Рішення № 108813653, 31.01.2023, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11557/22

Провадження № 2/686/568/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Чевилюк З.А.

за участю секретаря Перун А.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 щодо визначення місця проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_3 за місцем фактичного проживання матері дитини за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач перебувала у шлюбі з відповідачем, який припинено за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 17.03.2022 року. Між сторонами склались неприязні, конфліктні відносини. Відповідач вчиняє психологічне насилля щодо позивача, погрожує їй відібрати дитини, позбавити батьківських прав, внаслідок такої поведінки позивач зверталась до органів поліції.

Від шлюбу є неповнолітній син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач не проживає з позивачем та спільним сином з того моменту як дитині виповнилось 4 місяці, не приймає участі у вихованні та розвитку дитини. Позивач самостійно виховує дитину та позбавлена можливості працювати. Крім спільної дитини, позивач має ще двох неповнолітніх дітей від попереднього шлюбу, які також проживають із матір`ю та знаходяться на повному її утриманні. Відповідач неналежним чином виконує свої аліментні зобов`язання. Вказані обставини спричинили звернення позивача до суду.

Позивач подала письмові уточнення позову та просила визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та наполягала на його задоволені. Зауважила, що її довірителька має бути впевнена, що відповідач в майбутньому не забере дитину. Представник відповідача заперечив позов, зазначивши, що як такий спір щодо визначення місця проживання дитини відсутній, оскільки в силу вікових особливостей дитина більш прив`язані до мами та за його згодою проживає з нею. Щодо визначення місця проживання відсутній будь-який спір між сторонами. Позивачем не представлені докази порушення її прав.

Органом опіки та піклування представлено висновок про доцільність визначення місця проживання дитини з позивачем по справі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов не підлягаючим задоволенню.

Батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Сторони перебували у шлюбі, який припинено за рішенням суду.

Після розлучення між сторонами склались неприязні стосунки.

ОСОБА_5 разом з мамою ОСОБА_3 , сестрою ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3., братом ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4. проживають в АДРЕСА_1 . Проживання малолітнього сина сторін з матір`ю відбувається з відома та згоди відповідача, представник якого пояснив, що як такого спору між ним та матір`ю ОСОБА_5 немає щодо визначення місця проживання дитини. На думку відповідача та його представника, зважаючи на малолітній вік хлопчика і його прив`язаність до матері, дитина має проживати з мамою.

12.02.2022 року мало місце звернення ОСОБА_3 до органів Національної поліції по факту домашнього насильства щодо ОСОБА_10 , що полягає у завданні шкоди її психологічному здоров`ю, погрозах відповідача забрати спільну дитину. Вказані звернення не мали наслідком вжиття будь-яких, в тому числі примусових заходів до ОСОБА_4 , вина останнього у домашньому насильстві не підтверджена, як і факти викладені в заяві-зверненні до правоохоронних органів.

Невиконання обов`язків відповідача щодо утримання дитини, насилля в сім`ї з боку відповідача, його шкідливі звички, неплатоспроможність не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків(усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Фізична особа може мати кілька місць проживання(ч.4, 6. ст.29 ЦК)

Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому кредитор вправі обрати спосіб захисту, що наданий йому законом, на власний розсуд.

За змістом ст. 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Дитина не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства через те, що батьки не змогли зберегти шлюб.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатись з батьками всупереч її бажанню, за винятком, коли таке розлучення необхідно в найкращих інтересах дитини.В конвенції закріплено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини.

Органом опіки та піклування рекомендовано визначити місце проживання дитини з матір`ю, зважаючи на тісну прив`язаність сина ОСОБА_5 до мами, потреби тактильного контакту. В той же час, висновок органу опіки та піклування містить інформацію про відсутність будь-яких заперечень та здійснення перешкод ОСОБА_4 у визначенні місця проживання дитини з ОСОБА_3 . За висновком, образ батька, спогади та розмови про нього викликають у дитини також позитивні емоції, він налаштований на контакт з ним.

Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини(ч.6 ст.19 СК).

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що проживання малолітнього ОСОБА_5 по місцю проживання позивача у справі, яка є мамою, здійснено за волевиявлення останньої та за згодою відповідача. Вказана обставини не підтверджує наявність будь-якого спору щодо місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , порушення його прав та законних інтересів чи його мами.

Наданий суду висновок Органу опіки та піклування щодо доцільності проживання дитини з мамою, суд не бере до уваги, оскільки він не має для суду наперед встановленої сили, та не є обґрунтованим та підставним, містить відомості про відсутність реального конфлікту, спору між батьками щодо місця проживання дитини.

Висновок психолога від 06 червня 2022 року носить характер рекомендації щодо організації спілкування, зокрема батька ОСОБА_4 , з дитиною, та має непряме відношення до справи, зважаючи на заявлений предмет позову. Даний висновок констатує важливу роль у вихованні дитини як батька , так і матері, необхідність знайти порозуміння в інтересах дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про штучність даного спору, метою якого не є захист інтересів дитини. Порушення прав позивача, інтересів малолітнього ОСОБА_5 не доведено належними та допустимими доказами. Визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 за місцем проживання мами є результатом домовленості сторін. Позивач не позбавлений можливості звернутись з відповідним належним позовом за захистом своїх прав та інтересів, неповнолітньої дитини в установленому порядку, у передбачений законом спосіб.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про права дитини, З.У. «Про охорону дитинства», ст.ст. 141,150,151, 161,162,171,, 165, 167,170 СК України, ст.ст. 19, 81, 82, 263,353 ЦПК України ,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 , код НОМЕР_3 .

Третя особа:Орган опіки та піклування Виконкому Хмельницької міської ради, м.Хмельниицький, вул.Героїв Маріуполя 3.

Повний текст рішення виготовлено 6 лютого 2023 року.

Суддя: З.А.Чевилюк