Єдиний державний реєстр судових рішень
ЄУН 193/1114/22
Провадження 2/193/129/23
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
06 лютого 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Томинця О.В.,
за участю секретаря судового засідання Хомич Н.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Софіївка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 до Софіївської селищної територіальної громади Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог: Третя Криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в.о. Софіївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача.
08.12.2022 представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Софіївського районного суду в інтересах позивача ОСОБА_2 з названим цивільним позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно з яким просив визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_5 право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,12 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за цією ж адресою.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представником позивача вказано,що названі житловий будинок та земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, належали матері позивачки, ОСОБА_5 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті прийняти у спадок вищевказане нерухоме майно в органах нотаріату позивачка до цього часу не змогла, оскільки у свідоцтві про право власності на житловий будинок від 05.12.1980 невірно зазначена вулиця на якій він розташований, зокрема ОСОБА_6 замість ОСОБА_6 , а у державному акті на право власності на земельну ділянку, серії ДІЇ Сф № 000741 від 10.02.1996, взагалі не зазначено ні вулиці, ні номеру будинку, лише населений пункт. Через вказані недоліки у названих правовстановлюючих документах, нотаріус відмовляється видати їй свідоцтво про право на спадщину.
Посилаючись на те, що інші спадкоємці за законом та за заповіто відмовилися від прийняття спадщин, а усунути ці недоліки у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 неможливо, просив ухвалити судове рішення про визнання за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_5 право власності на вищезазначені житловий будинок та земельну ділянку.
Заяви (клопотання) сторін та процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою судді від 13 грудня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження (а.с.60).
Окрім названого, за цією ухвалою, згідно клопотанням представника позивача, витребувано у Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в.о. Софіївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області копію спадкової справи № №148/2020, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 19.01.2023 за клопотанням представника позивача замінено неналежних відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на належного Софіївську селищну територіальну громаду Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.133).
В судове засідання позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 не з`явилися, між тим представником надано письмову заяву про можливість розгляду справи за його та позивача відсутності. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, заявлені вимоги представникпозивачки підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача, Софіївської селищної територіальної громади Криворізького району Дніпропетровської області, в судове засідання не з`явився, втім направив на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду справи без його участі, пред`явлений до селищної ради позов визнав і не заперечував проти його задоволення.
Представник третьої особи - Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області явку свого представника у підготовче судове засідання не забезпечив, проте надіслав до суду заяву про можливість розгляду справи за відсутності представника нотаріальної контори, своїх заперечень проти позову не висловив.
Оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 05 грудня 1980 року районним відділом комунального господарства виконавчого комітету Софіївської районної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_5 належав житловий будинок за АДРЕСА_1 (а.с.12).
Згідно даних технічного паспорту на будинок присадибного типу, виданого ОКП «Софіївське БТІ» 21.09.2021, названий будинок розташований по АДРЕСА_1 і позначений у технічному паспорті літерою А-1, має загальну площу 80,3 кв.м., житлову площу 58,6 кв.м. При цьому на території домоволодіння маються господарські будівлі та споруди, зокрема такі як: гараж - Б, літня кухня В, вхід до погребу Г та огорожа - №1 (а.с.14-18).
Крім того, вказаній громадянці, згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії ДП Сф № 000741, виданого 10.02.1996 Софіївською селищною радою Софіївського району Дніпропетровської області, належала також і земельна ділянка, площею 0,12 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташована на території Софіївської селищної ради (а.с.37).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 93 років ОСОБА_5 померла (а.с.10).
На випадок своєї смерті ОСОБА_5 склала заповіт 02.12.1983 згідно з яким вищезгаданий житловий будинок вона заповіла у рівних частках своїм дітям, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (а.с.45)
Матеріали справи свідчать про те, що позивачка ОСОБА_8 справді є дочкою спадкодавці ОСОБА_5 (а.с.25, 44, 46-51).
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №148/2020, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, позивачка ОСОБА_2 , як спадкоємець, яка постійно проживала разом з спадкодавцем на день відкриття спадщини, прийняла спадщину та звернулася до нотаріуса 19.11.2021 з заявою про видачу відповідного свідоцтва (а.с.127). Інші спадкоємці за заповітом, які водночас є спадкоємцями за законом першої черги щодо решти майна, інші діти спадкодавця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 07.10.2020 та відповідно 16.10.2020, тобто у межах встановленого строку, звернулися з заявами до нотаріуса про відмову від прийняття спадщини після смерті матері, при цьому ОСОБА_4 відмовився від прийняття своєї частки саме на користь позивачки у справі, ОСОБА_2 (а.с.82, 100).
При зверненні позивачки до державного нотаріуса Третьої Криворізької нотаріальної контори Дніпропетровської області в.о. Софіївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Ситнік О.О. зі згаданою заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини, названим нотаріусом згідно постанови від 19.11.2021 було відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії, оскільки маються розбіжності у зазначені вулиці розташування житлового будинку, зокрема у свідоцтві про право власності на будинок така вулиця зазначена як « ОСОБА_6 », тоді як згідно архівної довідки ОКП Софіївського БТІ правильним є вулиця «Зайця». Що стосуються земельної ділянки, площею 0,12 га для обслуговування жилого будинку, то згідно державного акту, серії ДП Сф № 000741 від 10.02.1996, який посвідчує право власності ОСОБА_5 на неї, то у цьому правовстановлюючому документі взагалі не зазначене повна адреса місця розташування цієї земельної ділянки (населений пункт, вулиця, номер будинку) (а.с.129).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В силу ч. 1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу,він незаявив провідмову віднеї (ч.3 ст.1268 ЦК України).
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Згідно зіст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до довідки виконкому Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області від 02.02.2022 №02, виданого ОСОБА_2 , житловий будинок, який належав її матері ОСОБА_5 дійсно знаходиться по АДРЕСА_1 . У зв`язку і впорядкуванням назв вулиць та провулків, назву вулиці було змінено з АДРЕСА_1 (а.с.44).
Дані щодо прийняття відповідного рішення виконкомом селищної ради відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗК України (в редакції 1990 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Між тим, з набранням чинності 01.01.2013 року Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» припинено видачу державних актів про право власності на землю, в тому числі і видачу державних актів за заявою спадкоємців в замін тих актів, які втрачені чи зіпсовані.
Таким чином, зважаючи на те, що власниця згаданого нерухомого майна, ОСОБА_5 , померла, а в силу положень ч. 4 ст. 25 ЦК України, спадкоємці за законом не мають можливості згідно з чинним законодавством, взамін втраченого державного акту на право власності на землю, отримати дублікат вказаного правовстановлюючого документу або провести державну реєстрацію права власності на таке нерухоме майно, суд вважає, що спадкові права ОСОБА_2 підлягають захисту у судовому порядку.
Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_2 являючись спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_5 в силу положень ч. 1 ст. 1261 та ч. 3 ст. 1268 ЦК України має право на успадкування належної останній вищезазначених житлового будинку та земельної ділянки для його обслуговування, що розташовані по АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 4 ст. 204 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_2 ґрунтуються на законі, тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, остання не заявляла, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.
Керуючись ст. 259, 263-265,268, 354,355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимогипредставника позивача ОСОБА_1 ,який дієв інтересахпозивача ОСОБА_2 до Софіївськоїселищної територіальноїгромади Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті,третя особабез самостійнихвимог:Третя Криворізькадержавна нотаріальнаконтора Дніпропетровськоїобласті в.о.Софіївської державноїнотаріальної конториДніпропетровської області,про визнанняправа власностіна житловийбудинок таземельну ділянкув порядкуспадкування зазаконом, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , позначеного у технічному паспорті літерою А-1, загальною площею 80,3 кв.м., житловою площею 58,6 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: гаражем Б, літньою кухнею В, входом до погребу Г та огорожею - АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 05.12.1980.
Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, площею 0.12 га, кадастровий номер: 1225255100:04:001:0839, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії ДП Сф № 000741 від 10.02.1996.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Софіївська селищна територіальна громада Криворізького району Дніпропетровської області, місцерозташування: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Софіївка, вул. Шкільна 19, 53100, ЄДРПОУ 41053148.
Повний текст рішення виготовлений 06 лютого 2023 року.
Суддя О.В. Томинець
Судове рішення № 108809202, Софіївський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 06.02.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 193/1114/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: