Вирок № 108839285, 08.02.2023, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/407/21

Номер провадження 1-кп/220/18/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Новосілка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2020 року за № 12020050000000746 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Велика Новосілка Великоновосілківського району Донецької області, громадянки України, українки, з вищою освітою, одруженої, яка має двох дітей 2008 та 2012 р.н., не працюючої, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що відповідно до наказу начальника Управління Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №3-ОС від 31.05.2018 р. останню було призначено на посаду начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 Великоновосілківського об`єднаного управління ГІФУ Донецької області, яке входить до структури Пенсійного фонду України, як центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до положення про відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2 Великоновосілківського об`єднаного у правління Пенсійного фонду України відділ здійснює нарахування пенсійних виплат, виготовлення відомостей на виплату пенсій, їх перевірку, підписання та передачу їх виплатним об`єктам національного оператора поштового зв`язку установам банку, через які здійснюються пенсійні виплати (п. 2.2.2); відділ очолює начальник відділу, який є державним службовцем (п. 5.1); начальник відділу безпосередньо здійснює керівництво відділом, спрямовує його діяльність, організовує та забезпечує виконання функцій, покладених на відділ, відповідно до законодавства, внутрішнього службового розпорядку та Регламенту управління, визначає порядок роботи відділу, розподіляє роботу між працівниками, несе персональну відповідальність, звітує перед начальником управління про виконання покладених на відділ завдань, підписує документи, що подаються начальнику управління, його заступникам (п. 5.3).

Відповідно до посадової інструкції начальник відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій: здійснює контроль щодо виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат до законодавства, формує та веде пенсійні справи, забезпечує їх облік та зберігання; здійснює контроль за формуванням потреби у коштах на виплату пенсій, оплату послуг по виплаті й доставці пенсій; здійснює контроль нарахування пенсійних виплат, виготовлення відомостей на виплату пенсій, їх перевірку, підписання та перечу їх виплатним об`єктам національним оператором поштового зв`язку в установам банків, через які здійснюється виплата пенсій; здійснює контроль за своєчасною підготовкою бухгалтерської та статистичної звітності; здійснює контроль за погашенням заборгованості та відшкодування надмірно виплачених пенсійних виплат; забезпечує виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_5 постійно обіймає в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а отже, відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою та повинна керуватися у своїй діяльності вимогами діючих нормативно-правових актів.

Згідно ст. 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» ОСОБА_5 в своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до положення про відділ з питань призначення, перерахунку та виплат пенсій №2 Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, посадової інструкції начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплат ОСОБА_5 була наділена повноваженнями здійснення контролю щодо виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат до законодавства, формує та веде пенсійні справи, забезпечує їх облік та зберігання, контроль нарахування пенсійних виплат, виготовлення відомостей на виплату пенсій, їх перевірку, підписання та передачу їх виплатним об`єктам національним оператором поштового зв`язку і установам банків, через які здійснюється виплата пенсій, в тому числі здійснення дій та прийняття рішень з питань виплати допомоги на поховання та недоотриманої пенсії, зокрема виплат недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_7 , який перебував на обліку в Великоновосілківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Так, ОСОБА_5 , займаючи в Великоновосілківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області посаду начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплат пенсій №2, будучи службовою особою яка займає відповідальне становище, з листопада 2019 року була знайомою з громадянином ОСОБА_8 , який систематично здійснював діяльність з отримання пенсійних виплат інших громадян, а саме допомоги на поховання та недоотриманої пенсії за довіреністю. При цьому, ОСОБА_5 було достовірно відомо про існуюче попередження Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про можливість надання ОСОБА_8 недостовірних документів для незаконного отримання таких виплат.

Так, ОСОБА_8 , будучи у дружніх стосунках зі ОСОБА_5 та достовірно знаючи, що питання нарахування та виплат недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_7 знаходились в компетенції ОСОБА_5 як керівника відділу з питань призначення, перерахунку та виплат пенсій №2 Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, 15.01.2020 р., перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_2 , використовуючи термінал мобільного зв`язку, здійснив дзвінок ОСОБА_5 , звернувшись до останньої з проханням посприяти у безперешкодному розгляді заяви про виплату недотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 , нарахуванні та виплати недоотриманої пенсії останнього, висловивши ОСОБА_5 пропозицію надання за це неправомірної вигоди. Крім того, 11.02.2020 р. ОСОБА_8 шляхом надсилання текстового повідомлення через систему обміну повідомленнями «WhatsApp» на номер мобільного терміналу з абонентським номером мобільного зв`язку НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , повторно висловив їй пропозицію надання неправомірної вигоди за безперешкодний розгляд заяви про виплату недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 , нарахування та виплати недоотриманої пенсії останнього.

В свою чергу, ОСОБА_5 , свідомо ігноруючи той факт, що ОСОБА_8 не мав жодного відношення до померлого ОСОБА_7 , та достовірно знаючи про його причетність до незаконного отримання виплат інших громадян, вступила з ним у позаслужбові стосунки, перебуваючи за місцем свої роботи за адресою: АДРЕСА_3 , прийняла висловлені ОСОБА_8 пропозиції надання їй неправомірної вигоди за безперешкодний розгляд заяви про виплату недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 , нарахування та виплати недоотриманої пенсії останнього, розпочавши з 11.02.2020 р. вчинення з використанням наданого їй службового становища дії щодо безперешкодного розгляду заяви про виплату недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 , нарахування та виплати недоотриманої пенсії останнього, одночасно інформуючи ОСОБА_8 шляхом надсилання повідомлень через систему обміну повідомленнями «WhatsApp» про розмір та дату виплат та запевнила останнього у позитивному вирішенні цього питання, а 12.02.2020 р. надіслала ОСОБА_8 текстове повідомлення з номером своєї банківської карти № НОМЕР_2 з метою надання останнім їй неправомірної вигоди, чим ОСОБА_5 прийняла пропозицію ОСОБА_8 надання неправомірної вигоди для себе за вчинення як службовою особою, що займає відповідальне становище, в інтересах ОСОБА_8 дії з використанням наданого їй службового становища.

13.02.2020 р. за раніше досягнутої домовленості ОСОБА_8 , знаходячись в м. Бахмуті Донецької області, через термінал самообслуговування, який розташований по вул. Юбілейна, буд.81, з банківської картки № НОМЕР_3 , відкритої на ім`я ОСОБА_9 , яка є бабусею співмешканки ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , здійснив перерахування грошових коштів в сумі 1000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_2 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_5 , надавши останній частину неправомірної вигоди в сумі 1000,00 грн. за безперешкодний розгляд заяви про виплату недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 , нарахування та виплати недоотриманої пенсії останнього, отримавши 13.02.2020 р. вказану неправомірну вигоду, як власниця картки, перебуваючи за місцем своєї роботи за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, з 11.02.2020 р. по 10.03.2020 р. (11.02.2020 року о 20:14, 24.02.2020 р. о 21:29, 28.02.2020 р. о 15:02, 10.03.2020 р. о 09:30, 10.03.2020 р. о 10:47-11:06, 10.03.2020 р. о 15:06) від ОСОБА_8 через систему обміну повідомленнями «WhatsApp» з номеру НОМЕР_4 на адресу ОСОБА_5 на номер НОМЕР_1 продовжили надходити текстові повідомлення щодо з`ясування стану перерахунку та проведення виплат по пенсійній справі ОСОБА_7 та прохання безперешкодного оформлення усіх необхідних документів щодо таких виплат, які мали б отримуватись за довіреністю, виданою на ім`я ОСОБА_11 , яку ОСОБА_8 залучив до своєї незаконної діяльності.

10.03.2020 р. через систему обміну повідомленнями «WhatsApp» ОСОБА_8 з номера НОМЕР_4 надіслав текстове повідомлення ОСОБА_5 на номер НОМЕР_1 , в якому висловив ОСОБА_5 пропозицію надання неправомірної вигоди у сумі 10 000 грн. за безперешкодний розгляд заяви про виплату недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 , нарахування та виплати недоотриманої пенсії останнього.

В свою чергу ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свої роботи за адресою: АДРЕСА_3 , ігноруючи той факт, що ОСОБА_8 не мав жодного відношення до померлого ОСОБА_7 та достовірно знаючи про причетність його до незаконного отримання виплат інших громадян, вступила з ним у позаслужбові стосунки та прийняла висловлені ОСОБА_8 пропозиції надання їй неправомірної вигоди за безперешкодний розгляд заяви про виплату недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 , нарахування та виплати недоотриманої пенсії останнього, розпочавши з 10.03.2020 р. вчинення з використанням наданого їй службового становища дії щодо безперешкодного розгляду заяви про виплату недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 , нарахування та виплати недоотриманої пенсії останнього, систематично інформуючи ОСОБА_8 шляхом надсилання повідомлень через систему обміну повідомленнями «WhatsApp», про розмір і дату виплат, суму нарахованої недоотриманої пенсії, запевнила у позитивному вирішенні цього питання, надавала поради та консультації, повідомляючи іншу службову інформацію, а 12.03.2020 р. з номеру НОМЕР_1 надіслала ОСОБА_8 на номер НОМЕР_4 текстове повідомлення з номером своєї банківської карти № НОМЕР_2 з метою надання їй неправомірної вигоди, а 20.03.2020 р. з номеру НОМЕР_1 надіслала ОСОБА_8 на номер НОМЕР_4 текстове повідомлення з проханням повідомити про факт надання їй неправомірної вигоди, на що отримала від ОСОБА_8 , що грошові кошту будуть передані їй сьогодні, чим ОСОБА_5 прийняла пропозицію ОСОБА_8 надання неправомірної вигоди для себе, за вчинення як службовою особою, що займає відповідальне становище, в інтересах ОСОБА_8 дії з використанням наданого їй службового становища.

20.03.2020 р. за раніше досягнутої домовленості ОСОБА_8 знаходячись в м. Бахмуті Донецької області, через термінал самообслуговування, який розташований по вул. Торговій, буд. 1, з банківської картки № НОМЕР_3 , відкритої на ім`я ОСОБА_9 , яка є бабусею співмешканки ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , здійснив перерахування грошових коштів в сумі 3000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_2 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_5 , надавши частину неправомірної вигоди в сумі 3000,00 грн. за безперешкодний розгляд заяви про виплату недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 , нарахування та виплати недоотриманої пенсії останнього, отримавши 20.03.2020 р. вказану неправомірну вигоду, як власниця картки, перебуваючи за місцем своєї роботи за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто прийнятті пропозиції та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала та пояснила, що станом на час подій інкримінованого їй злочину працювала на посаді начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, звідки звільнилась 16.02.2021 року. Зазначила, що вперше ОСОБА_8 , який представився адвокатом, звернувся за виплатою допомоги на поховання у листопаді 2019 року. Вподальшому став звертатись з заявами про виплату недоотриманої пенсії. Такі заяви приймав відділ прийому громадян, начальник відділу їх засвідчував, ставив резолюцію, після чого дані заяви передавались до її відділу. Вони розраховували суми пенсії, давали заяви до головного управління на певну суму, потім готували талон на виплату грошей, який вона підписувала, та передавали на пошту. Документи на виплату пенсії ОСОБА_7 були оформлені згідно встановленого Порядку, жодних привілеїв при оформленні виплат з недоотриманої пенсії для ОСОБА_8 не було, документи оформлювались в порядку черги. Додала, що Головним управлінням Пенсійного фонду було повідомлено про необхідність більш ретельної перевірки заяв ОСОБА_8 приблизно у квітні - травні 2020 року, на селекторній нараді, на якій вона не була присутньою. Яким чином зазначена інформація була доведена до неї, вона не пам`ятає. Однак, при перевірці документів осіб з наданого списку, заяви яких підлягали більш ретельному вивченню, серед яких був і ОСОБА_8 , було встановлено, що виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 на той час вже була здійснена. Стосовно перерахування грошових коштів ОСОБА_8 на її банківську карту пояснила, що приблизно у грудні 2019 року вона позичила йому близько 2500 грн. і ці гроші він потім перевів їй на карту. Крім того, під час відпустки на Закарпатті вона купила для нього чай, за який він потім також розрахувався.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що працює головним спеціалістом у відділі опрацювання ГУПФУ в Донецькій області. Раніше працював у відділі з питань призначеня, перерахунку та виплати пенсій № 1 Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, керівником якого була ОСОБА_5 . Заява на виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_7 була передана на виконання йому. Пояснив, що такі заяви передавались спочатку заступнику, а потім начальнку відділу і зберігались до моменту надходження фінансування. Після цього начальник відділу передавав заяву на виконання спеціалістам, які готували розрахунки сум, формували розпорядження, разові доручення і передавали начальнику відділу, тобто ОСОБА_5 , для перевірки та підписання. Після підписання начальником відділу разових доручень, вони передавались заступнику начальника Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ОСОБА_13 , після чого повертались начальнку відділу та передавались до поштового зв`язку. Заява на виплату пенсії ОСОБА_7 надійшла у січні 2020 року. ОСОБА_5 не акцентувала уваги на цій заяві.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що у січні 2020 року вона працювала на посаді заступника начальника Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. ОСОБА_5 займала посаду начальника відділу з питань призначеня, перерахунку та виплати пенсій № 1 Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. Для отримання пенсії померлого пенсіонера родич померлого подає до УПФУ заяву, документи, що посвідчують особу заявника, свідоцтво про смерть. При цьому рішення суду до заяви не надається. Відділ прийому громадян перевіряє правильність оформлення заяви та за її резолюцією заява передається до відділу з питань призначеня, перерахунку та виплати пенсій. До надходження фінансування всі заяви знаходиться у начальника відділу. Наприкінці січня 2020 року надійшла заява на виплату пенсії ОСОБА_7 та була передана на виконання ОСОБА_12 , який сформував разове доручення. У березні було отримано повідомлення про наявність коштів для виплати. Після цього документи були передані їй для підписання, було сформовано талон та передано до поштового відділення. Додала, що разові доручення вони направляли до відділення поштового зв`язку ще до отримання інформації про фінансування. Про можливість отримання грошей вони попереджали людей за телефоном та запитували, чи є у них можливість отримати кошти, ще до того, як виписати талон, який вноситься до журналу обліку талонів за порядковим номером. Це пов`язано з тим, що в разі, якщо людина до кінця місяця не прийде за грошима, вони повертаються разом з разовим дорученням до пенсійного фонду. Всі талони, які обробляються в один місяць, вносяться в одну відомість. Пакет документів на отримання пенсії ОСОБА_7 жодних сумнівів не викликав. Офіційного повідомлення про звернення уваги на заяви ОСОБА_8 не було. Про це могло бути повідомлено неофіційно на селекторній нараді, приблизно у травні - червні 2020 року. До відома ОСОБА_5 зазначена інформація також була доведена. Зазначила, що ОСОБА_5 вплинути на процес розгляду заяви не могла в силу процесу проходження документів в УПФУ.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що працює начальником Великоновосілківського відділення Укрпошти. Щодо порядку виплати пенсій повідомила, що з Великоновосілківського управління Пенсійного фонду на поштове відділення надходить пакет документів, зокрема, разові доручення та списки осіб, яким підлягають виплати. Ці документи вони, в свою чергу, передають до поштового відділення у Повкроську, звідки документи повертаються, коли дають фінансування. Вони повідомляють людям про можливість отримання грошей, після чого перевіряють документи і відають зазначені суми. Якщо сума виплати велика, людина заповнює анкету.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що працювала спеціалістом відділу прийому громадян Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. До її обов`язків входила перевірки пакету документів, а також відповідності копій документів оригіналам. Зазначила, що ОСОБА_5 до неї з проханням про прийняття заяв не зверталась. З приволу більш ретельної перевірки заяв, поданих певними особами, в тому числі ОСОБА_8 , їм повідомляли, але коли саме, вона не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що працювала зі ОСОБА_5 у Великоновосілківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. На початку 2020 року, у першому кварталі, від правоохоронних органів надійшла інформація про те, що інформація, що надається ОСОБА_8 до пенсійного фонду щодо померлого пенсіонера, може бути недостовірною. Тому на подані ним документи необхідно звернути особливу увагу з метою недопущення переплат. Про це їм повідомили на селекторній нараді. Чи була про це повідомлена ОСОБА_5 , їй не відомо.

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 04.02.2021 року, здійсненої на підставі ухвали слідчого судді Донецького апеляційного суду від 13.05.2020 р., та додатку до нього у вигляді карти пам`яті вбачається переписка ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у месенджері «WhatsApp» з приводу отримання останнім недоотриманої пенсії (т.1 а.с. 82-193, т.2 а.с. 200-201).

Згідно протоколу огляду речей і документів від 15.07.2020 р., а саме інформації щодо руху коштів на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_5 , тимчасовий доступ до яких отримано на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 17.06.2020 року, рахунок ОСОБА_5 поповнено від імені ОСОБА_9 13.02.2020 р. на суму 1000,00 грн. готівкою в терміналі самообслуговування у м. Бахмут та 20.03.2020 р. на суму 3000,00 грн. з карти або рахунку в терміналі самообслуговування у м. Бахмут (т.1 а.с. 198-213).

Згідно протоколу огляду речей і документів від 25.05.2020 року, оглянуто рішення Дружківського міського суду Донецької області від 03.10.2019 р. про встановлення факту смерті ОСОБА_7 , яке при пошуку у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутне (т.1 а.с. 214-215).

Згідно протоколу огляду від 21.05.2020 р. при огляді журналу реєстрації разових доручень на виплату грошової допомоги на поховання Великоновосілківського об`єднаного УПФУ у Донецькій області на 25-1 сторінці мається запис № 748 від 06.11.2019 р., згідно якого видане разове доручення на допомогу на поховання ОСОБА_7 , сума разового доручення 20061,92 грн., одержувач допомоги на поховання ОСОБА_8 . В графі «розписка про одержання доручення» мається підпис та дата 06.11.2019 (т.1 а.с. 216).

Суд не приймає зазначений протокол огляду як доказ, вважаючи його неналежним, оскільки він не стосується пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення.

Протоколом огляду від 21.05.2020 р. зафіксовано огляд пенсійної справи ОСОБА_7 № НОМЕР_5 , в якій окрім інших документів, також містяться копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, паспорта, картки платника податків, довідки про внесення відомостей до ЄДДР відносно ОСОБА_8 , аналогічні копії документів на ім`я ОСОБА_11 , та копія довіреності від 28.01.2020 р. на ім`я ОСОБА_11 від імені ОСОБА_17 (т.1 а.с. 217).

Згідно протоколу огляду від 09.04.2020 р. предметом огляду є матеріальний носій інформації - диск з лазерних систем зчитування DVD-R б/н з записами телефонних розмов абонента ОСОБА_8 за результатами проведення відносно нього негласних слідчих дій, на якому зафіксована розмова між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 від 25.02.2020 р. та 10.03.2020 р.з приводу недоотриманої пенсії (т.1 а.с. 218-219).

Протоколом огляду предмету від 09.04.2020 р. зафіксовано огляд матеріального носія інформації - «накопичувача- жорсткого магнітного диску» «Maxtor» з записами аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_8 за результатами проведення негласних слідчих дій, на якому містяться аудіо-, відеозаписи розмови від 25.01.2020 р. ОСОБА_8 та ОСОБА_5 (т.1 а.с. 220-221).

Протоколом огляду предмету від 15.04.2020 р. зафіксовано огляд матеріального носія інформації - «накопичувача - жорсткого магнітного диску» «Maxtor» з записами аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_8 за результатами проведення негласних слідчих дій, на якому містяться аудіо-, відеозаписи ОСОБА_8 зі співрозмовниками від 27.02.2020 р., 11.03.2020 р., 12.03.2020 р., 14.03.2020 р. та 15.03.2020 р. (т.1 а.с. 222-224).

Згідно інформації Великоновосілківського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.02.2021 року щодо дат надходження заяв на виплату недоотриманої пенсії та анкетних даних отримувачів коштів за разовими дорученнями № 18-64, 29.01.2020 року подана заява на виплату недоотриманої пенсії, отримувачем якої є ОСОБА_17 . Дата формування разового доучення 10.03.2020 р. № 18 (т.1 а.с. 226-228).

Згідно повідомлення філії Донецької дирекції АТ «Укрпошта» від 16.02.2021 р. № 16/181, до якого долучено разове доручення від 10.03.2020 р., довіреність на ОСОБА_11 , анкету ідентифікації фізичної особи резидента, паспорт ОСОБА_11 , довідку про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру та довідку від 25.10.2017 р. про взяття на облік внутнішньо переміщеної особи, 10.03.2020 р. УПФУ у Великоновосілківському районі було виписано разове доручення на недоотриману пенсію на ім`я ОСОБА_17 на суму 238919,49 грн. На ВПЗ Велика Новосілка разове доручення надійшло 11.03.2020 р. Кошти на виплату разового доручення були замовлені начальником відділення ОСОБА_14 11.03.2020 р. через програму АРМ ВЗ. Кошти для виплати у ВПЗ надійшли 12.03.2020 р. Того ж дня разове доручення на ім`я ОСОБА_17 було отримано за довіреністю ОСОБА_11 по ІД паспорту № НОМЕР_6 , виданому 05.08.2019 р. Виплату здійснив оператор ОСОБА_18 . Нарахуванням недоотриманої пенсії займається виключено Пенсійний Фонд (т.1 а.с. 230-235).

Згідно листа Великоновосілківського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.02.2021 р. та табелів робочого часу ОСОБА_5 за січень - березень 2020 року, ОСОБА_5 перебувала на робочому місці 25.01.2020 р., 11.02.2020 р., 12.02.2020 р., 13.02.2020 р., 10.03.2020 р., 12.03.2020 р., 20.03.2020 р. (т.1 а.с. 237-240).

Згідно листа Донецької філії АТ «Укрпошта» від 23.02.2021 р. № 16/210 та копії списку разових доручень Інкасація грошових коштів здійснюється філією Донецької дирекції AT «Укрпошта». Ha 10.03.2020 ВПЗ Велика Новосілка було зроблено замовлення грошових коштів на суму 246700,00 грн., з них 12600,00 грн. на виплату житлової субсидії, 148400,00 грн на виплату пенсії, 15700,00 грн. на виплату з місцевих бюджетів та 70000,00 грн на виплату поховання та недоотриманої пенсії. 10.03.2020 р. ВПЗ Велика Новосілка було зроблено замовлення грошових коштів на суму 317000,00 грн., з них 20000,00 грн. на виплату житлової субсидії, 127000,00 грн. на виплату пенсії та 70000,00 грн. на виплату поховання та недоотриманої пенсії. 10.03.2020 р. до ВПЗ Велика Новосілка надійшли кошти у сумі 246700,00 грн., 11.03.2020 до ВПЗ Велика Новосілка надійшли кошти у сумі 317000,00 грн. (т.1 а.с. 241-242).

Згідно витягу з наказу від 31.05.2018 р. № 3-ОС ОСОБА_5 призначено 01.06.2018 р. на посаду начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 2 Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (т.1 а.с. 247).

Згідно Положення про відділ з питань призначення, перерарунку та виплати пенсій № 2 Великоновосілківського об`єднаного УПФУ Донецької області відділ здійснює нарахування пенсійних виплат, виготовлення відомостей на виплату пенсій, їх перевірку, підписання та передачу їх виплатним об`єктам національного оператора поштового зв`язку установам банку, через які здійснюються пенсійні виплати (п. 2.2.2); відділ очолює начальник відділу, який є державним службовцем (п. 5.1); начальник відділу безпосередньо здійснює керівництво відділом, спрямовує його діяльність, організовує та забезпечує виконання функцій, покладених на відділ, відповідно до законодавства, внутрішнього службового розпорядку та Регламенту управління, визначає порядок роботи відділу, розподіляє роботу між працівниками, несе персональну відповідальність, звітує перед начальником управління про виконання покладених на відділ завдань, підписує документи, що подаються начальнику управління, його заступникам (п. 5.3) (т.2 а.с. 1-5).

Згідно посадової інструкціі начальник про відділ з питань призначення, перерарухку та виплати пенсій № 2 Великоновосілківського об`єднаного УПФУ Донецької області здійснює контроль щодо виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат до законодавства, формує та веде пенсійні справи, забезпечує їх облік та зберігання; здійснює контроль за формуванням потреби у коштах на виплату пенсій, оплату послуг по виплаті й доставці пенсій; здійснює контроль нарахування пенсійних виплат, виготовлення відомостей на виплату пенсій, їх перевірку, підписання та перечу їх виплатним об`єктам національним оператором поштового зв`язку і установам банків, через які здійснюється виплата пенсій; здійснює контроль за своєчасною підготовкою бухгалтерської та статистичної звітності; здійснює контроль за погашенням заборгованості та відшкодування надмірно виплачених пенсійних виплат; забезпечує виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» (т.2 а.с. 6-7).

Суд виключає з числа доказів копії сторінок з журналу видачі разових доручень (т.2 а.с. 8-13), оскільки прокурором процесуально не зафіксовано отримання даного доказу.

Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом

Будь-яких даних, які б свідчити про те, що зазначений доказ був отриманий у встановленому законом порядку шляхом витребування від Великоновосілківського ОУПФУ, або шляхом проведення слідчих або процесуальних дій, суду не надано. Зазначений документ відсутній і у переліку матеріалів, які виділені з матеріалів кримінального провадження № 120200500000000489 від 24.07.2020 р. згідно постанови від 03.12.2020 р. (т.1 а.с. 66, 67).

Повідомлення про зміну підозри ОСОБА_8 та копія обвинувального акту відносно ОСОБА_8 (т.2 а.с. 19-84) не є належними доказами провини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину, а тому суд не приймає їх до уваги.

Вирішуючи питання щодо допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД, суд переконався у законності процесуальних підстав для проведення слідчих дій. Доводи захисника щодо їх недопустимості з підстав не відкриття під час досудового розслідування клопотання слідчого та ухвал слідчого судді Донецького апеляційного суду, якими санкціоноване їх проведення, є безпідставними, оскільки зазначені ухвали не є доказами в розумінні ст. 84 КПК.

Відповідно до ст. 84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб. Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (у тому числі й відповідні постанови прокурора та ухвали слідчих суддів) повинні бути досліджені судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД.

Беручи до уваги те, що КПК чітко встановлює процесуальні підстави проведення НСРД, а в протоколі про результати їх проведення завжди вказується, на підставі якого рішення такі дії проводилися, не можна говорити про те, що для сторони захисту в цілому буде неочікуваним побачити відповідний процесуальний документ, якщо його буде відкрито не на стадії закінчення досудового розслідування, а дещо пізніше.

Більше того, змагальність процесу передбачає свободу сторін у висловленні своїх заперечень, у тому числі щодо допустимості тих чи інших доказів. Це, зокрема, прямо випливає зі змісту ч. 3 ст. 89 КПК, яка передбачає, що сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими. Цьому праву кореспондує відповідний обов`язок іншої сторони довести допустимість такого доказу (ч. 2 ст. 92 КПК).

Принцип диспозитивності (ст. 26 КПК), який відноситься до основних засад кримінального провадження, передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачено КПК, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесено на їх розгляд сторонами та віднесено до їх повноважень цим Кодексом.

У зв`язку з цим розумно було б очікувати сумлінної процесуальної поведінки не тільки від сторони обвинувачення, але й від сторони захисту. Отже, якщо сторона захисту, ознайомившись із відкритими їй матеріалами досудового розслідування, виявить, що в них наявний протокол про результати НСРД, але відсутні процесуальні документи, які стали підставою для проведення цих дій, і вона вважатиме за необхідне ознайомитися з цими документами, цілком очікувано розраховувати на те, що ця сторона якнайскоріше заявить слідчому, прокурору чи суду клопотання про необхідність відкриття і долучення вказаних документів до матеріалів провадження (це цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини).

Тому баланс інтересів сторін не на користь сторони захисту буде порушено не стільки у випадку, якщо відповідний процесуальний документ не буде відкрито на стадії закінчення досудового розслідування, скільки в ситуації, якщо всупереч клопотанню, своєчасно заявленому в суді стороною захисту, цей документ так і не буде відкритий або буде відкритий із невиправданою затримкою, коли сторона захисту вже не матиме можливості належним чином підготуватися до захисту і скорегувати лінію захисту.

Зазначена позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 08.07.2020 р. у справі № 718/1433/17.

Сторона захисту як під час закінчення досудового розслідування, так і протягом судового розгляду не наполягала і не вимагала у сторони обвинувачення відкрити їй клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій та відповідні ухвали слідчого судді, хоча не могла не знати, що лише вказані документи (відомості про які - номер, дата складення (ухвалення) - зазначені у протоколах НСРД) надавали підстави для проведення відповідних дій. Ці документи були відкриті стороні захисту під час судового розгляду (т.2 а.с. 178-205) і сторона захисту у змагальному процесі була забезпечена можливістю надати свої заперечення щодо них та реалізувати своє право на захист.

Суд також зазначає, що ухвалою слідчого судді Донецького апеляційного суду від 05.01.2021 р. на підставі клопотання прокурора надано дозвіл на використання результатів НСРД у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем та аудіо-відеоконтролю особи, обстеження публічно недоступного місця, проведених по кримінальному провадженню № 12018050770002028 від 14.08.2018 р. у кримінальному провадженні № 12020050000000746 від 25.11.2020 р.(т.1 а.с. 73-80).

Відповідно до ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

За змістом ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Таким чином, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

У відповідності до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій фактів.

Європейський Суд у своєму рішенні, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» (Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії») від 06 грудня 1998 року (п.146) зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину: обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Органами прокуратури ОСОБА_19 обвинувачується у тому, що свідомо ігноруючи той факт, що ОСОБА_8 не мав жодного відношення до померлого ОСОБА_7 , та достовірно знаючи про його причетність до незаконного отримання виплат інших громадян, прийняла висловлені ОСОБА_8 пропозиції надання їй неправомірної вигоди за безперешкодний розгляд заяви про виплату недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 , нарахування та виплати недоотриманої пенсії останнього, розпочавши з 11.02.2020 р. вчинення з використанням наданого їй службового становища дії щодо безперешкодного розгляду заяви про виплату недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 , нарахування та виплати недоотриманої пенсії останнього, одночасно інформуючи ОСОБА_8 шляхом надсилання повідомлень через систему обміну повідомленнями «WhatsApp» про розмір та дату виплат та запевнила останнього у позитивному вирішенні цього питання, а 12.02.2020 р. надіслала ОСОБА_8 текстове повідомлення з номером своєї банківської карти з метою надання останнім їй неправомірної вигоди. Крім того, 20.03.2020 р. з номеру НОМЕР_1 надіслала ОСОБА_8 на номер НОМЕР_4 текстове повідомлення з проханням повідомити про факт надання їй неправомірної вигоди, на що отримала від ОСОБА_8 , що грошові кошту будуть передані їй сьогодні, чим ОСОБА_5 прийняла пропозицію ОСОБА_8 надання неправомірної вигоди для себе, за вчинення як службовою особою, що займає відповідальне становище, в інтересах ОСОБА_8 дії з використанням наданого їй службового становища. Того ж дня щляхом перерахування грошових коштів в сумі 3000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_2 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_5 , остання отримала неправомірну вигоду в сумі 3000,00 грн.

Прокурор також стверджує, що ОСОБА_5 було достовірно відомо про існуюче попередження Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про можливість надання ОСОБА_8 недостовірних документів для незаконного отримання таких виплат.

Разом з тим, суду не надано жодного належного та допустимого доказу, що станом на час оформлення та виплати пенсії ОСОБА_7 . ОСОБА_5 було достовірно відомо про таке попередження ГУПФУ в Донецькій області. Жоден з допитаних під час судового розгляду свідків не міг точно вказати, коли і яким чином було отримане таке повідомлення. Як пояснила свідок ОСОБА_13 , яка на момент подій, що інкримінуються обвинуваченій, працювала на посаді заступника начальника Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, офіційного повідомлення про звернення уваги на заяви ОСОБА_8 на час виплати пенсії ОСОБА_7 не було. Про це могло бути повідомлено неофіційно на селекторній нараді, приблизно у травні - червні 2020 року.

Прокурором також не наведено та не надано доказів того, яким чином ОСОБА_5 використовувала надану їй владу та службове становище з метою безперешкодного розгляду заяви про виплату недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_7 , нарахування та виплати недоотриманої пенсії останнього. Під час допиту свідків було встановлено, що заява на виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_7 була прийнята відділом прийому громадян Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, де перевірявся пакет документів, а також відповідність копій документів оригіналам. Після цього заява була передана на виконання спеціалісту відділу з питань призначеня, перерахунку та виплати пенсій ОСОБА_12 , який готував розрахунки сум, формував розпорядження, разові доручення, після чого передавав ОСОБА_5 , для перевірки та підписання. При цьому, як пояснили і свідок ОСОБА_12 і свідок ОСОБА_15 , ОСОБА_5 жодної уваги на цій заяві не акцентувала, з будь-якими проханнями щодо цієї заяви не зверталась. Після цього разові доручення передавались заступнику начальника Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ОСОБА_13 , та вподальшому передавались до поштового зв`язку. Як пояснила свідок ОСОБА_13 , ОСОБА_5 не могла вплинути на процес розгляду заяви в силу самого процесу проходження документів в УПФУ.

Суд звертає увагу на те, що згідно інформації щодо дат надходження заяв на виплату недоотриманої пенсії, 10.03.2020 р. сформовані разові доручення за заявами, які надійшли у період з 16.01.2020 р. по 03.02.2020 р., 11.03.2020 р. сформовані разові доручення за заявами, які надійшли в період з 11.02.2020 р. по 11.03.2020 р., тобто в порядку черговості надходження заяв, в тому числі на виплату пенсії ОСОБА_7 (т.1 а.с.227-228).

Суд також звертає увагу на те, що довіреність на отримання пенсії ОСОБА_7 була оформлена 28.01.2020 р. на ім`я ОСОБА_11 , заява про виплату пенсії подана до УПФУ 29.01.2020 р., тобто до переписки ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у месерджері «WhatsApp», яка була дослідженя під час судового розгляду, а сама недоотримана померлим пенсія отримана тією ж ОСОБА_11 12.03.2020 р. При цьому розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у месерджері «WhatsApp» щодо необхідності подання ним документів не від свого імені відбулись 18.03.2020 р. (т.1 а.с. 158), тобто вже після отримання пенсії ОСОБА_7 , а отже не стосуються обставин, викладених в обвинувальному акті, та спростовують доводи сторони обвинувачення про те, що на час оформлення та виплати пенсії ОСОБА_7 . ОСОБА_5 було відомо про існуюче попередження Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про можливість надання ОСОБА_8 недостовірних документів для незаконного отримання таких виплат.

Аналізуючи зміст розмов між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , що зафіксовані у протоколах огляду за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, оцінюючи їх у сукупності з іншими доказами, які були досліджені судом, суд доходить висновку, що вони не підтверджують поза розумнім сумнівом факт одержання обвинуваченою неправомірної вигоди за вчинення в інтересах ОСОБА_8 зазачених в обвинувальному акті дій з використанням наданого їй службового становища.

Твердження сторони обвинувачення, що грошові кошти в сумі 4000 грн. були отримані ОСОБА_5 за безперешкодний розгляд заяви про отримання пенсії ОСОБА_7 , є припущенням. При цьому доводи обвинуваченої стосовно наявності між нею та ОСОБА_8 боргових зобов`язань стороною обвинуваченя під час судового розгляду не спростовані.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.2 постанови №5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

З об`єктивної сторони злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою настає тільки за умови, якщо службова особа одержала за виконання або невиконання в інтересах того, хто пропонує, обіцяє або надає неправомірну вигоду, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Суб`єктивна сторона злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України характеризується прямим умислом і наявністю корисливих мотивів. Причому, між умислом особи, яка отримує неправомірну вигоду, чи приймає пропозицію/обіцянку надання неправомірної вигоди і діями особи, яка надає неправомірну вигоду, пропонує чи обіцяє її надати, завжди є тісний, нерозривний зв`язок, бо обидва вони усвідомлюють, що вчиняється кримінально каране діяння, передбачене ст. 368 КК України.

Виходячи з системного аналізу вищевикладеного, проаналізувавши показання обвинуваченої та свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_5 відсутні об`єктивна та суб`єктивна сторона складу злочину відповідно до пред`явленого їй обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України, оскільки, остання, хоча і являлася службовою особою, проте, не могла вплинути на процес розгляду заяви в силу самого процесу проходження документів в УПФУ.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 17 Закону України № 3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`від 23.02.2006 року, передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 2 статті 6 Конвенції з прав людини проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року. У справах «Грабчук проти України» від 21.09.2005 року та «Шагін проти України» (2010р.) Європейський суд з прав людини встановив, що національні суди визнали заявників винними, спираючись на слабкі докази та припущення про їх причетність до вчинення злочину, чим було порушено принцип презумпції невинуватості.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).

Згідно з частиною першою статті 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини викладеної у справі «Капо проти Бельгії» (Capeau v Belgium) №2914/98 від 13 січня 2005 року, у кримінальних справах питання доказів належить досліджувати загалом у світлі п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і вимагає воно, крім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне отстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та надання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Суд відповідно до норм КПК України не вправі витребувати, вимагати від сторони обвинувачення будь-які інші докази, ніж ті, які надані, на підтвердження винуватості особи у вчинені злочину. Суду також не дозволяється збирання, витребування доказів у кримінальному провадженні з власної ініціативи.

Суд зазначає, що протягом всього часу судового розгляду кримінального провадження сторонам були створені необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Вони мали рівні права на збирання та надання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий стороною обвинувачення доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність наданих доказів з точки зору достатності та взаємного зв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до висновку про не доведеність поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй злочину. Надані стороною обвинувачення докази винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину суд вважає не переконливими та такими, ґрунтуються на припущеннях і домислах.

Враховуючи викладене, з наведених вище обставин вбачаються підстави для ухвалення виправдувального вироку на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено наявність в діях обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Злобу ОСОБА_20 визнати не винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, та виправдати на підставі п.3 ч.1 ст. 373 КПК України в зв`язку з не доведенням, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1