Рішення № 108836928, 07.02.2023, Барський районний суд Вінницької області

125/27/23

2-а/125/2/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2023 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Салдан Ю. О.,

секретар судового засідання Захарчук С. О.,

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Іванцова К. В.,

представника відповідача Господарець А. А. в режимі відеоконфереції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії БАБ 757925 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

У С Т А Н О В И В :

В обґрунтування адміністративного позову позивач вказав, що 01.01.2023 о 09:20 на ділянці автомобільної дороги м. Бар - Верхівка (16 км.) Жмеринського району Вінницької області інспектором СРПП ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Юрчаком М.В. була винесена постанова серії БАБ№757925 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Вказував, що 01.01.2023 о 09:00 ОСОБА_1 перебував у автомобілі ВАЗ 21063 (спав), оскільки вказаний автомобіль ще вночі близько 01:30 з`їхав в канаву біля автомобільної дороги Бар - Верхівка. Близько 09:00 години 01.01.2023 до місця, де знаходився автомобіль, прибули працівники поліції, державної рятувальної служби та швидкої медичної допомоги. Після того, як вказаний автомобіль був витягнутий на асфальтне покриття працівниками рятувальної служби, працівниками поліції відносно ОСОБА_1 була винесена оскаржувана постанова.

ОСОБА_1 вважає вказану постанову незаконною, винесену з порушенням норм чинного законодавства, без врахування всіх істотних обставин справи. Зокрема, факт керування транспортним засобом не підтверджується жодними доказами. Згідно з даними постанови подія мала місце о 01:30 01.01.2023, а сама постанова винесена працівником поліції о 09:20 01.01.2023, хоча поліцейський не спостерігав події можливого керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також немає жодних інших доказів, тобто вказана постанова ґрунтується на припущеннях зробленими працівником поліції. Відеозапис, який долучений працівником поліції до постанови, неє належним доказомкерування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21063,оскільки намомент спілкуванняз працівникамиполіції останній функційводія транспортногозасобу невиконував,що всвою чергу свідчитьпро відсутністьу ньогообов`язку виконаннявимог п.2.1.а Правил дорожньогоруху,а самемати присобі посвідченняводія направо керування транспортнимзасобом відповідноїкатегорії,а такожобов`язку пред`явлення відповіднихдокументів навимогу працівникаполіції.

На підставі викладеного позивач просив скасувати постанову серії БАБ №757925 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень за порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП, винесену інспектором СРПП відділення поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Юрчаком М.В.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якій він просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 01.01.2023 працівниками поліції було виявлено транспортний засіб ВАЗ 21063, який з`їхав в канаву на автомобільній дорозі Бар - Верхівка. В даному автомобілі знаходився ОСОБА_1 . При перевірці документів у ОСОБА_1 було встановлено, що у нього відсутнє посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування даним автомобілем, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України. Після чого інспектором СРПП ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Юрчаком М.В. відносно ОСОБА_1 була винесена постанова серії БАБ № 757925 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. ГУНП вважає, що спірна постанова складена уповноваженою особою відповідно до вимог чинного законодавства, інспектор поліції під час винесення оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Позивач та його представник адвокат Іванцов К. В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, і просили їх задовольнити.

Представник відповідача ГУНП у Вінницькій області просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні інспектор Юрчак М. В., допитаний як свідок, повідомив, що він прибув на місце події за викликом по спецлінії 102. Зі слів заявника, це був водій транспортного засобу, який проїжджав по дорозі і побачив у кюветі автомобіль, в якому була людина. Після прибуття на місце події інспектор побачив у кюветі автомобіль ВАЗ, на місці водія якого сидів позивач ОСОБА_1 . Інспектор пояснив, що інших осіб, крім ОСОБА_1 , на місці події не було, свідків події встановлено не було. Під час встановлення обставин ДТП інспектор Юрчак М. В. зі слів ОСОБА_1 встановив, що саме він був за кермом, і інших осіб поруч з ним не було. Інспектор стверджував, що роз`яснив ОСОБА_1 право не надавати пояснення щодо себе. Потім було з`ясовано, що у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія. На підставі пояснень ОСОБА_1 було винесено постанову за частиною 2 статті 126 КУпАП. Пояснив також, що в екіпажу поліції був лише один відеореєстратор, яким він зафіксував складання адміністративних матеріалів. Щодо позивача іншим поліцейським були також складені адміністративні матеріали за статтями 124 і 130 КУпАП.

Заслухавши учасників розгляду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною другою статті 2КАСУкраїни у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, тягар доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається саме на орган, який прийняв таке рішення.

Судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №757925 від 01.01.2023, складеною інспектором СРПП ВП №1 Жмеринського РВП Юрчаком Михайлом Васильовичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 3400 гривень за те, що 01.01.2023 о 01:30 на автомобільній дорозі м. Бар с. Верхівка (16 км), водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП.

На доданому до відзиву відеозаписі тривалістю 2 хвилини 38 секунд зафіксовано, як особа у формі працівника поліції, за зовнішніми ознаками схожа на інспектора Юрчака М. В., сидячи в автомобілі, повідомляє ОСОБА_1 (обличчя особи не видно, однак у судовому засіданні позивач підтвердив, що це саме він на відеозаписі), що відносно нього виноситься постанова за вчинення адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 126 КУпАП. Далі інспектор роз`яснив ОСОБА_1 , що під час винесення постанови він має право надавати пояснення, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката. Далі інспектор щось пише, не озвучуючи. Потім вручає документ позивачу, зазначаючи, що вручає копію постанови, і позивач підписує документ. Після вручення документа відеозйомка була припинена. Відеозапис не містить зазначення дати і часу відеозйомки.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно зпунктом 2.1.аПравил дорожньогоруху,затвердженихпостановоюКабінету МіністрівУкраїнивід10.10.2001року№1306,водіймеханічноготранспортного засобуповиненматипри собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VII, встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з частиною 1 статті 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 222КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 126 КУпАП.

Згідно із статтею 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Стаття 280КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

За змістомчастини 1статті 40Закону України«Про національнуполіцію» поліціядля виконанняпокладених нанеї завданьта здійсненняповноважень,визначених законом,може застосовуватитакі технічніприлади,технічні засобита спеціалізованепрограмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Технічні прилади та технічні засоби поліція може закріплювати на однострої і службових транспортних засобах.

Згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції іззастосування органамита підрозділамиполіції технічнихприладів ітехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,засобів фото-і кінозйомки,відеозапису,яка затвердженаНаказом Міністерствавнутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою , серед іншого, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

З наведених приписів законодавства вбачається, що до обов`язків поліції належить не лише виявлення, а й належна фіксація правопорушення шляхом збирання доказів. Саме задля належної фіксації поліцейським надано право використовувати технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в результаті чого можуть бути здобуті об`єктивні докази вчинення правопорушення.

Як пояснив поліцейський, він особисто не спостерігав факту керування позивачем транспортним засобом, і його висновок про вчинення позивачем правопорушення базувався на викривальних поясненнях позивача, а також на тих обставинах, що на місці події нікого, крім позивача не було.

Однак відповідачем не надано суду доказів тих обставин, про які зазначив поліцейський, зокрема, відеозапису з місця події після прибуття поліцейських, відеозапису роз`яснення особі права не надавати пояснення щодо себе, які можуть стати підставою для юридичної відповідальності особи, а також відеофіксації надання особою первинних пояснень поліцейському. Наданий фрагмент відеозапису таких даних не містить.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.

Однак, крім постанови по справі про адміністративне правопорушення і фрагменту відеозапису, на якому не зафіксовано факту керування позивачем транспортним засобом, і котрий не містить також і непрямих доказів факту керування транспортним засобом, інших доказів, пояснень, свідчень або інших відомостей до постанови, необхідних для вирішення справи про порушення Правил дорожньогоруху відповідачем зібрано не було, а сама постанова таких доказів не містить. Об`єктивні докази, які б достеменно свідчили про скоєне позивачем порушення в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваної постанови.

Відповідно дочастини3статті286КАСУкраїнизанаслідкамирозгляду справизприводу рішень,дійчибездіяльності суб`єктіввладнихповноваженьу справахпропритягненнядо адміністративноївідповідальностімісцевий загальнийсудяк адміністративниймаєправо: 1)залишитирішеннясуб`єкта владнихповноваженьбеззмін,апозовнузаяву беззадоволення; 2)скасуватирішеннясуб`єкта владнихповноваженьінадіслати справунановийрозгляд докомпетентногооргану(посадовоїособи); 3)скасуватирішеннясуб`єкта владнихповноваженьізакрити справупроадміністративнеправопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно допункту1частини1статті247КУпАПпровадженняв справіпроадміністративне правопорушеннянеможебути розпочато,арозпочатепідлягає закриттюзатакихобставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки відповідачем не доведено законності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальної за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, то в межах наданих статтею 286 КАС повноважень, суд дійшов висновку, що постанову серії БАБ № 757925 від 01.01.2023 слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки окремої підстави щодо недоведеності наявності складу правопорушення КУпАП не містить.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250,255, 286, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії БАБ 757925 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії БАБ № 757925 від 01.01.2023, складену інспектором СРПП ВП №1 Жмеринського РВП Юрчаком Михайлом Васильовичем, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення судунабираєзаконноїсилипіслязакінченнястроку поданняапеляційноїскаргивсімаучасниками справи,якщоапеляційнускаргунебулоподано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 07.02.2023.

Суддя Юлія САЛДАН