Рішення № 108857936, 03.02.2023, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9782/22

Категорія 35

2/295/865/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03.02.2023 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна»

до ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Ґрін Бін Україна» звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти у сумі 6 238,32 грн, судові витрати з оплати судового збору у сумі 2 481,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у сумі 2 520,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідно до рішення Житомирської міської ради від 10.11.2020 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території міста Житомира», одним з виконавців послуг з поводження з побутовими відходами на території міста Житомира є ТОВ «Ґрін Бін Україна».

ТОВ «Ґрін Бін Україна» були надані послуги з поводження з побутовими відходами відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 , які є співвласниками квартири та зареєстровані за місцем проживання за вказаною адресою.

Позивач протягом усього часу існування правових відносин із відповідачами належним чином виконував увесь комплекс прийнятих на себе зобов`язань. Жодних претензій відповідачів щодо якості наданих послуг з поводження з побутовими відходами отримано не було. Натомість відповідачі своїх зобов`язань щодо оплати за надані позивачем послуги, виконували лише частково, внаслідок чого станом на 01.10.2022 утворилася заборгованість з оплати за послуги з поводження з побутовими відходами на загальну суму 6 238,32 грн.

Позивач вказує, що на адресу відповідачів неодноразово були надіслані претензії про повернення боргу за надану житлово-комунальну послугу із вказаною сумою заборгованості та про наслідки її несплати в зазначені терміни, однак, надіслані позивачем листи-претензії про повернення боргу були проігноровані відповідачами.

У позові зазначено, що споживачі приєдналися до публічного договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, що опублікований на офіційному сайті Житомирської міської ради в силу закону про надання послуг з поводження з побутовими відходами. Публічний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами є укладеним не тільки з моменту його підписання сторонами, а й коли споживачі акцептували пропозицію виконавця у формі конклюдентних дій та не висловили заперечень проти договору.

Правовою підставою стягнення з відповідачів грошових коштів за відсутності підписання з ним договору є те, що споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність підписаного договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.11.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копії ухвали про відкриття провадження у справі разом з матеріалами позовної заяви направлялися відповідачам за адресою їх зареєстрованого місця проживання, однак повернулися на адресу суду не врученими.

Заяв по суті справи до суду від відповідача не надійшло.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Розмір частки кожного співвласника у праві спільної власності становить 1/6.

Рішенням Житомирської міської ради №2069 від 10.11.2020 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території міста Житомира», ТОВ «Ґрін Бін Україна» є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Житомира по межам території №1 строком до 01.11.2027.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №1425 від 02.12.2020 «Про дозвіл ТОВ «Ґрін Бін Україна» на застосування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення)», дозволено ТОВ «Ґрін Бін Україна» при розрахунках із споживачами послуг з поводження з побутовими відходами (вивезення), виконавцем яких є назване підприємство, застосовувати тарифи, що передбачені в конкурсній пропозиції на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території м. Житомира, а саме: населення багатоквартирних будинків, населення приватного сектору: тариф на тверді побутові відходи, 82,00 грн/куб.м з ПДВ, тариф на великогабаритні побутові відходи, 165,00 грн/куб.м з ПДВ, тариф на ремонтні побутові відходи, грн/куб.м 165,00 з ПДВ; бюджетні установи: тариф на тверді побутові відходи, 83,00 грн/куб.м з ПДВ; інші споживачі: тариф на тверді побутові відходи, 83,00 грн/куб.м з ПДВ.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №735 від 07.07.2021 «Про погодження інвестиційної програми ТОВ «Ґрін Бін Україна» та встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами», встановлено тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами, що надаються ТОВ «Ґрін Бін Україна», згідно з додатком. Відповідно до додатку до рішення міськвиконкому №735 від 07.07.2021, встановлено тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами, що надаються ТОВ «Ґрін Бін Україна»: населення: тверді побутові відходи 98,40 грн/куб.м з ПДВ, великогабаритні та ремонтні побутові відходи 215,60 грн/куб.м з ПДВ; бюджетні установи: тверді побутові відходи 120,30 грн/куб.м з ПДВ; інші споживачі тверді побутові відходи 129,54 грн/куб.м з ПДВ.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №557 від 03.08.2022 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення) ТОВ «Ґрін Бін Україна»», встановлено тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами, що надаються ТОВ «Ґрін Бін Україна», згідно з додатком. Відповідно до додатку до рішення міськвиконкому №557 від 03.08.2022, встановлено тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення), що надаються ТОВ «Ґрін Бін Україна»: населення: тверді побутові відходи 118,07 грн/куб.м з ПДВ, великогабаритні та ремонтні побутові відходи 275,62 грн/куб.м з ПДВ; бюджетні установи: тверді побутові відходи 139,97 грн/куб.м з ПДВ; інші споживачі тверді побутові відходи 149,21 грн/куб.м з ПДВ.

Згідно з відомостями, наданими Управлінням ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради за №10-10/1198/2022 від 22.08.2022, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано місце проживання 11 осіб.

Відповідно до змісту розрахунку заборгованості споживачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2020 року по вересень 2022 року заборгованість за надані послуги становить 6 238,72 грн.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень цивільного законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК Української РСР.

Тобто, зазначені положення законодавства встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Положення пункту 6 частини і статті і Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначають, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово- комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтею 11 ЦК України визначені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 цієї статті установлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір про надання послуг із вивезення побутових відходів є публічним договором, що укладається шляхом надання пропозиції (оферти) та вважається укладеним після прийняття (акцепту).

За змістом статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Конклюдентні дії, є акцептом, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до публічного договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 10.11.2020 (далі - договір), підприємство, що має статус падавача послуг з поводження з побутовими відходами Товариство з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» (далі-Виконавець) зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (далі - послуги), на підставі рішення Житомирської міської ради від 11.11.2020 №2069, та відповідно до Типових Правил благоустрою території населеного пункту (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору, виконавець надає споживачеві послуги з вивезення побутових відходів та вторинної сировини, що утворилась в результаті роздільного збирання побутових відходів.

Критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, інших вимог законодавства щодо надання послуг з вивезення побутових відходів (п. 9 договору).

Пунктом 10 договору визначено права та обов`язки споживача. Так, споживач, зокрема, має право на одержання своєчасно та належної якості послуги згідно із законодавством і умовами договору, та зобов`язаний оплачувати у встановлений строк надані йому послуги з поводження з побутовими відходами.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, при цьому визначальною є сума, що зазначена в квитанції. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж протягом останнього дня місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі. Плата вноситься на розрахункові рахунки Виконавця, що вказуються Виконавцем в квитанціях на оплату послуг (п. 15-18 договору).

Статтею 642 ЦК України визначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно зі статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Враховуючи зміст пункту 2 статті 205 ЦК України та пункту 2 статті 642 ЦК України, можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку.

Якщо інше не визначено законом, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управитель багатоквартирного будинку або інша уповноважена особа, яка укладає колективний договір про надання комунальних послуг, згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування, має право на вибір серед визначених у встановленому законодавством порядку виконавців послуг з поводження з побутовими відходами.

Вказані положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору про вивезення відходів.

За таких обставин, прийняття оферти виконавця послуг з вивезення відходів може бути у вигляді мовчання.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

Відповідно до положень статті 35-1 Закону України «Про відходи» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами.

Тобто через специфіку житлово-комунальних послуг, пов`язаних із вивезенням побутових відходів, та з метою відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України, законодавцем покладено на фізичних осіб обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Вказані висновки відповідають висновкам, які викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 у справі №646/834/17.

Крім того, зобов`язання у споживача можуть виникати і за відсутності оформлених договірних відносин на підставі факту користування послугами та за тарифами, що визначені у встановленому законом порядку, про що зокрема, зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц.

Доказів того, що відповідачі не користуються послугами ТОВ «Ґрін Бін Україна» щодо вивезення побутових відходів матеріали справи не містять, а тому відповідачі вважаються такими, що прийняли оферту.

Крім того, відповідачі не скористалися своїми процесуальними правами та не надали до суду доказів того, що позивач по справі не надавав чи неналежної якості надавав відповідні послуги. Відсутні у матеріалах справи і докази щодо будь-яких заперечень відповідачів до умов договору, факту його укладення чи відмови від отримання послуг, що надає позивач.

Окрім того, належних і допустимих доказів того, що відповідачі не користуються послугами ТОВ «Ґрін Бін Україна»» по вивезенню твердих побутових відходів або уклали договір про вивезення відходів із іншим виконавцем послуг, матеріали справи не містять, також на користь доводів позивача свідчить факт відсутності скарг на якість послуг позивача.

Таким чином, оскільки позивачем доведено факт надання відповідачам послуги з вивезення побутових відходів та знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідачі не виконали зобов`язання щодо своєчасної оплати за надані послуги, суд вважає за можливе задовольнити позов та стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за надані послуги у сумі 6 238,32 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачів судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволення позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Встановлено, що 15.08.2022 року між ТОВ «Ґрін Бін Україна» та адвокатом Дорофєєвим Д.О., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1169 від 19.12.2015, був укладений договір про надання правової допомоги.

Пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги встановлено, що гонорар адвоката за послуги, визначені у п.п.2.1.2 цього договору, складає 2520 гривень та має бути сплачений клієнтом протягом 10-ти банківських днів з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок клієнта на підставі виданого судом виконавчого листа про стягнення заборгованості з споживачів послуг по вивезенню ТПВ за адресою АДРЕСА_1 , або добровільного виконання рішення суду боржником.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В межах цієї справи сума гонорару адвоката встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 у справі №317/1209/19.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Зважаючи на викладене, наведені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України обставини, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правничу допомогу в сумі 2520,00 грн є реальними, обґрунтованими, співмірними та підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтями 2-5, 10-13, 81, 141, 264, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» заборгованість у розмірі 6 238,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» витрати по сплаті судового збору в сумі 413,50 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 420,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» витрати по сплаті судового збору в сумі 413,50 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 420,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» витрати по сплаті судового збору в сумі 413,50 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 420,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» витрати по сплаті судового збору в сумі 413,50 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 420,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» витрати по сплаті судового збору в сумі 413,50 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 420,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» витрати по сплаті судового збору в сумі 413,50 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 420,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його складення до Житомирського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» (м. Житомир, вул. Басейна, 3, код ЄДРПОУ 42280155).

Відповідачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ),

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ),

ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ),

ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Суддя: Т.А. Воробйова