Рішення № 108823661, 27.01.2023, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 760/31702/19

Провадження № 2/536/131/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Марченко О.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення регресної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», 15.11.2019 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення регресної заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається, що 06.06.2018 Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» і відповідач ОСОБА_1 уклали Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ-0003814808. 09.09.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля TAYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля VOLKWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який був застрахований по договору добровільного страхування транспортних засобів №06-GR/01-024-02979 від 27.02.2018 в ТДВ СК «Альфа-Гарант». Згідно постанови Солом`янського районного суду м.Києва відповідач визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення.

Оскільки транспортний засіб VOLKWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований по договору добровільного страхування транспортних засобів №06-GR/01-024-02979 від 27.02.2018 в ТДВ СК «Альфа-Гарант», останнім було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 72 259 грн. згідно рахунку на оплату по замовленню №2817 від 20.11 2019 ФОП « ОСОБА_3 ».

Відповідач повідомив, що його цивільно-правова відповідальність застрахована відповідно до полісу №АМ 004216077 в ПрАТ СК «Омега».

Вважають, що, оскільки, відповідно до положень ст.27 Закону України «Про страхування», що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, то до ТДВ СК «Альфа-Гарант» переходить право вимоги до відповідача за завдану шкоду. ПрАТ СК «Омега» відмовило у сплаті страхового відшкодування листом від 24.10. 2019 на підставі п.37.1.4 ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТДВ СК «Альфа-Гарант» 72 259 грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та судовий збір в розмірі 1921 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, де просив розглянути справу у його відсутність, позов підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених в відзиві на позов та просив в задоволенні позову відмови.

В відзиві на позов відповідач посилається, як на підстави невизнання позову те, що між ним і позивачем відсутні будь-які договірні відносини, що автомобілем VOLKWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_2 керувала ОСОБА_4 , стверджує, що його не було притягнуто до адміністративної відповідальності, а постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 05.04.2019 до адміністративної відповідальності притягнута ОСОБА_4 , яка керувала автомобілем VOLKWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_2 під час ДТП 09.09.2018, що розмір страхового відшкодування не перевищує розмір страхового ліміту, що виключає його відповідальність перед відповідачем.

Крім цього вважає, що він є неналежним відповідачем, оскільки відшкодовувати понесені збитки має його страховик: ПРАТ СК «Омега», який відмовив позивачу в виплаті страхового відшкодування, тому що позивач не подав заяву в термін 1 рік після страхового випадку, як це передбачено п.37.1.4. ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і це не його вина. Також вказує, що він не згоден з розміром заявленої суми регресу, вважає її завищеною.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування) (пункт 2 частини першої статті 980 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою (пункт 4 частини першої статті 512 ЦК України).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів передбачених статтею 993 ЦК України відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).

За змістом частин другої та п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

В судовому засіданні установлено, що ОСОБА_2 11.09.2018 звернувся до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» з заявою про настання події за договором страхування ВК 8079518 від 28.02.2018, де повідомив про факт пошкодження транспортного засобу VOLKWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , яка рухалася в крайній лівій полосі, на перехресті з вул.Кривоноса зупинилася, щоб виконати лівий поворот, пропустила автівки, які рухались по зустрічній смузі, через 2 секунди відчула удар з задню частину автомобіля, подія відбулася 09.09.2018 о 23 год.25 хв. в м.Києві проспект Лобановського, 6, інші учасники події: транспортний засіб TAYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого, на його думку, є відповідальною особою за настання страхової події.

Відповідно до висновку про вартість майна, вартість відновлюваного ремонту майна VOLKWAGEN PASSAT реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстрованого на ОСОБА_2 внаслідок його пошкодження визначеної за витратним підходом станом на 14.09.2018 складає 74 587,90 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно платіжного доручення від 28.11.2018 ТДВ СК «Альфа-Гарант» перерахувало ФОП ОСОБА_3 72 259 грн. страхового відшкодування ОСОБА_2 по т.з. VOLKWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_2 згідно страхового акту № СТ/18/0221 за договором страхування №06-GR/01-024-02979 від 27.02.2018.

Як слідує із Договору добровільного страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» №06-GR/01-024-02979 від 27.02.2018, ОСОБА_2 застрахував належний йому транспортний засіб VOLKWAGEN PASSAT реєстраційний номер НОМЕР_2 в Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на страхову суму 100 000 грн.

У вказаному договорі страховим випадком визначено: пошкодження ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди без вини водія ТЗ, виключно за участю двох або більше транспортних засобів за умови, що всі учасники ДТП встановлені і, згідно з Законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виникла цивільно-правова відповідальність інших учасників зазначеної пригоди.

В страховому акті №СТ/18/0221 складеному 28.11.2018 позивачем ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» вказано страхувальником ОСОБА_2 , договір старування №06-GR/01-024-02979 від 27.02.2018, автомобіль VOLKWAGEN PASSAT державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , про настання страхового випадку ДТП без вини водія 09.09.2018, що це було зіткнення двох автомобілів, особа винна в настанні страхового випадку ОСОБА_1 , і що розмір страхового відшкодування становить 72 259 грн.

Описуючи в позовній заяві обставини дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої було пошкоджено застрахований транспортний засіб VOLKWAGEN PASSAT державний реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстрований на ОСОБА_2 , якому виплачено страхове відшкодування і яке просять стягнути з відповідача як регресну заборгованість, позивач посилається на постанову Солом`янського районного суду м.Києва без дати, яка в матеріалах справи відсутня, що унеможливлює суд встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої є транспортні засоби: автомобіль VOLKWAGEN PASSAT державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіль TAYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 , яка мала місце 09.09.2018 в м.Києві, та вину саме відповідача.

Як слідує зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 16.09.2019 постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_4 на постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 05.04.2019 про закриття адмінстратвиного провадження відносно неї за ст.124 КУпАП у зв`язку закінченням строків накладення адміністративного стягнення, в результаті ДТП, що відбулася 09.09.2018 в м.Києві по проспекту Лобановського перед поворотом ліворуч на вул.М.Кривоноса за участю автомобіля VOLKWAGEN PASSAT державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля TAYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , працівниками поліції було складено два протоколи про адміністративне правопорушення на ОСОБА_4 за порушення нею п.10.4 ПДР України та на ОСОБА_1 за порушення ним п.13.4 ПДР України та що постановами Солом`янського районного суду м.Києва від 05.04.2019 провадження щодо обох водіїв закрито у зв`язку закінченням строків накладення адміністративного стягнення та відносно ОСОБА_4 вказана постанова скасована та прийнята нова постанова, якою провадження відносно неї за ст.124 КУпАП закрито в зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Також встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу TAYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 застрахована в АСК «Омега» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АМ/4216077.

19.09.2019 ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до АСК «Омега» з вимогою в порядку суброгації, де просили здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 72 259 грн., що вони сплатили власнику транспортного засобу VOLKWAGEN PASSAT державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був застрахований по договору добровільного страхування в ТДВ «Альфа Гарант» та був учасником ДТП, яка сталася 09.09.2018, а цивільно-правова відповідальність іншого учасника ДТП автомобіля TAYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 була застрахована згідно Полісу №АМ-004216077 від 27.02.2018 в АСК «Омега» та якого згідно постанови Солом`янського районного суду м.Києва визнано винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення з підстав порушення п.13.1 ПДР.

Згідно повідомлення за вих.№1983 від 24.10.2019, АСК «Омега» відмовила ТДВ СК «Альфа-Гарант`у виплаті вказаного страхового відшкодування в зв`язку з тим, що вимогу в порядку суброгації здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу за шкоду заподіяну власнику транспортного засобу VOLKWAGEN PASSAT державний реєстраційний номер НОМЕР_2 подано лише 19.09.2019, пізніше ніж один рік з моменту скоєння ДТП.

На думку суду, оскільки протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні, то позивач не довів наявності вини ОСОБА_1 у завданні шкоди автомобілю марки VOLKWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги.

Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивач не довів суду, що саме відповідачем були порушені його права та інтереси, які потребують захисту вказаним ним способом, доказів вини відповідача в утворенні регресної заборгованості не надав, тому в задоволенні позову відмовляє.

У зв`язку із відмовою в позові судові витрати зі сплати судового збору до відшкодування позивачу не підлягають (ст.141 ЦПК України).

Керуючись ст. 13, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Товариству з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» у позові до ОСОБА_1 про стягнення регресної заборгованості відмовити.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

У разі оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС. М. Клименко

Повне судове рішення складено 27 січня 2023 року.