Рішення № 108840936, 27.01.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6997/22

Провадження №2/461/458/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

27 січня 2023 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Ігнат Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Галицький відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

22.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Галицький ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), приватний нотаріус КМНО Солонець Т.М., в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №32910 від 22.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., покласти на відповідача судові витрати у справі у розмірі 992,40 грн.

В обґрунтування даного позову вказує на те, що 30.04.2021 року між ним та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» був укладений договір позики №1189421 на суму 6000 грн. У зв`язку із скрутним фінансовим становищем ним було допущено прострочення сплати боргу, що призвело до утворення заборгованості. Право вимоги його заборгованості за вищевказаним договором позики ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» відповідно до договору факторингу №1911 від 19.11.2021.

22.02.2022 головним державним виконавцем Галицького відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Макаровим Ю.Ю. на підставі виконавчого напису №32910 від 22.12.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., щодо нього було відкрите виконавче провадження №68759140, стягувачем у якому є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ».

Позивач вказує, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом не дотримано Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 №1172.

Зокрема, на день винесення оскаржуваного виконавчого напису, чинна редакція Постанови КМУ №1172 від 29.06.1999 в частині Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачала можливість вчинення виконавчого напису виключно на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Також вказує, що в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. Позивач зазначає, що про наявність заборгованості перед відповідачем йому не було відомо, оскільки жодних вимог про погашення заборгованості він не отримував, у зв`язку із чим він був позбавлений можливості подати свої заперечення та оскаржити відповідну заборгованість в судовому порядку.

Позивач зазначає, що виконавчий напис нотаріуса №32910 від 22.12.2021 вчинений на нотаріально не посвідченому договорі, що також є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 23.12.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16.01.2023 позивач подав до суду клопотання, в якому просить проводити розгляд справи у його відсутності, вказує, що не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.

Представник відповідача - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином судом повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, не подав заяву про відкладення судового засідання чи про розгляд справи у його відсутності, не скористався правом подати відзив на позовну заяву.

Треті особи - Галицький ВДВС м. Львова Західного міжрегіонального управління МЮ, приватний нотаріус КМНО Солонець Т.М. одержали ухвалу про відкриття провадження, позовну заяву з додатками.Однак, треті особи не скористались своїм правом протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надіслати суду, а одночасно іншим учасникам справи в копіях, пояснення щодо позову та відзиву, оформлені відповідно до ч.3-6 ст.178 ЦПК України, і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують її пояснення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, а тому суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті.

У зв`язку з наведеним, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст.16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22.12.2021 року приватний нотаріус КМНО Солонець Т.М. посвідчила виконавчий напис №32910, яким запропонувала стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» за період з 18.11.2021 року по 22.12.2021 у розмірі 6000,00 грн. за тілом кредиту, 13236,00 грн. за нарахованими та несплаченими процентами та 50,00 грн. плати за вчинення виконавчого напису, а всього на загальну суму 19286,00 грн. (а.с.10).

22.02.2022 року головним державним виконавцем Галицького ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Львів) Макаровим Ю.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68759140 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса та розпочато процедуру примусового виконання (а.с.8).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

У відповідності до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в постанові від 6 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц (провадження № 61-38989св18), сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У відповідності до правового висновку, висловленого у п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19), вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

Таким чином, ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

З копії зазначеного оспорюваного виконавчого напису вбачається, що такий було видано нотаріусом, зокрема, на підставі пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Зазначений пункт - «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» передбачає документи, що додаються для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

При цьому як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема щодо доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, в зазначеній частині втратила чинність 22 лютого 2017 року з набранням законної сили вказаною вище постановою Київського апеляційного адміністративного суду. Оскільки постанову № 662 в судовому порядку визнано незаконною та нечинною в частині пункту 2 Переліку, то кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З наведеного вбачається, що вчиняючи 22.12.2021 виконавчий напис №32910, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. неправомірно керувалась пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Окрім цього, всупереч наведеним вище нормам, стороною відповідача не надано суду докази, які свідчать про безспірність заборгованості боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до правил ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведені обставини, на які він посилається, як на підставу своєї позовної вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню. Уся сукупність зібраних по справі доказів підтверджує викладені в позовній заяві обставини, відтак слід визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №32910, вчинений 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М.

Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, з відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 992,40 грн., сплачений останнім при поданні позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис №32910, вчинений 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» у розмірі 19286,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 992,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , телефон НОМЕР_2 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами»; 08200, Київська область, м.Ірпінь, вул. Стельмаха, буд.9А офіс 203, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 35017877,телефон 0443346745;

третя особа: Галицький відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), 79000, м. Львів, пр. В.Чорновола, 39, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 35009232, телефон (032) 2358256, електронна пошта: info_gl@lv.lv.dvs.gov.ua;

третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, АДРЕСА_2 , номер свідоцтва 2288, телефон НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 30.01.2023

Суддя О.Б. Кротова