коп. - пені, 9 393 грн. 13 коп. - 3% річних та 46 246 грн. 59 коп. - інфляційних.

Також просить стягнути з відповідача 28 864 грн. 50 коп. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, яке відбудеться 17.11.2022 о 15:30 год.

У судове засідання 17.11.2022 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 продовжено підготовче провадження протягом розумного строку та відкладено підготовче засідання у загальному позовному провадженні на 13.12.2022 о 14:30 год.

У судове засідання 13.12.2022 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному проваджені на 17.01.2023 о 15:00 год.

У судове засідання 17.01.2023 представники позивача та відповідача не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 відкладено розгляд справи по суті (загальне позовне провадження) на 07.02.2023 о 16:30 год.

У судове засідання 07.02.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронною поштою відповідача є secretar@dtm.dp.ua (а.с.67).

Суд відзначає, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронна пошта відповідача - secretar@dtm.dp.ua є офіційною електронною адресою відповідача у розумінні законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу України.

Належних та допустимих доказів того, що вказана електронна адреса не є офіційною електронною адресою відповідача, або перестала працювати, відповідачем не надано.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції, про що 23.05.2022 на сайті Судової влади України розміщене відповідне оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1276874/), ухвала суду від 01.11.2022 була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку, а саме:

- позивачу на електронну пошту info@dpgorgas.com.ua, яку він зазначив у позовній заяві;

- відповідачу на електронні пошти secretar@dtm.dp.ua та main@dtm.dp.ua, які зазначено у позовній заяві, у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Так, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідку про доставку електронного листа, якими підтверджується, що ухвала суду від 01.11.2022 була доставлена відповідачу на електронні пошти secretar@dtm.dp.ua та main@dtm.dp.ua, які зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та позовній заяві (а.с.43).

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 02.11.2022 отримав ухвалу суду від 01.11.2022, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа на електронну пошту відповідача (а.с.43).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 01.11.2022, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи дату отримання ухвали суду відповідачем на свою офіційну електронну пошту - 02.11.2022, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 17.11.2022 включно.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий строк суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Отже, станом на 07.02.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Також суд звертає увагу, що 02.02.2023 о 12:48 год. на веб-порталі судової влади України було опубліковано оголошення щодо часу та місця судового засідання у справі №904/3764/22 (а.с.62).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядалася відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", як оператором ГРМ, та відповідачем - Акціонерним товариством "Дніпроважмаш", як споживачем, було укладено Типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання споживачем заяви - приєднання від 01.01.2016 №0942004О24АР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (надалі - Типовий договір) (а.с.12-19).

Відповідно до пункту 1.3. Типового договору цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 1.4. Типового договору визначено, що терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають такі значення: - підтверджений обсяг природного газу - об`єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Регулятора від 30 вересня 2015 року №2493; - послуга з розподілу природного газу - послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Відповідно до пункту 2.1 Типового договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Пунктом 6.1. Типового договору визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з пунктом 6.3. Типового договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 6.4. Типового договору).

Відповідно до пункту 6.6. Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Підпунктом 1 пункту 7.4. Типового договору визначено, що споживач зобов`язуються здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Як вбачається, сторонами було відписано Акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 №ДНГ0060495, відповідно до якого річна замовлена потужність на 2022 складає - 4 755 854, 33; місячна замовлена потужність - 396 321,19 (а.с.20).

В матеріалах справи міститься копія Розрахунку втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача (Додаток №4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви - приєднання №0942004О24АР016 від 01.01.2016) (а.с.19).

Також в матеріалах справи містяться копії актів наданих послуг на загальну суму 1 712 107 грн. 56 коп., а саме:

- від 30.06.2022 №ДНГ82012289 на суму 428 026 грн. 90 коп. (а.с.21);

- від 31.07.2022 №ДНГ82013664 на суму 428 026 грн. 88 коп. (а.с.22);

- від 31.08.2022 №ДНГ82016967 на суму 428 026 грн. 88 коп. (а.с.23);

- від 30.09.2022 №ДНГ82019765 на суму 428 026 грн. 90 коп. (а.с.24).

Відповідно до копій описів вкладення, поштових накладних, фіскальних чеків та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.25-30) акти наданих послуг та рахунки на оплату були отримані відповідачем, а саме:

- акт наданих послуг від 30.06.2022 №ДНГ82012289 та рахунок на оплату від 01.07.2022 було отримано відповідачем 11.07.2022;

- акт наданих послуг від 31.07.2022 №ДНГ82013664 та рахунок на оплату від 01.08.2022 було отримано відповідачем 10.08.2022;

- акт наданих послуг від 31.08.2022 №ДНГ82016967 та рахунок на оплату від 01.09.2022 було отримано відповідачем 09.09.2022;

- акт наданих послуг від 30.09.2022 №ДНГ82019765 та рахунок на оплату від 01.10.2022 було отримано відповідачем 12.10.2022.

Позивачем пред`явлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості за послугу з розподілу природного газу за Типовим договором; відповідач оплату за послугу з розподілу природного газу не здійснив, що і стало причиною звернення до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРС) доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктом 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС визначено, що газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Відповідно до пунктів 1-4 глави 6 розділу 6 Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу в установленому Кодексом ГРС порядку 01.01.2016 між позивачем та відповідачем було укладено Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання.

Виходячи з фактичного обсягу споживання за попередній газовий рік, розмір річної замовленої потужності на об`єкт споживача на 2022 рік склав 4 755 854,33м3, тобто 396 321,19м3 на місяць. Даний обсяг був погоджений сторонами у Акті приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 №ДНГ0060495.

Згідно з постановою НКРЕКП від 22.12.21 №2744, з 1 січня 2022 Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" установлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 0,90 грн., за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Як вбачається, на виконання умов Договору, відповідно до вимог пункту 10 Глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ, у червні, липні, серпні та вересні 2022 позивач надав відповідачу послугу з розподілу природного газу у вигляді 1/12 річної замовленої потужності в обсязі 396 321,19м3 в кожному місяці, що підтверджується актами наданих послуг за Договором: №ДНГ82012289 від 30.06.2022 на суму 428 026 грн. 90 коп., №ДНГ82013664 від 31.07.2022 на суму 428 026 грн. 88 коп., №ДНГ82016967 від 31.08.2022 на суму 428 026 грн. 88 коп. та №ДНГ82019765 від 30.09.2022 на суму 428 026 грн. 90 коп.

Вказані акти в порядку, встановленому пунктом 10 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРС, були направлені поштою для підписання відповідачу, але він не виконав свій обов`язок повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, та не надав в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. Тобто, сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу за даними актами установлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно умов Типового договору строк оплати послуги розподілу природного газу є таким, що настав.

Доказів сплати відповідачем заборгованості в зазначеному розмірі суду не надано.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми заборгованості за Договором та виявлено неточність, після перерахунку суду, розмір заборгованості за Договором складає 1 712 107 грн. 56 коп.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за Договором підлягають частковому задоволенню.

Щодо нарахування пені

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання; у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 8.2. Типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим Договором.

Як вбачається, позивачем нараховано пеню за невиконання відповідачем грошових зобов`язань у розмірі 156 552 грн. 30 коп. за загальний період з 11.07.2022 по 31.10.2022.

Перевіривши розрахунок пені суд вважає його арифметично вірним та погоджується з сумою нарахування пені.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 46 246 грн. 59 коп. за загальний період з 11.07.2022 по 30.09.2022, а також нараховано 3% річних у зв`язку із простроченням оплати за надану послугу з розподілу природного газу у розмірі 9 393 грн. 13 коп. за загальний період з 11.07.2022 по 31.10.2022.

Суд погоджується з розрахунком річних, вважає його арифметично вірним.

Після перевірки розрахунку розмір інфляційних нарахувань за загальний період липень 2022 по вересень 2022 складає 37 079 грн. 74 коп.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 28 726 грн. 99 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпро, вул. О. Кониського, буд. 5; ідентифікаційний код 20262860) до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3; ідентифікаційний код 00168076) про стягнення 1 924 299 грн. 74 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3; ідентифікаційний код 00168076) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпро, вул. О. Кониського, буд. 5; ідентифікаційний код 20262860)

1 712 107 (один мільйон сімсот дванадцять тисяч сто сім) грн. 56 коп. - заборгованості,

156 552 (сто п`ятдесят шість тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 30 коп. - пені,

9 393 (дев`ять тисяч триста дев`яносто три) грн. 13 коп. - 3% річних,

37 079 (тридцять сім тисяч сімдесят дев`ять) грн. 74 коп. - інфляційних нарахувань та

28 726 (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 99 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

09.02.2023