Ухвала суду № 108865110, 08.02.2023, Франківський районний суд м. Львова

465/10019/21

2/465/249/23

У Х В А Л А

Іменем України

08.02.2023 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючогосудді Величка О.В.

з участю секретаря судових засідань Сподар І.М.,

представника відповідача Бричка О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32) про захист порушених прав на житло, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовом до відповідача про захист порушених прав на житло.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 30.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В підготовче судове засідання позивач не з`явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи у його відсутності.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вказаний спір є публічно-правовим, відтак підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не цивільного.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до положеньстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною другоюстатті 2 КАС Українипередбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльностіКонституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відтак, вирішуючи питання про наявність або відсутність юрисдикції суду, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

У цій справі спірні правовідносини виникли з приводу визнання незаконним та скасування рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку та поновлення на квартирному обліку, тобто щодо можливості реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця.

Частиною четвертоюстатті 19 КАС Україниустановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення його прав як військовослужбовця, а саме невиконання відповідачем обов`язку із забезпечення належним жилим приміщенням. Такий обов`язок органів державної влади є складовою системи соціального захисту військовослужбовців відповідно до приписівКонституції УкраїнитаЗакону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частин першої та четвертоїстатті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»військова служба є державною службовою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Наведені норми права передбачають, що військова служба належить до служби публічної.

Відповідно достатті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановленихЖитловим кодексом України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення відповідних дій та прийняття рішень житловими комісіями військових частин та КЕВ врегульований Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженоюнаказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач у межах та у порядку, встановленому Інструкцією, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця.

Зазначений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник щодо можливості реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 22 грудня 2021 року у справі № 308/1213/18, від 24 листопада 2021 року у справі № 461/5225/19, від 27 жовтня 2021 року у справі № 266/3935/20,від 11 жовтня 2021 року у справі № 750/6370/19, від 15 червня 2022 року у справі № 303/3794/20, від 21.06.2022 року у справі №465/2561/19.

Пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українивизначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить переконання про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки вказаний спір є публічно-правовим, а отже, повинен вирішуватися в рамках адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст.19, 255 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32) про захист порушених прав на житло -закрити.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що вирішення даного спору віднесено до юрисдикції адміністративного суду, тому він має право звернутися з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства до Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, особи, які не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Величко О.В.