Рішення № 108846960, 31.01.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2023м. ДніпроСправа № 904/3157/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 55, 2-й поверх; ідентифікаційний код 36216459)

до Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" (49101, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 28-А; ідентифікаційний код 30421839)

про стягнення 4 356 402 грн. 77 коп.

Представники:

від позивача: Ізвєков В.В. - адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon");

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3059/22 від 21.09.2022) до відповідача - Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро", в якій просить:

- стягнути з відповідача 4 356 402 грн. 77 коп., що складає 2 432 624 грн. 47 коп. - заборгованості за товар, поставлений за Договором поставки від 30.09.2020 №ПЛ-1-13, 483 931 грн. 21 коп. - інфляційних втрат, 953 322 грн. 20 коп. - 48% річних та 486 524 грн. 89 коп. - штрафу за прострочення виконання грошових зобов`язань понад 40 календарних днів;

- зазначити в рішенні про нарахування 48% річних на розмір заборгованості до моменту повного виконання рішення суду, яке здійснювати за формулою: С х 48 х Д : КДР : 100, де: С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№31850/22 від 26.09.2022) про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 22.09.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.10.2022 о 15:00 год.

Позивач у заяві (вх.№33550/22 від 07.10.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати можливість представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" адвокату Ізвєкову Віталію Володимировичу взяти участь у судовому засіданні у справі №904/3157/22, що призначене на 27.10.2022 о 15:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна"(вх.№33550/22 від 07.10.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання 27.10.2022 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon", представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2022 продовжено підготовче провадження до 27.12.2022 та відкладено підготовче засідання у загальному позовному провадженні на 10.11.2022 о 14:10 год.

Позивач у заяві (вх.№36319/22 від 27.10.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати можливість представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" адвокату Ізвєкову Віталію Володимировичу взяти участь у судовому засіданні у справі №904/3157/22, що призначене на 10.11.2022 о 14:10 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна"(вх.№36319/22 від 27.10.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач у клопотанні (вх.№38387/22 від 09.11.2022) про відкладення судового засідання та надання матеріалів судової справи для ознайомлення просить: - відкласти проведення судового засідання; - дату та час наступного судового засідання повідомити на електронну пошту або мобільний телефон; - внести дані РНОКПП НОМЕР_1 до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи; - надати можливість ознайомитись з матеріалами справи із застосуванням фото пристрою та посилається на те, що: - відповідач не отримував позовну заяву з додатками та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2022 про відкриття провадження у справі; - відсутня можливість з`явитися у судове засідання представнику відповідача, у зв`язку з тим, що представник відповідача буде приймати участь у іншому судовому засідання у якості захисника обвинуваченого.

У судове засідання 10.11.2022 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon", представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2022 задоволено клопотання Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" про відкладення судового засідання та відкладено підготовче засідання у загальному позовному провадженні на 08.12.2022 о 16:00 год.

Позивач у заяві (вх.№38550/22 від 10.11.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати можливість представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" адвокату Ізвєкову Віталію Володимировичу взяти участь у судовому засіданні у справі №904/3157/22, що призначене на 08.12.2022 о 16:00год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна"(вх.№38550/22 від 10.11.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач у відзиві (вх.№41206/22 від 28.11.2022) на позовну заяву просить поновити строк на подання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" до Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро", відмовити в задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості по оплаті за поставлений товар, у разі задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по оплаті за поставлений товар, задовольнити частково позовні вимоги, зменшити їх розмір у частині стягнення 483 931 грн. 21 коп. інфляційних витрат, 953 322 грн. 20 коп. 48% річних, 486 524 грн. 89 коп. штрафу за прострочення виконання грошових зобов`язань понад 40 календарних днів та судових витрат, відмовити у задоволені позовних вимог про стягнення судових витрат у формі витрат на професійну правничу допомогу за договором про надання професійної правничої допомоги посилаючись на те, що: - до моменту повного розрахунку новим кредитором з первісним кредитором за відступлене право вимоги до боржника, новий кредитор не має права змінювати строк і спосіб виконання боржником грошових зобов`язань за основним договором; - якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій; - суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо встановить, що розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також відповідач у клопотанні (вх.№41749/22 від 01.12.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд постановити ухвалу про участь відповідача у судовому засіданні, що відбудеться 08.12.2022 о 16:00 год. в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon", забезпечити участь представника відповідача у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за електронною адресою, використаною для реєстрації в програмному забезпечені "EasyCon" - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2022 задоволено клопотання Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" (вх.№41749/22 від 01.12.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позивач у відповіді (вх.№42830/22 від 07.12.2022) на відзив просить суд долучити відповідь на відзив з додатками до матеріалів справи та позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" до Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" задовольнити у повному обсязі посилаючись на те, що: - у позивача відсутня заборгованість перед первісним кредитором за договором про відступлення права вимоги; - з метою доведення до відома відповідача про відступлення права вимоги за договором поставки, позивач 12.10.2022 надіслав відповідачу відповідне повідомлення про заміну кредитора, яке ним одержане, що підтверджує відповідач у відзиві; - будучи поінформованим про відступлення права вимоги, відповідач жодних заперечень ні щодо цього факту, ані щодо свого грошового зобов`язання не висував; - вся судова практика, на яку посилається відповідач у відзиві, стосується різних питань саме можливості зменшення розміру санкцій, а не їх скасування; - відповідач не навів доказів існування обставин, які могли б свідчити про наявність підстав для суду зменшити заявлений розмір штрафу, а навпаки наявні обставини переконливо свідчать про відсутність підстав для цього.

Відповідач у заяві (вх.№42783/22 від 07.12.2022) повідомляє, що станом на 07.12.2022 ані відповідач, ані представник відповідача не отримували відповіді на відзив від позивача.

Також відповідач у заяві (вх.№42789/22 від 07.12.2022) про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору просить суд: - залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" (код ЄДРПОУ 34216986, юридична адреса: 70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Лесі Українки, 162, кв. 11) в особі розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1965 від 06.10.2020; адреса: пр. Соборний, 44, офіс 33, м. Запоріжжя, 69063), зобов`язати позивача направити позовну заяву та додані до неї документи третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватному підприємству "Бізон-Тех 2006" (код ЄДРПОУ 34216986, юридична адреса: 70605, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Лесі Українки, 162, кв. 11) в особі розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1965 від 06.10.2020; адреса: пр. Соборний, 44, офіс. 33, м. Запоріжжя, 69063); - зобов`язати позивача направити позовну заяву та додані до неї документи третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; та посилається на те, що: - 11.10.2021 між ПП "Бізон-Tex 2006" та ТОВ "Лімагрейн Україна" укладено договір про відступлення права вимоги №29, за яким цедент, як первісний кредитор у зобов`язанні, відступає цесіонарію, як новому кредитору, права вимоги за Договором поставки №ПЛ-І-13 від 30.09.2020 з усіма додатковими договорами, угодами, додатками та специфікаціями до нього, що є його невід`ємною частиною, укладеним між ПП "Бізон-Тех 2006" та Українсько-німецьким сільськогосподарським підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро"; - за судовим рішенням можливе змінення способу виконання боржником грошових зобов`язань за основним договором, що прямо заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна"; - 20.01.2022 ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі №908/70/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006", фактично напередодні винесення ухвали, укладено договір про відступлення права вимоги №29 від 11.10.2021, за яким відсутні відомості про проведення повного розрахунку між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна".

У судове засідання 08.12.2022 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon", представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2022 відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 20.12.2022 о 16:40 год.

Позивач у заяві (вх.№42998/22 від 09.12.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати можливість представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" адвокату Ізвєкову Віталію Володимировичу взяти участь у судовому засіданні у справі №904/3157/22, що призначене на 20.12.2022 о 16:40 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна"(вх.№42998/22 від 09.12.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позивач у запереченнях (вх.№44547/22 від 19.12.2022) на клопотання (заяву) просить відмовити представнику відповідача у задоволені клопотання про залучення Приватного Підприємства "Бізон Тех-2006" як третьої особи без самостійних вимог, посилаючись на те, що: - позивач, як новий кредитор, не укладає правочинів щодо зміни порядку, строків чи способів виконання зобов`язань відповідача як боржника за договором поставки; - позивач звернувся до суду як новий кредитор у цьому зобов`язанні, права до якого перейшли з моменту укладення договору про відступлення права вимоги та підписання відповідного акту від 11.10.2021; - до позивача, як нового кредитора, перейшли усі права вимоги, які існували станом на момент відступлення без будь-яких обмежень; - Приватне підприємство "Бізон Тех-2006", як попередній кредитор, втратив будь-які права та обов`язки, які витікали з умов договору поставки; - не є підставою для залучення ПП "Базон Тех-2006" третьою особою і факт відкриття щодо нього провадження у справі про банкрутство.

У судове засідання 20.12.2022 з`явилися представник позивача (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon") та представник відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2022 відмовлено Українсько-німецькому сільськогосподарському підприємству з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" у задоволені заяви (вх.№42789/22 від 07.12.2022) про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному проваджені на 24.01.2023 о 16:00 год.

Позивач у заяві (вх.№2906/23 від 19.01.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати можливість представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" адвокату Ізвєкову Віталію Володимировичу взяти участь у судовому засіданні у справі №904/3157/22, що призначене на 24.01.2023 о 16:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" (вх.№2906/23 від 19.01.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач у клопотанні (вх.№3703/23 від 24.01.2023) про відкладення судового засідання, просить суд відкласти проведення судового засідання у зв`язку з тим, що 24.01.2023 після 13 години прийматиме особисту участь у судовому засіданні в Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області по справі №175/1371/21 у якості захисника обвинуваченого.

У судове засідання 24.01.2023 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon"), представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 задоволено клопотання Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" про відкладення, відкладено розгляд справи по суті (загальне позовне провадження) на 31.01.2023 о 16:30 год.

Позивач у заяві (вх.№4071/23 від 25.01.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить суд надати можливість представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" адвокату Ізвєкову Віталію Володимировичу взяти участь у судовому засіданні у справі №904/3157/22, що призначене на 31.01.2023 о 16:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" (вх.№4071/23 від 25.01.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач у заяві (вх.№3131/23 від 31.01.2023) просить проводити судове засідання по справі, що призначене на 31.01.2023 о 16 год. 30 хв. за відсутності відповідача та його представника.

У судове засідання 31.01.2023 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon"), представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що зв`язок з позивачем під час відеоконференції судового засідання весь час переривався, тому відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, тобто позивач, про що він був попереджений відповідно до ухвали суду від 25.01.2023.

У судовому засіданні 31.01.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006", як постачальником, та відповідачем - Українсько-німецьким сільськогосподарським підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро", як покупцем, було укладено Договір поставки від 30.09.2020 №ПЛ-І-13 (надалі - Договір) (а.с.13-16).

Відповідно до пункту 1.1. Договору у порядку, строки та на умовах визначених цим Договором і специфікаціями до нього, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця такий товар: - насіння для сівби; - пестициди в препаративних формах, що є засобами захисту рослин, регулятори росту рослин і мікродобрива; - мінеральні добрива, а покупець зобов`язується приймати цей товар й оплачувати його.

Погоджені сторонами асортимент, кількість і ціна товару вказуються ними в специфікаціях до Договору, що є невід`ємними його частинами (пункт 2.1. Договору).

Згідно з пунктом 4.5. Договору підписання покупцем накладної або іншого документу про передачу йому товару засвідчує факт передачі йому разом із товаром усієї необхідної документації, що його стосується, у тому числі документів про якість товару, рекомендації виробника щодо його використання, транспортування та зберігання. Датою поставки (передачі) товару є дата, що вказана в накладній.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що покупець зобов`язується оплатити постачальнику товар у строк, що вказаний у специфікації. Якщо в специфікації не вказано строк (термін) оплати товару, то такий товар сплачується покупцем за 10 (десять) днів до граничної дати його поставки (передачі покупцю або перевізнику). Якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару за накладною, але на такий товар не була підписана специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника (перевізника).

В подальшому сторонами було підписано специфікації на загальну суму 3 350 138 грн. 22 коп., а саме:

1) від 30.09.2020 №2 на суму 626 864 грн. 10 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.48);

Відповідно до специфікації строк оплати товару:

- не пізніше 02.10.2020 покупець переказує постачальнику перший платіж у сумі 125 372 грн. 82 коп.;

- не пізніше 30.10.2021 покупець здійснює остаточний розрахунок за товар;

2) від 30.10.2020 №4 на суму 356 262 грн. 48 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.47);

Відповідно до специфікації строк оплати товару:

- не пізніше 13.11.2020 покупець переказує постачальнику перший платіж у сумі 71 252 грн. 50 коп.;

- не пізніше 30.10.2021 покупець здійснює остаточний розрахунок за товар;

3) від 16.11.2020 №5 на суму 1 825 445 грн. 52 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.46);

Відповідно до специфікації строк оплати товару:

- не пізніше 30.11.2020 покупець переказує постачальнику перший платіж у сумі 365 089 грн. 10 коп.;

- не пізніше 30.10.2021 покупець здійснює остаточний розрахунок за товар;

4) від 16.11.2020 №6 на суму 541 566 грн. 12 коп. (а.с.45).

Відповідно до специфікації строк оплати товару:

- не пізніше 30.11.2020 покупець переказує постачальнику перший платіж у сумі 108 313 грн. 22 коп.;

- не пізніше 30.10.2021 покупець здійснює остаточний розрахунок за товар;

Як вбачається, на виконання умов Договору Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" у період з 30.09.2020 по 20.11.2020 було поставлено відповідачу товар на суму 3 350 138 грн. 22 коп., про що свідчать копії видаткових накладних, а саме:

- від 30.09.2020 №38355 на суму 626 864 грн. 10 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.44);

- від 30.10.2020 №41646 на суму 356 262 грн. 48 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.20);

- від 20.11.2020 №41880 на суму 541 566 грн. 12 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.29);

- від 20.11.2020 №41883 на суму 1 825 445 грн. 52 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.28);

Як вбачається, в подальшому між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006", як первісним кредитором/цедентом, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна", як новим кредитором/цесіонарієм, було укладено Договір від 11.10.2021 №29 про відступлення права вимоги (надалі - Договір відступлення права вимоги) (а.с.21-22).

Пунктом 1.1. Договору відступлення права вимоги визначено, що цедент як первісний кредитор у зобов`язанні відступає цесіонарію як новому кредитору права вимоги за Договором поставки № ПЛ-І-13 від 30.09.2020 з усіма додатковими договорами, угодами, додатками та специфікаціями до нього, що є його невід`ємною частиною (далі - "Основний договір"), укладеним між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (ідентифікаційний код 34216986) та Українсько-німецьким сільськогосподарським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" (ідентифікаційний код 30421839) (далі - "Боржник").

Відповідно до пункту 1.2. Договору відступлення права вимоги розмір заборгованості боржника, яка відступається на підставі цього Договору, станом на дату укладення цього Договору складає 2 432 624,47 гривень, що відповідає основному боргу за поставлений товар.

Розмір заборгованості боржника за Основним договором підтверджується також Актом звірки взаєморозрахунків за Договором поставки №ПЛ-І-13 від 30.09.2020, погодженим та підписаним первісним кредитором та боржником, який цедент зобов`язаний надати цесіонарію протягом 15 днів з дати укладення даного Договору (пункт 1.3. Договору відступлення права вимоги).

Пунктом 1.4. Договору відступлення права вимоги визначено, що строк виконання боржником грошового зобов`язання за Основним договором:

1.4.1. не пізніше 30.10.2021 - за Специфікацією № 1 від 30.09.2020;

1.4.2. не пізніше 30.10.2021 - за Специфікацією № 2 від 30.09.2020;

1.4.3. не пізніше 30.10.2021 - за Специфікацією № 3 від 30.09.2020;

1.4.4. не пізніше 30.10.2021 - за Специфікацією № 4 від 30.10.2020;

1.4.5. не пізніше 30.10.2021 - за Специфікацією № 5 від 16.11.2020;

1.4.6. не пізніше 30.10.2021 - за Специфікацією № 6 від 16.11.2020;

1.4.7. не пізніше 30.11.2020 - за Специфікацією № 7 в редакції від 08.04.2021;

1.4.8. не пізніше 06.04.2021 - за Специфікацією № 8 від 05.04.2021;

1.4.9. не пізніше 06.04.2021 - за Специфікацією № 9 від 05.04.2021;

1.4.10. не пізніше 06.04.2021 - за Специфікацією № 10 від 05.04.2021.

Право вимоги за Основним договором відступається в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги (пункт 1.5. Договору відступлення права вимоги).

Цесіонарій одержує право (замість цедента) вимагати від боржника належного виконання всіх грошових зобов`язань за Основним договором, у т.ч. стягнення неустойки, процентів (відсотків), суми індексації ціни товарів, інфляційних втрат, збитків, штрафних санкцій (пункт 1.6. Договору про відступлення права вимоги).

Права вимоги за Основним договором вважаються переданими з моменту підписання Сторонами цього Договору та Акту приймання-передачі права вимоги (пункт 2.1. Договору відступлення права вимоги).

Пунктом 3.1. Договору відступлення права вимоги визначено, що ціною Договору є вартість відступлення права вимоги, які цесіонарій зобов`язаний сплатити цеденту на умовах цього Договору.

На виконання умов Договору про відступлення права вимоги між позивачем та Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" складено Акт від 11.10.2021 приймання-передачі права вимоги (Додаток №1 до Договору про відступлення права вимоги №29 від 11.10.2021) (а.с.18).

Відповідно до вказаного Акту приймання-передачі права вимоги:

- первісний кредитор (цедент) передав, а новий кредитор (цесіонарій) прийняв право вимоги до боржника за Договором поставки № ПЛ-І-13 від 30.09.2020 з усіма додатковими договорами, угодами, додатками та специфікаціями до нього, що є його невід`ємною частиною (далі - "Основний договір"), укладеним між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (ідентифікаційний код 34216986) та Українсько-німецьким сільськогосподарським підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" (ідентифікаційний код 30421839);

- право вимоги до боржника за Основним договором відступлено новому кредитору в повному обсязі та на умовах, які існують на момент його відступлення;

- загальний розмір заборгованості боржника за Основним договором становить 2 432 624,47 гривень;

- з моменту підписання цього Акту право вимоги є таким, що перейшло до нового кредитора;

- сторони підписали письмове повідомлення боржнику про відступлення права вимоги за Основним договором до нового кредитора.

В матеріалах справи містяться:

- копія повідомлення від 11.10.2021 про заміну кредитора в зобов`язанні за Договором поставки №ПЛ-І-13 від 30.09.2020, яким Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" (первісний кредитор) та позивач (новий кредитор) повідомили відповідача (боржника) про відступлення права вимоги. Вказане повідомлення було отримано відповідачем 16.10.2021 (а.с.19,26-27);

- копія довідки Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" від 10.10.2021 про грошові зобов`язання УНСП з ІІ ТОВ "Мульті-Аграр Дніпро" перед ПП "Бізон-Тех 2006" з оплати основного боргу за Договором поставки від 30.09.2020 №ПЛ-І-13, відповідною до якої станом на дату складання цієї довідки заборгованість становить 2 432 624 грн. 47 коп. (а.с.17).

Також в матеріалах справи міститься Акт від 24.11.2021 приймання-передачі документів, за яким первісний кредитор - Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" передав, а новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" прийняв оригінали наступних документів:

- Договір поставки № ПЛ-І-13 від 30.09.2020;

- Специфікація № 1 від 30.09.2020 з видатковими накладними;

- Специфікація № 2 від 30.09.2020 з видатковими накладними;

- Специфікація № 3 від 30.09.2020 з видатковими накладними;

- Специфікація № 4 від 30.10.2020 з видатковими накладними;

- Специфікація № 5 від 16.11.2020 з видатковими накладними;

- Специфікація № 6 від 16.11.2020 з видатковими накладними;

- Специфікація № 7 в редакції від 08.04.2021 з видатковими накладними;

- Специфікація № 8 від 05.04.2021 з видатковими накладними;

- Специфікація № 9 від 05.04.2021 з видатковими накладними;

- Специфікація № 10 від 05.04.2021 з видатковими накладними.

- Довідка про стан заборгованості за Договором поставки № ПЛ-І-13 від 30.09.2020 (а.с.25).

Позивач у претензії від 18.01.2022 №73 про погашення заборгованості за Договором поставки №ПЛ-І-13 від 30.09.2020 вимагає від відповідача протягом 3 (трьох) банківських днів погасити заборгованість зо Договором поставки, яка станом на 12.01.2022 в загальному становить 3 071 304 грн. 98 коп. (а.с.23-24).

Позивач стверджує, що у відповідача існує заборгованість за поставлений за Договором товар у сумі 2 432 624 грн. 47 коп.; відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною спору та звернення до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 стаття 173 Господарського кодексу України).

Нормами абзацу 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (частина 2 статті 516 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідача було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні 16.10.2021.

Крім того, Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (первісний кредитор) було передано оригінали документів позивачу (новому кредитору) за актом від 24.11.2021 приймання-передачі документів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо; дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені; у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Отже, судом встановлено, що надані первинні документи, що складені між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" та відповідачем, в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є такими, що підтверджують здійснення господарських операцій по постачанню відповідачу товару.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 3 350 138 грн. 22 коп., проте відповідачем лише частково проведено сплату за поставлений товар, у зв`язку з чим, залишок заборгованості складає 2 432 624 грн. 47 коп.

Згідно з умовами Договору строк оплати за отриманий товар є таким, що настав і відповідач повинен був здійснити оплату за товар позивачеві.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 2 432 624 грн. 47 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування штрафу

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

За нормами частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7.1.3 Договору за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором понад 20 (двадцять) календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 (десять) % від суми грошового зобов`язання простроченої понад 20 (двадцять) календарних днів, а за прострочення їх виконання понад 40 (сорок) календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцять) % від суми грошового зобов`язання, простроченої понад 40 календарних днів. Покупець сплачує один із зазначених у цьому пункті штрафів виходячи із загального строку прострочення певної суми грошового зобов`язання. Штрафи на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються.

Позивачем здійснено нарахування штрафу у розмірі 486 524 грн. 89 коп. за прострочення понад 40 календарних днів.

Перевіривши розрахунок суд вважає його обґрунтованим та арифметично вірним.

В той же час, враховуючи заперечення відповідача та встановлені обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги всі обставини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:

- враховуючи умови договору, загальний розмір штрафу, 48% річних, інфляційних нарахувань за прострочення виконання зобов`язання складає 79,08242% від основного зобов`язання (2 432 624 грн. 47 коп.), що є явно неспівмірним з допущеним порушенням;

- судом також враховано, що штраф є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, тому при зменшенні розміру штрафу позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

Отже, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зменшити визнаний судом обґрунтованим розмір штрафу на 75%, тобто штраф становить 121 631 грн. 22 коп.

Таке зменшення розміру штрафу суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Щодо нарахування 48% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2.3. Договору визначено, що в разі прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором покупець замість трьох процентів річних передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов`язується сплатити сорок вісім процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення. У періоди, в яких подвійна облікова ставка Національного банку України буде перевищувати сорок вісім процентів річних, покупець зобов`язується сплатити постачальнику проценти за ставкою (в розмірі) що дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України, що діяла в такий період. У будь-якому випадку розмір процентів, що сплачується покупцем постачальнику, не може бути меншим за сорок вісім процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення. Проценти на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються.

Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 483 931 грн. 21 коп. за період з 31.10.2021 по 24.08.2022.

Суд погоджується з сумою інфляційних нарахувань, проте зазначає, що нарахування здійснено за період з листопада 2021 по липень 2022 року включно.

Також позивачем нараховано 48% річних за прострочення оплати за поставлений товар у розмірі 953 322 грн. 20 коп. за загальний період з 31.10.2021 по 24.08.2022.

Суд погоджується із здійсненими нарахуваннями, вважає їх арифметично вірними.

Щодо зменшення вказаних сум суд вважає за необхідне зазначити, що зменшення інфляційних нарахувань та процентів річних чинним законодавством не передбачено.

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню 121 631 грн. 22 коп. - штрафу, 953 322 грн. 20 коп. - річних та 483 931 грн. 21 коп. - інфляційних нарахувань.

Щодо застосовування частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України

Як вбачається, позивач у прохальній частині позовної заяви окрім іншого, просить зазначити в рішенні про нарахування 48% річних на розмір заборгованості Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" (ідентифікаційний код 30421839) до моменту повного виконання рішення суду, яке здійснювати за такою формулою: С х 48 х Д : КДР : 100, де: С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

Частиною 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз наведеної вище норми чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу.

Як вбачається, жодних пояснень чи обґрунтувань щодо застосування такої вимоги в описовій частині позову позивач не навів.

Отже, враховуючи обставини справи суд не вбачає підстав для застосування приписів частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 65 346 грн. 04 коп. - витрат по сплаті судового збору, у тому числі із повної суми штрафу, що був зменшений судом.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається позивачем надано докази витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

- копію Договору від 02.12.2019 №01-02/12/19 про надання професійної правничої (правової) допомоги (а.с.34-38);

- копію Додатку від 25.07.2022 №15 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-02/12/19 від 02.12.2019 (а.с.32);

- копію Додатку від 25.07.2022 №16 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-02/12/19 від 02.12.2019 (а.с.33);

- копію ордеру серії ВО №1040754 від 16.09.2022 (а.с.50);

- копію рахунку від 29.08.2022 №01-29/08 на оплату на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с.31);

- копію платіжного доручення від 06.09.2022 №2904 на суму 40 000 грн. 00 коп. (а.с.30);

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна", як клієнтом та Адвокатським об`єднанням "Есквайрс" було укладено Договір від 02.12.2019 №01-02/12/19 про надання професійної правничої (правової) допомоги (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає доручення клієнта про надання йому професійної правничої (правової) допомоги в обсязі, порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатками до нього.

Відповідно до пункту 1.3. Договору сторони погодили, що професійну (правничу) допомогу клієнту за цим Договором надаватимуть адвокати Адвокатського об`єднання та/або залучені Адвокатським об`єднанням адвокати на договірних засадах.

Згідно з пунктом 4.1. Договору за надання професійної правничої (правової) допомоги клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар). Розмір такої винагороди Адвокатського об`єднання та порядок її сплати встановлюється Додатком до цього Договору, який є невід`ємною його частиною.

Відповідно до пункту 4.4. Договору клієнт оплачує винагороду (гонорар) Адвокатському об`єднанню на підставі Договору або виставленого Адвокатським об`єднанням рахунку, якщо інше не передбачено додатком до цього Договору, шляхом переказу визначеного розміру винагороди (гонорару) на поточний рахунок Адвокатського об`єднання протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання рахунку. У випадку надання професійної правничої (правової) допомоги на умовах передоплати Адвокатське об`єднання має право розпочати надання професійної правничої (допомоги) після отримання передоплати від Клієнта.

Додатком від 25.07.2022 №15 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-02/12/19 від 02.12.2019 визначено обсяг професійної правничої допомоги:

1.1. Представництво та захист інтересів клієнта як позивача у господарському суді першої інстанції під час судового розгляду справи про стягнення з Українсько-німецьким сільськогосподарським підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро (ідентифікаційний код 30421839) заборгованості за Договором поставки №ПЛ-І-13 від 30.09.2020 (далі - Договір поставки), що включатиме такий обсяг правової допомоги:

- аналіз документів та відомостей ТОВ "Лімагрейн Україна" щодо обставин виникнення заборгованості УНСП З II ТОВ "Мульті-Аграр Дніпро" та виникнення у клієнта права вимоги;

- підготовка правової позиції та проекту позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором поставки;

- збір та аналіз документів, які можуть бути письмовими доказами у справі;

- представництво інтересів клієнта під час розгляду судом першої інстанції позову ТОВ "Лімагрейн Україна" до УНСП ЗII ТОВ "Мульті-Аграр Дніпро" про стягнення заборгованості;

- консультування клієнта щодо доводів (обґрунтувань) відповідача, викладених у відзиві на позов, та доказів, наданих відповідачем для підтвердження своїх доводів та заперечень;

- підготовку процесуальних документів у вказаній справі, а саме: відповідей на відзиви відповідача, заяв, клопотань, а також заперечень проти заяв і клопотань інших учасників справи; опрацювання заперечення на відповідь на відзив відповідача; підготовка та подання додаткових пояснень у справі після ознайомлення з запереченнями на відповідь на відзив на позовну заяву; опрацювання додаткових пояснень відповідача;

- консультування клієнта з питань виконання вимог ухвал суду першої інстанції.

1.2. Представництво Клієнта як позивача у господарському суді апеляційної інстанції у випадку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у справі за позовом про стягнення заборгованості за Договором поставки, що включатиме такий обсяг правової допомоги:

- підготовка апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу, подання документів до суду;

- представництво інтересів клієнта під час розгляду судом апеляційної інстанції справи про стягнення заборгованості за Договором поставки за апеляційною скаргою;

- підготовка усіх необхідних процесуальних документів на стадії апеляційного оскарження у вказаній справі;

- консультування клієнта з питань виконання вимог ухвал суду апеляційної інстанції.

3. Адвокатське об`єднання надає інші види правової допомоги: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта у процедурі стягнення з УНСП З II ТОВ "Мульті-Аграр Дніпро" за Договором поставки.

Додатком від 25.07.2022 №16 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-02/12/19 від 02.12.2019 визначено розмір винагороди (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання професійної правничої (правової) допомоги, порядок та строки її оплати:

1. Винагорода (гонорар) адвокатського об`єднання:

1.1. Розмір винагороди (гонорару), яка сплачується Адвокатському об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначений у п. 1.1. Додатку № 15 до Договору (до п`яти судових засідань) та відповідає дорученню клієнта, становить 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень 00 коп.) без ІІДВ;

1.6. Визначена у п. 1.1 цього Додатку №16 фіксована винагорода (гонорар) підлягає сплаті на умовах 100% попередньої оплати за безготівковим розрахунком на рахунок Адвокатського об`єднання протягом 3 (трьох) днів з дати отримання рахунку на оплату.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведені у додатку від 25.07.2022 №15 та встановлено, що обсяг наданих адвокатом послуг відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

За таких обставин, щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінивши заперечення відповідача, витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин суд дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн. 00 коп. є справедливою та співрозмірною.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 55, 2-й поверх; ідентифікаційний код 36216459) до Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" (49101, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 28-А; ідентифікаційний код 30421839) про стягнення 4 356 402 грн. 77 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" (49101, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 28-А; ідентифікаційний код 30421839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 55, 2-й поверх; ідентифікаційний код 36216459)

2 432 624 (два мільйони чотириста тридцять дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 47 коп. - заборгованості,

483 931 (чотириста вісімдесят три тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн. 21 коп. - інфляційних нарахувань,

953 322 (дев`ятсот п`ятдесят три тисячі триста двадцять дві) грн. 20 коп. - 48% річних,

121 631 (сто двадцять одна тисяча шістсот тридцять одна) грн. 22 коп. - штрафу,

65 346 (шістдесят п`ять тисяч триста сорок шість) грн. 04 коп. - витрат по сплаті судового збору

та 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

08.02.2023