Ухвала суду № 108809814, 06.02.2023, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/2262/22

У Х В А Л А

06.02.2023 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів кримінального провадження №12022070000000013 від 19.01.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263, ч.3 ст.189 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст.263, ч.3 ст.189 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт.

Доводи клопотання, поданого прокурором зводяться до того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину із застосуванням насильства за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10-ти років з конфіскацією майна, раніше встановлені ризики щодо того, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків чи вчиняти інші злочини не відпали.

Доводи захисника зводяться до того, що підзахисний тривалий час перебуває під вартою, спричинена злочином шкода у розмірі 13 тис. грн. не є значною, витрати на утримання під вартою обвинуваченого давно перевищила таку, намірів переховуватися чи впливати на свідків не має, є раніше не судимий, а відтак більш м`який запобіжний захід, зокрема цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю цілком зможуть гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

У судовому засіданні сторони заявлені клопотання підтримали.

Потерпілий підтримав доводи прокурора.

Заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Судом встановлено, що з часу обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою обставини у кримінальному провадженні не змінилися, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися.

Зокрема, з врахуванням характеру та тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, існують ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Наведене унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, так-як такий не може запобігти зазначеним ризикам, є необхідність у продовженні його застосування.

Наявність ризиків, які у своїй сукупності не дають суду підстав вважати, що більш м`який запобіжний захід зможе у достатній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Крім того, наразі судовий розгляд кримінального провадження не завершений. Свідки не допитані, що є само по собі є ризиком.

Зокрема, судом враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п. 51 у справі «Летелье проти Франції» (рішення від 26. 06. 1991) зазначено, що «суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку в наслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна рахувати виправданим, тільки, якщо маються підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно знаходиться під загрозою».

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, суд звертає увагу на те, що такі об`єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об`єктивно зв`язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого до двох місяців.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

За вказаних обставин клопотання прокурора про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Вказані доводи виключають можливість застосування до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, а відтак заявлене захистом клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника щодо зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу відмовити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 06.02.2023 року по 06.04.2023 року (включно).

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1