Ухвала суду № 108829604, 07.02.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2296/23

УХВАЛА

07 лютого 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Джет Моушен» про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джет Моушен» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джет Моушен" (далі - позивач, ТОВ "Джет Моушен", Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області "Про анулювання ліцензій" № 15-р від 18.01.2023 в частині анулювання виданої Товариству з обмеженого відповідальністю "Джет Моушен" ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 15030314202100086 від 29.10.2021, терміном дії 5 років, а саме до 29.10.2026, адреса місця торгівлі: Україна, Одеса область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 27 А.

Разом з позовною заявою 06.02.2023 позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області "Про анулювання ліцензій" №15-р від 18.01.2023 в частині анулювання виданої Товариству з обмеженого відповідальністю "Джет Моушен" ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 15030314202100086 від 29.10.2021, терміном дії 5 років, а саме до 29.10.2026, адреса місця торгівлі: Україна, Одеса область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 27 А.

Необхідність забезпечення позову мотивує тим, що з моменту отримання позивачем спірного розпорядження ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним вважається недійсною, що створює негативні наслідки у вигляді: припинення функціонування та демонтаж автозаправної станції, якою користується позивач в рамках господарської діяльності; укладення договорів на демонтаж, транспортування та зберігання тимчасових споруд, бензинових, дизельних, газових автозаправних станцій і матеріалів; втручання в господарську діяльність ТОВ "Джет Моушен" до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження №15-р від 18,01.2023 року в судовому порядку. Відтак, вказане може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів ТОВ "Джет Моушен", а вжиття заходів забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності у сфері роздрібної торгівлі пальним, що, в свою чергу, дозволить уникнути заподіяння збитків. Оскільки здійснення позивачем господарської діяльності залежить від наявності відповідної ліцензії, її анулювання призведе до зупинення господарської діяльності, що зумовить втрату, прибутку, неможливість виплати заробітної плати працівникам, простій обладнання, яке потребує постійного обслуговування. Тому TОB "Джет Моушен" вважає, що невжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, правам та інтересам третіх осіб, ускладнить їх відновлення або взагалі унеможливить. Тобто на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі, у зв`язку з чим для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до оспорюваного розпорядження відповідач анулював попередньо видані позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Судом з`ясовано, що з посиланням на статтю 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995 відповідачем прийнято розпорядження "Про анулювання ліцензії "ТОВ "Джет Моушен" №15-р від 18.01.2023.

Зазначеним розпорядженням зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області забезпечити виконання процедури анулювання дії ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним суб`єкту господарювання ТОВ "Джет Моушен".

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №481/95-ВР, анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (стаття 3 Закону №481/95-ВР).

Тобто, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним вважається недійсною з моменту отримання суб`єктом господарювання письмового розпорядження про анулювання ліцензії.

Отже, з дати отримання вказаного письмового повідомлення суб`єкт господарювання позбавлений можливості провадити господарську діяльність.

Мотивуючи необхідність забезпечення позову заявник відмічає, що роздрібна торгівля пальним можлива лише за наявності відповідної ліценції. Анулювання ліцензії, в свою чергу, призводить до зупинення господарської діяльності, що тягне за собою, зокрема, такі наслідки: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд, враховує, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному розпорядженню, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14 грудня 2021 року (справа №240/16920/21), від 15 квітня 2022 року (справа №440/6755/21) , від 02 лютого 2023 року (справа № 240/20976/21) дійшов висновків, аналогічних до викладених судом у даній справі.

Керуючись ст.ст.150, 151, 152, 154, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Джет Моушен» про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області «Про анулювання ліцензій» №15-р від 18.01.2023 року в частині анулювання виданої Товариству з обмеженого відповідальністю «Джет Моушен» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 15030314202100086 від 29.10.2021 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/2296/23.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Позивач (стягувач) - товариство з обмеженою відповідальністю «Джет Моушен», код ЄДРПОУ 43321092, 6800, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, 11-в.

Відповідач (боржник) - Головного управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 07.02.2026 року.

Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний